Виховання вокальноi культури учнiв середнього шкiльного вiку на уроках музики

 

РОЗДІЛ  2

ДОСЛІДНА РОБОТА З ВИХОВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА УРОКАХ МУЗИКИ

 

2.1. Вивчення стану проблеми виховання  вокальної культури в практиці  загальноосвітньої школи

 

Виховання вокальної культури – одне з головних завдань уроку музики. Щоб вирішити проблему виховання вокальної культури підлітків в практиці середньої  загальноосвітньої школи, ми провели апробацію педагогічних умов на уроках музики. Початковий етап дослідження був направлений на визначення наступного: відношення учнів до вокальної роботи на уроках музики; рівня знань теорії вокалу, основних правил гігієни і охорони співацького голосу; рівня вокальних вмінь учнів; рівня вокальної культури.

Наше  дослідження охопило 54 учня з 7-Б (26 чол. – апробаційна група) та 7-В (28 чол. – контрольна група) класів середньої загальноосвітньої школи №92    м. Кривого Рогу. Дослідження було розпочате з визначення потребово-мотиваційного критерію, який є одним з вирішальних моментів для успішного навчання у всіх видах навчальної діяльності. Щоб з’ясувати відношення учнів до уроків музики та вокальної діяльності, ми використали метод анкетування, результати якого наведенні у таблиці 2.1.

                                                                                                     Таблиця 2.1.

Результати анкетування  учнів

Питання анкети	Варіанти відповідей	Кількість Учнів
1.Чи є необхідними уроки музики?	Так	35
	Ні	19
2. Чи приносять тобі задоволення  уроки музики?	Так	14
	Ні	40
3. Чи достатньо часу, на твій  погляд, відводиться співу на  уроках музики?	Так	27
	Ні	27
4. Чи подобається тобі співати?	Так	19
	Ні	35
Продовження таблиці 2.1.
5. Чи знаєш ти, яким повинен бути  вірний спів?	Так	11
	Ні	43
6. Чи знаєш ти, що таке академічна  манера співу?	Так	5
	Ні	49
7. Чи вважаєш ти, що добре співаєш	Так	21
	Ні	33
8. Чи слухаєте ви на уроках  музики записи співаків, що співають  в академічній манері?	Так	4
	Ні	50
9. Чи обговорюєте ви з учителем  музики, після прослуховування, записів  співаків (їх позитивні риси та  недоліки у виконанні)?	Так	2
	Ні	52
10. Чи вважаєш ти уроки музики  цікавими?	Так	17
	Ні	37

З таблиці 2.1. видно, що 35 учнів визнають уроки музики необхідними, але тільки 19 дітей вважають їх цікавими. Результати анкетування показали, що школярі позитивно, взагалі, відносяться до уроків музики, але їх ставлення до вокальної діяльності бажає бути кращим. Діти не розуміють для чого необхідно розвивати голос, вони не бачать мети – навіщо їм  вміти співати. Це свідчить про низький мотиваційно-потребовий рівень учнів досліджуваних класів щодо уроків музики взагалі, і до вокальної діяльності в даному випадку.

Другим завданням початкового етапу дослідження було визначення рівня знань теорії вокалу та основних правил гігієни і охорони співацького голосу, як показника теоретично-когнітивного критерію, для з’ясування якого ми за допомогою комп’ютеру застосували метод тестування (Додаток А. Тест).

Таблиця 2.2.

Результати комп’ютерного тестування

Рівень розвитку вокальних  знань учнів	Кількість учнів  7-Б класу	Кількість учнів 7-В класу
Низький (1-3 бали)	7	6
Задовільний (4-6 балів)	12	14
Достатній (7-9 балів)	5	5
Високий (10-12 балів)	2	3

Дані, що відображені в таблиці, свідчать про значний процент  школярів з низьким і задовільним  рівнем знань з теорії вокалу та правил з охорони і гігієни  дитячого голосу (19 учнів 7-Б класу і 20 - учнів 7-В класу). Нажаль, незначна кількість школярів з високим та достатнім рівнем вокальних знань – 7учнів 7-Бкласу і 8учнів 7-В класу. Для перевірки вокальних умінь було запропоновано школярам заспівати вокальні вправи за прикладом вчителя, чи пісні зі шкільного репертуару. Після виконання вправ діти співали пісню з трьох запропонованих пісень з шкільного репертуару і ми врахували, наскільки якісно діти володіють такими вокальними вміннями, як: чистота інтонування, вільне звукоутворення, рівне звуковедення, атака звуку, співацьке дихання, чітка дикція та артикуляція, художньо-образне виконання пісні, що виражено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Результати виконання вправ  та пісень

Рівень вокальних вмінь	Кількість учнів 7-Б класу	Кількість учнів 7-В класу
Низький (1-3 бали)	8	7
Задовільний (4-6 балів)	13	14
Достатній (7-9 балів)	4	5
Високий (10-12 балів)	1	2

З результатів, що занесені в таблицю, видно, що виконавський рівень підлітків  дещо нижчий ніж рівень їх теоретичної  підготовки. Для визначення рівня  формування вокальної культури школярів, нами були розроблені критерії та їх показники (мал. 2.1.). Оцінювання здійснювалось  за 12-бальною системою, відповідно до визначених критеріїв та їх показників. Для ефективності педагогічної діагностики досліджуваного процесу, було виділено 4 рівні виховання вокальної культури учнів середнього шкільного віку на уроках музики: низький; задовільний; достатній; високий.

 

Критерії виховання вокальної культури

Мотиваційно-потребовий

Теоретично- когнітивний

Діяльнісно-операційний

Відношення учнів до уроків музики, до вокальної діяльності; пізнавальний інте-рес; наявність установки на вокальну діяль-ність.

ступінь володіння вокальними знаннями (глибина і цілісність знань); володіння вокальною термінологією.

володіння вокальними уміннями (початкові  навички звуко-утворення, звуковеден-ня, співацького дихан-ня, атаки звуку, дикції, артикуляції, художньо-образного виконання); здатність до аналізу академічної  манери вокалізації.

Мал. 2.1. Критерії і показники рівня виховання вокальної культури

Враховуючи дані діагностичного дослідження  та, розроблені нами, критерії, ми визначили, що на низькому рівні виховання вокальної культури знаходяться 8 осіб 7-Б класу і 7 осіб 7-В класу. Ці школярі виявили відсутність зацікавленості процесом вокального діагностування, невпевненість у своїх силах; обмеженість вокальної термінології, розрізненість, поверховість, невеликий обсяг знань; хаотичність та непослідовність вокально-слухових дій. Респонденти цієї групи виявилися байдужими до вокальної діяльності, недостатньо інформованими про сутність процесу звукоутворення.

Задовільний рівень виховання вокальної культури у 7-Б класі показали 13 школярів, у 7-В- 14 осіб. Підлітки виявили недостатню зацікавленість процесом вокального діагностування, сформованість мотивації на рівні усвідомлення необхідності виконання вокальних дій; недостатнє усвідомлення важливості опанування вокально-теоретичними знаннями, часткове володіння вокальною термінологією, відсутність цілісності й активності знань. Респонденти віднесені до цього рівня, продемонстрували формальний підхід до виконання вокальних завдань, недостатню спроможність практично використати отримані вокально-теоретичні знання; їх вокально-слухова діяльність має репродуктивний характер.

Достатній рівень виховання вокальної культури у 7-Б класі продемонстрували 4 школярів, у 7-В класі – 5 дітей. Ці школярі зацікавлені в успішному виконанні вокальних завдань; вони достатньо володіють вокальною термінологією, їх знання активні, досить повні. Ці респонденти продемонстрували хороший виконавський рівень, у виконанні вправ і пісні шкільного репертуару; пізнавальний інтерес до вокальної діяльності.

З високим рівнем виховання вокальної культури була виявлена 1 особа 7-Б класу і 2 особи 7-В класу. Для учнів, що відносяться до цього рівня, характерним є усвідомлення значущості та важливості формування вокальної культури; сформованості установки на вокальну діяльність; глибоке володіння певним обсягом вокальної термінології; певна самостійність у процесі вокальної діяльності та стабільність набутих умінь та навичок. Цим респондентам притаманна творча ініціатива, їх вокально-слухова діяльність активна, стабільна і цілеспрямована.

Діагностування рівня вихованості вокальної культури дало змогу визначити, що найбільшу групу становлять респонденти з низьким і середнім рівнем. Це учні, яким не дуже подобається займатися вокальною діяльністю, вони не вміють користуватися співацьким голосом, не мають вокальних знань, умінь та навичок. Початковий етап дослідження показав необхідність застосування визначених педагогічних умов для ефективного виховання вокальної культури учнів середнього шкільного віку на уроках музики.

 

2.2. Методика і зміст проведення  дослідницької роботи

 

Завданням навчально-виховного процесу в середній загальноосвітній школі є виховання особистості учня, озброєного системою знань, вмінь та навичок. В ході дослідження ми намагалися вирішити проблему виховання вокальної культури. Апробація педагогічних умов проходила у ЗОШ № 92  м. Кривого Рогу. У дослідженні приймали участь 26 осіб – 7-Б класу. Нами було проведено 10 уроків з 7-Б класом (Див.Додаток Б). Під час проведення апробації, ми реалізували розроблені нами педагогічні умови, а саме: диференційний та індивідуальний підхід до учнів; майстерність учителя у використанні вокальних вправ, направлених на охорону і гігієну дитячого голосу; високі професійні і особисті якості вчителя музики.

Методику  виховання вокальної культури, яку ми застосовували у дослідницькій роботі, розроблено на основі використання досвіду провідних педагогів-методистів. Один з головних видів вокальної роботи розспівування, ми застосовували, використовуючи методики В. Ємельянова, Д. Огородного, Г. Алчевського. Воно носило як колективний, так і індивідуальний характер. Уже під час розспівування, ми підходили до учнів диференційовано, а саме:  визначали час здійснення диференційного підходу (на початку уроку, в середині чи у кінці уроку); матеріал застосовували послідовно; добирали дидактичний матеріал, з урахуванням індивідуальних можливостей дітей; визначали характер навчання (поглиблене чи прискорене); диференціювали завдання за змістом, ступенем складності, темпом оволодіння матеріалом, характером допомоги, що надається учням під час виконання роботи.

Виховання вокальної культури школярів, проходило, перш за все, під час розспівування, слухання вокальної музики та роботи над шкільним репертуаром. В процесі розспівування, роботи над шкільною піснею, ми враховували вікові особливості підлітків На наш погляд, майстерність учителя музики при використанні комплексу вокальних вправ, полягає у врахуванні мутаційного періоду школярів; вокальних особливостей того чи іншого класу, окремих учнів; використанні позитивного досвіду вчителів-методистів. Підбираючи вправи, ми спиралися на наступні принципи: невимушеність (природність); доступність; поступовість (від легкого до складного); систематизація вокальних вправ. Розспівування складалося з такого комплексу вправ, які: активізують роботу резонаторів; формують вміння співацького дихання, атаки звуку, вірного звукоутворення, плавного звуковедення, виконання різних штрихів; розвивають діапазон, темброві якості голосу, силу; сприяють формуванню та розвитку артикуляції та чіткої дикції; формують та розвивають художньо-артистичні навички.

У вихованні  вокальної культури вирішальну роль відіграє професійність вчителя  музики, його особистісні якості, адже саме він є двигуном процесу навчання музики. Від професійності вчителя  залежить наявність пізнавального  інтересу учнів до процесу навчання, готовність сприймати новий матеріал тощо. Вчитель, як особистість - є позитивний приклад для дітей, від його особистісних якостей залежить настрій школярів на уроці, їх творче натхнення, любов  до музики. Для підвищення ефективності виховання вокальної культури, ми розробили комплекс вимог до сучасного  вчителя музики: музично – теоретична підготовка; досконале володіння  музичним інструментом і власним  голосом; вміння художнього виконання  вокального твору; високий рівень інтелекту  та духовності; музична і загальна ерудиція; педагогічна творчість, педагогічна  майстерність, педагогічний такт; вміння розуміти потреби  та інтереси учнів; організаторські здібності; любов  до дітей і до музики; вимогливість, чесність, принциповість, справедливість, скромність, комунікативність, стриманість. Прикладом реалізації розроблених нами педагогічних умов є план-конспект уроку, проведеного у 7-Б класі.

 

План-конспект уроку №3

Тема чверті: “Музичний образ”.

Тема уроку: “Музичний образ – втілене в музику життя”.

Зміст уроку: музичне привітання, дихальна гімнастика за методикою Г. Алчевського, артикуляційні вправи за методикою В. Ємельянова, теоретичний матеріал та спів вокально-хорових вправ за методикою Д.Огородного, робота з комп’ютером: слухання записів сольних і хорових творів, вивчення фортепіанних творів Ф. Шопена (слухання), пісень О. Новікова „Дороги” та І. Карабиця „Пісня на добро” (виконання).