Формирование активных читательских интересов

Семінарські заняття запроваджуються з 8 класу. Вони розрізняють вміння і навички в учнів самим здобувати знання,усно виступати перед аудиторією з повідомленнями і рефератами,використовуючи для їх підготовки матеріал з одного чи кількох джерел. Крім того,семінарські заняття досить важливі з погляду забезпечення наступності навчання і підготовки молоді до життя. Основне завдання семінарських занять - прищеплення учням смаку до самостійної роботи над текстом літературного твору, до збирання та осмислення літературних фактів. Особливістю їх є те, що результати самостійної роботи учнів на них обговорюються і оцінюються учителем або

24

 

 

 

учнями-рецензентами. Вони, таким чином, дають змогу "учитися самому і вчити інших", адже основним джерелом знань на такому занятті є не слово вчителя, а повідомлення і реферат, з якими виступають учні.

Крім семінарських занять, ефективною формою роботи із старшокласниками є й учнівські конференції. Вони здебільшого проводяться як уроки-бесіди з позакласного читання під час вивчення літератури в старших класах,але на конференцію виноситься обговорення не одного, а кількох питань з певної проблеми. Учнівські конференції, як і уроки-бесіди з позакласного читання, сприяють вихованню творчого,грамотного читача, залюбленого в книгу ,такого, який прагне через книгу пізнати життя і самовдосконалюватися. Для проведення конференції учитель насамперед формулює проблему, яка об'днує кілька прочитаних учнями творів, заздалегідь дає творчі завдання (приготувати розповідь про найцікавіші епізоди з книги, зробити записи про свої враження від твору у читацькі щоденники і т.п.), пп.)визначає основних доповідачів і рецензентів по кожному з питань конференції. Обговорення книг на конференції починається із виступу доповідачів, їх виступи оцінюються рецензентами, які звертають увагу на такі питання: що сподобалося у відповіді, а з чим не згодні? Що можна доповнити? Чим вам сподобалася книга тощо. Після цього вчитель запрошує виступити учнів, які мають сказати своє слово про книгу: доповнити виступи, розповісти цікавий епізод з книги і прокоментувати його,зачитати враження про книгу, яке зафіксоване в читацькому щоденнику тощо. У кінці такого уроку бажано оглянути виставку книг про нашого сучасника, порекомендувати учням для читання інші книги.

Важливою формою розвитку логічного і творчого мислення учнів на уроках літератури, стимулювання їх активності і самостійності є диспут. Він дає змогу зіставляти свій погляди з поведінкою і думками літературних героїв, використовувати виховну силу позитивного прикладу. Беручі участь у диспуті,учні   розвивають   вміння   і   навички   полемізувати,   аргументовано

25

 

 

 

 

 

 

захищати свої думки. Успіх диспуту залежить від його вмілої підготовки. Насамперед треба добре продумати тему диспуту, яка б містила у собі чітку світоглядну проблему, що в житті чи в літературі вирішується по - різному, та формулювання дискусійних питань, що спонукали б учнів думати, сперечатися, обґрунтовано захищати свої думки.

Особливо ефективними є літературні тижні та декади. Під час них планується проведення різноманітних конкурсів (декламаторів, на кращий учнівський твір, малюнок, на кращого читача, кореспондента),читацьких конференцій, літературних олімпіад, творчих вогників, вечорів власної творчості, вікторин, виставки учнівських робіт. Таким чином, літературний тиждень стає ніби оглядом літературно - мистецьких талантів у школі.

Все найкраще з учнівської творчості знаходить відбиття у стінній літературній пресі, а здебільшого - на сторінках шкільного літературного альманаху, який у багатьох школах оформляється як справжній журнал і служить хорошим навчальним посібником для вчителів та учнів.

Не слід думати, що стимулювання навчальних інтересів відбувається лише за рахунок певних прийомів навчання. Цікавість стимулюється всім змістом уроку, всією системою методів його проведення,

Література - мистецтво слова, і це вимагає особливого підходу до її вивчення, своєрідного емоційного та інтелектуального фону.

26

 

 

 

 

                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

 

          У даній роботі ми розкрили проблему формування читацьких умінь і навичок учнів, висвітлили психолого-педагогічні умови використання творчих завдань   у   сучасній методиці вивчення літератури, а також   теоретично обґрунтувати шляхи формування читацьких навичок і умінь учнів. Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у повсякденному житті (читання газет, журналів, програми телепередач, розклад руху певного виду транспорту, керівництва з експлуатації будь-якого побутового приладу, кулінарних рецептів та ін,). Більшість сучасних професій передбачають читання інструкцій, факсів, угод, поштової кореспонденції, ділових паперів. Читання -це дуже важкий процес, який вимагає уваги, напруження, фізичних та розумових сил. Важливою умовою підвищення якості уроків літератури є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні. Всяка одноманітність зрештою породжує в дітей відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості і буденності уроків літератури.

        Розвиток інтелектуального і культурного потенціалу дитинства, усунення кризи читання мають стати пріоритетним напрямом розбудови нашої держави, саме на державному рівні мають розроблятися програми читання. Цією проблемою повинні займатися і громадські організації. Необхідно об'єднати зусилля державних органів, шкіл, бібліотек, видавництв, письменницьких організацій, засобів масової інформації, громадських організацій і благодійних фондів, які сприяють на різні методичні та методологічні підходи.

          Треба зауважити, що без "живого" слова вчителя, а надто вчителя літератури, повноцінний навчальний процес неможливий. Важко не погодитися з В.О. Сухомлинським, який писав: "У руках вихователя слово - такий же

                                               

 

 

                                                                                                                                                      27

 

могутній засіб як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби у руках живописця, як різець і мармур у руках скульптора. Як без скрипки немає музики, без фарб і пензля - живопису, без мармура і різця - скульптури, так без живого, трепетного, хвилюючого слова немає школи, немає педагогіки. "[ 9,с. 35]

 

                                                                                                                                   28

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1.  Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологические проблемы. - М.: Психология и педагогика, 1990. - 538 с.

2. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991. - 347 с.

3.   Загальна психологія; навч. видання /За ред, О, Скрипченко, Л. Долинської. - К.: "А.П.Н.", 1999. - 720 с.

4.  Компетенція і компетентність: проблеми, пошуки, рішення// Наукові  записки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія "Педагогічні та історичні науки", - 2006. - № 61. - С. 173-184.

5. Максименко С.Д. Общая психология. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1999. -528 с4

6.   Методичні засади формування  читацької компетенції// Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №7. - С. 10-14.

7. Общая психология /Под ред. А.В. Петровского. - М., 1970.

8.  Півнюк Н. Проблема дитячого читання в національному вимірі / Н. Півнюк // Всесвіт, л-ра в серед, навч. закл. України. - 2008. - № 7/8. - С. 20-21.

9. Психологія /За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.; Либідь, 2001. - 560 с.

10.  Рубинштейн С.Л. Основи общей  психологии. - СПб.: Питер, 1999. -720 с,

11.  Сафарян С. Проблеми формування  читацької компетенції школярів  у світлі сучасного змісту шкільної літературної освіти / С, Сафарян // Всесвіт, л-ра в серед, навч. закл. України. - 2008. - № 10. - С. 4-6.

12.   Ситченко А. Формувати  читацьку компетентність ; про науково-педагогічні  засади цієї роботи / А. Ситченко // Всесвіт, л-ра в серед, навч. закл. України. - 2007, - № 10. - С. 49-53.

13.  Формування читацької компетенції  в контексті сучасної методичної  парадигми// Науковий вісник Чернівецького  національного університету "Серія

29

 

 

 

 

педагогіка і психологія". - 2006. - Вил. 300. - С.184-194.

14. Читацька компетенція як різновид  загальної компетенції учнів// Наука  і освіта. -2005. - №3-4. - С.66-68.

15.  Читацька компетенція в  загальній системі компетентностей// Збірник наукових праць Бердянського  державного педагогічного інституту  ім. П.Д. Осипенко. - 2006. - № 1. - С.62-72.

16. Шибутани Т. Социальная психология. - Ростов-на-Дону:Феникс, 1999. - 544с.