Розробка організаційної структури управління транспортним підприємством

 Витрати часу для робіт на лінії ТЛ визначаються за формулою:

 

(1.20)

 

 

Витрати часу на нульові пробіги ТLo  визначається за формулою:

 

(1.21)

 

де  l0  - задане значення нульового пробігу, км

 Витрати часу на виконання підготовчо-заключних операцій ТПР  визначається за формулою:

(1.22)

 

 

 

 

 Необхідна кількість водіїв NВ визначається за виразом:

 

(1.23)

 

 

де NВТОР –  кількість водіїв, які беруть участь у виконанні робіт ТО-2 та поточного ремонту рухомого складу (приймається самостійно з урахуванням розрахованого значення кількості ремонтних робітників).

 

Визначення кількості управлінців і службовців за двома методиками

За першою методикою шукана кількість управлінців визначається за кожною функцією управляння зо допомогою нормативів, що залежать від загальної кількості рухомого складу АТП. Ця методика наведена в п.1.2.1.6. За другою методикою шукана кількість управлінців і службовців визначається залежно від ряду техніко-експлуатаційних показників роботи АТП. Формули для розрахунку кількості управлінців за функціональними напрямками роботи наведені в табл.6.

Кількість молодого обслуговуючого персоналу (МОП) для розрахунків у курсовій роботі визначається за такими даними:

для АТП з Ас ˂ 160   - 3 чол;

   для АТП з 150 ˂ Ас ˂ 300 - 6 чол;

для АТП з Ас ˂ 300          -   9 чол.

Таблиця 5

	Функція	Формула для розрахунку	Розрахунок
1	2	3	4	5
1	Загальне керівництво	N1 = =0.2246*X10.0899 * X30.2949	= 0,2246*1,57*4,83= =2	1.24
2	Техніко - експлуатаційне планування	N2 = =0.4364*X10.1709 * X30.3124	=0,4364*2,35*5,3= =5	1.25
3	Організація  праці та заробітної плати	N3 = =0.1052*X10.504	=0,1052*12,5=1	1.26
4	Бухгалтерський облік та фінансова діяльність	N4 = =0.2* X30.551	=0,2*18,93=4	1.27
5	Матеріально - технічне постачання	N5 = =0.0001*X11.173 * X41.55	= 0,0001*356,9*35,48= =1	1.28
6	Управління кадрами	N6 = =0.0255* X30.7234	=0,0255*47,52= =1	1.29
7	Діловодство та господарське обслуговування	N7 = =0.1293*X10.4258	=0,1293*8,44= =1	1.30
8	Експлуатаційна служба	N8 = =0.0223*X10.8228 * *X20.2541* *X40.2602	=0,0223*61,73*0,84*1,82= =2	1.31
9	Технічна служба	N9 = 0,14*X10.5477*X50.3	=0,14*15,55*3,17= =7	1.32

 

У цьому випадку Х1 – спискова кількість автомобілів; Х2 – коефіцієнт випуску парка; Х3 – загальна кількість працюючих в АТП (без ІТР і службовців); Х4 – час у наряді; Х5 – кількість ремонтних робітників (основних і допоміжних).

 

1.3 Визначення переліку  структурних підрозділів підприємства

На даному етапі, виходячи з розміру підприємства і типу організаційної структури, визначається перелік структурних підрозділів підприємства. Визначений перелік уточнюється після розподілу функцій управління і працівників між підрозділами.

Перелік структурних підрозділів заноситься до спеціальної форми, де вони згруповані за службами і групами підрозділів ( табл. 6).

Для даного прикладу, який розглядається, перелік структурних підрозділів АТП наведено в таблиці 6. Виділяють дві служби: перевезень і технічна, та виконавча дерекція. Рухомий склад розділено на дві групи (за критеріями спеціалізації -  бортові автомобілі, самоскиди, на базі яких створюється дві автоколони).

Таблиця 6

Перелік структурних підрозділів

№ групи	Служба (група структурних підрозділів)	Код підрозділу	Назва підрозділу
1	2	3	4
1	Служба	1.1	відділ перевезень (експлуатація)
	перевезень	1.2	автоколона 1
	(експлуатації)	1.3	автоколона 2
2	Технічна служба	2.1	технічний відділ
		2.2	група матеріально — технічного постачання
		2.3	ремонтні майстерні
		2.4	центральний склад
3	Виконавча дирекція	3.1	планово - фінансовий відділ
		3.2	сектор кадрів
		3.3	Бухгалтерія
		3.4	праця і заробітна плата
		3.5	загальне діловодство

 

 

 

 

 

1.4 Закріплення видів  діяльності і функцій за структурними  підрозділами

Це дуже важливий етап розробки організаційної структури підприємства, тому що перелік функцій, який закріплюється за структурними підрозділами, визначає обсяг роботи і таким чином зумовлює кількість працюючих у даному підрозділі і їх посади.

Технічно робота з закріплення функцій управління за структурними підрозділами виконується шляхом складання матриці типу функції управління — структурні підрозділи.

 

 

 

1.5 Розподіл працівників  за структурними підрозділами

Кількість працівників за групами функцій (функціональним напрямкам) розраховується згідно нормативів або залежно від величини ряду техніко-економічних показників роботи підприємства.

У тому випадку, якщо нормативів і норм для визначення кількість працівників структурних підрозділів апарату правління за групою яких-небудь функцій чи за окремою функцією немає, то необхідно виконати роботи для визначення трудомісткості даної групи функцій чи функції. При цьому необхідно доручити одному чи групі найбільш кваліфікованих спеціалістів скласти по можливості найбільш повний перелік операцій і робіт, які треба виконувати впродовж року, визначити їх повторюваність і оцінити експертним шляхом витрати праці в людино-годинах на виконання кожної операції роботи. Потім після визначення трудомісткості функції чи групи функцій відомими методами визначається необхідна кількість виконавців.

Залежно від кількості працюючих визначається тип структурного підрозділу (відділ, бюро, група). Мінімальна кількість працівників у відділі повинна бути від 3 до 6 чоловік. При меншій кількості працюючих створюються групи і бюро. Якщо розрахунки показують, що в структурному підрозділі повинен працювати 1 працівник, то такий структурний підрозділ ліквідується, а всі функції закріплюються за іншим підрозділом.

Результати розрахунку кількості працюючих за функціональними напрямками, в табл.7. Як ми бачимо, загальна кількість управлінців складає 24 чоловік.

Таблиця 7

Розподіл працюючих за підрозділами

№	Функціональний напрямок	Кількість працюючих	Скоригована кількість працюючих
1	Загальне керівництво	2	2
2	Планування	5	2
3	Праця і заробітна плата	1	0
4	Фінанси	2	2
5	Бухгалтерський облік	2	2
6	Персонал	1	2
7	Загальне діловодство	1	0
8	Служба експлотації	2	7
9	Технічна служба і служба головного механіка	7	5
10	Матеріально – технічне постачання	1	2
Загальна кількість управлінців		24	24

 

Порівнюючи дані табл. 6 та 8, ми бачимо, що порівняно з попереднім визначенням переліку структурних підрозділів (табл.6) кількість структурних підрозділів зменшилися з 10 до 12 одиниць. Так, на АТП ліквідовано функціональні напрями: «праця і заробітна праця», та «загальне діловодство». Ці функції було передано функціональним напрямам «персонал», та напряму «матеріально – технічне постачання». Напрямок експлуатації був збільшений за рахунок скорочення напрямів «планування», та «технічна служба і служба головного механіка.

Розподіл працівників за скоригованим переліком структурних підрозділів наведено в табл.8.

 

 

 

Таблиця 8

Розподіл працівників за структурними підрозділами

 

Назва структурного підрозділу	Кількість працюючих
1.Служба перевезень - керівник     Бюро перевезень   Автоколона №1	1
відділ перевезень	3
автоколона №1	2
автоколона № 2	2
2. Технічна служба
технічний відділ	3
група МТП	2
ремонтні майстерні	1
центральний склад	1
3. Виконавчий директор - директор	1
планово-фінансовий відділ	4
сектор кадрів	2
бухгалтерія	2
Загальна кількість працюючих	24

 

 

 

1.6. Розробка схеми організаційної  структури

На цьому етапі, що є завершальним при розробці схеми організаційної структури, розробляється наочна схема, на якій відображенні структурні підрозділи  і їх підпорядкованість. Для прикладу, що розглядається, схему організаційної структури АТП наведень на рис.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Схема організаційної структури АТП

 

 

 

 

1.7. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В результаті виконання мною даної роботи було встановлено показники роботи АТП, що характеризують можливість виконання підрозділами покладених на них функцій;  розраховано наявність трудових ресурсів з їх ефективним розподіленням за підрозділами.

Функціональна організаційна структура використовується там, де з'являється функціональний розподіл праці і функціональна спеціалізація. Коли окремі функції (виробництво, маркетинг, фінанси, кадри, матеріально — технічне забезпечення та ін.) отримують організаційне закріплення (створення відповідних підрозділів), тоді в підприємстві утворюється функціональна організаційна структура, яка зв'язує ці підрозділи в єдине ціле і встановлює зв'язки підпорядкування в підприємстві.

Широке використання функціональних організаційних структур пов'язане з тими перевагами, які дає їх використання. Основні з них: можливість виконання тієї чи іншої роботи найбільш ефективним способом — результат функціональної спеціалізації; ефективне використання ресурсів — як результат зменшення дублювання зусиль і робіт; стабільність (найбільш ефективна в стабільному зовнішньому середовищі); швидке вирішення нескладних проблем, які знаходяться в компетенції однієї функціональної служби; орієнтація на діючі технології і ринок, що склався; орієнтація на цінову конкуренцію. Основні недоліки функціональних структур: функціоналізм; розвиток вертикальних зв'язків піднімає рішення проблем, що виникають на різних рівнях управління, до її головного керівника, що відволікає його від рішення стратегічних питань і зосереджує і його увагу на рутинних питаннях; повільне вирішення складних міжфункціональних проблем.

При виборі організаційної структури потрібно враховувати наступні фактори:

- розмір підприємства;

- різноманітність діяльності;

- складність продукції;

- географічне розташування підприємства;

- рівень професійної підготовки управлінців;

- галузь діяльності;

- рівень і характер спеціалізації виробництва і його кооперації;

- технологія виробництва;