Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2013 в 22:52, контрольная работа
Криміналістична інформація – більш вузьке поняття, вона складається ³ç відомостей про розслідування злочинів. Точно визначити обсяг поняття "криміналістична інформація", певна річ, не можна, оскільки джерелами доказів можуть бути âñÿê³ матеріальні об'єкти живої ³ неживої природи, причинно пов'язані з подією злочину.
Доказова інформація – це інформація, взята з будь-яких джерел ³ використана для логічного доказування деяких фактів.
Доказова інформація в кримінальному процесі – це інформація, отримана з будь-яких встановлених законом джерел, з дотриманням процесуальних вимог. Це поняття рівнозначне поняттю "фактичні дані".
Криміналістична інформація – більш вузьке поняття, вона складається ³ç відомостей про розслідування злочинів. Точно визначити обсяг поняття "криміналістична інформація", певна річ, не можна, оскільки джерелами доказів можуть бути âñÿê³ матеріальні об'єкти живої ³ неживої природи, причинно пов'язані з подією злочину.
Доказова інформація – це інформація, взята з будь-яких джерел ³ використана для логічного доказування деяких фактів.
Доказова інформація в кримінальному процесі – це інформація, отримана з будь-яких встановлених законом джерел, з дотриманням процесуальних вимог. Це поняття рівнозначне поняттю "фактичні дані".
Орієнтуюча інформація – це відображена у різних джерелах інформація про доказові обставини (факти), але яка не отримала статусу доказової. Орієнтуюча інформація може стати доказовою, якщо за допомогою процесуальних засобів ввести ¿¿ в процес доказування.
Процесуальна інформація – це доказова інформація, тобто отримана за допомогою процесуальних засобів з джерел, встановлених законом.
Непроцесуальна інформація – це відомості, причинно пов'язані з доказовими фактами але які отримані з джерел, не названих у законі. Як правило, до них належать оперативні джерела, тому ³ непроцесуальна інформація є синонімом оперативної.
Оперативна інформація – це не процесуальна, отримана із джерел не названих або названих законом, але добута непроцесуальними засобами.
Джерело оперативної інформації для учасників процесу, як правило, не відоме, невідомі ³ методи отримання інформації. Тому оперативна інформація носить орієнтуючий характер, використовується для побудови версій, планування розшуку ³ деяких слідчих дій.
Таким чином, при розслідуванні кримінальних справ фігурують різні види інформації, які у сукупності утворюють інформаційне поле (інформаційне середовище) для конкретної кримінальної справи.
Розуміється, такі поля можуть носити загальновидовий характер, що є основою для побудови криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.
§ 3. Джерела криміналістичної інформації та їх класифікація
Джерела криміналістичної інформації – це матеріальні об'єкти в широкому їх розумінні, вони причинно пов'язані з подією злочину, оскільки остання розвивається в матеріальному середовищі.
Загальна властивість матерії – відображення, дозволяє всі об'єкти предметного світу відносити до джерел. Оскільки вид інформації залежить від видів носія, то джерела можна класифікувати використовуючи деякі основи, наприклад, філософську, кримінально-процесуальну (доказову) ³ криміналістичну. Розглянемо кожну з них більш докладно.
Філософською основою для класифікації служить теорія відображення, згідно з якою в природі за рівнем організації матерії існує два види відображення: психічне (ідеальне) ³ матеріальне. Виходячи з цього, всі об'єкти діляться на два класи: а) джерела ідеальних відображень ³ б) джерела матеріальних відображень.
Ідеальне відображення являє собою інтелектуальну діяльність людини, відображуючи реальність на рівні суспільної свідомості.
Матеріальне відображення є нижчою формою, суть якої зводиться до копіювання властивостей ³ ознак одного предмета структурою іншого. Звідси, джерелами ідеальних відображень є люди, а матеріальних – речі.
Класифікація джерел інформації люди ³ речі – дуже загальна і ùîðàçó потребує розширеного тлумачення. Так, рослини, тварини, мікроорганізми не можна відносити ні до людей, ні до речей, філософське поняття речі як відображення дискретності, відносної відокремленості і сталості існування, завжди потребує пояснення, скажімо, куди віднести живі ³ неживі об'єкти? Тому був запропонований поділ на об'єкти живої і неживої природи.
До об'єктів живої природи належать: люди, тварини, птахи, риби, комахи, мікроорганізми, рослини, тобто все, що має біологічне походження.
Об'єкти неживої природи складають предмети неорганічного, органічного, які втратили функції живого, ³ синтетичного походження.
Основою кримінально-процесуальної класифікації є інформаційний підхід, у відповідності з яким визначені фундаментальні поняття теорії доказів. Поняття "інформація" ³ "фактичні дані" підпорядковані одне одному і перебувають у відношенні "загальне-окреме". Положення теорії інформації є загальними для окремих видів соціальної інформації, серед яких має місце ³ доказова.
Âñÿêà інформація носить знаковий характер, який відповідає формі відображення – ідеальній і матеріальній. У зв'язку з цим джерела доказів ще в минулому столітті розділяли на особові ³ речові. Особові джерела – це люди, які є суб'єктами події злочину, або мають іншу інформацію щодо події злочину. Особове джерело доказової інформації – це не просто будь-яка людина, а така, яка наділена свідомістю і здатна мислити та усвідомлювати свої дії. Тому психічно хворі особи не можуть бути джерелами доказової інформації.
Речове джерело являє собою річ, предмет, матеріальне утворення, яке перебуває в будь-якому агрегатному стані – твердому (кристалічному), сипучому, рідкому, газоподібному. Проте це не всяка річ, а тільки та, яка відповідає вимогам кримінально-процесуального закону (ст. 78). Звідси випливає, що джерелами речових доказів є об'єкти як неживої, так ³ живої природи, причому об'єкти живої природи – це як ціле, так і його частини, які втратили властивість живого (труп, кров, зрізані нігті і т. п.). Таким чином, речові джерела – це фізичні тіла, які перебувають у будь-яких агрегатних станах – твердому (кристалічному), сипучому, рідкому, газоподібному, ³ причинно пов’язані з подією злочину òà його учасниками.
Криміналістичну основу класифікації джерел являють теорія криміналістичної ідентифікації ³ поняття криміналістичної тотожності. Всякий об'єкт, який знаходиться в орбіті кримінального судочинства, розглядається в аспекті його тотожності самому собі, іншими словами, чи є він тим самим, що "був присутній" на місці злочину і відображає інформацію про подію.
Матеріальні об'єкти, які взаємодіють у процесі злочину, діляться на особові ³ речові. Тому поділ джерел люди і речі – особові ³ речові як з філософських підстав, так ³ процесуально-криміналістичних є найбільш досконалим. Особові ³ речові джерела принципово відмінні:
а) особові джерела – це люди, які здатні мислити, наділені свідомістю та ідеальним відображенням;
б) речові джерела – це об'єкти неживої природи, що мають нижчу форму відображення – елементарну;
в) відображення особистого джерела суб'єктивне ³ завжди бідніше за відображуваний об’єкт; г)матеріальне відображення в зоні контактної поверхні адекватне відображуваному об'єкту;
д) ідеальне відображення особового джерела латентне, заховане від стороннього спостерігача, щоб його розкрити потрібне вільне волевиявлення суб'єкта;
е) відображення матеріального
джерела найчастіше очевидне і доступне
для кожного стороннього
Отже, матеріальні об'єкти доцільно поділити на особові і речові джерела, тобто люди і речі.
Джерело, що містить інформацію про один вид відображення, називається простим. Якщо джерело одночасно несе інформацію про декілька видів відображення, то воно називається складним.
Поняття "складне джерело"
зустрічається в юридичній
Отже, джерела криміналістичної інформації допустимо класифікувати на три види: 1) люди, 2) речі; 3) та їхня система "люди®речі".
§ 4.Характеристика джерел криміналістичної інформації
Люди – джерела ідеальних відображень. Ідеально відображає реальність тільки людина, яка наділена розумом і свідомістю. В кримінальному процесі люди – джерела криміналістичної інформації – це обвинувачуваний, потерпілий, свідок, спеціаліст, громадський позивач і відповідач. Вони зберігають відображення (сліди злочину) у вигляді уявних образів – слідів пам’яті. Ідеальний слід – це суб'єктивний уявний образ, що називається слідом пам’яті, він принципово відрізняється від матеріального сліду. розглянемо ці відмінності.
По-перше, Ідеальний слід нематеріальний, хоча знаходиться у матеріальному субстраті. Він несе інформацію (відмінності) про реальний предмет, подію, факт, з яким коли-небудь взаємодіяло джерело.
По-друге, ідеальний слід суб'єктивний, він бідніший за оригінал, до того ж адекватність його оригіналу залежить від суб'єктивних і об'єктивних факторів сприймання джерел відображуваного об'єкта.
По-третє, ідеальний слід – це не тільки одноразове відображення реальності але й сума досвідних, наукових знань, здобутих джерелом у практичній діяльності. Таким джерелом у кримінальному процесі є спеціаліст, консультант, помічник слідчого.
По-четверте, ідеальні
сліди відрізняються від
Джерела матеріальних відображень – це об`єкти матеріального світу, головним чином, неживої природи, які елементарно відображають події злочину, оскільки були “присутніми” під час його учинення.
Всі матеріальні тіла прийнято називати речами, котрі ще на світанку криміналістики називали “німими свідками”, якщо вони були на місці злочину в момент його учинення.
Речі являють собою криміналістичні джерела, які можна об`єднати в декілька груп. Такими є:
1) предмети
обстановки місця події (
2) об`єкти безпосереднього замаху (речі, цінності, гроші, транспортні засоби, тварини); об`єкти біологічного походження (тканини, органи людини);
3) засоби учинення
злочину (знаряддя, зброя, предмети,
інструменти, механізми,
4) предмети, залишені
злочинцем, учасниками злочину,
5) речі, що випадково потрапили на місце події або умисно залишені після події злочину.
Всі ці речі в широкому розумінні є слідами – речовими джерелами криміналістичної інформації. Як правило, вони прості джерела. Однак серед них особливе місце належить слідам нашаруванням, які утворені за рахунок не структури і маси слідосприймаючої речовини предмета, а внаслідок нашарування на нього частини, що відокремилась, цілого слідоутворюючого об`єкта або третьої речовини, що знаходиться на ньому,– фарби, забруднення. Слід нашарування відрізняється від сліда сприймаючого об`єкта, який тільки виконує роль носія і не відображає слідоутворюючий об`єкт. У цьому випадку джерело являє собою систему: а) речовини, безпосередньо формуючої слід-відображення, і б) матеріалу носія, на якому виявлено слід. Між речовинами-засобами учинення злочину, речами безпосередньо формуючими слід, немає чітких меж, оскільки носіями відображень одночасно є як слідоутворюючий, так і слідосприймаючий об`єкти. Останнє особливо характерне для утворення мікрослідів.
Системні джерела
У структурі системного джерела людина розглядається як джерело ідеальних відображень – слідів пам`яті, уявних суб`єктивних образів, слідів-знань (наукових і досвідних). У процесуальному розумінні люди – це учасники події злочину, які безпосередньо його сприймали, чи ті, які брали в ньому участь. Вони потенційно мають сліди-відображення, необхідні для вирішення певних питань при провадженні кримінальних справ (ст. 75 КПК України).
Складне, чи системне,
джерело відрізняється від
Информация о работе Джерела криміналістичної інформації та їх класифікація