Податкове планування на підприємстві

Плануючи прибуток аналітичним  методом, необхідно послідовно виконувати такі дії:

• розрахувати базову рентабельність, у відсотках як відокремлену частку від ділення очікуваної суми прибутку за звітний рік на собівартість порівнюваної товарної продукції за той самий період:

Р_Б = (П₀/С_ТП)*100%

де П₀ – очікувана сума прибутку;

     С_ТП - собівартість товарної продукції за звітний базисний рік;

• обчислити обсяг товарної продукції в запланованому періоді за собівартістю звітного року і прибуток на товарну продукцію виходячи з базової рентабельності. При цьому прибуток за товарною продукцією запланованого року на основі базової рентабельності обчислюється за формулою:

П_П = Е_СБ*Р_Б

де Р_Б – обсяг товаpної пpодукцiї в оцiнцi за собiваpтістю базового пеpiоду;

• врахувати вплив на плановий пpибуток piзних фактоpiв – змiну (зниження, збiльшення) собiваpтостi пpодукцiї в запланованому pоцi; пiдвищення якостi та соpтностi pеалiзованої пpодукцiї; змiну piвня цiн на пpодукцiю, що продається.

Прибуток на наступний piк планується в кiнцi звiтного. Тому для визначення базової pентабельностi викоpистовуються звiтнi данi з обсягу отpиманого пpибутку і собiваpтостi за 9 мiсяцiв поточного pоку і очiкуванi за IV кваpтал цього самого pоку. З урахуванням визначе-ного piвня базової pентабельностi та запланованого обсягу товаpної пpодукцiї в оцiнцi за собiваpтістю базисного (звiтного) pоку оpiєнтовно обчислюється пpибуток запланованого pоку за впливу лише одного фактоpа – змiни обсягу порівнюваної товаpнiй пpодукцiї. На наступному етапi планування пpибутку вiд продажу товаpної пpодукцiї вpаховується вплив на нього змiни собіваpтостi, цiн, асоpтименту і соpтностi пpодукцiї.

У кiнцевому poзpахунку планового пpибутку вiд продажу пpодукцiї вpаховуються також змiни пpибутку в залишках готової пpодукцiї і товаpiв на початок та кiнець запланованого pоку.

Вплив змiни асоpтименту pеалiзованої  товаpної пpодукцiї на пpибуток визначається множенням питомої ваги ваpтостi кожного виpобу в загальному обсязі реалізованої порівнюваної товарної продукції на звітну (очікувану) рентабельність кожного виробу. Питома вага кожного виробу визначається діленням його вартості на загальний обсяг порівнюваної товарної продукції в оцінці за собівартістю у звітному і запланованому роках. Сума коефіцієнтів, отриманих від перемноження питомої ваги кожного виробу на звітну (очікувану) рентабельність, і становитиме середній рівень рентабельності у звітному і запланованому роках. Різниця ж між ними свідчитиме про вплив змін асортименту на плановий прибуток. Такі розрахунки виконуються у спеціальних таблицях на основі планових даних про асортимент продукції, її якість і сортність.

Після встановлення впливу асортиментних змін на плановий прибуток визначають вплив на нього зміни цін. Аналітичним методом розраховується прибуток від реалізації порівнюваної товарної продукції в запланованому році. У такому самому порядку визначається прибуток від реалізації непорівнюваної товарної продукції.

Для визначення загального прибутку від продажу продукції  до прибутку від продажу товарної продукції додаються (вираховуються) зміни прибутку в нереалізованих залишках готової продукції на початок  і кінець запланованого року.

Щоб визначити загальний  сукупний прибуток по підприємству загалом, до прибутку від продажу продукції додаються прибутки від продажу послуг, основних фондів і нематеріальних активів, від операцій з цінними паперами і валютними цінностями, від здачі майна в оренду тощо, а також ураховуються надзвичайні доходи і витрати. При цьому прибуток із зазначених операцій планується, як правило, на основі прогнозів щодо виконання тих чи інших операцій. Прибуток (збиток) від надзвичайних доходів і витрат визначається, як правило, на основі їх аналізу за минулі роки.

Так планується прибуток аналітичним  методом.

Крім розрахунку прибутку методами прямого рахунку і аналітичним, існує ще так званий метод суміщеного розрахунку, що поєднує перший і  другий методи. Виходячи з цього  вартість товарної продукції в цінах запланованого року і за собівартістю звітного року визначається методом прямого рахунку, а вплив на планову суму прибутку змін собівартості, якості, асортименту, цін та інших факторів – аналітичним методом.

Загалом розрахунок оптимальної  планової суми прибутку є найважливішим  елементом не тільки планування, а  й управління підприємницькою діяльністю суб'єктів господарювання.

3. Планування сум податку  на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) домінує серед непрямих податків, що надходять до бюджету. Тобто це податок, який виконує яскраво виражену фіскальну функцію. Як уже зазначалось вище, особливість ПДВ полягає в тім, що саме він справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан. 
Слід звернути увагу, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ установлюються на оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат (перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів (робіт, послуг) податки.

Податок на додану вартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 р. згідно із Законом України "Про податок на добавлену вартість" від 20 грудня 1991 р. Декрет Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", що почав діяти з 1993 p., було підписано 26 грудня 1992 р. З урахуванням доповнень і змін, що вносилися в наступних періодах, указаний декрет регламентував порядок обчислення і сплати ПДВ протягом 1993-1997 pp. (до 1 жовтня 1997 p.).

З 1 жовтня 1997 р. порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України "Про податок на додану вартість" від З квітня 1997 р. Сьогодні порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V Податковим Кодексом України (далі – ПКУ).

Виходячи з ПКУ розглянемо порядок обчислення і сплати ПДВ, механізм його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств.

Платники податку. Платниками податку в бюджет є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу товарів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищував 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Об'єкт оподаткування. Об'єктом оподаткування є такі операції, здійснювані платниками податку, суб'єктами господарювання:

• постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору),  на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта  фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
• постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ;
• ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі – імпорт);
• вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі – експорт);
• з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;
• з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями  глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;
• постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування є  операції, зв'язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом.

Слід звернути увагу, що законодавчо  визначено поняття продажу товарів (робіт, послуг). Продаж товарів  – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, іншими цивільно-правовими договорами та передбачають передачу права власності на товари за компенсацію, а також операції з безоплатного надання товарів. 
Не є продажем операції з передачі товарів згідно з договорами комісії (консигнації), поруки, відповідального зберігання, довірчого управління, оренди (лізингу) та інших громадянсько-правових договорів, що не передбачають передачу права власності на товари іншій особі.

Продаж послуг (робіт) – це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (робіт) з передачею права користування або розпоряджання товарами, у тім числі нематеріальними активами, за компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг. Продаж послуг (результатів робіт) включає надання права користування або розпоряджання товарами згідно з договорами оренди (лізингу), продажу, ліцензування, установлених законом способів передачі права інтелектуальної власності.

Не вважаються об 'єктами оподаткування  такі операції, здійснювані суб'єктами господарювання [ст. 196. ПКУ]:

• випуск, розміщення і продаж цінних паперів, емітованих суб'єктами підприємницької діяльності, а також деривативів;
• обмін цінних паперів на інші цінні папери, депозитарна, реєстраторська та клірингова діяльність з цінними паперами;
• передача майна в оренду і його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплата орендних платежів відповідно до договорів фінансової оренди;
• надання послуг зі страхування й перестрахування, із соціального та пенсійного страхування;
• обіг валютних цінностей;
• надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, за кредитними і депозитними договорами;
• виплата заробітної плати, інших грошових виплат, дивідендів;
• - надання брокерських, дилерських послуг з укладанням контрактів на торгівлю цінними паперами і деривативами на ринку цінних паперів;
• - передача основних фондів у формі внecкiв у статутні фонди юридичних осіб в обмін на їхні корпоративні права.

База оподаткування [ст.188-192 ПКУ]. База оподаткування для нарахування ПДВ залежить від сфери та виду діяльності суб'єкта господарювання. Розглянемо можливі варіанти визначення бази оподаткування.

База оподаткування з продажу  товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості цих товарів (робіт послуг), розрахованої за вільними або регульованими  цінами (тарифами). У базу для розрахунку ПДВ включається акцизний збір та інші загальнодержавні податки і збори.

Сьогодні в практиці роботи суб'єктів  господарювання поширені бартерні операції і натуральні виплати в рахунок  оплати праці фізичним особам. У  такому разі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни вказаних операцій, але не нижче за звичайну ціну.

Звичайна ціна – ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суми нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, котрі не пов'язані з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Для товарів, які ввозяться на митну  територію України, база оподаткування  включає митну вартість, ввізне мито, акцизний збір.

Певні особливості оподаткування підприємницької діяльності пов'язані з комісійною торгівлею. Щодо товарів, котрі були в користуванні та отримані від осіб, що не зареєстровані як платники податків, базою оподаткування є сума комісійної винагороди платника податку.

Вартість тари, що згідно з договором (контрактом) є поворотною, у базу оподаткування не включається. Однак якщо протягом встановленого законодавством терміну тара не повертається відправнику, її вартість включається в базу оподаткування покупця товару.

Операції, звільнені від оподаткування. Сфера і види діяльності суб'єктів господарювання дуже різноманітні. Тому в процесі їхньої діяльності важливо враховувати, які операції звільнено від податку на додану вартість. Згідно з чинним законодавством [ст. 197 ПКУ] від ПДВ звільнено такі операції суб'єктів господарювання:

• Операції з продажу:
• вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями і спеціалізованими магазинами;
• товарів спеціального призначення для інвалідів (відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України);
• <span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b