Складні слова в сучасному мовленні та їх спосіб словотвору

2.2 Вживання складних  слів та абревіатур у сучасній  українській мові

В сучасному мовленні люди все частіше використовують складні  слова та абревіатури. Майже 10% словникового складу мови становлять складні слова. Щоб детальніше вивчити це явище  ми провели соціологічне опитування серед студентів різних ВНЗ. Ми опитали 15 кореспондентів за запропонованою анкетою.( додаток А) За даними які ми отримали можемо зробити такі висновки:

1. В сучасному мовленні люди дуже часто використовують абревіатури у зв’язку з розвитком науки і технічного прогресу. Це наглядно може проілюструвати рис. 4

Рис. 4 Частотність використання абревіатур у тексті

 

2. Люди активно використовують абревіатури в усному мовленні. Кожна людина використовує абревіатури по різному хтось частіше хтось навпаки.(рис. 5) Коли ми проводили дослідження то з'ясували, що частіше абревіатурами користуються люди які причетні до економіної сфери.

Рис. 5 Частотність використання абревіатур в сучасному українському мовленні

Абревіатури та складні слова  на думку кореспондентів потрібні в  сучасному мовленні. Це проілюстровано на рис. 6. І дійсно ці скорочення не аби як заощаджують час при вимові, а на письмі тим більш.

Рис. 6 Необхідність абревіатур та складних слів

3. Для читання текст який не перенасичен абревіатурами може з легкістю читатися і розумітися. Але не завжди кількість абревіатур впливає на розуміння тексту, якщо людина не знає, як повністю звучить абревіатура то вона не зрозуміє смислу тексту.(рис. 7)

Рис. 7 Зрозумілість тексту з  абревіатурами для читача

 

4. Складні слова у текстах різних професій зустрічаються по різному. Більшість кореспондентів відповіли, що складні слова не заважають а навіть допомагають швидше прочитати текст.(рис. 8)

Рис. 8 Відношення до складних слів у тексті

5. При конспектуванні допомога складних слів забезпечує не тільки скорочення слів, а й збереження смислу після написання. Це можна побачити з відповідей студентів.(рис. 9)

Рис. 9 Допомога складних слів при конспектуванні

6. Коли людина щось конспектує вона намагається якомога більше з коротити щоб встигнути все написати і потім без зусиль прочитати. Для цієї ролі найбільш підійдуть складні слова та абревіатури.(рис. 10)

Рис. 10 Використання абревіатур і складних слів при конспектуванні

Висновок до розділу ІІ

Отже, композитний спосіб словотвору – один із найвідоміших і найдавніших у мові. Також і в сучасній мовній практиці він найбільш активний після афіксації. Вітчизняне мовознавство визначає статус композитів передусім з погляду порівняння їх із звичайними первісними простими словами, які служать твірним матеріалом комбінування твірних основ як компонентів складних слів. Перші дослідження складних слів у мовознавстві з’являються на основі зіставлення слів з одним коренем - як простих за будовою, так і слів, творча основа яких має більше одного кореня. Давні первісні слова, будучи кореневими, сприймались як прості за будовою. При афіксальному словотворі ускладнюються зміст і будова кореневих слів. З’являється потреба в уточненні змісту терміна складні слова. Композитами вважаються слова, які мають не афіксальний, а композитній спосіб творення основи; їхній твірний матеріал поєднує в собі два чи більше простих слів, або їх основи, чи тільки кореневі морфеми. Отже, словотворча структура складних слова, зокрема, композитів, привертала увагу багатьох лінгвістів України, але наукове обґрунтування терміна було зроблено лише у 90-х роках нашого століття.

 

 

ВИСНОВОК

З всього проаналізованого ми робимо висновок: Специфічною рисою  абревіатурних морфем є відносна самостійність їхнього значення. Сприймаючи аброутворення, ми йдемо від компонентів скорочення до розгорнутого найменування. Аброморфеми семантично співвідносні з мотивувальними основами, але ця залежність не абсолютна.

Абревіатурні морфеми, як і інші значущі мовні одиниці, виявляють між собою різні структурно-семантичні зв’язки.

У курсовій роботі проаналізовано й  узагальнено різні погляди дериватологів  на абревіатурну морфему як складник подільних абревіатур. Установлено  співвідношення понять «морфема» та «аброморфема», окреслено місце аброморфеми у структурі складноскорочених слів. Визначено й охарактеризовано типи аброморфемних абревіатуру. Також ми розглянули складні слова їх композитний спосіб словотвору. Розглянули питання розходження абревіатур та складних слів. З’ясували універбаційний аспект складних слів і абревіатур в сучасному мовленні.Аброморфеми здатні утворювати низки однотипних слів, і що більша їх кількість, то більш самостійною є аброморфема. У подальшому функціонуванні, набуваючи регулярності, аброморфеми приєднуються відразу до цілого слова.

При вивченні розходження складних слів і абревіатур ми дійшли до наступних висновків ,що семантичну і словотворчу структуру впливають: а) особливості лексичної сполучуваності слів; б) тип лексичних значень; в) якісний склад лексичної семантики слів; г) специфіка синтаксичної сполучуваності кожної частини мови; ґ) характер номінативного значення компонентів словосполучення.

абревіатура морфема  складне слово

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Абревіатура : Вікіпедія/  Режим доступу до сторінки: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0
2. Аброморфемні елементи іншомовного походження: критерії визначення їх статусу // Михайло Андрійович Жовтобрюх і сучасна українська лінгвістика: зб. матер. всеукр. наук. конф.; Черкаси, 10-11 листопада, 2005 / відп. ред. Г.І. Мартинова. – Черкаси: Брама-Україна, 2006.– С.140-146.
3. Варина В.Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц: Принципы и методы семантических исследований/ Варина В.Г.– М.: Наука, 1975. – с. 133-139.
4. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові./ Клименко Н.Ф. - К., 1984. – 252с..
5. Матвіяс І.Г. Курс сучасної літературної мови. Морфологія./ Матвіяс І.Г. - К., 1962.- с. 11-24.

 

ДОДАТОК А

 

Анкета студентів на тему «Абревіатури та складні слова в  сучасному мовленні»

Інтернет-соцопитування 15 студентів різних ВНЗ економічних спеціальностей за наступними питаннями:

1. Чи використовуєте ви абревіатури?

1. Так

2. Ні

2. Як часто ви зустрічаєте абревіатури при спілкуванні?

1. Часто
2. По-різному
3. Рідко
4. Ніколи

3. Чи потрібні складні слова й абревіатури на письмі та в усному мовленні?

1. Так
2. Ні

4. Чи зрозумілий текст із абревіатурами?

1. Зрозумілий
2. Недуже
3. Незрозумілий

5. Як ви ставитеся до складних слів у тексті?

1. Нормально
2. Недуже

6. Чи допомагають складні слова в конспектуванні?

1. Так
2. Ні

7. Що удобніше писати при конспектуванні?

1. Скорочення
2. Повністю слово(а)

Размещено на Al