Джерела криміналістичної інформації та їх класифікація

Сліди радіаційної взаємодії виникають при контактній і безконтактній променевій взаємодії об`єктів. При контактній взаємодії слідоутворюючий радіоактивний предмет на місці контакту опромінює слідосприймаючий об`єкт, який стає радіоактивним, утворюється невидимий слід-радіоактивна відмітка, який можна знайти і заміряти спеціальними приладами (дозиметри, радіометри). На цьому принципі побудовано оперативний метод стеження за злочинцем, рухом викрадених речей і їхнім місцезнаходженням та ін. Маючи це за мету, на предмет наносять радіоактивну відмітку, а потім простежують за її місцезнаходженням і переміщенням за допомогою дозиметричних приладів. Зрозуміло, такі операції проводяться в суворому дотриманні законності.

Сліди променевих змін (впливу). Сліди променевої взаємодії рідко зустрічаються в слідчій практиці, разом з тим вони несуть криміналістичну інформацію, яка ще недостатньо використовується при доказуванні у кримінальних справах. Сліди променевої взаємодії безконтактні і виникають внаслідок впливу енергії променевого потоку. Типовими джерелами променевої енергії є Сонце або штучні обладнання – рентгенівські трубки, бактеріцидні лампи, лазери та ін. Якщо на аркуш паперу покласти який-небудь предмет і залишити його на сонці, то через деякий час на папері утвориться периферичний слід цього предмета за рахунок вигоряння поверхні поза зоною контакту. Слід передає загальну форму і малопридатний для ідентифікації. Променеві сліди можуть бути контактними і безконтактними. Наприклад, при променевому впливі під час атомного вибуху виникали як контактні, так і безконтактні сліди – тіні предметів, людей. Аналогічний процес утворення слідів при використанні рентгенівського випромінювання. Фізико-хімічний і фотофізичний процеси, які лежать в основі сучасної фотографії,– є складними процесами утворення фізичних слідів.

§ 6. Механізм слідоутворення при хімічній взаємодії

Механізм слідоутворення при хімічній взаємодії досить складний і пов’язаний з внутрішніми процесами, які відбуваються на атомарному і молекулярному рівнях. У слідчій практиці нерідко використовуються сліди хімічної взаємодії, наприклад, сліди корозії металу для визначення відносної давності хімічної взаємодії: коли утворилась іржа на розпиляній дужці замка; як давно нанесли текст на папір? За слідами кіптю визначають згорілі речовини; можна встановити дальність пострілу, вид зброї та деякі інші дані.

Хімічна взаємодія  двох об`єктів не обмежується тільки зовнішньою зміною їх, але і утворенням нової третьої речовини, яка відрізняється  від взаємодіючих. Хімічна взаємодія  відбувається внаслідок реакцій  окислення, відновлення, розщеплення, заміщення. Найрозповсюдженими в слідчій практиці є сліди окислення-горіння. Сліди пожежі – це сліди хімічних реакцій, а саме: (кіпоть, плавлення, обвуглювання, спопеління,  які звичайно називають слідами пожежі.

Окіпчування утворюється внаслідок конденсації на предметах продуктів горіння. Шляхом окіпчування виникають периферичні сліди, які відображають загальну форму об`єкту, наприклад, позу трупа, форму предметів, які знаходяться в зоні пожежі та ін. Сліди, що відображають лише контур предмета, рідко можуть використовуватися для ідентифікації.

Сліди плавлення утворюються на металі, склі і деяких інших речовинах. Приміром, оплавлені кінці електродроту при короткому замкнені; частки розплавленого металу на місці контакту, в вогнищі пожежі; оплавлені частки грунту на місці удару блискавки (вони характеризують температуру горіння, вид матеріалу і механізм утворення сліду).

Обвуглювання – це слід горіння, тобто хімічної реакції. За величиною обвуглювання визначають вогнище пожежі, оскільки у міру наближення до нього збільшуються глибина обвуглювання і вигоряння предметів, а обвуглювання переходить в спопеління.

Спопеління, тобто перетворення  взаємодіючих об`єктів у золу, попіл. Сліди золи і попелу дозволяють розв`язувати багато задач щодо розслідування пожеж. За складом золи  із вогнища пожежі визначають, що саме спалено: кров тварини чи людини. Зола з попільниці дозволяє з’ясувати: чи спалена записка на списаному або чистому аркуші паперу;  чи це шматок газетного тексту, цінного паперу або грошової купюри. Хімічне дослідження кіптю навколо кульового отвору дає відповідь на запитання: яким порохом – димним чи бездимним був споряджений патрон.

§ 7. Механізм слідоутворення при біологічній взаємодії

Біологічна  взаємодія, як і хімічна, пов`язана  з внутрішніми змінами об`єктів, до того ж ці зміни виникають внаслідок  різних фізіологічних процесів у живих організмах, тканинах. Значне місце приділяється різним мікроорганізмам, бактеріям, які беруть участь у  слідоутворенні своєю життєдіяльністю, розмноженням, відмиранням.

Механізм утворення  слідів у біологічних об`єктах  досить складний і розглядається  у спеціальних галузях, наприклад, судовій медицині, фізіології, мікробіології тощо. Назвемо лише найбільш відомі види біологічної взаємодії, внаслідок яких утворюються сліди, які використовуються при розслідуванні злочинів. Насамперед, розмноження об’єктів (мікроорганізмів, бактерій, спор), які утворюють на біологічних об`єктах сліди у вигляді плісняви, колоній мікроорганізмів, комах, черв`яків. Потерпілий стверджував, що вкрадений у нього фотоапарат мав характерну ознаку – на шкіряному футлярі всередині була пляма плісняви, тому що апарат зберігався у вологості. Проте звинувачений заявляв, що апарат він купив і ніякої плями всередині футляра немає. При проведенні судової експертизи в ультрафіолетових променях було знайдено і зафіксовано пляму плісняви, яка була виведена злочинцем касторовим маслом. Однак сліди, які люмінесціювали плісняву, залишились і були доказом наявності слідів плісняви всередині футляру фотоапарата..

Відомо, що існують  види бактерій, які розмножуються  у певних живлячих середовищах, наприклад, бактерії, які живляться кіптявою згорілого пороху. Ця властивість використовується для визначення місцезнаходження слідів близького пострілу на темних поверхнях. Поверхню тканини навколо вхідного отвору обробляють (засівають) бактеріями, і об`єкт поміщають у термостат, де бактерії швидко розмножуються і пожирають тільки кіпоть, тим самим допомагають з’ясувати місцезнаходження і розмір окіпчування, необхідні для визначення відстані, з якої був проведений постріл.

Порушення фізіологічного розвитку живої матерії (тканини) утворюють сліди, наприклад, садно, синяки, які виникають внаслідок механічної дії на живу тканину. Такі сліди відносно стійкі, з часом вони зникають, тому в трасологічному плані вони малоефективні, але у слідознавстві використовуються досить широко.

Трупні явища  – це наслідок порушення фізіологічного розвитку, або інакше, припинення життєвих процесів. На спині трупа утворюються  великі трупні плями, які свідчать про його положення в останній час. Якщо позу трупа міняють, то змінюються розташування трупних плям. У трупа, який висить в петлі, трупні плями локалізуються на ногах до пояса і кистях рук. При положенні трупа на спині у плямах відображується структура поверхні  у вигляді блідих плям, які можна сфотографувати. З плином часу  в трупних плямах починаються гнилісні зміни, які змінюють їх колір, який свідчить про вид змін і часу, що нерідко використовується для встановлення фактів, які пов`язані з убивством.

Для дослідження  слідів біологічного походження потрібно звертатися за допомогою до  спеціалістів. Огляд трупа людини проводиться  за участю судового медика, огляд трупа  тварин – ветеринара. Ці спеціалісти  здатні відповісти на багато запитань, які цікавлять слідство.

¹ Див.: Шейфер С. А. Следственные действия. Система й процеоуальная форма. – М., 1981.– Ñ. 41.

² Див.: Теория доказательств в советском уголовном процессе. Изд. 2-е. – М., 1973.– Ñ. 266.

³ Див.: Криминалистика. – М., 1988. – С. 165–192.

⁴ Див.: Криминалистика. – М., 1990. – С. 123–137.