Методи ФР при операціях на органах черевної порожнини

Хворому у стані середньої важкості призначають дихальні вправи статичного і динамічного характеру, активні рухи для дрібних та середніх м'язів верхніх і нижніх кінцівок, які поступово доповнюють рухами у великих суглобах кінцівок. Темп рухів повільний. Загальнозміцнювальні вправи поєднують з дихальними у співвідношенні 1 :1.

Показання до призначення режиму і його тривалість: 1-ша — 2-га доба після резекції шлунка, накладення гастроентероанастомозу з ваготомією та дренуючими операціями, ушивання проривної виразки шлунка, у знесилених хворих із ускладненим перебігом захворювання; 1-ша— 2-га доба після апендектомії (перфоративна і гангренозна форми), операція з приводу великих рецидивних гриж, завороту кишок; 1-ша — 2-га доба після видалення жовчного міхура, операції з приводу гострого панкреатиту, після видалення пухлин органів черевної порожнини, позачеревинного простору, видалення нирки, селезінки, після операцій у хворих з наявністю важких супутніх захворювань, а також після операцій, які супроводжувалися значними технічними труднощами і великою втратою крові.

Режим ліжковий:

Завдання режиму. Забезпечивши відносний фізичний і психічний спокій, створити умови для поліпшення діяльності серцево-судинної та дихальної систем. Підвищити нервово-м'язовий та емоційний тонус організму, мобілізувати цілеспрямованість хворого на одужання. Знизити негативний вплив вимушеного спокою. Сприяти швидкій мобілізації регулюючої функції центральної нервової системи, поновити умовнорефлекторні зв'язки між руховим апаратом, вегетативними центрами та внутрішніми органами, підвищити функціональний стан серцево-судинної, дихальної, травної систем, сечових органів, стимулювати обмін речовин. Запобігти розвиткові вторинних ускладнень (бронхітів, запалень легень, атонії кишок, метеоризму, розходження швів, пролежнів, атрофії м'язів, дистрофії міокарда та ін.). Поліпшити венозний кровообіг і запобігти розвиткові тромбозів та емболій. Стимулювати діяльність травного тракту, сприяючи усуненню явищ парезу шлунка та кишок, запобіганню внутрішньочеревним зрощенням, прискоренню регенеративних процесів та відволіканню хворих від болісних відчуттів, пов'язаних з операцією. Відновити навички самообслуговування. Підготувати хворого до наступних більш активних рухових режимів.

 Зміст режиму. дотримується в 1 - 6-у добу в залежності від віку, виду оперативного втручання і стану хворого (1 - 3-ю добу після апендектомії, 1 - 4-у добу після видаленням грижі, 1 - 5-у добу після операцій на шлунку , 1 - 6-у добу після холецистектомії та операцій на кишечнику).

Вихідне положення хворого лежачи, напівсидячи і сидячи; широко використовується в заняттях вправи для всіх суглобів у сполученні з дихальними вправами статистичного і динамічного характеру ,полегшені вправи для м'язів черевного преса.

У перші години після операції, проведеної під місцевим знеболюванням, дозволяються активні рухи кінцівками з неповним розмахом у повільному темпі. Через 2—3 год після операції можливі повороти тулуба у бік операційної рани, а на 2-гу — 3-тю добу за умови відповідних показників дозволяється 3—4 рази на день по 5—10 хв перебування у положенні сидячи. У разі загального задовільного стану і сприятливого перебігу післяопераційного періоду дозволяється підніматись із постелі у 1-шу добу, зокрема, коли є труднощі із сечовиділенням лежачи.

Перший перехід у сидяче положення відбувається найчастіше під наглядом і за допомогою обслуговуючого персоналу. Перехід у положення сидячи полегшується після повороту у бік операційної рани за допомогою ліктя опірної руки.

Важливе значення для запобігання різним ускладненням після операцій на легенях, шлунку та кишках має цілеспрямоване використання дихальних вправ, які необхідно призначати хворому за індивідуальною схемою.

З метою запобігання післяопераційним легеневим ускладненням, рефлекторно-больовому щадінню операційної рани, парезу шлунка і кишок хворі повинні виконувати статичні та динамічні дихальні вправи. Особливе значення мають вправи, що посилюють участь у диханні діафрагми. Ці вправи треба призначити якомога раніше після операції, повторюючи їх у повільному темпі по 4—5 разів протягом 1 хв через кожні 15— 20 хв за індивідуальними завданнями.

У ранній післяопераційний період необхідно навчити хворих безболісно видаляти мокротиння. Для цього хворий повинен зробити глибокий вдих через ніс і, підтримуючи передню черевну стінку руками, виконати посилений поштовхоподібний видих.

Індивідуалізовану і самостійну ЛГ призначають через 1—2 год після операції, виконаної під місцевою анестезією, або через 2—3 год після операції під наркозом.

Післяопераційну ЛГ повторюють 3—4 рази на добу по 5—7 хв. Вправи ЛГ виконують у повільному темпі з частим використанням дихальних вправ. Співвідношення загальнозміцнювальних і дихальних вправ змінюється з поліпшенням стану хворих (1 : 1, 2: 1, 3 : 1).

З метою запобігти застійним явищам у черевній порожнині, стимулювати відходження газів та не допустити рефлекторної затримки сечі корисно призначати вправи для напруження та послаблення м'язів промежини за індивідуальним завданням у положенні лежачи на спині або на боці з приведеними до живота ногами.

Показання до призначення режиму та його тривалість (за умови відсутності загальних протипоказань): 1-ша—3-тя доба після апендектомії з приводу простого апендициту; 1-ша—5-та доба після радикального грижесічення; 1-ша—4-та доба після резекції шлунка, гастроентеростомії, дренуючих операцій; 1-ша—3-тя доба після ушивання проривної виразки шлунка, панкреатиту; 1-ша — 6-та доба після видалення жовчного міхура, нирки, селезінки.

Наявність дренажної трубки після порожнинних операції не є протипоказанням для проведення занять (треба тільки стежити, щоб вона не випала).

 Рекомендуються і самостійні  заняття.

1.2.3 Пізній  післяопераційний період.

У цьому періоді симпато-адреналова активність нормалізується, інтенсивність білково-жирового катаболізму знижується. У більшості хворих припиняються болі, показники гемодинаміки стають стійкими, нормалізується робота травного тракту, тобто мова йде про перехідну стадію постагресивної реакції, що настає в середньому через 3-7 днів і буває чітко виражена в період видужання хворого.

Завдання ЛФК у пізньому післяопераційному періоді: відновлення життєво важливих функцій організму (кровообігу, дихання, травлення, обміну речовин), стимуляція процесів регенерації в області хірургічного втручання(утворення рухомого рубця, профілактика спайкового процесу), зміцнення м'язів черевного преса, адаптація серцево-судинної системи й органів дихання до зростаючого фізичного навантаження, профілактика порушень постави.

Руховий режим палатний.

Завдання режиму. Сприяти підвищенню нервово-м'язового та емоційного тонусу, розвитку або швидкому відновленню адаптації серцево-судинної, дихальної систем і всього організму хворого до помірного фізичного навантаження. Сприяти швидкому відновленню життєво важливих функцій (кровообігу, дихання, травлення, обміну речовин). Стимулювати загальний та місцевий обмін речовин, сприяти поліпшенню окислювально-відновних процесів, усуненню післяопераційного ацидозу, посиленню процесів регенерації у зоні оперативного втручання. Сприяти зміцненню м'язів передньої черевної стінки, відновленню або поліпшенню функції органів травлення, усуненню застійних явищ у легенях, органах черевної порожнини, малого тазу тощо. Сприяти швидшому клінічному і функціональному одужанню хворого після операції.

Хворий перебуває в положенні сидячи до 50% часу протягом дня, самостійно ходить в межах палати і відділення. Палатний режим дотримується в різні терміни, в залежності від виду операції: 2 - 5-у добу після апендектомії, 5 - 10-а доба - після операції на шлунку, 5 - 8-а доба - після видаленням грижі, 6 - 12-а доба - після холецистектомії та операцій на кишечнику. Гігієнічну гімнастику виконують переважно у положенні лежачи та сидячи з ви-користанням активних рухів кінцівок повної амплітуди, вправ для м'язів тулуба з обмеженою амплітудою у повільному темпі. У заняттях ЛГ використовуються активні для всіх суглобів і м'язових груп, дихальні вправи (статичного і динамічного характеру) і вправи для м'язів тулуба, що хворий виконує в в. п. лежачи і сидячи. Тривалість заняття складає від 10 до 15 хвилин, проводиться 2-3 рази в день індивідуальним чи мало груповим методом. Темп рухів помірний та середній.

Дозована ходьба (прогулянка коридором, влітку — на свіжому повітрі, 100—150 м пройти за 4—5 хв).Ігри: настільні та малорухливі. Елементи трудотерапії. Повітряні ванни від 5 до 20 хв. Водні процедури у вигляді обтирання водою індиферентної та кімнатної температури.

Руховий режим вільний.

Завдання режиму. Головне завдання вільного післяопераційного (перехідного від стаціонарного до амбулаторного і тренуючого) періоду — сприяти найшвидшому та найповнішому клінічному і функціональному одужанню, подальшому поліпшенню адаптації серцево-судинної, дихальної та інших систем до помірно зростаючого фізичного навантаження побутового характеру з метою зміцнення організму та швидкого відновлення працездатності.

Зміст режиму. Перебування у положенні сидячи чи стоячи понад 50 % денного часу. Гігієнічна гімнастика індивідуальним і груповим методами. Тривалість 10—15 хв. Процедури ЛГ індивідуальні та групові у палаті, кабінеті ЛФК, на свіжому повітрі. Вправи ЛГ виконуються у різних в. п. (лежачи, сидячи чи стоячи) у помірному і середньому темпах. Тривалість процедур 15—20 хв 2—3 рази на добу.Ходьба у повільному і середньому темпі у межах 2—3 поверхів, тривалістю 20—30 хв, 2—3 рази на добу.

Ігри: настільні та малорухливі. Рухливі ігри з елементами спортивного характеру дозволяють тільки після повного клінічного одужання. Рекомендована трудотерапія. Повітряні ванни тривалістю від 20 хв до 2 год. Водні процедури: обтирання, обливання зі зниженням температури до кімнатної. Сонячні ванни — від 5 до 10 хв.

Вільний режим призначається на 6 - 12-у добу в залежності від стану:6-та — 8-ма і наступна доба після апендектомії, 10—12-та і наступна доба після резекції шлунка, ушивання перфорованої виразки, радикального грижесічення; 12—15-та доба після операції на кишках, після резекції шлунка у слабких хворих, холецистектомії та інших великих операцій з ускладненим перебігом післяопераційного періоду.

 Широко використовуються фізичні вправи динамічного і статичного характеру для всіх груп м'язів і суглобів тулуба; вправи з гімнастичними знаряддями, з обтяженням і опором, у гімнастичної стінки. Різноманітяться вихідні положення при виконанні вправ: лежачи, сидячи та стоячи..

1.2.4 Віддалений  післяопераційний період.

У віддаленому післяопераційному періоді (через 3 - 4 тижні після операції),видужуючий організм переходить на новий функціональний рівень, що характеризується мобілізацією ендокринно-вегетативних механізмів, спрямованих на стимуляцію процесів синтезу, глікогену, білків, з переважною активацією парасимпатичної вегетативної нервової системи і гіперпродукцією анаболітичних гормонів.

Завдання ЛФК: тренування серцево-судинної системи й органів дихання до зростаючого фізичного навантаження, повне відновлення працездатності хворого. Після виписки хворого зі стаціонару варто продовжувати регулярні заняття в умовах поліклініки чи санаторію. У заняттях ЛГ використовуються фізичні вправи, що мають загальнотонізуючий вплив на різні системи організму, вправи для зміцнення м'язів черевного преса (з метою профілактики рецидиву післяопераційної грижі), коригуючі вправи для вироблення правильної постави, вправи для рівноваги, на координацію рухів, включаються дозована ходьба на різні дистанції, теренкур, елементи спортивних ігор, ходьба на лижах, плавання й ін.

1.3 Особливості  методик реабілітації в залежності від характеру захворювання.

Характер захворювань, що спричинили хірургічне втручання, породжує особливості методики лікувальної фізкультури.

Фізична реабілітація  після апендектомії .До 50% всіх хірургічних втручань у відділеннях абдомінальної хірургії є операції, що виконуються з приводу гострого апендициту.ЛГ може бути почата в перші 3–5 годин після операції. Особливості лікувальної фізкультури залежать від характеру запалення червоподібного відростка. При катаральному апендициті дихальні вправи, вправи для рук і лівої ноги призначають вже з першої годинни після операції: повороти на бік - у першу добу, уставання з ліжка - на 2-3-й день. При гангренозному апендициті в перші 3-4 дня призначають тільки дихальні вправи, елементарні вправи для верхніх кінцівок, а для нижніх - рухи тільки в дистальних відділах. Крім дихальних вправ, переважно грудного типу, та вправ для дистальних відділів, які проводяться в лежачому положенні, використовують вправи в діафрагмальному диханні (післяопераційна рана притримується рукою). В цей самий день, якщо дозволяє стан хворого, його слід навчити повертатись на бік. Можна зробити хворому легкий масаж спини. Потім, спираючись на ліжко руками, хворий зміщує за край ліжка обидва коліна, спускає ноги, і відштовхуючись ліктем, сідає. Ці рухи виконується в умовах ліжкового режиму.  Руховий режим розширюють при стиханні явищ подразнення очеревини і поліпшенні загального стану хворого. При перфоративному апендициті, часто ускладненому гнійним перитонітом, лікувальну фізкультуру застосовують лише після стихання гострих перитонеальних явищ, починаючи з вправ для грудного дхання, вправ, пов'язаних із самообслуговуванням, розширюють їх застосування при сприятливому плині захворювання. У цей же період призначають лікувальний масаж (поглажування, розминання нижніх кінцівок).При добрій фізичній підготовці хворого і неускладненому післяопераційному періоді перехід у положення стоячи дозволяється в перші 8–10 год. після операції, спочатку на 3–5 хвилини. В наступні дні хворий ходить кругом ліжка, спираючись лівою рукою на спинку, права рука притримує рану.