Микола I і реформи бюрократичного суспільства

1 липня 1839 вийшов  маніфест «Про устрій грошової  системи», згідно з яким всі  угоди з 1 січня 1840 повинні були  полягати тільки на срібло. Основною грошовою одиницею проголошувався срібний рубль. Ассигнаціям відводилася роль «допоміжного знаку цінності» з постійним курсом 3 руб. 50 коп. за рубль сріблом.  Асигнації були скасовані не відразу. Після виходу маніфесту надходження в казну і видача грошей з неї повинні були визначатися в срібних рублях, але самі платежі могли відбуватися як у дзвінкій монеті, так і в асигнації.

В один день з  маніфестом було опубліковано указ «Про заснування Депозитної каси срібної  монети при Державному Комерційному Банку». Населення здавало в Депозитну касу срібло і золото, а натомість отримували депозитні квитки.  Номінали депозитних квитків були встановлені в 3, 5, 10, 25, 50 і 100 крб. Вже через рік накопичився розмінний металевий фонд в 38 млн. крб. Цей фонд продовжував зростати, так як депозитні квитки користувалися великою популярністю серед населення, особливо коли по Петербургу рознеслися плітки про те, що срібні рублі скоро зовсім скасують. Депозитні квитки емітувалися обережно, в тій мірі, в якій накопичувався металевий розмінний фонд; їх не вистачало для потреб товарообігу та забезпечення всіх фінансових потоків; асигнації продовжували звертатися [22, 30].

Окрім депозитних квитків в 1841 р. були випущені також  кредитні квитки збережених казен Виховних будинків та Державного позикового банку. Квитки видавалися під позики, що видаються під заставу маєтків; розмір емісії не повинен був перевищувати 30 млн. рублів. Квитки вільно розмінювалися на дзвінку монету. Як і депозитні, кредитні квитки були, по суті, квитанціями на срібло. Вони носили виключно тимчасовий, перехідний характер. Кінцевою метою реформи був випуск повноцінних кредитних квитків.

1 червня 1843 р. у маніфесті «Про заміну асигнацій і інших грошових представників кредитними квитками» повідомлялося про початок випуску кредитних квитків, забезпечених «всім надбанням держави». На 1/6 суми емісії кредитні квитки покривалися фондом дзвінкої монети. Нові кредитні квитки, що замінювали всі інші види паперових грошових знаків (асигнації, депозитні квитки, кредитні квитки збережених казен), можна було розмінювати на срібло і золото, але з певним обмеженням. Обміном з 1843 р. займалася Експедиція державних кредитних квитків. Державний асигнаційний банк і Депозитна каса були скасовані. Квитки випускалися номінальною вартістю 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 рублів [22,31].

Нові кредитні квитки разом з дзвінкою монетою  стали засобом обслуговування грошового  обігу.

Таким чином, в  результаті реформи була створена нова грошова система, в якій провідну роль відігравали кредитні державні квитки, забезпечена насамперед через систему державних банків. У перші роки реформи значний розмінний фонд в монетах і зливках, з надлишком перекривав суму, на яку було випущено кредитні квитки. В наступні роки емісія пішла прискореним темпом, а можливості розміну кредитних квитків на дзвінку монету не встигали за нею. Різницю уряд намагався покрити за рахунок довгострокових позик і внутрішніх позик у населення. Також широко практикувалися позики банків у приватних осіб [32, 321].

Кримська війна 1853 – 1856 рр. підірвала стабільну систему срібного стандарту. Війна вимагала різкого збільшення емісії і викликала падіння курсу кредитних квитків. Усього з 1853 р. по 1 січня 1858 загальна сума кредитних квитків зросла з 311,4 млн. крб. до 735,3 млн. руб. У 1854 р. уряд був змушений припинити розмін кредитних квитків на золото. Наплив кредитних квитків привів до втрати довіри до них, їх стали посилено міняти на срібло. Тому в 1858 р. розмін на срібло було також припинено. У Росії почався тривалий процес інфляції паперових грошових знаків [34, 176].

Загалом фінансова реформа, а також політика Канкріна були позбавлені радикально реформуючого характеру, що забезпечувало більшу практичність і пристосованість його до життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Вивчаючи реформи  бюрократичного апарату за період правління  Миколи І, ми дійшли наступних висновків:

По-перше, Микола І третій син Павла І. Період його правління позначився зміцненням самодержавства та російського шовінізму. Зайняв престол після раптової смерті свого брата, імператора Олександра І і жорстокого придушення повстання декабристів 1825 року. Микола І, прагнучи зміцнити імперію, встановив у країні режим військово-поліцейської диктатури. При ньому величезну роль в державному управлінні відіграла особиста канцелярія царя і особливо її «Третій відділ» — управління таємної політичної поліції і жандармерія. 

По-друге, приватне життя і державна діяльність Миколи I, його характер, звички, взаємини із самими різними людьми знайшли відображення в не менш ніж 300 щоденниках і спогадах сучасників.

По-третє, за часів царювання Миколи І вперше відбулося різке скорочення чисельності кріпаків – їх частка серед населення Росії, за різними оцінками скоротилася з 55 – 58% у 1811 – 1817 роках до 35 – 45% в 1857 – 1858 роках і вони перестали становити більшість населення. Очевидно, чималу роль зіграло припинення практики «роздачі» державних селян поміщикам разом із землями. Помітно покращилося становище державних селян, чисельність яких до другої половини 1850-х років досягла близько 50% населення. Це поліпшення відбулося в основному завдяки заходам, вжитим графом П. Д. Кисельовим.

По-четверте, грошова реформа, проведена Є.Ф. Канкріним в 1839 – 1843 рр. вперше встановила в Росії срібний монометалізм. Головною платіжною монетою була затверджена срібна, а монетною одиницею - срібний рубль. Державні асигнування ставали допоміжним знаком цінності. Реформа мала важливе значення для стабілізації грошового обігу в країні. Вона знищила різні курси рубля, залишивши один, за яким відбувалися всі обмінні та розрахункові операції; вивела з обігу велику кількість паперової грошової маси; дозволила вільний обмін кредитних і депозитних квитків на дзвінку монету.

Отже, майже 30-річне  царювання імператора Миколи I часто  називають апогеєм самодержавства. Дійсно, парадний фасад Російської імперії ніколи ще не був настільки  блискучим, а її міжнародний престиж - настільки високим, як в епоху  Миколи I. Роки правління Миколи I розкрили очі правлячим колам Росії на те, що головна причина військово-технічної відсталості полягала саме в кріпосному ладі. Внаслідок цього російське самодержавство неминуче повинно було стати на шлях проведення невідкладних соціальних, економічних і політичних реформ - це і стало основним підсумком правління Миколи I.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

ДЖЕРЕЛА:

 

1. Воспоминания о младенческих годах Императора Николая Павловича // Николай I и его время: В 2 т. / Сост., вступит. ст. и коммент. Б.Н. Тарасова. – М., 2000 [Електронний ресурс] http://www.rus-sky.com/gosudarstvo/tarasov/nic2.htm#1
2. Залевский М. Император Николай Павлович и его эпоха// Николай I и его время: В 2 т. / Сост., вступит. ст. и коммент. Б.Н. Тарасова. – М., 2000 [Електронний ресурс] http://www.rus-sky.com/ gosudarstvo /tarasov/nic5.htm
3. Записки Николая I // Николай I и его время: В 2 т. / Сост., вступит. ст. и коммент. Б.Н. Тарасова. – М., 2000 [Електронний ресурс] http://www.rus-sky.com/gosudarstvo/tarasov/nic2.htm#3
4. Письма// Николай I и его время: В 2 т. / Сост., вступит. ст. и коммент. Б.Н. Тарасова. – М., 2000 [Електронний ресурс] http://www.rus-sky.com/gosudarstvo/tarasov/nic2_1.htm#12
5. Российское законодательство X — XX веков. в 9-ти т. – М., 1984 – 1994// Т. 6. Законодательство первой половины XIX века
6. Русское общество 30-х годов ХІХ в.: Люди и идеи: Мемуары современников. – М., 1989. – 445 с.
7. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 1999.
8. Шильдер Н. К. Император Николай I // Николай I и его время: В 2 т. / Сост., вступит. ст. и коммент. Б.Н. Тарасова. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. [Електронний ресурс] http://www.russky. com/gosudarstvo/ tarasov/ index.htm

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

Довідкова література:

 

 

9. Россия от дворцовых переворотов до эпохи Великих реформ// Энциклопедия по истории. – М., 1996. – 603 с.
10. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Електронний ресурс]   http://www.vehi.net/brokgauz/

 

Підручники:

 

11.  История России (ІХ – ХХ вв.) /Под ред. Я.А. Перехова. – М., 2000. – 623 с.
12. Кузнецов И.Н. Отечественная история. – М., 2005. – 816 с.
13. Милов Л.В., Цимбаев Н.И. История России XVIII – XIX веков /Под ред. Л.В. Милова – М., 2006. [Електронний ресурс] http://www.e-reading-lib.org/bookreader.php/1004900/Cimbaev_Nikolay_-_Istoriya_Rossii_XVIII-XIX_vekov.html
14. Орлов А.С. Георгиев В.А. История России с древнейших времён до наших дней. – М., 2000. – 528 с.
15. Троицкий Н.А. Россия в ХІХ веке. Курс лекций. – М., 1997. – 431 с. [Електронний ресурс] http://scepsis.net/library/id_1421.html
16. Шмурло Е. История России. – М., 1997. – 835 с.

 

Статті:

 

17.  Капустина Т.А. Николай І // Вопросы истории. – 1993, №11-12.
18. Киняпина Н.С. Внешняя политика Николая І // Новая и новейшая история. – 2001, №1
19. Рахматуллин М.А. Император Николай І глазами современников // Отечественная история. – 2004, №6
20. Рахматуллин М.А. Император Николай І и его царствование // Наука и жизнь. – 2002, № 2
21. Ружицкая И. В.  М. А. Корф: бюрократ или интеллигент? // Отечественная история. – 2005, № 4
22. Юровский В. Е. Министр финансов Е. Ф. Канкрин //Вопросы истории. – 2000, № 1

 

 

Дослідження:

 

23.  Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с древнейших времен до конца XX века в 3-х книгах. Книга II. История России с начала XVIII до конца XIX века. – М.: АСТ, 2001. [Електронний ресурс] http://www.alleng.ru/d/hist/hist012.htm
24. Выскочков Л.В. Николай І. – М., 2003. – 397 с.
25. Геллер М.Я. История Российской империи в трех томах. Т. III. - М.: Издательство «МИК», 1997 [Електронний ресурс] http://krotov.info/history/11/geller/ind_gell.html
26. Дружинин Н. М. Государственные крестьяне и реформа П. Д. Киселева. – Т. 1 – 2. – М., 1958. – 547 с.
27. Ерошкин Н. П. Крепостническое самодержавие и его политические институты. – М., 1981. – 252 с.
28. Зайончковский П. А. Правительственный аппарат самодержавной России ХІХ века. – М., 1978. – 564 с.
29. Киняпина Н.С. Внешняя политика России первой половины XIX в. –М., 1963. – 342 с.
30. Ключевский В. О. Лекция LXXXV. Царствование Николая I // Николай I и его время: В 2 т. / Сост., вступит. ст. и коммент. Б.Н. Тарасова. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. [Електронний ресурс] http://www.rus-sky.com/gosudarstvo/tarasov/nic7.htm#3
31. Корнилов А. А. Курс истории России XIX века. – М., 1993. – 448 с.
32. Кюстин А. де Николаевская Россия. – М., 2008. – 416 с.
33. Лемке М. К. Николаевские жандармы и литература 1826-1855 гг. – С. Петербург., 1909. – 527 с. [Електронний ресурс] http: //www.twirpx. com/file/645725/
34. Мироненко С. В. Страницы тайной истории самодержавия: Политическая история России первой половины XIX столетия. – М., 1990. – 237 с.
35. Полиевктов М. А. Николай І. Биография и обзор царствования. – М., 2003. – 584 с.
36. Пресняков А. Е. Николай I. Апогей самодержавия // Пресняков А. Е. Российские самодержцы. – М., 1990. – 464 с.
37. Ружицкая И. В. Законодательная деятельность в царствование императора Николая І. Политика и люди. – М., 2005. – 437 с.
38. Троицкий Н.А Николаевская Россия. Реформы Николая І. [Електронний ресурс] http://scepsis.net/library/id_1448.html
39. Троицкий Н.А ІІІ Отделение и Департамент полиции. [Електронний ресурс] http://www.hrono.ru/organ/ukaz_t/3otdelenie.php

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

 

 

Микола І (25.06.1796 - 18.02.1855)

 

Додаток 2

 

 

 

Сперанський М.М. (1772 – 1839)

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

Кисельов П.Д. (1788 – 1872)

 

Додаток 4

 

 

Канкрін Є. Ф. (1774 – 1845)

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

Державні витрати  і доходи в період Є. Ф. Канкріна  1823 і 1833 рр. млн. рублів на асигнації, 1843 р. срібних.

	1823	1833	1843
Витрати, усього у тому числі:	479,1	495	740,3
військове та морське міністерства	222,3	208,1	287
платежі за держборгом	66,3	73,6	94,5
Доходи, всього в тому числі:	463,4	501,7	777,7
Звичайні з  них:	407,2	471,8	690,6
прямі податки	133,2	121,0	161,7
питні	131,2	116,9	190,8
митні	41,2	81,8	103,3
Позики	51,3	27,0	78,7