Стосунки з Укріїною

У 2010 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами склав 240,562 млн. дол. США. При цьому експорт склав 236,288 млн. дол. США, імпорт 4,274 млн. дол. США. 
Позитивне сальдо двосторонньої торгівлі складало 232,014 млн. дол. США.

Таблиця 5. 1.

Динаміка торгівлі товарами та послугами між Україною та Тунісом за 2000-2010 рр.

(За даними Держкомстату  України, у млн. дол. США)

показники	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
ЗТО	146,62	191,33	265,92	250,2	500,8	200,0	240,562
Товари	143,56	187,46	261,04	245,44	492,5	191,7	235,6
послуги	3,06	3,87	4,88	4,75	8,3	8,3	4,92
Експорт	144,11	189,62	230,37	247,81	496,4	196,2	236,288
Товари	141,89	186,91	227,28	244,01	490,1	188,8	232,009
послуги	2,22	2,71	3,09	3,8	6,3	7,4	4,278
Імпорт	2,51	1,71	35,55	2,43	4,4	3,8	4,274
Товари	1,67	0,55	33,76	1,43	2,4	2,9	3,633
послуги	0,84	1,16	1,79	1,0	2	0,9	0,640
Сальдо	141,60	187,91	194,82	245,38	492	192,5	232,014
Товари	140,22	186,36	193,52	242,58	487,7	185,9	228,376
послуги	1,38	1,55	1,30	2,8	4,3	6,6	3,637

 

Таблиця 5. 2.

Динаміка обігу товарами України з Тунісом за 2005–2010 рр.

(млн. дол. США)

Торгівля товарами	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Товарообіг	187,46	261,04	245,44	492,5	191,7	235,643
Експорт	186,9	227,28	244,01	490,1	188,8	232,009
Імпорт	0,55	33,76	1,43	2,5	2,9	3,633
Сальдо	140,22	186,36	193,52	242,58	185,9	228,376

 

Сальдо у двосторонній торгівлі залишилось позитивним і склало у 2010 році 228,376 млн. дол. США. Український експорт складає основу двосторонньої торгівлі товарами (майже 99%).

Структура експорту товарів  в Туніс

Зростання обсягів експорту до Тунісу відбулося за рахунок збільшення постачання товарів, які традиційно експортуються до цієї країни, зокрема  зернових культур на 60%, чорних металів  на 46%, котлів та машин – у 23 рази [15].

Основними статтями експорту до Тунісу у 2010 році були наступні:

• зернові культури (пшениця і суміш пшениці, ячмінь, кукурудза, гречка, просо та насіння канарконової трави) — 70,8% загального обсягу експорту до Тунісу.
• металопродукція (в основному напівфабрикати з вуглецевої сталі, прокат плоский, прутки та бруски гарячекатані, кутики, фасонні та спеціальні профілі) — 21,5%.
• продукти неорганічної хімії — 4%.

Структура імпорту товарів  із Тунісу.

Збільшення імпорту товарів  з Тунісу відбулося за рахунок  зростання ввозу електричних  машин та устаткування на 70%, продуктів  неорганічної хімії більш ніж  у 6 разів, а також значного зростання  імпорту цитрусових – у 114 разів, трикотажного одягу на 9%.

Основними статтями імпорту  з Тунісу у 2010 році були:

• взуття — 24% всього імпорту.
• електричні машини — 17%.
• продукти неорганічної хімії — 15,3%.
• сільськогосподарська продукція — 7,9%.
• товари, придбані в портах — 4,1%.

Аналіз торгівлі послугами.

Двостороння торгівля послугами  у 2010 році складає 2% загального товарообігу  між Україною та Тунісом. Водночас, перевищення темпів росту експортної складової над імпортною є  наслідком позитивного торговельного  балансу у двосторонній торгівлі послугами.

За даними Держкомстату України  у 2009 році обсяг торгівлі послугами  становив 4,92 млн. дол. США (майже залишилися на рівні 2006 року). Експорт становив 4,278 млн. дол. США, а імпорт — 0,640 млн. дол. США. Сальдо двосторонньої торгівлі послугами залишається позитивним для України і становить 3,637 млн. дол. США.

Основу експорту послуг до Тунісу у 2010 році складали:

• транспортні послуги — 64%;
• сфера освіти — 33%;
• послуги готелів та ресторанів — 3%.

Основу імпорту послуг у 2010 році складали:

• послуги, пов’язані із державним управлінням — 54%;
• послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю — 40%;
• послуги транспорту та зв’язку — 5%;
• транспортні послуги — 1,2%.

Двостороннє інвестиційне співробітництво.

У 2010 році прямі інвестиції Тунісу в Україну склали 108,0 тис. дол. США вкладені у 5 підприємств  у такі галузі:

• транспорт і зв’язок — 85,0 тис. дол. США (79%);
• операції з нерухомістю та послуги юридичним особам — 21,5 тис. дол. США (19,9%);
• послуги з ремонту — 1,2 тис. дол. США (1,1%);
• промисловість — 0,20 тис. дол. США (0,2%).

Україною пряме інвестування в економіку Тунісу упродовж трьох  кварталів поточного року не здійснювалося, спільних українсько-туніських підприємств  не зареєстровано [18].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Туніс є найпівнічнішою країною в Африці і частиною природного кордону між Західним і Східним Середземномор'ям. У старовину він був центром карфагенської держави, а потім став серцем римської провінції Африка. У Середні віки саме звідси арабський вплив і іслам розповсюджувалися на південь, захід і північ. У 16 ст. Туніс потрапив під владу Туреччини, а в кінці 19 ст. став протекторатом Франції. У 1956 була проголошена незалежність країни, а в 1957 Туніс став республікою.

Країна  розташована на приморських рівнинах, в сх. частині гір Атлас (найвища  точка — г. Шамбі,1544 м) і півн. частині пустелі Сахара. Клімат субтропічний середземноморський, на півдні — тропічний пустельний. Головна ріка — Меджерда.

Туніс — аграрно-сировинна країна, одна з найрозвиненіших у Африці. Основні галузі промисловості: нафтодобувна та нафтопереробна, хімічна, гірничо-металургійна, харчова, текстильна, цементна. В Т. розвинуті всі види транспорту. Осн. порти: Туніс, Сфакс, Бізерта, Габес, Сехіра, Сус. Нафтовий термінал в Сехірі на березі затоки Габес пов'язаний з внутрішніми районами нафтовидобутку нафтопроводами. П'ять великих міст мають в своєму розпорядженні власні аеропорти: Аль-Увайна (Туніс-Картаж), Монастір, Джерба, Таузар і Табарка.

За  даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 21,3 млрд. Темп зростання ВВП — 5%. ВВП на душу населення — $2283. Прямі закордонні інвестиції — $ 0,577 млрд. Імпорт — $ 9,6 млрд. (г.ч. Франція — 27%; Італія — 19,5%; Німеччина — 12,3%; Іспанія — 4,3%; Бельгія — 3,8%). Експорт — $ 9 млрд. (г.ч. Франція −27%; Італія — 21,4%; Німеччина — 15,1%; Бельгія — 6,4%; Лівія — 4%). Основні статті імпорту — машини і обладнання, сира і перероблена нафта, продовольчі товари, транспортні засоби, деревина, а також бавовна-сирець і бавовняна пряжа. Експортують текстильні товари і шкіру, хімічні і супутні товари, машини і транспортне обладнання, сільськогосподарські продукти і продовольчі товари, мінеральну сировину, паливо і мастильні матеріали. Важливі статті експорту — фосфорити і продукти їх переробки, оливкова олія, вино, свинець, залізо і сталь.

Попередній  президент Зін аль-Абідін бен Алі займав свій пост з 7 листопада 1987 року до 14 січня 2011 року. 1987 року він змінив Хабіба Бургібу. Хабіб Бургиба був беззмінним керівником країни з моменту отримання незалежності від Франції в 1956 році. У 1957 в країні була ліквідована монархія.

У 1987 році старий президент Хабіб Бургиба, засновник туніської держави, призначив генерала Зін ель-Абідіна Бен Алі на пост прем'єр-міністра. Вже через шість тижнів у результаті медичного огляду Хабіб Бургиба був визнаний нездатним виконувати обов'язки. Два роки Зін-аль-Абідін бен Алі правив країною з прем'єрського крісла, а в 1989 році був обраний президентом і з тих пір не залишав цей пост до 2011 року.

При першому президенті була прийнята конституція (1959 рік), введена багатопартійна система, були введені світські суди і цивільні норми сімейних відносин (скасовано  багатоженство), жінкам були надані виборчі  права. У 2002 році під приводом боротьби з тероризмом був проведений референдум про внесення до конституції поправок, що скасовують обмеження кількості президентських термінів і віковий ценз для кандидата в президенти.

Президент обирається строком на 5 років. Прем'єр-міністр  і кабінет міністрів призначаються  президентом.

Глави регіонів і місцевих органів самоврядування призначаються урядом. Місцеві ради муніципального та окружного рівня  формуються на виборній основі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Мировая экономика. Университетский курс. Под ред. Л. Л. Фитуни.; Москва 1998г.
2. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран. Учебник под ред. В. П. Колесова и М.Н. Осьмовой, Москва 2000г.
3. Мировая экономика под ред. Булатова, Москва 2003г.
4. Мировая экономика под ред. И.П. Николаевой, Москва 2000г.
5. Мировая экономика. Учебник, З. К. Раджабова, Москва 2002г.
6. Статистическое приложение. Болотин Б //МЭ и МО, 2000г.
7. Научно-технический прогресс: сдвиги в социальной структуре развивающихся стран” - В. Н. Уляхин - Москва, Наука, 1992 г.
8. Максименко Л.Н. «Мексика»- М. :Мысль, 1983.
9. Акдокушин Е.Ф. «Международные экономические отношения» - УП. М. ИВЦ. Маркетинг-96г.
10. Вопросы экономики 1997. №10. – С.120, МЭ и МО. 1998. №10
11. Микша Л. С. Научно-технический неоколониализм: поиск путем преодоления. Изд-во МГУ. 1990.
12. Болотин Б.М., Шейнис В. Л. Экономика развивающихся стран в цифрах, М., 1988г.
13. С. Б. Шлихтер, С.Л. Лебедева. Мировая экономика. Курс лекций. М., 1998г.
14. Human Development Report 1997.
15. Global Economic Prospects and the Developing Countries 1996.
16. Human Development Report 1996.
17. Lapp F.M., Collins J., Rosset., Esparza L. The World Hunder.
18. Braun R., Renner M., Flavin Ch. Vital Signs. L., 1997, #4.
19. Human Development Report 1996. N.Y.