Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Октября 2013 в 12:55, реферат
Такі мови, як російська, англійська і суахілі називаються природними, розвиваються вони в основному стихійно. Але є і штучні мови, наприклад Волапюк, Есперанто-менш відомі сольресоль, Логлан та ін До штучним мов відносяться і спеціальні мови логіки. Це письмові мови, пропозиції яких записуються в спеціальних алфавітах.
1.Вступ
2Інтерлінгвістика.Визначення штучної мови.
3.Класифікації штучних мов
4.Найвідоміші штучні мови
5.Висновок
Реферат на тему:
План:
1.Вступ
2Інтерлінгвістика.Визначення штучної мови.
3.Класифікації штучних мов
4.Найвідоміші штучні мови
5.Висновок
Вступ
Такі мови, як російська, англійська і суахілі називаються природними, розвиваються вони в основному стихійно. Але є і штучні мови, наприклад Волапюк, Есперанто-менш відомі сольресоль, Логлан та ін До штучним мов відносяться і спеціальні мови логіки. Це письмові мови, пропозиції яких записуються в спеціальних алфавітах.
Потреба
у мові - посереднику між народами
- існувала завжди. Можна сказати, що
зародок її був наслідком того,
що люди усвідомили, з одного боку, багатомовність,
з іншого ж боку - єдність людського
роду і нужду взаємного спілкування.
Завдяки тузі за мовною єдністю створилася
легенда про Вавилонське
Особливо
гостро питання постало в XIX столітті.
У відповідь з'явилася
Сьогодні, крім вчених-лінгвістів, доступ до створення штучних мов в рівній мірі отримують письменники, художники ... Більш того, розробка мовної моделі стає хобі. По всьому світу "Товариства Моделювання Мов" (в одному тільки США подібне об'єднання на 1999 рік налічувало близько 20 000 членів) приймають у свої ряди всіх - від дилетантів до визнаних учених.
Інтерлінгві́стика
(від інтер... і лінгвістика)
розділ мовознавства, що вивчає
проблеми, пов’язані з створенням та функціонуванням
різних допоміжних мов – від міжнародних
мов типу есперанто, інтерлінгва
тощо – до математичних мов – посередників
і кодів для машинного перекладу та інформаційних
машин. 2) Розділ мовознавства, який вивчає
міжмовні відносини і взаємодію мов.
Термін інтерлінгвістика з'явився в 1911 р. і був визначений його автором, бельгійським вченим Ж. Мейсмансом, як наука про «природні закони формування спільних допоміжних мов», під якими він мав на увазі будь-які мови, здатні виступати в ролі посередників міжмовного і навіть міждіалектного спілкування, тобто як природні, так і штучні мови. На думку Мейсманса, закони формування природних міжнародних мов могли бути перенесені і на штучні мови-посередники.
Більш широко розумів завдання інтерлінгвістики О. Есперсен, завдяки якому цей термін і увійшов до лінгвістичного вжитку. За Есперсеном інтерлінгвістика являє собою «галузь мовознавства, яка досліджує структуру та основні поняття всіх мов, маючи на меті встановлення норм для міжнародних мов». Таке визначення передбачає зіставне вивчення природних мов і створення свого роду універсальної граматики, яка повинна слугувати теоретичною основою для побудови штучної мови, а також для оцінки різних запропонованих проектів. У цьому інтерлінгвістика фактично зближалася з типологією.
Згодом інтерлінгвістика концентрується
на вивченні міжнародних штучних
мов як одного із засобів подолання
мовного бар'єру. У зв'язку з цим
виявляється тенденція
У інтерлінгвістиці термін «мова» надається двом семіотичним системам які:
Штучні комунікативні системи першого типу представляють собою реальні мови (інакше: комунікативно реалізовані, соціалізованій), а другого - потенційні мови (комунікативно нереалізовані)
Штучна мова — це мова, чия фонологія, граматика, та/або словниковий запас були цілеспрямовано створені особою, чи групою осіб. Це відрізняє штучні мови, від мов які розвивались еволюційно. Штучні мови створюються через багато причин, наприклад щоб спростити спілкування між людьми (міжнародні мови), щоб додати реалізму вигаданому світу, чи з інших естетичних міркувань(вигадані мови), для лінгвістичних експериментів (наприклад перевірки гіпотези Сепіра-Ворфа), чи для мовних ігор.
Також до штучних мов належать спеціалізовані знакові системи для запису необхідної інформації із певних галузей науки і техніки. Серед останніх виділяються мови програмування.
Штучні мови поділяються на мови створені апріорі, та апостеріорі. Граматика та словниковий запас перших створюються з нуля, базуючись на уяві автора, чи на певних розрахунках, другі успадковують їх від природних мов.
Мови створені апостеріорі поділяються також на схематичні, у яких природній, чи частково природній словниковий запас змінюється щоб відповідати заздалегідь-встановленим правилам, і натуралістичні, у яких природні слова залишають своє нормальне звучання і написання. Есперанто в основному вважається схематичним, Інтерлінгва розглядається як натуралістична. Ідо представляють або як схематичну мову, або як компроміс між обидвома видами.
Класифікації штучних мов:
За призначенням штучні мови можна поділити на такі типи:
створені з метою експериментів в логіці, філософії чи лінгвістиці.
створені з метою спрощення міжнародного спілкування
створені щоб додати реалізму в вигаданий світ, та з метою естетичного чи гумористичного ефекту.
Практично всі теоретики
сучасної інтерлінгвістики ділять штучні
мови на два типи - "апріорний"
і "апостеріорний", критерієм розподілу
служить лексичний склад
За структурою:
Передбачають процес мовленнєвої діяльності
Чи не передбачають процесу мовної діяльності
Штучні міжнародні мови
Комп'ютерні мови
Поняття комп'ютерну мову як правило, відноситься до мов, асоційованих з комп'ютерною технікою.
Частіше за все, цей термін відповідає поняттю мови програмування, проте ця відповідність не є цілком однозначною. Так, наприклад, мови розмітки (такі як HTML) не є мовами програмування, проте виразно відносяться до комп'ютерних мов.
Комп'ютерна мова, як і будь-яка інша мова, з'являється, коли необхідно передати інформацію з одного джерела іншому. Мови програмування сприяють обміну інформацією між програмістами і комп'ютерами, мови розмітки тексту визначають зрозумілу для людей і комп'ютерів структуру документів, і т. п.
Типи комп'ютерних мов:
Окциденталь, або Уксідантал, Інтерлінгва (Occidental, Interlingue) — міжнародна штучна мова. Запропонована в 1922 році Едгаром де Валем (Естонія).
У 1949 у перейменована в інтерлінгву для усунення негативних асоціацій, які могла б викликати назва «західний», а також заради планованого зближення з інтерлінгвою-ІАЛА.
Використовуються всі букви
латинського алфавіту в їхньому
традиційному значенні з позиційно
обумовленою варіативністю
Слова грецького походження можуть записуватися як в історичній латинській транскрипції, так і фонетично (physica і fysica, theosoph і teosof), подвоєння приголосних може опускатися, якщо це не веде до утворення омонімів (cane 'собака' vs. canne 'гармата').
Наголос падає на голосний перед останнім приголосним, при цьому закінчення множини -s і закінчення дієприкметників -men не роблять впливу на місце наголосу. Якщо наголос за основним правилом виявляється на суфіксах -bil,-ic,-im,-ul, то воно переноситься на наступний склад від кінця.
Мова заснована на інтернаціональній лексиці, загальній для головних західноєвропейських мов — у першу чергу (хоча не виключно) романських.
Помітний вплив французької мови, як в оформленні багатьох слів, так і в синтаксисі (на відміну від інтерлінгви-ІАЛА, що орієнтується на південнороманські мови).
Словотвір будується за зразком природних мов, але одночасно регулюється так званим правилом де Валя: при утворенні дієслівної основи Супіна
Від основи теперішнього часу утворюються слова з суфіксами -(e)nt, -(e)ntie, -(e)ment, -(i)bil, — (i)da, -age, від основи Супін — з суфіксами -ion, -or, -ori, -iv, -ura.
Це дозволило включити в словник окціденталя велику кількість інтернаціоналізмів з зазначеними чергуваннями основ: varia-nte 'варіант' -variat-ion 'варіація';pretend-ente 'претендент' -pretens -ion 'претензія'.
Правило де Валя, як і система регулярних афіксів, багато в чому перетинається з есперанто і ідо, зближуючи окциденталь зі схематичними проектами, протиставляючи гіпернатуралістичній інтерлінгві-ІАЛА. Мова, однак, йде не про автономні правила словотворення, як в схематичних мовах, а про правила відбору похідних і мотивуючих основ з природних мов.
Так, не враховані правилом де Валя випадки чергування основ уніфікуються на базі Презенс (indulg-/ indult → indulg-) або частіше на базі Супін (discut-/ discuss → discuss-; redig — / redact → redact-) — в залежності від того, яка з основ продуктивніша в інтернаціональних словах.