Державно-правове будівництво в Україні у перші роки незалежності (1991 - 1996 рр.)

У грудні 1992 року ВРУ прийняла «Декларацію про загальні засади державної молодіжної політики в Україні». Вона визначила державну молодіжну політку як системну діяльність держави у відносинах з молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється у законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах так і в інтересах України. Головними засадами державної молодіжної політики, яка поширюється на громадян України віком від 15 до 28 років, є: повага щодо поглядів молоді та її переконань; надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні реалізації політики і програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема, правовий та соціальний захист молодих громадян, передусім осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального ставлення та розвитку; сприяння ініціативі й активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

ВИСНОВКИ

Я з’ясувала, що розбудова Української незалежної держави, створення її розгалуженої правової системи — складний і тривалий процес, який вимагає великого напруження та зусиль з боку як державних структур, так і громадськості. Уже багато зроблено. Зрушено з місця і розпочато здійснення економічних реформ. Чималими є здобутки у сфері утвердження демократії. Україна стала повноправним членом світового співтовариства. Найважливішим кроком у майбутнє є входження її до Ради Європи. В той же час в процесі державно-правового будівництва існує чимало проблем. Виникали ускладнення у взаємовідносинах між законодавчою і виконавчою гілками влади. Не менш проблемним виявилось й питання про ефективність реалізації чинного законодавства, що істотно відбилося на темпах формування правової держави. Відчувалася нагальна потреба у посиленні контролю з боку судової влади за реалізацією чинного законодавства.

Утвердженню незалежності сприяло дружнє ставлення до України світової спільноти, і ми побачили, що за грудень 1991 року незалежність України визнали 68 держав світу. 25 грудня 1991 року Україну визнали СІЛА. Впродовж 1992 року Україну визнало ще 64 держави. Велике значення для України мало визнання її з боку Росії, яка була впевнена в тому, що збереже за собою роль керівного центру в рамках СНД. Керівники України підтримували курс на економічне співробітництво в рамках СНД, але категорично виступали проти створення наддержавних структур, які б загрожували суверенітету країни.

 Велику роль в розбудові Української правової держави повинна відіграти нова Конституція, яка була прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 p. Ця історична подія посідає одне з головних місць у новітній історії України, яка віднині міцно стоятиме на грунті демократії і парламентаризму на фундаменті власної Конституції.