Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2014 в 21:26, курсовая работа
Актуальність теми дослідження. Зигмунд Фройда австрійський психолог, невропатолог та психіатр, більше сорока років присвятив розробці теорії і практики психоаналізу. Фройда називають і вченим і провидцем, і основоположником нового напрямку в науці. З його ім’ям пов’язують поняття несвідомого в психіці людини. Його погляди сформувались в той час, коли назрівала криза традиційних уявлень про психічне життя людини. Фройдівськатеоріязбагатила і сучасну науку загалом.
I. Фрейдизм як різновид натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії………………………………………………………………….
1.1 Особливості та головні концепції натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії……………………………………………..
1.2 Психоаналіз і релігієзнавча концепція З. Фройда…………………………
II. Вихідні принципи та головні положення релігієзнавчої концепції ЗігмундаФройда (за книгами «Психологія несвідомого», «Тотем і табу. Психологія первісної культури та релігії»)……………………………………..
2.1 З. Фройд про походження та сутність релігії………………………………..
2.2 Фрейдизм про тотемізм як первісну форму релігії…………………………..
III. Розвиток поглядів на релігію в теорії психоаналізу З. Фройда (за книгою «Майбутнє однієї ілюзії»)…………………………………………………………..
3.1 Від тотемізму до теїзму………………………………………………………….
3.2 Індивідуальна релігійність як невроз та релігія як «колективна хвороба людства»……………………………………………………………………………..
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Філософський факультет
Кафедра теорії та історії культури
Релігієзнавча концепція Зигмунда Фройда
Курсова робота
студентки гр.ФФК-31
Свистун О. В.
Науковий керівник-
канд.філ.наук,
доц.Стеценко В.І.
Львів-2012
ЗМІСТ
I. Фрейдизм як різновид натуралістично-біологічного,
психологічного пояснення релігії……………………………………………………………
1.1 Особливості та головні концепції натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії……………………………………………..
1.2 Психоаналіз і релігієзнавча концепція З. Фройда…………………………
II. Вихідні принципи та головні положення релігієзнавчої концепції ЗігмундаФройда (за книгами «Психологія несвідомого», «Тотем і табу. Психологія первісної культури та релігії»)……………………………………..
2.1 З. Фройд про походження та сутність релігії………………………………..
2.2 Фрейдизм про тотемізм як первісну форму релігії…………………………..
III. Розвиток поглядів на
релігію в теорії психоаналізу З. Фройда
(за книгою «Майбутнє однієї ілюзії»)…………………………………………………………
3.1 Від тотемізму до теїзму………………………………………………………….
3.2 Індивідуальна релігійність
як невроз та релігія як «колективна хвороба
людства»…………………………………………………………
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Зигмунд Фройда австрійський психолог, невропатолог та психіатр, більше сорока років присвятив розробці теорії і практики психоаналізу. Фройда називають і вченим і провидцем, і основоположником нового напрямку в науці. З його ім’ям пов’язують поняття несвідомого в психіці людини. Його погляди сформувались в той час, коли назрівала криза традиційних уявлень про психічне життя людини. Фройдівськатеоріязбагатила і сучасну науку загалом.
Психоаналіз Зигмунда Фройда
уможливив найвитонченіше дослідження
душі. Відтак у наш час вивченням душі
професійно займаються дві групи: не лишесвященики,
а йпсихоаналітики.
Фройд вважав релігію
ворогом просвітництва і
на відому фрейдистську тезу, про те, що людина — сліпе знаряддя природних потягів та інстинктів.
Отже, теорія ЗигмундаФройда й до сьогодні залишається актуальною, що і обумовило вибір назви даної курсової роботи: «Релегієзнавча концепція ЗигмундаФройда».
Об’єкт дослідження. Натуралістично-біологічне, психологічне пояснення релігії.
Предмет дослідження. Релігієзнавча концепція ЗигмундаФройда, як складова натуралістично-біологічного пояснення релігії.
Мета дослідження. Дослідити та проаналізувати специфіку релігієзначої концепції ЗігмундаФройда, в контексті його теорії психоаналізу.
Завдання дослідження. Визначена мета зумовила постановку наступних дослідницьких завдань:
Стан дослідження теми. При підготовці дослідження було опрацьоване широке коло джерел та наукової літератури з даної теми, завдяки чому вдалося сформулювати цілісну концепцію дослідження предмету курсової роботи.
Зокрема, безпосереднім джерелом для дослідження теми даної курсової роботи були праці самого З. Фройда , а також таких відомих вчених як Е. Фром, К. Юнг, В. Джеймс, Л. Леві-Брюль.
Насамперед, особливої уваги
заслуговує така праця З. Фройда, як
«Нав’язливі дії та релігійні
обряди», у якій автор звертається
до психоаналітичного
У праці «Тотем і табу», З. Фройд висвітлює свої погляди на релігію на основі своїх досліджень міркувань первісних народів.
У праці «Майбутнє однієї ілюзії» З. Фройд розширює свої ідеї відносно існування релігії у сучасному суспільстві.
Оскільки концепція З. Фройда мала різновид натуралістичного, психологічного пояснення релігії, то власне була розглянута й дослідженнями інших представників даного напряму релігієзнавчої науки.
К. Юнг у своїй праці «Свідоме та насвідоме» на основі своїх досліджень про несвідоме вивів поняття релігії, як відношення людини до вищих і найсильніших за впливом цінностей.
В. Джеймс Так, у праці «Багатоманітність релігійного досвіду» виводив корені релігії з емоційної сфери психіки індивіда. На його думку джерелом релігії є емоційне відчуття.
Л. Леві-Брюль у своїй праці «Надприродне у первісному мисленні» висвітлив поняття релігії на основі своїх досліджень про мислення первісних народів.
Також важливими джерелами для дослідження, були праці Старовойтова В., Радугіна А., та Лакана Ж., які критикували релігієзнавчу концепцію З. Фройда
Методи дослідження. У курсовій роботі використані такі методи, як метод аналізу, порівняння та історизму.
Зокрема, метод аналізу
використаний для дослідження
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання результатів даної курсової роботи в навчальному процесі, зокрема під час викладання відповідної теми в таких нормативних навчальних курсах як «Релігієзнавство», «Філософія релігії», «Історія філософії», а також під час підготовки студентських курсових та кваліфікаційних робіт.
Структура курсової роботи визначається метою та завданнями, поставленими нею, а також зумовлена самою логікою дослідження. Виконана курсова робота складається з вступу, трьох розділів, що поділяються на два підрозділи, висновків й списку використаних джерел та літератури.
У першому розділі «Фрейдизм як різновид натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії», характеризується фрейдизм, як складовий різновид натуралістично-біологічно пояснення релігії, а також висвітлюються погляди на релігію представників цього напряму в релігієзнавстві.
У другому розділі «Вихідні принципи та головні положення релігієзнавчої концепції Зігмунда Фройда (за книгами «Психологія несвідомого», «Тотем і табу. Психологія первісної культури та релігії»)» висвітлюються погляди Фройда стосовно походження релігії, та розглядається поняття тотемізму як первісної форми релігії.
У третьому розділі «Розвиток поглядів на релігію в теорії психоаналізу З. Фройда (за книгою «Майбутнє однієї ілюзії»)» аналізуються погляди видатного психолога особливості розвитку релігії від первісних часів, до виникнення теїзму, а також розгладаються визначення Зигмундом Фройдом індивідуальної релігійності як неврозу та релігії загалом як «колективної хвороби людства».
РОЗДІЛ I
ФРЕЙДИЗМ ЯК РІЗНОВИД НАТУРАЛІСТИЧНО-БІОЛОГІЧНОГО, ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОЯСНЕННЯ РЕЛІГІЇ
1.1 Особливості та головні концепції натуралістично-біологічного, психологічного пояснення релігії.
Натуралістична концепція релігії ґрунтується на визнанні джерела її походження, закладеного у психо-біологічних процесах людського організму. Згідно з цією концепцією, релігія породжується внутрішніми потребами людського організму, його фізіологічним процесами. У такій інтерпретації релігія стає атрибутом біологічної природи людини.
Типовими представниками
цього напряму релігієзнавчих концепцій
становлення релігії є
Так, Вільям Джеймс виводив
корені релігії з емоційної сфери
психіки індивіда. На його думку
джерелом релігії є емоційне відчуття,
наприклад, почуття радості, почуття
любові, почуття страху. Відтак релігійний
страх ґрунтується на основі ідеї
божественної кари. Джеймс вважав що релігія
настілки істинна (правдива), наскільки
вона корисна для людської практики,
а релігійний досвід за цінністю нічим
не відрізняється від життєвого
чи наукового досвіду. У своїй
праці «Різноманіття
Називаючи їх так, він розумів під цим, що в світі, де зовсім не існувало б релігійних відчуттів, не могло б ніяким чином виникнути філософське богослов'я. Джеймс, глибоко сумнівався в тому, що безпристрасне, інтелектуальне споглядання світу могло б створити – без допомого відчуття внутрішньої загубленості і спраги спасіння, з одної сторони і містичних переживань, з іншої, - ті системи релігійної філософії, які існують на даний час. Люди почали б з анімістичних пояснень явищ природи, а згодом спростували б їх за допомогою наукових методів, як це і сталось насправді. В науці вони збирали б тільки певну кількість психологічних спостережень, як це і роблять зараз. Але в них вже не було б прагнення прийти до вищих спекуляцій догматичного чи ідеалістичного богослов'я. Ці спекуляції, на його думку, варто назвати понадвіруваннями, тобто надбудовами, які були створені розумом на фундаменті, який був раніше закладений відчуттям.[17. С. 53]
У центрі уваги відомого
відомого французького філософа, етнографа
і психолога Люсьєна Леві-
Другий тип людського інтелекту, на думку Леві-Брюля, пов'язаний з несвідомим перенесенням на природні явища людських якостей, насамперед здатності мислення і свідомої дії. Виникнення антропоморфічного типу із зародженням шару пояснювального мислення було необхідним і неминучим кроком людського мислення. Явища природи, їх упорядкованість, закономірну послідовність первісна людина могла пояснити лише за зразком і подобою власної свідомої поведінки. Активність природи отримувала характер навмисних дій, які стали приписуватися духам. Природа і структура людської психіки такі, що власні свідомі дії вже на самих ранніх етапах розвитку людини стають предметом безпосередніх спостережень і усвідомлення. В діяльній природі людини та її психіки закладено передумови початкового пояснення природних явищ за зразком свідомих людських дій. Оскільки для первісної людини свідома дія виступала як щось природне і звичайне, природні явища легше було пояснити свідомістю, волею, намірами.[2]