Основні суперечки українсько-російських відносин

Харківські домовленості не гарантують, що в майбутньому  не виникне проблем у зв'язку з  Чорноморським флотом Росії, але  вони будуть вирішуватися. Це випливає зі слів міністра закордонних справ  України Костянтина Грищенка, сказаних в інтерв'ю газеті "Комерсант-Україна".

"Підписана угода лише продовжує на 25 років термін перебування російського флоту в Україні, не змінюючи умови договорів", - сказав він, коментуючи домовленості президентів України і Росії від 21 квітня [http://mynews-in.net/news/politics/2010/05/14/1788952.html].

"Всі інші проблемні  питання треба буде розв'язати  в переговорному порядку в  рамках підкомісії з ЧФ РФ", - додав Грищенко. Він зазначив, що "сьогодні з'явилася політична  воля для знаходження таких  рішень, які дозволять флоту нормально  функціонувати, неухильно дотримуючись  при цьому українського законодавства".

"Звісно, переговори - це  процес. І я не можу вам гарантувати,  що в майбутньому не виникне  жодних проблем. Але важливо,  що всі ці проблеми перестали  носити політичний характер і  викликати роздратування на міждержавному  рівні", - сказав голова МЗС  України [http://www.personal-plus.net/373/6581.html].

Харківські домовленості президентів України та Росії Віктора Януковича і Дмитра Медведєва не суперечать українській Конституції. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» сказав другий президент незалежної України Леонід Кучма [Кучма підтримав харківські домовленості Януковича // http://ua.proua.com/news/2010/04/24/144955.html].

«Зараз представники опозиції намагаються ввести суспільство  в оману щодо правової сторони  харківських домовленостей. Дійсно, стаття 17 Конституції визначає, що на території України не допускається розміщення іноземних військових баз. Але при цьому умовчують, що є  ще й стаття 14 діючих і понині «Перехідних  положень» Основного закону. Відповідно до неї, процитую: «Використання існуючих військових баз на території України  для тимчасового перебування  іноземних військових формувань  можливо на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною  Радою України». Тобто, положення  Конституції прямо дозволяють при  дотриманні встановлених нею процедур перебування Чорноморського флоту  РФ в Криму», - сказав Кучма .

Політик відзначив, що угода  щодо базування на території України  ЧФ була досягнута в червні 1995 року. Основний закон набрав чинності в  червні 1996 року, а укладені в 1997 році між нашими державами угоди про  статус і умови перебування флоту  були ратифіковані українським парламентом  в 1999 році [http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/24/4964600/].

«Нагадую цю історію наших  взаємин з Росією для того, щоб  підкреслити: основна міжнародно-правова  база перебування ЧФ в Криму була створена вже після ухвалення  Конституції України (червень 1996 року - ІФ). І жодних сумнівів в юридичній  обгрунтованості її ні у кого це не викликало. Тому розцінюю галасливі  заяви деяких наших добре відомих  діячів, по-перше, як спробу самопіару, а по-друге (що істотніше), як прагнення розхитати політичну ситуацію в державі і не дати можливості нинішній владі добитися стабільності», - сказав Л.Кучма.

За всю історію незалежності України в українсько-російських відносинах майже кожного року проходили газові суперечності.

Після підписання Угоди  про пролонгацію базування російського Чорноморського флоту в Севастополі до 2042 року українська політична еліта поділилась на два табори: «за» і «проти» домовленості. Звісно що проросійські сили підтримали продовження перебування Чорноморського флоту в Криму, а націоналістичні сили та центристи виступили категорично проти. Таким чином цей договір залишається основним джерелом суперечностей між владою і опозицією.

Пройшов цілий рік після  підписання харківських домовленостей, а обіцяний дешевий газ не з’явився.

Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко зазначає: «Харківські угоди – це один із найбільших дипломатичних успіхів Російської Федерації у її відносинах з Україною за весь період незалежності. Було отримано максимальні вигоди за мінімальні витрати: Росія отримує від України ринкову ціну за газ, але з іншого боку – майже безкоштовне базування флоту до 2042 року. З точки зору України – це безумовно дуже невдале рішення, яке ще багато разів доведеться нам згадувати як один з прикладів того, як не можна вирішувати зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні питання». ПОСИЛАННЯ НА ПРЯМУ МОВУ!!!!!!!!!

Експерт із енергетичних питань Центру Разумкова Володимир Омельченко говорить: «Не потрібно українському уряду в подальшому розраховувати на якісь дешеві ціни на газ, нафту та нафтопродукти у зв’язку з тим, що є така тенденція світової кон’юнктури, яка вказує, що попит на енергоносії збільшується і буде зростати. Тому шлях якимось чином знизити вартість енергоносіїв за рахунок політичних поступок – хибний. Потрібно міняти енергетичну концепцію, займатися енергозбереженням, альтернативною енергетикою, змінювати структуру економіки, підвищувати її ефективність і тільки це може врятувати українську економіку». http://glavcom.ua/articles/3570.html

На сьогоднішній день опозиція займає чітку позицію стосовно скасування харківських домовленостей.

Партія «За Україну!»  на чолі з В'ячеславом Кириленком поширила заяву з приводу річниці укладення харківських угод, у якій вимагає «скасувати укладену й ратифіковану в незаконний спосіб Харківську угоду Медведєва-Путіна, забезпечити неухильне виконання угод 1997 року про тимчасове перебування російського Чорноморського флоту в Україні, і виведення російських військ з України до 2017 року». У партії вважають, що ЧФ провокує «втягування нашої країни в російські війни». http://zaxid.net/newsua/2011/4/21/102039/

27 квітня 2011 року учасники мітингу в Севастополі одностайно підтримали резолюцію, в якій закликали відправити у відставку Кабінет міністрів та денонсувати харківські угоди. Про це повідомили в прес-службі партії "Фронт Змін".

В повідомленні зазначається, що сьогодні в Севастополі близько  п’ятисот членів та активістів "Фронту Змін" взяли участь у мітингу "Чорноморський  Флот стоїть. Де дешевий газ?" http://ukr.obozrevatel.com/region/sevastopol.-chornomorskij-flot-stoit-de-deshevij-gaz.htm

За 2010-2011 р.р. в українському суспільстві з’явилась маса незадоволених політикою нинішньої влади. Це звісно повязано зі зростанням цін, в тому числі і на газ.

Ціна російського природного газу, що імпортується до України, в першому кварталі 2011 року зросла до 264 дол за 1 тис куб м в порівнянні з 252 дол за 1 тис куб м в четвертому кварталі 2010 року. У другому кварталі цього року вартість газу зросла до 297 дол за 1 тис куб м. http://newsru.ua/finance/24may2011/gaz350.html

За словами міністра енергетики Юрія Бойка, Україна і Росія підпишуть  нову газову угоду до кінця літа. Крім того, він не виключив можливості виникнення нового посередника з  транспортування газу в Україну.

"Я вважаю, що поступ  обов'язково буде, це непростий  процес, оскільки тут великі інтереси  наших країн і дуже висока  відповідальність для економік, але я переконаний, що протягом  цього літа ми компроміс знайдемо", - заявив пан Бойко. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/04/110430_ru_ua_gas_er.shtml

Позиція української сторони в ході роботи переговорної групи буде полягати в наступному: "Справедлива ціна на газ для України - це німецька ціна мінус транзит і мінус 100-доларова знижка за перебування на території країни Чорноморського флоту РФ". Мова також може йти про зниження коефіцієнта за обсяг споживаного газу, про сезонні знижки, а також про зміну тарифу за зберігання.

Цілком можливо, що іншим  варіантом вирішення питання  може розглядатися заміна базового значення формули цінового розрахунку.

21 квітня прем'єр Микола  Азаров повідомив, що Україна  неухильно виконуватиме чинну  угоду з Російською Федерацією  про постачання природного газу  і при цьому буде домагатися перегляду формули ціни на газ.

Представники російської газової монополії раніше неодноразово заявляли, що "Газпром" не має наміру переглядати формулу ціни на газ  для України. http://newsru.ua/finance/24may2011/gaz350.html

Російська газета «Комерсант» пише, що вартість російського газу для України може вирости на 30%. У листі глави Мінфіну Олексія Кудріна прем'єру Володимиру Путіну від 4 квітня 2011 року Кудрін пропонує прем’єру «наблизити податкове навантаження на газову галузь до навантаження на нафтову». Для цього він радить підвищити податок на видобудок корисних копалин на газ у Росії з 2012 року (на який розмір - не зазначено), а по-друге, «переглянути політику обкладання вивізними митами експорту газу» з Росії «у деякі закордонні країни».

Реалізувавши один із цих  сценаріїв або ж обидва комбіновано, уряд зможе додатково вилучати з  газової галузі до 150 млрд руб. у рік.

Захистити весь ПЕК намагається  профільний віце-прем’єр Ігор Сечін, але от мита на газ для України він також пропонує відновити. Таким чином, головним потерпілим може виявитися Україна, ціна газу для якої виросте на 30%.

Безмитно російський газ  зараз поставляється в Білорусію, оскільки вона член Митного союзу, в  Україну за угодою від квітня 2010 року (діє до 2019 року), у Туреччину  по газопроводу Blue Stream.

На думку глави East European Gas Analysis Михайла Корчемкіна, говорячи про повернення мит, Олексій Кудрін має в першу чергу Україну, з якою зараз тривають «непрості переговори за цінами на газ».

У "Нафтогазі" можливість введення експортного мита на російський газ поки не коментували. http://www.pravda.com.ua/news/2011/05/5/6163956/

Експерт із енергетичних питань Центру Разумкова Володимир Омельченко каже:  «Згідно стратегії, яка існує в Росії по відношенню до України, безхмарних відносин між нашими державами в принципі бути не може. В Росії є так званий постімперський синдром, і їй не потрібна ні незалежна Україна, ні незалежний Президент. Тому поки Росія не змінить свого відношення до України, поки вона не подолає цей постімперський синдром, безхмарних відносин між Росією та Україною очікувати годі».

На думку авторки, Україні  слід співпрацювати з іншими державами-постачальниками  газу, що і робить українська влада.

Про те, що Україна напряму купуватиме газ в Азербайджану Президенти Янукович і Алієв домовилися у Давосі.

 Меморандум про співпрацю  щодо організації постачання  зрідженого газу в Україну  в присутності голів держав  підписали міністри енергетики  обох країн. За угодою, Україна  збудує термінал, а Азербайджан  - гарантує його заповнення.

Відтак у 2014 році наша держава  отримає з Азербайджану 2 мільярди кубометрів зрідженого газу, в 2015-му - 5 мільярдів, повідомив у коментарі  «Українській правді» паливний міністр Юрій Бойко. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?yanukovich_i_aliv_domovilisya_u_davosi_pro_gaz&objectId=70213

Потенційні запаси природного газу в Україні можна порівняти з такими, які є в країнах Перської затоки, стверджує в своїй статті в The Wall Street Journal Віктор Ткачук, старший керуючий фонду "Спочатку люди" (Київ).

«Але за останні 20 років уряди, які змінювали одне одного, практично нічого не робили для підтвердження існування та освоєння цих ресурсів», - пише Ткачук. Згідно з доповіддю BP від червня 2010 року, Україна має запаси природного газу у розмірі 0,98 трильйонів кубометрів. За деякими оцінками, є також від 2 до 32 трильйонів кубометрів сланцевого газу і до 8 трильйонів метану у вугільних покладах.

Однак Київ не один десяток  років тримає промисловість в  залежності від газу з Росії і  Центральної Азії, а закордонних  інвесторів відлякує мінливий бізнес-клімат і непослідовність урядів. http://www.dom2000.com/ru/main/article/id/24090

Авторка переконана, що для України освоєння власних ресурсів - ключ не тільки до процвітання, але до справжньої незалежності та безпеки.

Отже, Росія, на думку авторки, для України є надзвичайно  важливим партнером. З цією державою в України виникало чимало суперечок. Деякі з них були вирішені як наприклад  проблема українсько-російського сухопутного кордону (17 травня 2010 р.). Та багато є і невирішених суперечностей: проблема українсько-російського морського кордону, російська військова присутність на території  України, ну і звичайно, звичні для українських громадян, газові суперечки.

На думку авторки, усі  ці проблеми Україна здатна вирішити лише з сильним лідером, який проводитиме  багатовекторну політику. Це дозволить  нашій державі відійти від  російської залежності. І коли Україні вдастся це зробити, у РФ зникне її політичний імперіалізм.

Україна має показувати свою чітку незалежну позицію у всіх питаннях, пов’язаних з суперечностями українсько-російських відносин.

У той же час варто прогнозувати дії нашої сусідки стосовно військової стратегії. Це допоможе Україні зберегти безпеку на її території. Адже російська  військова присутність, зокрема Чорноморський флот, ставлять під загрозу українську територію.

Наша держава повинна  співпрацювати з Росією на однаковому рівні. Це дуже важливо. Тільки чесна  дипломатія, на думку авторки, забезпечить  двом державам продуктивну співпрацю.