Загальні принципи та функції штрихового кодування

Обов'язковому маркуванню штриховими кодами EAN не підлягають:

- дослідні зразки товарів;

- товари народних промислів  та авторські роботи;

- товари, виготовлені за індивідуальними  замовленнями;

- товари, для яких за нормативними  документами не передбачено пакування  або прикріплення етикетки, та  на які нанесення штрихових  кодів EAN неможливе з технічних  причин, в тому числі в мішкотарі;

- товари в роздрібній торгівлі, які реалізуються безпосередньо  покупцеві шляхом розважування  або іншого вимірювання;

- одиничні зразки товарів;

- вироби, які не реалізуються  через роздрібну або оптову  торгівлю, а постачаються підприємствам  та організаціям згідно з прямими  договорами для задоволення виробничих  потреб;

- товари, які виготовлені на  замовленням інофірм із давальницької  сировини і реалізуються за  межами України.

Товари, які піддаються на підприємствах торгівлі додатковій обробці (фасуванню, зважуванню, переупаковці і т.п.), підлягають кодуванню внутрішніми штриховими кодами EAN.

Активне впровадження системи EAN в Україні постійно розширює асортимент споживчих товарів вітчизняного виробництва, що марковані штрихкодовими позначками EAN. Для того, щоб застосування системи штрихового кодування було ефективним, підприємства торгівлі повинні бути обладнані технічними засобами та мати близько 80 відсотків товарів, маркованих штрих-кодами. Невідповідність цим умовам зумовила перенесення строків загального впровадження штрихового кодування в роздрібній торгівлі.

Інтенсивний розвиток сучасних інформаційних технологій в Україні залучає до свого кола різноманітні методи автоматичної ідентифікації об'єктів обліку в системі EAN. Розвиток цих процесів у напрямку створення та застосування гармонізованих інформаційних потоків створює передумови для формування глобальної багатогалузевої системи ідентифікації та комунікації для товарів та послуг в системі EAN в Україні.

Перші практичні кроки в цьому напрямку здійснюють підприємства роздрібної і гуртової торгівлі, які впроваджують комп'ютерні системи обліку та контролю за рухом товарів на підставі застосування методів автоматичної ідентифікації об'єктів обліку в системі EAN.

Практичність та ефективність застосування таких систем полягає в тому, що в реальному вимірі часу є можливість отримання інформації про товар як в асортименті, так і в цілому за видами та товарними групами, а саме: обсяги надходжень, поточні та за визначений термін часу; обсяги продажу, поточні та за визначений термін часу; поточні залишки; динаміку руху.

Аналіз такої інформації дозволяє:

- визначити товари, які не користуються  попитом;

- скоротити залишки товарних  запасів;

- розширити асортимент товарів, що користуються попитом;

- своєчасно проводити замовлення  та розрахунки з постачальниками  за реалізовані товари;

- вчасно віддруковувати всі  звітні документи;

- будувати прогнозні показники  фінансово-господарської діяльності  підприємства.

Будь-які операції, пов'язані з виробництвом, пакуванням, транспортуванням і продажем продукції, виконуються виробниками відповідно до різного роду нормативних документів, у тому числі стандартів, які встановлюють вимоги до продукції.

Нині для виготовлення продукції Україна має достатній рівень автоматизації і механізації. Щодо реалізації продукції, то шлях товару від виробника до споживача ще донедавна відстежити було складно. Тепер же вже саме впровадження системи штрихового кодування товарів та поява засобів автоматичної ідентифікації об'єктів дозволяють прогнозувати споживчий попит і осяг праці в процесах реалізації продукції.

Незаперечним є той факт, що штриховий код і сучасна упаковка - це два нероздільні елементи, які супроводжують товар. Саме вони підкреслюють високі споживчі якості продукції, сприяють зростанню її конкурентоспроможності, зручності для реалізації, поліпшенню транспортування та зберігання. Технології електронної ідентифікації працюють за кордоном вже впродовж 25 років. Це одна з так званих інформаційних технологій, які просувають технічний процес. Якщо не почати наздоганяти в цьому розвинуті країни, то затримка ще на декілька років може зробити наше відставання хронічним. Дещо краща ситуація в наших магазинах з великим асортиментом імпортних товарів, якість штрихкодового маркування яких вища.

На практиці застосування автоматизованих систем обліку товарів на основі штрихових кодів у закладах торгівлі стає тоді економічно вигідним і виправданим, якщо не менше ніж 80-90% товарів, які надходять для продажу, промарковано штрихкодовими позначками EAN. Причому маркування слід проводити не абияк, а відповідно до вимог стандартів, щоб кожному товару був правильно присвоєний унікальний ідентифікаційний номер EAN, а штрих-код, в якому він представлений, легко і надійно зчитувався сканерами.

Розвивається ринок програмного забезпечення. Вже з'явились вітчизняні програмні продукти, що забезпечують генерацію штрихових кодів у повній відповідності до ДСТУ.

Асоціація «EAN - Україна», підтримуючи тісні зв'язки з постачальниками обладнання для нанесення та зчитування штрихових кодів, сприяє наповненню ринку України сучасними технічними засобами. Зараз підприємства мають широкий вибір різного за функціональними можливостями та ціною обладнання. З'явилися електронні ваги, інтегровані з принтерами для нанесення штрихових кодів на етикетки товарів змінної ваги. Маючи таке обладнання та використовуючи внутрішні коди EAN (тобто коди обмеженої циркуляції), заклади торгівлі значно скорочують виробничі видатки.

3.3 Помилки, які допускають українські виробники при нанесені штрихових кодів

Стримує масове впровадження штрихових кодів в торгівлю якість нанесення штрихкодових позначок на етикетки та упаковки. За даними статистики до 30% вітчизняних товарів маркується штрихкодовими позначками з грубими порушеннями вимог ДСТУ, а третина з них взагалі не піддається зчитуванню скануючим пристроєм. Така недбалість призводить до додаткових втрат часу на перемаркування товару і порушує прозорість системи EAN/UCC.

Маркування значками повинно здійснюватися згідно з вимогами стандартів. Досі деякі виробники маркують продукцію, нехтуючи вимогами до якісних характеристик та розташування штрихових позначок, що в свою чергу не лише призводить до складності або навіть до неможливості зчитування штрихового коду на товарі, а й, як наслідок, підриває репутацію підприємства-виробника.

Дуже поширеною помилкою при розробці дизайну етикетки є зменшення висоти штрихового коду. Не допускається стандартом масштабний коефіцієнт штрихкодової позначки робити меншим, ніж 0,8. Чим менша висота штрихового коду, тим важче при зчитуванні забезпечити його правильну орієнтацію відносно сканера. Якщо лінія сканування не перетне всіх елементів штрихової позначки, то зчитування не відбувається.

Занадто велике розтиснення фарби в процесі флексографічного або трафаретного друку призводить до розширення штрихів і до звуження проміжків між ними. Такі спотворення є недопустимими. Іноді розтиснення фарби може становити від 50 до 100 мкм і більше при допустимих для більшості штрихкодових позначок символіки EAN/UPC від 35 до 100 мкм. Штрихові коди з такими недоліками взагалі не піддаються зчитуванню. З метою вчасного запобігання зазначеним дефектам необхідно завжди враховувати параметри BWR (коефіцієнт приросту ширини штрихів). Кожний оператор повинен ретельно добирати папір і термокальку для друку. Також важливо забезпечити належний догляд за принтером, оскільки його головка має обмежений ресурс, швидко забруднюється і не завжди вдається оперативно усунути дефекти в надрукованих символах. Бажано застосовувати штрихкодові позначки з більшими масштабними коефіцієнтами.

Внаслідок використання неліцензійного програмного забезпечення для формування оригіналів штрихових кодів останні не піддаються зчитуванню, хоча загальна якість друку штрихкодової позначки є високою. Незначна, на перший погляд, програмна помилка призводить до того, що товар, виробництво якого удостоєно міжнародного сертифіката якості, втрачає свої позиції на ринку, оскільки промаркований з грубими порушеннями стандарту.

До серйозних і найпоширеніших помилок можна віднести нехтування зонами стабілізації штрихового коду. Часто трапляється, що штрихкодові позначки друкуються з правою зоною стабілізації недостатньої ширини. Зчитування таких позначок ускладнюється або стає зовсім неможливим.

Неприпустимим є нанесення на штриховий код, в тому числі на зони його стабілізації, чорнильних штампів або будь-яких інших позначок.

Основною причиною низької якості маркування транспортних етикеток штрихкодовими позначками є застосування для виготовлення фотоформ некондиційних оригіналів штрихових кодів - майстер-фільмів (фотошаблонів) чи майстер-файлів. Максимально допустиме відхилення від норми розмірів елементів штрихового коду на оригіналі становить 5 мкм. Більшість відомих програмних засобів для форматування штрихового коду і транспортної етикетки (наприклад, BBCS, Corel Draw, Bar Code Wizard та ін.) не забезпечує необхідної точності.

Для перевірки якості друку та параметрів штрихового коду існують сканери - версифікатори, які дозволяють не лише зчитувати закодовану інформацію, але й визначати геометричні та оптичні параметри штрихкодової позначки. Проведена верифікація неякісних фотошаблонів свідчить про те, що похибки в розмірах штрихкодових позначок EAN сягають від 20 до 22 мкм. В результаті тиражування фотошаблонів шляхом фотокопіювання та сканування їх на планшетних сканерах з метою одержання "електронних" копій похибки становлять від 50 до 200 мкм. Такі операції неприпустимі. На некондиційних майстер-фільмах, зазвичай, не вказано назву підприємства-виробника і параметри штрихкодової позначки.

ВИСНОВКИ

Практично 100% продукції, що випускається в розвинутих країнах світу для споживчого ринку, має на упакуванні або на етикетках, що супроводжують товар, штриховий код EAN, який визначає виробника і товар. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності, збільшенню попиту на цю продукцію і відповідає сучасним нормам торгівлі та зовнішньоторгівельного обміну. Активне впровадження системи EAN в Україні постійно розширює асортимент споживчих товарів вітчизняного виробництва, що марковані штрихкодовими позначками EAN.

Найпоширенішими у економічно розвинутих країнах є такі штрихові коди: код ITF; код 39; код 93; код Codabar; код 128; код EAN (European Article Number); код UPC (Uniform Product Code); код 49.

Однією з передумов успішного розвитку системи ідентифікації товарів і послуг EAN/UCC в цілому, і зокрема широкого застосування автоматизованих систем обліку товарів на основі штрихових кодів, є якість штрихкодових позначок на товарній упаковці, їх відповідність вимогам стандартів.

Створена в Україні нормативно-правова база штрихового кодування товарів і послуг дозволяє забезпечити необхідні умови для застосування електронних систем управління товарним і грошовим обігом, податкового контролю, вдосконалення системи вивчення кон'юнктури споживчого ринку та товаропросування, а також дає змогу українським товаровиробникам працювати на міжнародному ринку.

Відповідно до чинних нормативно-правових документів України, Міжнародної Асоціації Товарної Нумерації (EAN International) маркування товарів штриховими кодами EAN в нашій країні здійснюється Асоціацією товарної нумерації України «EAN - Україна», яка, крім цього, займається фінансуванням робіт з оновлення існуючих та розробки нових державних стандартів зі штрихового кодування.

Впровадження системи кодування дозволило отримувати інформацію про рух товарів, знизити комерційні затрати, а також дає можливість виробникам і продавцям спостерігати за реакцією ринку на надходження різних товарів, а покупцю вийти на конкретного постачальника чи виробника.

Таким чином, активне впровадження штрихового кодування і застосування на його основі електронних систем автоматизованого обліку товарно грошового обігу в системі EAN від виробника до споживача і навпаки створює нові умови для побудови збалансованої фінансово-господарської діяльності виробника, дистриб'ютора, підприємства торгівлі, а в цілому - економіки України.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Болотников А.А. Товароведение: Курс  лекций. Ч.2. - К.: МАУП, 2002. - 144 с.

2. Жиряева Е.В. Товароведение, - Питер: СПб, 2003. - 416 с.

3. Товарознавство: Навч. посіб. /О.Ф.Оснач. - К.: Центр навч.літ.,2004. - 223 с.

4. Теорет. осн. товарознавства: Навч. посібник /Л.Д.Титаренко. - К.: Центр навч. літ., 2003. - 227 с.

5. Товарознавство: опорний конспект  лекцій для студ. економ. спец. заочної  та дистанц. форм навч. /Упоряд. Л.М.Богацька. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. - 68 с.

6. Метрологія, стандартизація, управління  якістю і сертифікація: Підручник /Р.В.Бичківський, П.Г.Столярчук, П.Р.Гамула. - 2-ге вид., випр. і доп. - Львів: Вид-во  Національного університету «Львівська  політехніка», 2004. - 560 с.

7. Стандартизация и управление  качеством продукции: Учебник для  вузов /В.А.Швандар, В.П.Панов, Е.М.Купряков  и др.; Под ред. проф. В.А.Швандара. - М.: Юнити-Дана, 2000. - 487 с.

8. Основи стандартизації, сертифікації  та ідентифікації товарів: Навч. посібник. - Луцьк: Надстир'я, 2002. - 252 с.

9. Теоретичні основи товарознавства. Навч. посібник . - Луцьк: ЛДТУ, 2005. - 254 с.