Виховання вокальноi культури учнiв середнього шкiльного вiку на уроках музики

Тип уроку: поглиблення теми.

Мета уроку: дидактична: продовжувати формувати знання про музичний образ, поняття хору, співацького дихання, атаки звуку, голосоутворення, заокруглості звуку, формувати знання про ланцюгове дихання, унісон, співацьку дикцію, тембр голосу, вібрато; розвиваюча: формувати вокальну культуру учнів, розвиваючи співацький голос; звуковисотний слух, емоційну сферу, творчу фантазію, музичне мислення; виховна: виховувати зацікавленість до вокального мистецтва, бажання співати; слухати музику та роздумувати про неї.

Обладнання: фортепіано, ноти, комп’ютер, диск із записом хорових та сольних вокальних і фортепіанних творів.

Література: 1.Алчевський Г.О. Таблиці дихання для співаків / Г.О.Алчевський. – Харків: Майдан, 2004. – 66 с. 2. Огороднов Д.Є. Музыкальное воспитание детей в общеобразовательной школе / Д.Є. Огороднов. – К., 1981. – 165с. 3.Порохненко Н.Є. Чарівні звуки музики:[Посібник для вчителя] / Н.Є.Порохненко. – Кривий Ріг, 2005. – 91 с. 4. Конспект лекцій з фонопедичної методики В. Ємельянова.

Хід уроку

Організаційний момент (1-2 хв.). Музичне привітання (настроює учнів на необхідний емоційний лад); відмітити відсутніх; налагодити дисципліну.

ІІ. Актуалізація опорних знань (2-3 хв.). На попередніх уроках ми вивчили з вами деякі вокальні поняття: атака звуку, співацьке дихання, звукоутворення, звуковедення, резонування. Питання для перевірки знань:

1. Що таке атака звуку, її значення для виконання?
2. Які види атаки звуку ви знаєте?
3. Чим відрізняється співацьке дихання від звичайного?
4. Які елементи співацького дихання ви знаєте?
5. Яким повинно бути академічне звукоутворення?
6. Які види звуковедення ви знаєте?
7. Що таке резонування?

ІІІ. Вокально – хорова робота (20-22 хв.).  1.Вокальні вправи:

а) на початку  уроку, щоб настроїти голосовий  апарат та розвинути  дихальний апарат учнів, ми використовуємо вправи для  дихання за таблицями Г. Алчевського ;

б) для  активізації уваги учнів, ми використовуємо артикуляційну гімнастику за методикою  В. Ємельянова:

- покусування  кінчика язика для активізації  роботи слинних залоз (5-10 разів);

- шаткування  язика, покусування язика, поступово  його висовуючи; 

- жування  язика поперемінно на одній  та другій стороні роту;

- клацання  язиком, змінюючи розміри та конфігурацію  порожнини роту;

- „голочка” – поштрикування язиком верхньої, нижньої губи, щік;

- „щіточка” – провести язиком поміж ясен та губ;

- покусування  нижньої та верхньої губ від  одного до іншого краю;

- вивертання  нижньої і піднімання верхньої  губи. Необхідно чергувати ці  положення;

- рух щелепи  вперед і униз;

в) наступний  етап – застосування вокальних вправ  з методики Д.Огороднова, учні розспівуються, розігрівають голосовий апарат, опрацьовують необхідні вокальні навички: розспівка на одному звуці, поступово ускладнюючи мелодійну лінію; при розспівках враховувати послідовність голосних, а саме: спочатку гучніші і більш стійкі голосні „у”, „о”, „а” і їх поєднання на одному звуці. Далі до них підключаються більш складні і нестійкі голосні „і” та „е”, використовуючи послідовності звуків; робота над дикцією;  поєднання staccato, legato, non legato – різних способів звуковедення у розспівках. Дані вправи допомагають розвивати співацький голос школярів, виховувати їх вокальну культуру.

2. Теоретичний матеріал. Ви вже знаєте такі вокальні поняття, як: атака звуку, співацьке дихання, звукоутворення, звуковедення, резонування. На уроці ми розглянемо і запишемо у зошити нові вокальні терміни: унісон – одночасне звучання двох або багатьох голосів однієї і тієї ж висоти; головне резонування – використання пустих порожнин, які знаходяться в обличчі; грудне резонування – використання пустих порожнин трахеї та бронхів; дикція – чіткість, ясність, розбірливість вимовляння тексту; тембр голосу – забарвлення звуку; вібрато – коливання, періодична зміна звуку по висоті, силі та тембру.

3. Вивчення нової теми  на прикладі фортепіанних творів  Ф.Шопена – Вальсу до-дієз мінор, Вальсу Ре-бемоль мажор, пісні І.Карабиця „Пісня на добро” та пісні О. Новікова „Дороги”. Музичний образ – це втілене в музиці життя (почуття, переживання, роздуми, вчинки, дії людини чи кількох людей, події в житті людини, людства тощо). Спостереження за музикою, як явищем життя, за її інтонаційним розвитком, дає змогу відчути і освідомити, які відомі їм закономірності концентруються в понятті музичний образ. Глибше сприйняти музичний образ твору допомагає опора на знайомі вам три сфери музики – пісенність, танцювальність, маршовість, визначення яких суттєвою мірою зумовлює осягнення сутності музичного мистецтва. Послухайте два вальси Фредеріка Шопена контрастні за змістом. Перший вальс – серйозний, задумливий, один із найпопулярніших вальсів Ф.Шопена; другий – жартівливого характеру, у ньому можна почути, наприклад, забавну скоромовку або жваву розповідь про будь-яку жартівливу історію. Звучить музика у виконанні одного з найкращих шопеністів світу (Станіслава Нейгауза).

На відміну  від інструментальних творів, які  більш складні для розуміння, пісенний репертуар простіший для  сприйняття музичного образу, адже крім музики про зміст твору розповідає ще і слово. Пісня Олександра Новікова „Дороги” повертає нас до подій другої світової війни. Ця пісня – пісня воєнних доріг, про які згадують солдати після війни: «Снег ли, ветер, вспомним, друзья!.. Нам дороги эти позабыть нельзя». Пісня за характером сумна, лірична, роздумлива. Контрастною до пісні О. Новікова «Дороги» є пісня І. Карабиця „Пісня на добро”. Вона також лірична, але за змістом – весела, оптимістична, жвава. Обидві пісні формують відношення людини до Батьківщини, рідної землі, оточуючих людей. Розучування пісень проходить за таким планом: 1) виконання пісні вчителем; 2) визначення учнями, скільки куплетів у пісні, чи однакова у них мелодія, особливості мелодії та ритму, темпу, агогіки, динамічних нюансів; 3) запис тексту пісні в зошит; 4) розучування мелодії пісні по фразах, поєднуючи з текстом; 5) виконання пісні по одному з передачею інтонаційної виразності – проведення конкурсу на краще виконання нової шкільної пісні, з послідуючим оцінюванням 6) виконання пісні всім класом.

При вивченні та виконанні пісні необхідно  ставити перед дітьми ті ж самі вокально-хорові задачі, що й при  розспівуванні.

IV. Робота з комп’ютером (10 хв.). За допомогою комп’ютера прослухати пісню О. Новікова „Дороги” у виконанні різних співаків, вміти самостійно аналізувати їх виконання, визначати позитивні та негативні моменти у співі. Опитування дітей з послідуючим оцінюванням.

V. Осмислення та систематизація знань (3-4 хв.). Давайте згадаємо, що ми з вами сьогодні вивчили:

1. Що таке тембр голосу? 2. Що таке унісон і як його досягти? 3. Що таке вібрато і для чого воно потрібне? 4.Як берегти свій голос? 5. Що таке музичний образ? 6. Які пісні ми з вами сьогодні вчили? 7. З якими видатними музикантами ми сьогодні познайомилися на уроці? (Оцінювання школярів).

         VІ. Домашнє завдання (1-2 хв.).  Вивчити нові вокальні терміни, повторювати дома вивчені вправи та пісні, враховуючи вокально-хорові задачі, визначені вчителем на уроці.

VІІ. Підсумок уроку (1-2 хв.). Диференційне оцінювання учнів за результатами роботи на уроці, підведення підсумків уроку. Проведення експериментальних уроків у 7-Б класі, ефективно вплинуло на рівень мотивації, формування вокальної культури школярів. Учні стали значно активнішими у навчальному процесі, у них змінилося відношення до уроків музики, воно стало серйознішим та позитивнішим.

 

3. . Результати дослідної роботи

 

Останній  етап дослідження полягав у підведенні підсумків апробації. Для визначення результатівапробації, ми провели контрольне тестування та урок-конкурс на краще виконання пісні шкільного репертуару. Нами були використані контрольні запитання тестів, розроблені при проведенні початкового етапу дослідження . Школярі відповіли на питання за допомогою комп’ютеру. Нашим завданням було проаналізувати відповіді дітей (див. таблицю 2.4.).

Таблиця 2.4.

Результати  контрольного тестування

Рівень розвитку вокальних  знань учнів	Кількість учнів експериментального класу (7-Б)	Кількість учнів контрольного класу (7-В)
Низький (1-3 бали)	1	2
Задовільний (4-6 балів)	9	14
Достатній (7-9 балів)	12	9
Високий (10-12 балів)	4	3

Як ми бачимо з таблиці 2.4., за результатами контрольного тестування в 7-Б класі з низьким рівнем вокальних знань – 1 учень, задовільним – 9 учнів, достатнім – 12 учнів, високим – 4 респондентів. В 7-В класі з низьким рівнем вокальних знань –2 учні, задовільним – 14 учнів, достатнім – 12 учнів, високим – 3 учнів.

В результаті апробації змінилося відношення, пізнавальний інтерес у багатьох учнів до уроків музики, вокальної діяльності – воно стало більш позитивними. На уроках ми використовували вокальні методики Г. Алчевського, Д. Огородного, В. Ємельянова, які є ефективними самі по собі, а при комплексному використанні дали позитивні результати. Наступним моментом у підведенні підсумків, було проведення уроку на краще виконання пісні з шкільного репертуару, що показало рівень вокальних умінь підлітків (див. таблицю 2.5.)

Таблиця 2.5.

Результати виконання вправ  та пісень

Рівень вокальних вмінь	Кількість учнів 7-Бкласу	Кількість учнів 7-В класу
Низький (1-3 бали)	1	5
Задовільний (4-6 балів)	11	14
Достатній (7-9 балів)	10	7
Високий (10-12 балів)	4	2

Апробація дала змогу виявити, що з низьким рівнем вокальних вмінь у 7-Б класі –1 учень, задовільним – 11 учнів, достатнім –10 школярів, високим – 4учнів. У 7-В класі з низьким рівнем вокальних умінь – 5 учнів, задовільним –14 учнів, достатнім – 7, високим – 2 школярів. В учнів 7-Б класу значно зросла мотивація, пізнавальний інтерес до виконання вокальних вправ, пісень шкільного репертуару. Динаміку розвитку мотиваційно-потребової сфери, теоретичних знань та  володіння вокальними уміннями - критеріїв виховання вокальної культури школярів, ми відобразили в Таблиці 2.6.

 

 

 

Таблиця 2.6.

Результати  контрольного зрізу

Класи	К-ть учнів	Незадовільний рівень	Задавільний рівень	Достатній рівень	Високий рівень
7-Б  початковий етап	26	8	13	4	1
7-В початковий етап	28	7	14	5	2
7-Б  заключний етап	26	4	8	11	3
7-В заключний етап	28	6	12	8	3

 

Таким чином, результати апробації показали стійку тенденцію до зростання усіх досліджуваних критеріїв виховання вокальної культури у 7-Б класі. Зокрема, у групі з низьким та задовільним рівнем (7-Б клас) значно зменшилася кількість учнів на 4  і на 5 відповідно; з достатнім та високим рівнем виховання вокальної культури, кількість школярів вагомо збільшилася – на 7 і на 2. Щодо 7-В класу, то результати зрізу показали, також, деяке підвищення показників, але, незначне. У групі з низьким рівнем (7-В клас) –кількість учнів зменшилася на 1 учня, із задовільним рівнем – на2. А групи дітей з достатнім та високим рівнем поповнилися на 3 і 1учні, відповідно. У результаті проведення запропонованих нами уроків, змінилося відношення учнів до вокальної діяльності на уроках музики. В кінці апробації воно стало більш позитивним. Причиною цього є введення розроблених нами педагогічних умов, а саме: диференційний та індивідуальний підхід до учнів; майстерність учителя у використанні вокальних вправ, направлених на охорону і гігієну дитячого голосу; високі професійні і особисті якості вчителя музики. Відповідно змінилась активність та емоційність сприйняття теоретичного та практичного матеріалу, значно зріс рівень вихованості вокальної культури школярів.

Висновки до другого  розділу

 

Початковий етап дослідження був спрямований на визначення відношення учнів до вокальної роботи на уроках музики, рівня знань теорії вокалу, основних правил гігієни і охорони співацького голосу; рівня вокальних умінь учнів; рівня вокальної культури дітей середнього шкільного віку. Його аналіз показав, що організація вокального виховання у загальноосвітній школі знаходиться на низькому рівні. Основними причинами цього є недостатнє володіння вчителями музики методикою виховання вокальної культури на уроках музики та відсутність систематичної і поступової роботи.

Апробація, яка була направлена на перевірку педагогічних умов виховання вокальної культури учнів середнього шкільного віку, дала змогу визначити, що цей процес буде більш ефективним при застосуванні даних педагогічний умов: диференційний та індивідуальний підхід до учнів; майстерність учителя у використанні вокальних вправ, направлених на охорону і гігієну дитячого голосу; високі професійні і особисті якості вчителя музики.  Результати анкетування, контрольного тестування та проведення уроку-конкурсу, дали змогу виявити, що рівень мотивації до уроків музики, вокальних знань, вмінь – рівень сформованості вокальної культури, який показали учні 7-Б класу, перевищує зазначені показники 7-В класу. Зокрема, високий і достатній рівень сформованості вокальної культури в 7-Б класі, в порівняні з початковим етапом, зріс на 9 учнів тоді, як у контрольному класі – на 4 учні. Апробація виявила, що введення розроблених нами педагогічних умов, ефективно впливає на рівень знань, умінь учнів. У дітей зросла мотивація навчання, пізнавальний інтерес, значно зріс рівень виховання вокальної культури.