Мовні особливості східнодностепових українських говірок, правила фонетичної транскрипції

• аптекарь, бібліотекарь, комарь, сахарь;
• (на) ногі і (на) нозі, (на) рукі і (на) руці, (у) Таганрогі і (у) Таганрозі;
• Ольгин, свекрухин, дочкин;
• ходю, носю, просю, крутю, возю.

 

Лексичні і словотвірні риси східностепових говірок

   Однією з основних  рис лексичної системи новостворених  східностепових говірок, які постали  у результаті взаємодії різних  діалектних мікросистем, є функціонування  лексичних паралелізмів, тобто вживання  в одній говірці кількох назв  на позначення одного і того  ж поняття. Наприклад: очерéт, комúш; деревíй, тисячолúсник, рúбка, кáшка.

   Східностепові говірки  відзначаються також великою  кількістю лексичних паралелізмів  на між говірковому рівні у  межах говору. Наприклад: ріллá, орáнка, спáхане пóле, вúоране пóле.

   Лексеми, вживані  на позначення одного і того  ж поняття у різних східностепових  говірках можуть бути диференціюючи  ми, тобто такими, що розмежовують  групи говірок у межах говору, маючи більш-менш чіткі ареали. Такими є, наприклад ряди слів: обрикóса (абрикóса) – жерделя (жердьóла, жéрдель) та ін.

   Більшість між  говіркових паралелізмів чітких  ареалів не утворює.

   Досить часто паралельні  форми є лексико-словотвірними  варіантами, які виникають у результаті  використання різних афіксів  при творенні однієї і тієї  ж назви. Наприклад: зеленуватий – зеленкуватий; білявий – білесий; отам отамо – там та ін.

   У багатьох тематичних  групах серед похідних назв  предметів переважають складені  найменування. Наприклад: солодéць  – солодкий кóрінь; вівсище –  вівсяне поле та ін.

   Серед локальних  найменувань у східностепових  говірках можна назвати власне  лексичні і лексико-словотвірні  утворення. Наприклад: цілинá, тúрса, ковилá; вúшня, вербá, «дерево взагалі»; чубýк, «товстолобик»; насíння «соняшник»  та ін.

   Для українських  східностепових говірок (особливо  для мовлення представників молодшого  покоління) характерне також вживання  контамінованих форм, тобто слів, утворених з різномовних морфем. Наприклад: огурцí, пóмнитимеш, сéмочки  та ін.

   У мовленні носіїв  східностепових говірок спостерігається  поширення русизмів. Наприклад: сáхарь, шчас, дéлать, вóздух та ін.

   Тематичні групи  лексики достатньо деталізовані, однак у деяких з них спостерігається  втрата давніх однослівних назв  або заміна їх описовими. Наприклад: дядина – дядькова дружина, тітка; зовиця – сестра чоловіка; ятрівка  – братова дружина – серед  назв спорідненості і свояцтва.

 Спрощена фонетична транскрипція

1. У спрощеній фонетичній транскрипції використовуються букви українського алфавіту, крім букв я, ю, є, що можуть позначати один голосний звук /а/, /у/, /е/ або ж сполучення голосного з приголосним /й/: /йáблун’а/, /йýний/, /йедúний/; букви ї, що завжди позначає два звуки /йі/: /йíдут’/; букви щ, яка позначає сполучення звуків /шч/: /дошч/; букви ь, що не позначає жодного звука /ден’/.
2. Великі літери вживаються для запису тільки власних назв – імен, прізвищ, назв сіл, міст, вулиць, річок тощо: /Ол’га /, /Васúл’вка/.
3. Африкати /дж/, /дз/, /дз’/ позначаються двома літерами, що з’єднуються дужкою: /джм’íл’/, /дзéркало/.
4. Вимова /в/ у будь-якій позиції позначається буквою в: /вдóма/, /в’ін/, /п’íвн’а/.
5. Вимова /й/ у будь-якій позиції позначається буквою й: /йогó/, /гáйка/, /дай/, /йáблуко/.
6. Для позначення різних відтінків вимови голосних уживаються призвуки. Для їх позначення використовуються маленькі букви, що ставляться вгорі з правого боку літери відповідного голосного: /чеᵘтвéр/, /виͤ сóкий/, /на гоªрóд’і/.
7. М’яка, пом’якшена і напівпом’якшена вимова приголосних позначається знаком апостроф (’), що ставиться вгорі з правого боку букви: /с’іл’/.
8. Довгота приголосного позначається двокрапкою (:) після букви, що позначає цей звук: /об:úти/ .
9. Позначається повне чи часткове оглушення дзвінких приголосних у кінці префіксів (прийменників), складів і слів: /с хáти/, /стóрош/.
10. Позначається повне чи часткове одзвінчення глухих приголосних перед дзвінкими: /коз’бá/, /автóбуз/.
11. Позначається уподібнення зубних приголосних до ясенних: /ж:úти/; ясенних приголосних до зубних: /у лóз’ц’і/.
12. Позначається уподібнення твердих приголосних до м’яких, пом’якшених і напівпом’якшених: /д’н’а/, /с’в’áта/.
13. У не односкладових повнозначних словах позначається наголос знаком акута: /хáта/, /ставóк/.
14. Неповнозначні слова, крім прийменника з, пишуться окремо від повнозначних: /у садкý/, /с:обóй/.
15. На місці пауз в середині речення ставиться одна скісна риска (/), а на місці більшої паузи в кінці речення – дві такі риски (//).
16. Препалатальність л позначається /лˑ/: /лˑúс’т’а/, /булˑú/.

 

  

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 1.2 Історія села Петропавлівки

   Сучасна офіційна  назва населеного пункту –  с. Петропавлівка (вживався запис  с. Петро-Павлівка до 1960 року).

   Площа села на  теперішній час складає 141,0 га, кількість  населення – 846 чол., кількість домів  – 346.

   Перші поселенці  були з хутору Петропавлівка  Запорізької області. Вони й назвали  цей, на той час хутір, Петропавлівкою. З 1917 р. населений пункт стали  вважати селом Петропавлівка.

   Історія села починається  з 1860-1870 років. До цього часу територія  Петропавлівки була безлюдним  степом. Переселенці з Таврії  купили у пана Донецького (Грабовського) в розстрочку землю. Спочатку  було 7-8 родин. Пізніше сюди переселились  родини з с.Орлово-Іванівки, пгт.Розсипного, пгт.Стіжково. За роки радянської  влади село розрослося, виникли  три нові вулиці.

   Населений пункт  розташований на рівнині. Місцевість  носить степний характер. Із рослин  є тільки культурні колгоспні  насадження. На території Петропавлівки  є запаси кам’яного вугілля.

   Клімат місцевості  континентальний. У селі є сільська  рада. Найближчі економічні центри: міста Шахтарськ (25 км. від села) та  Торез (30 км. від села), до обласного  центру – 75 км.

   Найближча залізнична  станція знаходиться в 3 км., автобусна  станція та базар розташовані  в 3 км. від с.Петропавлівки.

   Більша частина  населення села працювала в  колгоспі «Прогрес».

   До Петропавлівської  сільської ради належать села: Стіжкове, Красний Луч та селище  Польове.

   На території ради  знаходяться колгоспи «Прогрес», «Родина», радгосп «Ольховатський».

   До 1917 року у Петропавлівці  навчалися лише діти кулаків, для яких батьки наймали вчителів. У 1917 році по клопотанню мешканців  у селі було відкрито початкове  училище. Першою вчителькою була  Єрмакова Ольга Василівна. У теперішній  час по Петропавлівській сільській  раді є Петропавлівська ЗОШ  І-ІІІст., СДК, лікарська амбулаторія, поштове відділення, дитячий садок  «Веселі зайчата», АТС, два магазини.

   У кожному населеному  пункті сільської ради були  партійна та комсомольська організації. У селі Петропавлівка партійна  організація існувала з 1927 року, засновником її був Український  Михайло Михейович. Комсомольська  організація існувала з 1931 року. З 1924 року по 1930 рік в селі Петропавлівка  був комбід (мав назву КНС –  комітет незаможних селян). Засновником  його був Пилипенко Пилип. Комбід  допомагав незаможним людям зерном, грошима та худобою. З виникненням  колгоспу комбід було ліквідовано. Першим головою колгоспу був  обраний Український Михайло  Михейович, котрий був розстріляний  німцями під час окупації в 1941 році.

   75 жителів села  були учасниками бойових дій  в роки Великої Вітчизняної  війни, 35 чоловік загинули смертю  хоробрих, 34 нагороджені урядовими  нагородами.

   Землі колгоспу  «Прогрес» распайовані між членами  колгоспу та на дійсний час  оброблюються КП «Віктор».

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Тексти

[//в сóрок пéрвом йа  дáже й не знáла шо войнá// встáла ж ýтром та й  ідý  ж на робóту// а тут зустр’ічáйут’/ де ти йдеш// йак де/ на робóту// йакá робóта/ войнá// йа йак стойáла/ чут’ і не впустúла і дитúну// постóйала та й вернýлася назáд/ додóму/ от/ а жилú/ в менé чолов’íк  був прийéж:ий/ і ми жилú на  кварт’íрі в Рикун’íв кóло  ставкá/ де оцé тепéр Вáл’ка  отá/ шо це рóбе в томý/ Жéн’а/ в бол’н’íце/ отáм хатúна булá/ ми й там жилú на кварт’íр’і  в йіх// і йа прийшлá й кажý  отáк// нáш’і пот’етер’íли// ну бáт’ка  вже / а бáт’ко із мойíм чолов’íком/ опшчéм/ із сúном із свойíм/ робúли  на погрýзк’і/ пішлú ж ýтром  на Розс:ипнý/ тóже ж не знáли/ шо войнá// а тод’і ж там  вже взнáли/ прийшлú додóму// йа  отó ж вернýлас’а/ прийшлá додóму// войнá/ ну/ знáйеш/ дýже булó скрýтно/ дýже булó об’íдно/ і плáкали/ і кричáли// тут началú забирáт  на войнý/ началú вакуíроват скот/ тракторá/ машúни/ от// нáш’і д’івчáта  з тракторáми йíздили/ от/ вакув’íрован’і  булú// бáт’ка могó забрáли в  той/ е/ скот погнáв/ колхóзний скот  погнáли/ от// чолов’íка могó на  войнý не забрáли/ бо в’íн був/ глазá в йóго плох’í булú// вíн булó йак читáв отáк  о/ близорýкий// в’ін не в áрм’ійі  не служúв/ от// і йогó на войнý  не забрáли/ а забрáли молод’óжᵚ/ з Петропáловки забрáли багáто/ чолов’íк/ нав’éрно/ пйатнáцат’ чи  двáцат’ молод’óж’í у Запорóж’:а  на окóпи// окóпи там копáли/ от// і в’ін ужé вернýвс’а/ м’ій  чолов’íк/ вернýвс’а ужé в нас/ нáша Петропáловка булá/ йак онó  називáйец’:а/ окуп’íрована// ужé в  нас булú італ’йáнци/ зайн’алú// не н’éмци/ а н’éмци булú пóд:ані/ чи т’і/ італ’áнци булú пóд:ан’і  Н’імéч:ин’і// і/ вонú булú в йіх// і вонú отó прийшлú с’удú/ в  Петропáловку нáшу/ вонú зайн’алú// не н’éмци/ а італ’áнци// такé  в йіх п’íрйа булó/ кáска на  голов’í отó ж/ метал’íч’іска/ і  п’íрйа такé чóрне/ такé здорóве// а з йакóйі птúц’і/ не знáйу/ от// і Н’іколáйа отó/ Н’іколáй  ужé прийшóв/ булú вже у нас  італ’йáнци/ вернýвс’а йак в’ін  із тогó/ із окóп’ів// і вже/ в  сóрок вторóм годý/ на нóвий  год/ óпшем/ вторóго чи трéт’ого  йанвар’á/ сóрок вторóго рóку  нас вакуíровали н’éмци/ от// потомýшо  тут стойáла л’íн’ійа фрóнта/ так бувáло так/ ми сид’íли у погр’ібáх/ от/ не в хáтах/ а в погр’ібáх ховáлис’а// ми сид’íли у Івáна в Світл’íчного у пóгреб’і// ми вже тод’í жилú тут/ у ц’ій хатúн’і/ шо оцé хатúна булá отýт/ де шкóлу пострóйіли/ та вбрáли ц’у хатúнку/ у Осмалóвс’койі Мар’íйі ми вже жилú на кварт’íр’і/ прийшлú с’удá/ от// а у пóгр’іб’і сид’íли у Івáна в Св’ітлúчного/ там здорóвий пóгр’іб і там багáто л’удéй сид’íло/ сид’íли/ так сидíли/ шо оцé в нас тод’í булú так’í лáмпи шахт’óрн’і/ так оцé горúт’-горúт’ лáмпа вóздух/ к’іслорóду не хватáйе і вонá тýхне/ открúйем отó подвáл/ а вонó пр’áмо пар йак із тогó/ йак із димарá дим ідé/ отáк пар ішóв із тóго/ із подвáла/ от// а тод’í однáжди той/ ну/ ми булú ус’í/ булá свекрýха і дочкá шче в йіх булá/ от/ і тот/ і це вже Н’ікалáй був вдóма/ йа ж з Вáл’ойу/ а свéкор не той/ не ховáвс’а/ був в хáт’і/ от// хаз’áйка булá Мар’íйа ц’а ж Озмалóвс’ка// і прихóде в’ін/ і кáже/ знáйеш шо/ берú дитúну і йди с’ічáс тúхо стáло надвір’і/ от/ тишинá/ ідú Мар’íйа зварúла йíсти/ самá пойісú та й дитúну розвйáжеш/ шоб вонó ж хош по той/ булó ж розвйáзане ш// а ми вже сýтки сидимó/ чи двóйе у пóгреб’і/ а вонá ж змóтана/ розмотáйу пел’óнку/ сухý положý/ ту вúт’агну і обрáтно змáтуйу// і в’ін уз’áв дитúну та й йа сл’íдом// ішчé тут булá сус’íдка Стáска Пел’іп’éнкова і вонá зо мнóйу п’ішлá// ну ми прийшлú в хáту/ посн’íдали/ н’ічóго/ а тод’í йак началú снар’áди бит’// а так би уч’óра чи позавч’óра ходúла ж’íнка по хáткам/ мін’áла// опшéм ну тод’í йак войнá началáс’а не булó на пройізвóдств’і/ магазúн’ів не булó ш ужé/ той/ так м’інáли на зéрно там на/ ну на шо хто/ комý шо нáда булó// і вонá ходúла м’ін’áла// окáзуйец’:а/ шо то жéн’шчина булá парт’ізáнка/ і нáда булó узнáт’ де штаб н’імéц’кий// а н’імéц’кий штаб був оцé де Васúл’ Васúл’ович Чуприн’ýк жив/ у т’ій хáт’і// т’íки це вже вонú хáту пострóйіли нóву/ там хáта булá деревйáна/ не такá// от там був штаб/ а це ж напрóт’ів поштú ми жилú/ ну трóшки ж в’ін тудá/ а ми трóшки с’удú// і вонá розказáла і ну/ ну так кард’інáти/ нав’éрно/ получúлис’а/ шо от не попадáло тудá/ а попадáло все оцé на наш горóд/ де ми жилú/ от// і ми отó т’íки пойíли/ дитúна розгóрнута отóж у той/ гул’áйе/ а тут началú снар’áди і йак той/ і йак упáв снар’áд пр’áмо у дв’ір/ а в йіх був пóгр’іб такúй вúкопаний пóгр’іб/ не такúй йак оцé в нас/ а вúкапаний йáмойу/ там стойáла драбúна і отó лáзили тудá// і в той пóгр’іб упáв снар’áд// шúбки на в’íкнах зрáзу вс’і обсúпалис’а/ от// йа тод’í давáй собирáт’/ давáй ужé дитúну ц’у собирáт’/ та давáй жеш нáда нам жеш вт’іктú у падвáл сховáц’:а// і отóж заматáли дитúну і ми із ц’іéйу ж подрýгойу із Стáскойу б’іжимó не по вýлиц’і/ а по горóдам/ пóза хáтами/ оцé ж оц’á хáта/ так ми не с’удóйу по вýлиц’і/ а с’удú пóза хáтами// це ж жилú чéрез дв’і хáти ж жив/ нам нáда булó проб’íгти// і ми т’íки оцé із хáти вúскочили/ і оцé той/ де с’ічáс Бондарцóв живé/ т’íки до ц’ійéйі хáти доб’íгли/ а у нас у двор’í опйáт’ снар’áд/ ми попáдали/ агá/ тúхо/ ми опйáт’ схватúлис’а і проб’íгли в подвáл// так йа вже дитúну головóйу не с’удá держáла/ а ос’удú/ нóги в мéне вже отýт/ а головá отýт вис’íла/ вже йа так з перел’áку так ухватúла дитúну і/ і той// і ми шче тод’í переночувáли/ і оцé так/ оцé нóч’:у прúйдут’ рýск’і/ питáйут’/ тут йе хто// йе// н’éмци йес’ у вас// немá// п’ішлú// т’íки т’і п’ішлú/ ужé захóд’ат’ оп’áт’// рус/ рус/ рус/ рус йе/ рус йе// немá/ кáжем// закрúли і п’ішлú// а на ýтро в нас/ оцé вже ш не знáйу/ чи вторóго йанварá/ чи трéт’ого/ от/ нас вакуíровали із П’ітропáловки// ну шо/ ну шо з собóйу в’íз’меш// прим’éрно йа вз’алá/ над’íла/ булú в мене хромóв’і чóботи/ пал’тó над’íла/ шал булá такá в менé велúка/ Вáл’а у тéплóму од’ійáл’це замóтана в од’ійáл’і і йа  отóж шáл’:у той/ шоб мен’í лéгше ж з нéйу ітú// а Н’іколáй уз’áв продýкт’ів// не знáйу вже/ шо брáли// нáда ж булó шос/ дес шос пойíсти/ от// і це ж свекрýха і свéкор/ і ц’а д’éвочка булá/ Рáйка/ вонá ходúла тод’í чи в четвéртий клас/ тут  шкóла булá у нас// і той/ і ото ми п’ішлú/ і дойшлú в Холóдну бáлку/ і т’íки на бугóр вúйшли/ а тут самол’óти йак налет’íли на Петропáловку/ йак началú бомбúт’ Петропáловку// а тод’ йак летúт’ і пр’áмо/ ой/ пóнад нáми нúз’ко-нúз’ко/ от// йа упáла з дитúной/ і отáк до сéбе дитúну притулúла/ і дýмайу/ Гóсподи/ йак убйé/ так шоб обóх жеш убúло/ шоб дитúна не остáлас’а/ от// а вонú/ самол’óти/ бомбúли нáш’і/ н’éмци с’удú ж той/ вже вонú взнáли/ шо л’удéй вакуíровали/ от/ ужé парт’ізáнский отр’áд був отýт за пут’áми у томý/ у л’íс’і/ оцé в Стр’ýково/ де те/ Грéково/ оцé в оцúх л’ісáх булú парт’ізáни// і той/ і тод’í от самол’óти йак налет’íли/ і отáк нúз’ко пр’áмо/ у:/ і подивúлис’/ обкрутúлис’а так два рáзи чи мóже три рáзи/ обкрутúлис’/ побáчили/ шо граждáнск’і/ не войéн’:і/ і полет’íли// а ми дойшлú до Ст’іжкóвойі/ там переночувáли/ от/ у л’удéй/ а тод’í на ýтро нас в’ідт’іл’á виган’áйут/ гóн’ат’ отудú/ до Шахт’óрска// там дес’ булá вторá шáхта/ йа не знáйу де вонá/ йакá це вонá/ ну б’íла Олексéйе-Орлóвки// і ми отó там/ домá булú ц’і ж/ госудáрствен’:і/ видáт’ л’удéй вакуíровали і начáл’ство жилó в цих домáх/ не знáйу йа/ і нас у т’і домá посилúли і ми от там булú/ зимувáли/ вже до веснú зимувáли// і/ знáчит’/ той/ менé вз’алú на учóт/ хот’íли забрáт’ у Гермáн’ійу/ от// і йа оцé із тийéйи вторóйи шáхти і в Олексéйе-Орлóвку тудú/ от/ Хвéд’ка Заштáн’ченко жив із нáми оцé той/ шче булú/ ну булú нас кáжец’:а пйат’ чи шес’ чолов’íк такúх/ шо ми той/ а йа з дитúнойу ідý// ну шо ж з дитúнойу/ а з д’íт’ми не брáли у той// а тод’í вже ш до веснú ми дожилú/ вже веснóйу// а свекрú булú в мéне з Дн’іпропетрóвс’кой óблас’т’і/  і вонú надýмали/ давáйте пойíдем тудá// свéкор дес знайшóв кол’óса/ зробúв вóзик такúй на двох кол’óсах/ от// і/ знáчит’/ посадúли свекрýху на ту/ на ц’у ж кал’áску і Райка булá шче ж вонá булá невелúка булá д’íвчина йíхн’а/ от/ і мáти ж узал’á оцé ж Вáл’у на рýки/ от// ну це вже л’íтом/ булó вже т’óпло/ той// а до тóго/ шче йак жилú ми тут на шáхт’і/ так прихóдилос’а ходúт’/ у Олекс’éйе-Орлóвк’і там ходúли/ просúли шоб шо-нéбуд’ далú/ не бýло ж чóго йíсти/ от// та хто дас’т’ там чи бур’ачкá/ чи картоплúну/ а хто так посм’ійéц’:а/ о: так’í молод’í/ а хóдите/ мол/ прóсите/ пон’áтно// а тод’í ж надýмали мойí свекрú/ давáйте пойíдем в Дн’іпропетрóвс’к на рóд’іну на йíхн’у/ вонú сам’í булú з Дн’іпропетрóвс’ка/ от// і ми пойíхали/ Запорóжс’ка óблас’т’/ гóрод Гул’айпóле/ і там нас н’éмци остановúли/ дáл’і не пустúли/ забрáли в колхóз// і ми робúли в колхóз’і Запов’íт Іл’:чá називáвс’а колхóз/ ну при рад’áнск’ій влáд’і/ от// йкрáз у цéнтр’і// свéкор п’ішóв стóрожом на мáсло-завóд/ ну де оцé с’éм’ічки/ мáсло робúли/ от/ там був стóрожом// а ми з Н’іколáйом робúли у томý/ колгóсп’і в бригáд’і// там булó/ Гул’айпóле/ вонó такé здорóве/ шо там булó пйат’ колхóз’ів/ окрáйіна колхóзи/ а центр райóн був/ от// пон’алá/ отáк// і жилú там/ а тод’í/ ой/ колú вже стáли ослабонúли// колú це нас ослабонúли// Нáд’а родúлас’а у сóрок трéт’ому годý/ ну це ж вонá родúлас’а у декабр’í м’íс’ац’і/ а веснóйу у сóрок трéт’ом годý/ знáчит’/ прийшлú сначáла шахт’óрам обйавúли/ хто/ знáчит’ із Донбáса/ от/ шоб йавúлис’ у войенкомáт// і ходúв м’ій Н’іколáй тудá// і далú бумáжку/ положúли у войéн:ий б’іл’éт/ уклéйіли/ шо дл’а востановл’éн’ійа шахт на Донбáс// ну і/ Н’ікалáй казáв/ і йа ж отó/ давáйте бýдем йíхат/ раз бумáжка в нас йес’т’/ давáйте пойíдемо у Петропáвловку/ от// так посадúли ж огорóд// ой/ шо ж огорóд брóсим тепéр/ а то той// ну в ц’óму винувáта свекрýха/ от// а тод’í/ л’íтом ужé/ врóд’і сказáли/ шо бýдут’ мін’áт’ войéн’:і б’іл’éти// а там/ у Гул’айпóл’і/ ішлá р’íчка/ попалáм перер’ізáла/ і по ту стóрону р’íчки/ той/ оцé ж стойáв штаб цей наш// а шче ж йак/ шче йак не булú ми ослабожд’óн’:і/ Вáл’а ж булá ж малéн’ка ж ішчé/ а менé берýт у Гермáн’ійу/ а чóло/ той/ предс’ідáтел’ колхóза був// óпшчем/ у нáшому колхóз’і булó три чолов’íки з парт’ізáнс’кого загóну/ так одúн робúв стáростойу у колгóсп’і/ одúн робúв там ковал’óм у кýз’н’і/ а одúн пас овéц’/ оце йіх три булó/ три чолов’íка// ну і спас’íба оц’óму стáрос’т’і// він сказáв/ шо йа безрóд’н’а/ немá у менé н’ікóго/ а дитúна то малá/ кудú дитúну д’івáт’/ от// і менé вз’алú на у// ото ж вúзвали/ і в’ін сказáв/ шо бýдеш ітú/ менé там Гал’íнойу звáли/ Гал’íна/ бýдеш ітú/ берú дитúну/ от/ і кáже ш/ йа шо бýду казáт’/ шоб ти мовчáла/ от/ йа дóлжен/ знáч’іт’/ за тéбе заступúц’:а/ от// ну нас там уважáли/ Н’іколáй робúв у колхóз’і і йа ж робúла в колхóз’і там той/ óпшем/ ми ім’íли там автор’іт’éт/ робúли йак полóжено/ не валýнили/ от// і прийшлú/ знáч’іт/ тудú/ ну ішчé булá із шáхти/ із двáц’ат’ сед’мóй шáхти Л’ýба булá/ тóже з д’éвачкойу/ і ми оце з нéйу// нам далú кварт’íру де був д’éцкий сáд’ік/ в д’éцком сáд’іку далú кварт’íру і ми там жилú// д’éцкого сáд’іка не булó/ а здáн’ійе ш то булó/ і ми в кóмнат’і там жилú// і ми ото з нéйу йак тíки той/ ідемó і мовчимó/ а в’ін підóйде/ ой/ хвашúсти йес’т’ хвашúсти/ п’ідóйде оце отак во/ отáк п’ід бóроду менé/ о гуд/ гуд/ арбáйтен Гермáн’ійа/ о гуд/ гуд/ гуд/ к’íндер/ к’íндер// а цей жеш стáроста ш кáже/ немá в нéйі/ кудú ш к’íндера д’іт’/ комý вонó/ кáже/ ти в’íзмеш йогó// ге-ге/ засм’ійáýц’:а та й усé// і далú мен’í такý кнúжечку/ і йа це кáждойі субóти/ ходúли з Л’ýбойу/ ходúли отм’ічáли нас/ аж пóки оце ослабонúли вже/ от// а вже у сóрок трéт’ому нас/ от/ і той/ оцé ж вóйін’с’ка час’т’/ врóд’і сказáли/ шо б’іл’éти войéн’:і будýт’ мужикáм м’інáт’/ а вонú брáли пополн’éн’ійе чáс’т’і// тод’í на М’іл’ітóпол’і дýже сúл’н’і бойí булú/ дýже багáто л’удéй погúбло там// казáли в р’íчк’і водá/ там р’íчка в Мел’ітóпол’і/ так казáли/ шо водá/ б’íгла не водá/ а кров/ ск’íки побúтих булó л’удéй сúл’но// і л’íтом отó ж той/ забрáли нáших мужик’íв із/ із ц’óго ж нáшого колхóза забрáли с’ем челов’éк і попáв і стáроста/ от/ і попáли вонú в однó отд’іл’éн’ійе/ і булú вонú/ ой забýла йакúй гóрод/ в Запорóж’:і здорóвий гóрод/ Ор’éхов/ у Ор’éхов’і/ йіх тудú напрáвили/ от//  ну і йа вже в те врéмйа/ то ж йак началú менé в Гермáн’ійу у той/ т’агáт’/ і хтóзна шо бýде/ йак вúкрутиц’:а// йа заб’ер’éм’ен’ела/ р’ішúли ми дитúну/ шоб не забрáли в Гермáн’ійу// ато йак гл’адú/ хтос’ продáс’т’/ шо то/ шо йес’ на кóго дитúну остáвит’/ заберýт’// і йа заб’ер’éм’ен’ела/ і вже той/ вже Н’іколáйа йак уз’алú/ от/ так йа булá вже б’ер’éм’ен:а шес’ м’íс’ац’ів// ну йа тóже із бáбами йíздила тудú/ от/ бáчила йогó/ встр’ічáлис’а ми/ все/ а тод’í прийíхали с’удú// і йа у сóрок трéт’ому/ двáц’:ат пйáтого д’екабр’á/ оцé ж родúла Нáд’у// в сóрок четвéртий булá йа там/ і в сóрок пйáтом рóц’і йа у майý м’íс’ац’і р’ішúла/ вже мáмка мойá вернýлас’ з вакуáц’ійі/ булá у Петропáловк’і/ началú мен’í подрýги п’íс’ма вже/ вже ім’íли свйаз’/ началú подрýги п’íс’ма писáт’/ от// і йа р’ішúла пойíхат/ знáчит’/ до мáми/ і в сóрок пйáтому рóц’і/ нáчит’/ йа// ну вернýлис’а із вайнú/ вернýвс’а оцéй/ шо був стáростойу і шче одúн/ так той шо/ той без ногú/ а стáроста без рукú/ по лóкот’ рýку йомý/ опшем рукá булá/ уже забýла йакá вонá булá порáнета/ шо по лóкот’ рýку йомý одр’íзали/ а забýла йакý/ чи прáву/ чи л’íву/ по-мóйему/ прáву/ ну да оц’á/ от// і в’ін менé дýже просúв/ шоб йа не йíхали/ от// ну цей/ шо без ногú/ так кáже/ йа бáчив Н’ікалáйа/ в’ін Н’іколáй попáв у свйазнý част’/ от/ свйаз’íстом був/ і йа бáчив/ кáже/ шо колú менé рáнило і т’анýли менé/ кáже/ на пла/ на т’ій/ плашч-палáтк’і/ так йа бáчив/ кáже/ шо Н’ікалáй лежáв/ ну йа не знáйу/ чи в’ін мéртвий/ йа/ кáже/ не цей/ не в’ін менé не той/ і йа не всп’ів йогó спитáт’/ гукнýт’ на йóго/ ну бáчу/ шо в’ін був такúй здорóвий д’áд’ко/ висóкий рóстом був/ от// й цей же стáроста й кáже/ от вéрнец’:а Н’ікалáй і скáже/ шо ж ви за друз’: á/ шо ж’íнка пойíхала з двомá дí’т’ми/ йак вонá дойíхала/ йак вонá там/ от/ шо бýде/ а ви йійí знáчит’ тот/ отпустúли// і дýже менé вгавáрував/ дáже п’ішóв там договорúвс’а з одн’ійéйу бáбушкойу/ вонá безрóд’н’а булá/ от/ вонá согласúлас’а менé прийн’áт’/ нáчит’/ ну йак оп’ікунóм/ на мéне хáту переписáт’/ усé/ знáчит’/ шоб йа йійí догл’áнула/ вонá мен’í д’ітóк бýде н’áнчит’/ от// менé хот’íли постáвит’ там кладовшчикóм у хаз’áйств’і/ ну шоб блúз’ко/ потомýшо там степ’á далéк’і і оце в л’íтн’е врéм’а убóрка/ так ми вийіжáли у понед’íлок/ а прийіжáли в субóту нáн’іч/ оце по:б’íдайем у субóту на степ’á і йíдем додóму і к вéчору прийіжáли т’íки додóму/ оце так ми/ потомýшо булó пйат колхóз’ів на окружáйушч’і// і йа тод’í р’ішúла йíхат’// а вонó ж тод’í нáда булó прóпуск/ от/ а йа п’ішлá в войенкомáт/ прóпуск уз’áт/ говóрут той/ колú бýдут неізв’éсно/йак бýдут’ со:пшчúм/ от// ну шо ж робúт’// а свекрýха тод’í а-а-а/ кудú вонá пойíде із двомá д’íтми/ кудú ти пойíдеш/ та тебé там і кýри загребýт’/ шо ти бýдеш із двомá д’íт’ми малúми робúт’// це в сóрок пйáтом годý Вáл’і булó чотúри гóди/ а Нáд’і т’іки два/ а йа р’ішúла йíхат’// дав цей же предс’ідáтел’ той/ л’ін’éйку/ кóней/ челав’éка/ с’ем к’іломéтр’ів булó до стáнц’ійі йíхат’// с’ів свéкор і пойíхали ми/ знáчит’/ той// прийíхали ми на стáнц’ійу/ а в час нóч’і пóйізд ідé/ открúли кáсу у пол пéрвого/ йа п’ідойшлá до кáси б’іл’éт/ а мен б’іл’éта не дайýт’/ прóпуск/ а прóпуска то в мéне немá// бáт’ко кáже/ ну от/ до утрá побýдем на стáнц’ійі/ а ýтром вúйдем на той/ на дорóгу/ машúни бýдут’ ітú у Гул’айпóле і пойíдем// а йа кажý/ н’ет/ йа не вернýс’// так шо ти бýдеш на стáнц’ійі жит’// кажý/ йа всаравнó вйíду// а так л’ýди сид’íли/ двóйе д’íток і чолов’íк/ і ж’íнка/ от// ну і чýйут’ оцéй розговóр/ а чолов’íк і кáже/ знáйете/ д’éдушка/ не вгавáр’уйте йійí/ раз вонá надýмала/ то вонá вже пойíде/ в нéйі двóйе д’ітéй/ прйíде у двенáцат’ часóв пóйізд/ с’áде у пóйізд/ н’іхтó йійí н’ікýди не в’íз’ме/ потомýшо/ булá б вонá однá/ забрáли б кудú’с би на робóту/ от// дл’а востановл’éн’ійа тод’í брáли і колхóз’ів/ і совхóз’ів/ і шахт/ забирáли/ молод’óж// а в нéйі двóйе д’ітéй// а спрáвку мен’í вже Н’іколáй прислáв о том/ шо в’ін у так’íй-то чáст’і/ отáк і отáк/ ким в’ін той/ вже в мéне докум’éнт був/ от// прийíхали ми/ знáчит’ той/ посадúв бáт’ко нас тут на Гул’айпóл’і// прийíхали ми у Чáпл’іно// розвидн’áлос’а// тут нос’íлшчик/ желáйушч’ійе пасажúри/ хто знáчит’ той// йа/ ой д’áдечку/ ж помож’íт’ мен’í/ знáчит’/ агá// він пособúв/ а йа йомý і розкáзуйу отáк і отáк/ і в’ін уз’áв шче гро/ пйат’ рубл’íв за те/ шо в’ін мен’í із пóйізда з д’іт’мú у воґзáл// а йа кажý/ ви мен’í в’із’м’íт б’іл’éт/ от/ до Дебáл’цова іл’і до тогó/ до Іловáйска// а в’ін кáже/ дáл’ше Лозовóйі не той/ б’іл’éта не дадýт’/ от т’íки до Лозовóйі/ там/ знáчит/ узловá стáнц’ійа/ тудá т’íки// ну/ хош тудá// вз’ав б’іл’éт і в’ін пособúв// і вже йа кóло цих лудéй/ а т’і лýди йíхали в Усп’éнку/ за Йеловáйском там дес’ Усп’éнка/ вонú тудú йíхали// шо до Йеловáйского ми дойíхали ум’íсц’і/ вонú менé шче посадúли на пóйізд/ с’удú на/ на Дебáл’цево/ от// прийíхали ж тудú/ у те/ у Лозовý/ а там/ Дáша/ л’ýди вже м’іс’ац’áми сид’áт’/ не мóжут’ уйíхат’// прóпуска немá/ б’іл’éт’ів не дайýт/ у бáн’у йіх ган’áйут/ купáйут’/ вшей позавóдили// там такé робúлос’а/ не дай Бог ͯ а йа тод’í дýмайу/ ну вс’о/ казáла свекрýха/ шо мéне кýри загребýт’/ отýт йа вже й пропáла// шо йа бýду робúт’ з двомá д’íт’ми/ і ск’íки ж там у мéне тих харч’íв/ а грóшей то в мéне/ вс’огó бýло сто рубл’íв/ от// ой/ хóде м’іл’íц’ійа/ отó ж той/ цей мужчúна/ оцé/ шо кóло йіх/ йа вже з нúми/ так дéржимоса/ шос’ перебалáкали із цим м’іл’іц’ін’éром/ агá// а цей м’іл’іц’ін’éр кáже/ жéншчина/ бер’íт’ реб’ат’íшок і пошлú со мной// йа встáла ж ото те/ а вонú кáжут/ та ви бер’íт’ малý/ а Вáл’а хай тут із нáми остайéц’:а/ от/ шоб бистрéй пройтú м’éжду л’уд’мú/ бо нарóда ск’íки/ шо не прол’íзеш// агá/ йа встáла отó ж/ вз’алá Нáд’у та йду/ а вонá йак розплáкаласа/ мáма Нáд’у вз’алá/ а менé брóсила/ рвéц’:а за мнóйу б’íхти/ ну вонú йійí не пустúли// окáзуйец’:а/ шо начáл’ник стáнц’ійі/ тóже інвал’íд/ без рукú/ отáк рукú в йогó не булó/ от/ вернýвс’а і був начáл’н’іком стáнц’ійі// він був до войнú начáл’ником стáнц’ійі і вернýвс’а ж і обрáтно йогó постáвили// докум’éнт йе де чолов’íк/ йест’// прив’íв в’ін той/ зайшлú у каб’ін’éт/ от/ зайшóв в’ін спервá/ той м’іл’іц’ін’éр/ видáт’ розкáзував/ в’ін тод’í откривáйе/ захóд’те/ жéншчина// йа зайшлá/ агá// вáш’і докум’éнти/ йа достáла докум’éнти/ достáла отý спрáвку/ шо мен’í з чáст’і прислáли/ шо де Н’ікалáй нахóдиц’:а/ от// в’ін йомý й кáже отáк/ пйат’ челов’éк у óчеᵘред’/ постáвте/ жéншчин’е б’іл’éт до Йеловáйска/ от// і ото прийшлú/ а óчеᵘред’ в’íд’іма й не в’íд’іма// прийшлú і м’іл’íц’ійі там// прийшлú/ раз/ два/ три/ четúри/ пйат’/ вот зд’ес’/ разойд’íт’ес’/ пропуст’íт’ жéншчину// агá/ л’ýди роздвúнулис’а/ той/ і йа ото стáла в óчеᵘред// а тут уже в’ін п’ішóв/ а цей/ шо тут/ набл’удá за óчеᵘред’:у// м’іл’іц’ін’éр цей остáвс’а/ в’ін йомý шос’ сказáв// і йа ото вз’алá б’іл’éт і тод’і с’íла/ і прийíхала в Йеловáйск// прийíхала в Йеловáйск/ от/ а тод’і пóйізд ішóв до Торéза т’íки/ Чист’акóво тод’í називáлоса// прийхали у Торéз/ а Дебáл’цовский пóйезд/ прихóдив Дебáл’цево-Торéз/ не ходúв/ так йак тепéр в’ін хóде до Йеловáйска/ от// вже йа прийíхала/ вже ц’огó пóйізда не застáла/ вже п’ішóв пóйезд м’ій/ шоб до Рос:пнóйі дойíхат// а там свéкрова сестрá жилá/ на стáнц’ійі/ там/ на томý/ у Торéз’і/ йа знáла де вонá жилá/ от// ну і остáлис’ тут оце ш той/ на стáнц’ійі ми/ от// л’ýди розойшлúс’а/ остáлас’ однá жéншчина і йа// і дóшчик п’ішóв// йакбú не дóшчик/ так йа б уз’алá б/ Вáл’а б ішлá/ от/ а Нáд’а б у мéне на рукáх булá/ і кошóлоч’ка ж там/ у кошóлоч’к’і продýкти і вузолóк у мéне привйáзаний з: áд’і із йíхн’ім барахлúшком/ шоб д’іт’áм т’íки пом’ін’áт/ от// сидúт’ однá жéншчина/ кáже/ а йа йій розкáзуйу/ шо так і так/ т’óтка тут// вонá кáже/ ну той/ віз’м’íт’ мéншу д’éвочку чи стáршу/ однес’íт’/ а тод’í прúйдете/ а йа тут бýду сид’íт’/ прúйдете/ і той/ ц’у однесетé/ а за цéйу прúйдете/ заберетé// а йа/ стоп/ а мóже йійí кудúс’ на робóту берýт’/ та йій дитúна нáда/ та йа прийíхала/ до дóму рукóйу подáт’/ а йа дитúну остáвл’у/ а вонá в’íз’ме дитúну та й т’у-т’у// а йа тод’í кажý/ н’е/ йакшó ви так уже мúлос’т’ мáйете/ йа остáвл’у/ кажý/ оц’і узолóчки/ а дитúну/ кажý/ заберý/ а тод’í прийдý/ узолкú заберý// вонá/ ну йéсл’і дов’ір’áйете мен’í в’éшч’і свойí// йак’í там в’éшч’і/ там д’éцке все// йа вз’алá/ а нáда чéрез пут’á перехóдит’/ от/ йа взалá ц’у Нáд’у/ Нáд’а на л’éв’ій рук’í/ а Вáл’у отáк/ отакó/ вз’алá/ оцé ж голóвка тут/ нóги ж т’áгнуц’:а/ перет’агнýла чéрез пут’á/ там не далéко// т’óтка то// йак прийшлá йа до т’óтки/ а вонá в плач/ ой-ой-ой-ой// а йа кажý/ ну лáдно/ йа п’ідý/ отáк і отáк/ в’éшч’і там// а вонá/ ой дýроч’ка/ це вонá там жде тебé/ бережé твойí в’éшч’і/ вонá ото забрáла в’éшч’і// кажý/ т’от/ там не булó н’ічó/ там т’íки д’éцке/ кажý/ барахлó/ і в кашóлоч’к’е там шче кусóчок хл’íба і там шче шóто булó/ д’іт’áм пойíсти/ бо йа вже самá не йíла/ вже дл’а д’ітéй держáла// прийшлá/ вонá сидúт’/ та й смійéц’:а// кáже/ в’éшч’і не побойáлис’а остáвит’/ а дитúну побойáлис’// а йа кажý/ в’éшч’і/ це такé/ тр’áпйа/ тут/ кажý/ все на дит’áче/ а дитúну/ йа прийíхала поштú додóму/ а в чом йа в’:éрена/ шо мóже вас кудúс’ на робóту берýт’ іл’і шо небýд’/ ви в’íз’мете дитúну/ іл’і прóсто зрóбите мен’í такé зло та дес’/ кажý/ брóсите/ а йа прийíхала поштú додóму і без/ дитúну пот’ір’áла// ну поблагадарúла йа йійí/ прийшлá ото в т’óтки переночувáла/ а на ýтро з т’óткайу ц’ійéйу прийíхали у Петропáвловку// і там йа у Петропáвловк’і остáлас’а//]

Записано від Ганни Архипівни Бойко, 1922 р.н., у с. Петропавлівка Шахтарського району.

[//ой ну йак’í// особлúвих  йа такúх рецéптів не дýже  й знáйу багáтоª// а от в меᵘнé  був слýчай/ в нас в свеᵘкýрхинойі  дочкú булó в дитúнств’і/ знáчит’/ признавáли вже очагú на л’óгͯких// стойáла в/ на óбл’іку вже в  óблас’т’і// і посов’íтовали йій  леᵘч’íт/ знáчит’/ алóйей// вонá йíла  алóйу/ листк’í алóйі/ зайідáла мéдом  і на прóт’азі йакóгос’ там  чáсу/ довгéн’ко/звичáйно/ вонá йíла/ а пóт’ім пригласúли йійí в  Данéц’к на перев’íрку в бал’н’íцу// ну/ мáти ш поªвеᵘзлá йійí в  Доªнéц’к/ і врач не пов’íрив  свойíм оªчáм/ д’éвоªчка совс’íм  булá здорóва/ не остáлос’ нійáких  і сл’ід’íв с очаг’íв// шчо  в’ін то ш так здивувáвс’а/ шо зазвáв мáт’ір і спросúв// скаж’íт пожáлуста/ чим/ чим ви  л’ічúли дитúну// ну і мáти  ж розказáла/ так і так// і вонá/ і до сáмойi/ йак то кáжут’/ смéрт’і/ нажáл’/ вонá вже помéрла/ і н’ійáких пробл’éм в йій з лéгͯкими і не булó// в мéне тóже був слýчай/ мéнша дóчка хвор’íла булó по два рáзи на р’ік запáлен’:ам легéн’ів// і одúн раз йа йíхала з лікáрн’і/ а вонá вже вúписала йійí/ і до тóго кáшл’ала у éтом/ в автóбус’і/ шо пр’áмо аж до сл’ос// ну однá ж’íнка сид’íла р’áдом й кáже/ шо такé// а йа йій розкáзуйу/ шо лежáла у л’ікáрн’і з:апáлен’:ам/ е:/ легéн’ів/ вже вúписали/ а бáчите/ оцé резул’тáти// ну і вонá шче ш дитúна малá/ булá т’íки два гóд’іка// вонá меᵘн’í посов’íтувала робúт’/ тóже с алóйі/ так’í л’íки/ обдирáт’ шкýру/ вонá ж дýже г’іркá дл’а дитúни/ от аднý маºсгý в стакáн/ лóшку оц’ійéйі ш алóйі/ дв’і лóшки мéду/ розᶜм’ішáт’ і давáт’ по лóшк’і три рáзи в ден’// особлúво дýже дóбре це д’íйе на/ йакшó зрáнку/ натошчáк// і: п’íсл’а ц’óгͯо йа/ йак т’íки закáшл’айе/ вс’іх д’ітéй/ в мéне йіх трóйе булó/ йа вс’іх йіх л’ічúла ц’ім// т’íки котрé закáшл’ало/ йа отó зробúла ц’óго настóйу/ попилú/ і н’ідé/ де вонó й под’івáлос’а// і б’íл’ше ш мойá дóчка не лежáла з:апáлен’:ам легéн’ів у л’ікáрн’і/ так все і минýлос’а// ішчé в мéне одúн реᵘцéпт йес’т’ тóже// л’ічúла йа самá сеᵘбé/ радикул’íт// булó тóже з радикул’íтом меᵘнí/ булó частéн’ко йа на л’ікарн’áному булá/ і ходúт’ не моглá йак скрýтит’// ходúла в лікáрн’у і там в фізᶜкаб’ін’éт/ і укóли приймáла// і ск’íки йа не приймáла а фс’оравнó// врóд’і/ врóд’і/ ну/ полéгͯшайе/ ну не дýже// ну і одúн разᶜ йа проч’ітáла в журнáл’і/ Івáнк’іни реᵘцéпти// каштáни/ з’óрна каштáн’ів побúт’ там чи помaлóт’/ чи пор’íзат’// йа р’íзала/ напрúкладᵀ// наталкáт’ пóвно/ в бáнку там чи в бутúлку/ в шо н’ібýт’ і залúт’ гͯор’íлкойу// два д’н’і вонá шобⁿ постойáла на с’в’íтлому м’íс’ц’і/ а пóт’ім йогͯó постªвит’ у тéмне/ шобⁿ в тéмному стойáла// і роªс’т’íрка/ дýже харóша роªс’т’íрка// п’íсл’а тóго йа йак началá л’ічúт’ отúм/ йа б’íл’ше укóл’ів не приймáла// чáсто булó/ йак т’íки чут’ сватúла спинá/ йа разᶜ-разᶜ і роªз’ітéрла/ і де вонó й д’івáйец’:а// нáв’іт’ аднá в нас тут ж’íнка/ воªнá робúла в шкóл’і е:/ пóваром/ та раз’íв три вонá прихóдила доª мéне тóже/ шобⁿ йа йій налилá// воªнá в мéне не вибувáла й зáразᶜ стойíт’ он настóйка ц’а// і дýже харашó воªнá радикул’íт харашó л’ічúла// шо ішчé// б’íл’ше йа такúх л’ікáрств не знáйу н’ійáких// ну варн’:а йакé// ну не т’íки ш йак дл’а л’íків/ а йак варéн’:а// робúла й варéн’:а ізᶜ лúпи// але йа не памйатáйу ск’íки чогͯó трéба брат’// йа шо ц’в’іткú лúпи заливáйут’ воªдóйу/ кипйат’áт’ йіх/ а пóт’ім настá/ ну поªстайíт’ вонó зᶜ п’ів годúни/одᵀц’íжуйут’ і в ц’у р’ідинý доªсипá/ доªбавл’áйец’:а сáхар/ вápиц’:а і поªлучáйeц’:а такúй йак лúповий медᵀ// гет’ похóжий на медᵀ в’ін зᶜовсíм/ ну трóшки зᶜ кислúнкойу// тíки йа вже не памйатáйу ск’íки чогó брат’// ск’íки там йогó брат’// і зᶜ одувáн’чик’ів варúли тóже ми варéн’:а/ тóже йа не памйатáйу йак йогͯó/ з цв’іткíв одувáн’чика// знáйу шо соб’ірáли цв’іткú// ну варéн’:а шче в менé/ дýже подóбалоc’ мойéму сúнов’і/ варéн’:а зᶜ груш// в’ін все називáв йогó грушóвий медᵀ// на ш’іс’/ ой/ на пйат’ к’ілогͯрáм груш ш’іс’ к’ілогͯрáм сáхару трéба сúпат’ і п’івторá л’íтра водú/ заливáт’ все і пóт’ім варúт’ йогó в три прийóма// дýже вкýсне варéн’:а/ особлúво ц’а/ йак кáжут’/ воªдúчка/ ну тóчно йак медᵀ похóжа// сам’í грýш’і не дýже/ а воªдúчка ц’a дýже вкýсна/ пр’áмо йак медᵀ// шче йа знáйу/ шо м’ій син йак був малúм/ так казáв/ шо йак молокá/ дай бáбушка/ мáма мéду/ мáма/ дай мéду грушóвого// шо б’іл’ш/ б’íл’ше н’ічóго не знáйу// шо тоб’í сказáт’//ну малúнове варéн’:а/ звичáйно/ тóже потр’íбно// варúла й варéн’:а/ і так c:харом разᶜтирáла малúну// розᶜтéрти с:áхаром одúн к одномý/ мóжна б’íл’ше сáхару чеᵘм одúн/ розᶜтéрти/ закривáт’ і вонá стойíт’// вонó шче вкус’н’íше// а то йа нáв’іт’ робúла й так ше/ шоп безᶜ к’істочóк/ протирáла чéрезᶜ капрóнове шо-н’ібудᵀ’/ капрóновий чулóк чи капрóнова тp’áпочка йакáс’/ чéрезᶜ це протирáла йа йійí// і отó получáйец’:а такé пр’áмо жúдке/ безᶜ к’істочóк// тóже/ а дл’а простýди чaй малúновий мóжна пит’ i потр’íбно пит’/ в’ін дýже хaрóший// в’ін потовид’іл’áйушчий// попúт’ нáн’іч/ упот’íйе л’удúна і тим же сáмим л’íчиц’:а// сморóдину тóже/ чóрну сморóдину  с:áхаром перетирáйут’ чи перетирáйем і та/ і стойíт’/ не провáр’уват’// мóжна проварúт’/ ну там не дóвгͯо шоб жеш не вивáр’увалос’/ звичáйно йак варт’/ так в’ітам’íни ш вивáр’уйуц’:а/ а шоб в’ітам’íни збер’ігͯáлис’а/ крáшче не варúт’/ сáхару поб’íл’ше вкúнут’ і та/ перетéрти/ закрúт’ і вонó стойíт’// тóже дýже л’íкарс’ке варéн’:а такé вкýсне/ л’ічú/ е:/ л’íкарс’ке одᵀ простýди/ особлúво одᵀ простýди// б’іл’ш не знáйу// компрéси/ звичáйно/ ложúла компрéси// компрéс зᶜ гор’íлки/ мóчиц’:а тp’áпочка і обмóтуйес’:а/ зᶜ гор’íлки// зᶜ госпóдарс’ким мúлом// тp’áпочку в тéпл’ій вод’í намúлит’ мúлом/ приложúт’/ обмотáт’ салахвáн’чиком/ тóже дýже харашó согр’івáйе// а шче колúс’/ у дитúнств’і/ йа свойíх д’ітéй л’ічúла/ такúй компрéс лóжат’/ лóжка мéду/ лóжка г’ірчúц’і і лóжка водú/ все це перем’íшуйец’:а/ вонá такá кáшиц’а поªлучáйец’:а/ лóжиц’:а на тp’áпочку і на т’íло лóжиц’:а/ обмóтуйец’:а/ тóже дýже харашó// абó д’іт’áм чáсто йа ше в носóчки горчúц’і насúпл’у і носóчки од’івáйу/ тóже согр’івáлис’ харашó в пйáтки особлúвоª/ в’ід простýди/ це все в’ід простýди// шо// б’іл’ш н’ічóгͯо не знáйу йа//]