Розробка організаційної структури управління транспортним підприємством

4. Дивізіональна організаційна  структура у правління базується  на поглибленні поділу управлінської  праці. За її застосування відбуваються  процеси децентралізації оперативних  функцій управління, здійснюваних  виробничими структурними ланками, і централізації загальнокорпоративних (стратегічні рішення, маркетингові дослідження, фінансова діяльність тощо) функцій, які зосереджуються у вищих ланках адміністрації інтегрованих підприємницьких структур.

Отже, за дивізіональної структури кожний виробничий підрозділ корпорації має власну достатньо розгалужену структуру управління, яка забезпечує автономне його функціонування. Лише стратегічні функції управління централізовано на корпоративному рівні. За дивізіональної структури управління групування видів діяльності суб'єкта господарювання здійснюється із застосуванням принципу поділу праці за цілями. Це означає, що навколо певного виробництва формується автономна організаційна спільність. При цьому можливі три способи групування виробничих підрозділів:

• продуктовий (виготовлення певного продукту);
• за групами споживачів (задоволення потреб певної групи споживачів);
• за місцем знаходження (розміщення в певному географічному районі).

Перевагами дивізіональної організаційної структури управління є: гнучке реагування на зміни в зовнішньому середовищі, швидке прийняття управлінських рішень та поліпшення їхньої якості. Але водночас вона потребує збільшення чисельності апарату управління і витрат на його утримання.

5. За матричної організаційної  структури управління поряд із лінійними керівниками підприємства й раціональним апаратом управління виокремлюють ще й тимчасові ланки — проектні групи.

Проектні групи утворюються зі спеціалістів постійних функціональних відділів і лише тимчасово підпорядковуються керівнику проекту. Після завершення робіт над проектом вони повертаються до своїх функціональних підрозділів.

Керівник проекту виконує роль лінійного керівника щодо спеціалістів проектної групи. Одночасно він є функціональним керівником щодо виробничих підрозділів підприємства, котрі забезпечують реалізацію проекту.

Головна особливість матричних організаційних структур — це їхня винятково висока гнучкість та орієнтація на нововведення. Проте матричні структури управління мають і певні недоліки: збільшення чисельності управлінського персоналу, зростання кількості інформаційних зв'язків між працівниками підрозділів, можливі конфліктні ситуації між ними.

 

 

 

1.2.1.5. Визначення переліку функцій  виробництва і управління

Для визначення переліку функцій виробництва і управління необхідно спочатку визначити перелік функціональних напрямків і тільки потім по кожному з них визначити основні функції.

До функціональних напрямків діяльності і правління для АТП можна віднести:

• перевезення (основне виробництво):
• технічне обслуговування (ТО) і поточний ремонт рухомого складу (РС);
• допоміжне виробництво — матеріально - технічне постачання;
• безпека руху;
• маркетинг;
• планування;
• фінанси;
• праця і заробітна плата;
• бухгалтерський облік;
• персонал;
• технічне забезпечення;
• загальне діловодство;
• правове забезпечення.

Також до кожного з функціональних напрямків діяльності і правління АТП можна віднести скорочений перелік основних функцій:

Перевезення: планування транспортного процесу; підготовка транспортного процесу; організація перевізного процесу; оперативне управління перевезеннями; розробка і впровадження нових технологій і методів організації транспортного процесу; пошук клієнтів; укладання контрактів; тарифна політика; облік виконаних транспортних робіт; аналіз виконаних транспортних робіт.

Технічне обслуговування і поточний ремонт РС: планування робіт з ТО і ПР РС; технічна підготовка виробництва з ТО і ПР РС; оперативне управління ТО і ПР РС; безпека та охорона праці ремонтних робітників; облік виконаних робіт з ТО і ПР РС; аналіз виконаних робіт з ТО і ПР РС.

Допоміжне виробництво: планування робіт з ТО і ремонту гаражного, ремонтного, енергетичного та ін. устаткування; організація робіт з ТО і ремонту устаткування; облік виконаних робіт з ТО І ремонту устаткування; аналіз виконаних робіт з ТО і ремонту устаткування.

Матеріально-технічне постачання (МТП): планування потреби в матеріально-технічних ресурсах (МТР): організація МТП; оперативне управління МТП; пошук виробників МТР; укладання контрактів на поставку МТР; організація роботи складів: аналіз робіт з МТП.

Безпека руху: планування робіт із забезпечення безпеки руху (БР); організація роботи з БР; забезпечення профілактичних дій із забезпечення складу водіїв заданим рівнем працездатності; розробка оптимальних режимів праці і відпочинку водіїв; облік виконання робіт з БР; аналіз дорожньо-транспортних пригод; аналіз роботи з БР.

Маркетинг: планування роботи з маркетингу; організація роботи; забезпечення АТП надійною, своєчасною і достовірною інформацією про ринки, тарифи на перевезення, споживачів і конкурентів; організація впливу на споживачів, попит і ринок; досягнення переваг над конкурентами; облік виконаних робіт; аналіз виконаних робіт.

Планування: розробка комплексних планів виробничо-господарської діяльності — стратегічних, поточних і оперативних; облік виконання показників роботи АТП; аналіз виробничо-господарської роботи АТП; складання звітів і статистичних звітів про роботу АТП.

Фінанси: планування фінансових показників роботи АТП; ведення операційних бюджетів; ведення бюджету руху грошових коштів; ведення бюджету доходів і витрат; облік фінансових показників; аналіз фінансових показників роботи АТП.

Бухгалтерський облік: планування роботи; організація бухгалтерського обліку; облік матеріальних цінностей; облік руху грошових коштів; нарахування і оплата податків; касове обслуговування; складання балансу; складання бухгалтерських звітів; аналіз роботи.

Праця і заробітна плата: планування роботи; розрахунок заробітної плати для всіх категорій працюючих; розрахунок всіх видів нарахувань і утримань; удосконалення системи оплати праці працівників; нормування робіт; перегляд норм; облік виконання робіт; аналіз виконання робіт.

Персонал: планування роботи з персоналом; навчання і перепідготовка персоналу; управління персоналом; розробка політики стимулювання персоналу і соціальної політики АТП; прийом і звільнення працівників; облік роботи; аналіз роботи.

Технічне забезпечення: планування роботи; забезпечення АТП витратними матеріалами, оргтехнікою, комп'ютерами, господарськими послугами; облік виконаних робіт; аналіз роботи.

Загальне діловодство: планування роботи; забезпечення інформаційних зв'язків між підрозділами і працівниками АТП та між АТП і зовнішнім середовищем; облік роботи; аналіз роботи.

Правове забезпечення: планування роботи; забезпечення юридичними послугами; облік роботи.

 

 

 

1.2.1.6 Визначення кількості управлінців  за функціональними напрямами  і функціями

Розрахунок кількості управлінців

Для розрахунку кількості управлінців необхідно виконати ряд попередніх розрахунків:

• визначити основні техніко-есплуатаційні показники використання парку рухомого складу;
• розрахувати програму і трудомісткість робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу;
• розрахувати кількість ремонтів і допоміжних робітників;
• розрахувати кількість водіїв.

 

Визначення основних техніко-експлуатаційних показників використання парку рухомого складу

З використання нормативних документів [1,2,3] і виду вантажу, що перевозиться, вибирається конкретна модель рухомого складу тих марок, що визначені завданням на курсову роботу. Для неї визначається ряд  основних техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу.

Кількість автомобіле-днів у господарстві за рік визначається за формулою:

(1.1)

де     Асс – середньоспискова кількість автомобілів за рік:

         Дк - кількість календарних днів за рік становить 365.

 

 

Автомобіле –дні роботи (АДР) та автомобіле-години роботи (АГР) рухомого складу визначаються:

(1.2) 
     (1.3)

де   αв - коефіцієнт випуску парку;

       ТН - час перебування автомобіля в наряді, год.

 

 

Середній час простою автомобіля під операціями навантаження – розвантаження за їздку (транспортний цикл) tпр, год, визначається:

(1.4)

 

 

де     tпрН - нормативний час простою автомобіля під операціями навантаження-розвантаження 1-єї тонни вантажу, що визначається за Довідником інженера-економіста автомобільного транспорту з урахуванням типу рухомого складу та його вантажопідйомності.

        К – коефіцієнт, що враховує клас вантажу і  становить: К = 1 для 1-го класу вантажу. Клас вантажу встановлюється  за допомогою нормативного документу  «Прейскурант №13-01-02. Тарифы на перевозку грузов  и другие услуги, выполняемые автомобильным транспортом»

 

 

 

Середньодобовий пробіг рухомого складу АТП lСД, км, визначається:

(1.5)

 

 

де  νТ - технічна швидкість автомобіля, км/год;

      β   - коефіцієнт  використання пробігу автомобіля;

     lНЇ - довжина поїздки з вантажем, км;

Загальний пробіг автомобіля парку LЗАГ, км, становить:

 

(1.6)

 

Кількість їздок, що є необхідною для виконання заданого обсягу перевезень nЦ, визначається:

(1.7)

 

 

Розрахунок програми і трудомісткості робіт з технічного

обслуговування і поточного рухомого складу

 

Розрахунок програм з технічного обслуговування (ТО) і трудомісткості робіт поточного ремонту рухомого складу (ПР РС) проводиться шляхом розрахунку у програмі ТО та ПР кількості щоденних обслуговувань (ЩО), кількості ТО -1 та ТО – 2 на рік за такими формулами:

 

(1.8)

 

(1.9)

 

 

(1.10)

 

 

де NТО-2, NТО-1, NЩО – відповідно кількість ТО -2, ТО-1 та кількість щоденних обслуговував за рік.

Норми пробігу рухомого складу до моменту проведення ТО-1 та ТО-2 визначається за (1) або за іншою нормативною літературою.

Розрахунок річної трудомісткості щоденного обслуговування, ТО-1, ТО-2 та поточного ремонту рухомого складу визначається з використанням нормативної трудомісткості за методикою, що викладена в (1):

(1.11)

 

(1.12)

(1.13)

 

(1.14)

 

 

(1.15)

 

 

(1.16)  (1.16)

 

де    Тщо, ТТО-1,  ТТО-2 , ТПР, ТТОР, ТДОП – відповідно річна трудомісткість ЩО, ТО-1, ТО-2,    ПР, ТО/ПР допоміжних робіт;

         КД  - частка допоміжних робіт в ТТОР , величина якої змінюється в межах 0,2-0,3. 
Норми трудомісткості щоденного обслуговування (ЩО), технічного обслуговування ТО-1 та ТО-2 та поточного ремонту рухомого складу (ПР) відповідно, тобто tЩОН, tТО-1Н,      tТО-2Н,  tПРН, визначаються за (1) або за іншою нормативною літературою.

 

Розрахунок кількості ремонтних і допоміжних робітників

 

Необхідна кількість ремонтних робітників (основних і допоміжних) NPP для виконання робочої програми робіт з ТО і ПР рухомого складу визначається виходячи з річної трудомісткості цих робіт і річного фонду робочого часу робітника ФРЧ  за виразом:

(1.17)

 

де  ФРЧ – фонд робочого часу одного робітника за рік, год;

          -  коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності праці і змінюється в межах 1,05- 1,08.

Річний фонд робочого часу одного робітника ФРЧ  розраховується за виразом

 

(1.18)

де - кількість календарних днів за рік становить 365;

     - відповідно кількість вихідних днів, святкових днів, днів відпустки, днів невиходу на роботу в зв’язку із виконанням державних обов’язків, днів хвороби;

        - час зміни, що становить 8,2 години при п’ятиденному робочому тижні;

        - кількість передсвяткових та передвихідних днів;

         - становить 1,0 годину і визначає скорочення зміни у передсвяткові дні, при п’ятиденному робочому тижні;

      - для розрахунку приймає значення 0,5-1,0% від кількості робочих днів;

        -  для розрахунку приймає значення 1,5-2,0% від кількості робочих днів.

 

 

 

Розрахунок кількості водіїв

Для розрахунку необхідної кількості водіїв визначається трудомісткість транспортної роботи ТВ  , що виконується за виразом:

 (1.19)

 

де  ТЛ  - витрати часу для роботи на лінії, год;

    ТLo – витрати часу на нульові пробіги, год;

    ТПЗ – витрати часу на виконання підготовчо-заключних операцій, год.