Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Июня 2013 в 20:48, реферат

Краткое описание

Важливою умовою підвищення ефективності товаропостачання роздрібної торговельної мережі є створення інформаційно-диспетчерських служб (ІДС) в роздрібних торговельних підприємствах та на оптових базах. Основними завданнями ІДС є:
- оперативний контроль за забезпеченістю магазинів товарами, особливо повсякденного попиту і достатнього асортименту;
- організація ритмічного завезення товарів згідно з договорами, замовленнями і графіками;
- підвищення відповідальності працівників магазинів, оптових баз, підприємств за організацію товаропостачання торговельної мережі.

Вложенные файлы: 1 файл

курсовая.docx

— 72.83 Кб (Скачать файл)

Так, залізничний транспорт України  володіє значним парком транспортних засобів, які відрізняються між  собою за типами, вантажопідйомністю та ємністю. Основними типами універсальних  транспортних засобів на залізничному транспорті є:

- криті універсальні вагони, які призначені для перевезень тарно упакованих вантажів, котрі не потребують специфічних умов під час транспортування, а також цінних вантажів, які вимагають захисту від атмосферних опадів. Для залізничних перевезень можуть використовуватися вагони 4-осьові (ємністю 50—60 т), 6-осьові (94 т), 8-осьові (125 т);

- напіввагони, які використовуються для масових перевезень навальних, легких вантажів та вантажів у контейнерах;

 

- вагони-платформи, які застосовуються для перевезень довго вимірних вантажів, вантажів у цистернах (олія) та контейнерах.

 

 

3.2. Види суб'єктів торговельної  діяльності. Види суб'єктів. Суб'єкти системи

До спеціалізованих  вагонів належать:

  • вагони для перевезення борошна (борошновози);
  • вагони для перевезення лісоматеріалів (лісовози);
  • вагони і двоярусні платформи для перевезення автомобілів, обладнані для розміщення і закріплення цього вантажу;
  • вагони з гравітаційним способом розвантажування (для пшениці, гранульованого рибного борошна та ін.);
  • вагони-цистерни для перевезення наливних продуктів (нафтопродукти, нафтохімічні речовини, окис вуглецю, кислоти, луги тощо);
  • вагони з боковим способом розвантаження для вантажів, затарених у мішках (наприклад хімічні добрива);
  • саморозвантажувальні вагони (рудовози для залізної руди, вугілля, коксу та ін.);
  • вагони типу "хопер" і цистерни для цементу (цементовози) тощо.

Окремим різновидом спеціалізованих  залізничних вагонів для перевезення  харчових продуктів е спеціальний  холодильний залізничний транспорт, який включає:

  • вагони-лідники;
  • теплоізольовані вагони (вагони-термоси);
  • вагони-рефрижератори
  • 5- і 12-вагонні секції рефрижераторів;
  • 21- і 23-вагонні поїзди-рефрижератори;
  • спеціальні ізотермічні вагони.

Рефрижераторні вагони і секції завдяки оснащенню охолоджувальними механічними пристроями можуть підтримувати низьку (в тому числі мінусову) температуру  і регулювати її. Це дозволяє здійснювати  перевезення охолоджених і заморожених  харчових продуктів, наприклад м'яса, риби, масла тваринного тощо.

 

3.3. Організаційні моделі у сфері  торгівлі. Організаційні моделі в роздрібній торгівлі. Організаційні структури оптових підприємств.

Вантажний автомобільний транспорт  також характеризується великим  різноманіттям видів і тилів  транспортних засобів. Так, вантажний  автомобільний транспорт за видами заведено поділяти на вантажні автомобілі, автомобілі-тягачі для буксирування причепів, автомобільні причепи та напівпричепи.

З урахуванням прохідності автомобілів  розрізняють автомобілі звичайної  прохідності та автомобілі підвищеної прохідності (для роботи в умовах бездоріжжя або руху ґрунтовими дорогами).

Поділ автомобілів за вантажопідйомністю передбачає виділення 5 класів автомобілів:

  • особливо малої (0,25—1, т);
  • малої (1—3 т); "середньої (3—5 т);
  • великої (5—8 т);
  • особливо великої (понад 8 т).

Автомобілі 1 та 2 класу застосовуються, як правило, для завезення дрібних  партій товарів у роздрібну торговельну  мережу, тоді як автомобілі 3—5 класів більш вигідні для перевезень товарів великими партіями на середні  та великі відстані.

За типом кузова виділяють автомобілі з бортовою платформою (бортові автомобілі), автомобілі з кузовом типу "фургон", автомобілі-рефрижератори (автомобілі з кузовом типу "фургон", оснащені рефрижераторним устаткуванням), автомобілі з кузовом типу "цистерна", автомобілі-самоскиди.

Автомобілі, які застосовуються для  перевезень вантажів, з урахуванням  призначення транспортного засобу поділяють на універсальні та спеціалізовані.

До універсального автомобільного транспорту належать автомобілі з бортовою платформою та причепи з відкритим  кузовом, які застосовуються для  перевезень вантажів, котрі не потребують особливих умов під час транспортування.

Спеціалізація транспортних засобів  на автомобільному транспорті здійснюється способом обладнання рухомого складу закритими кузовами (фургони, цистерни), пристосованими для перевезення  окремих вантажів, спеціалізованими платформами, а також навантажувально-розвантажувальними механізмами і пристроями, що підвищують прохідність автомобіля.

Спеціалізований автотранспорт охоплює:

- автомобілі-фургони, застосовуються для перевезення товарів, які потребують спеціальних умов під час транспортування. Наприклад, автомобілями-фургонами можуть перевозитися одяг, меблі, продовольчі та непродовольчі товари в тарі, легковагові вантажі тощо; спеціалізованими автомобілями-фургонами з пристосуваннями для завантаження лотків перевозяться хліб і хлібобулочні вироби; для безтарного перевезення борошна застосовуються автомобілі-борошновози;

- автомобілі-фургони з ізотермічними кузовами та автомобілі-рефрижератори, здатні підтримувати низькі температури — застосовуються для перевезень продуктів з обмеженими термінами зберігання в охолодженому та замороженому вигляді;

- автомобілі-цистерни — використовуються для перевезень молока, пива, квасу та інших наливних вантажів.

 

РОЗДІЛ 4 СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ТОРГІВЛІ

 

4.1. Перебудова соціальної структури  торгівлі. Державна форма торгівлі. Колективна форма власності. Приватна форма торгівлі

У народному господарстві України  для масових перевезень автомобільним  транспортом застосовуються також  інші типи спеціалізованого рухомого складу, наприклад, автомобілі, обладнані  пристроями для завантажування і  розвантажування (самонавантажувачі), автомобілі-контейнеровози тощо.

Вибір транспортних засобів для  перевезень завершується визначенням  їх потужності, тобто вантажопідйомності, яка залежить від кількості вантажів, котрі підлягають перевезенню. Перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні регулюються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, іншими нормативними документами, а також договором, який укладається між транспортним підприємством і вантажовідправником, експедитором або іншим замовником. Робота з організації перевезень на залізниці покладена на спеціальні служби залізниці: товарні контори станцій, товарні каси, багажні (вантажні) двори. В їх обов'язки входить оформлення і перевірка складених вантажовідправниками документів на вантажні перевезення, а також забезпечення процесу доставки вантажів.

Перевезення торговельних вантажів залізницею здійснюються на договірних засадах  на основі місячного планування перевезень. Основою місячного планування перевезень є поточні або довгострокові  договори про організацію перевезення  та замовлення відправників або експедиторів. Для цього в місцеве Управління залізниці замовник (вантажовідправник, експедитор) не пізніше ніж. за 14 днів до початку місяця, в якому планується перевезення, повинен подати заявку (місячне замовлення) для отримання  необхідної кількості вагонів або контейнерів. Така заявка подається у трьох примірниках, кожний з яких підписується керівником підприємства і його підпис затверджується печаткою, за формою розгорнутого плану перевезень вантажів за встановленою номенклатурою, з розподілом по видах вантажів, станціях відправлення і залізницях призначення, а по вантажах, що відвантажуватимуться у межах залізниці відправлення — з розподілом по станціях призначення. При цьому обсяги перевезень розраховуються в тоннах і вагонах або тільки у вагонах. Вантажовідправники подають окремий розгорнутий план по кожній станції відправлення на кожну номенклатурну групу вантажів.

 

4.2. Перебудова функціональної структури. Функціональна структура торгівлі

Після розробки місцевою залізницею місячного плану перевезення  вантажів та доведення його до відома вантажовідправника він повинен  подати декадне замовлення на надання  вагонів у розрізі днів декади і напрямків перевезення (не пізніше  ніж за 3 дні до початку декади).

На основі отриманого (не пізніше  ніж за 1 день до початку декади) повідомлення місцевої станції залізниці про  кількість виділених вагонів  у розрізі вантажів і залізниць  або станцій призначення вантажовідправник  повинен забезпечити підготовку вантажу до відправки, визначити  спосіб його переміщення (тобто встановити для даного вантажу вид відправлення, швидкість доставки, вид сполучення), оформити відповідні перевізні документи  і передати вантажі транспортному  підприємству.  

Важливу роль в організації перевезення  відіграє спосіб перевезення вантажів, який визначається низкою ознак, що базуються  на класифікації залізничних перевезень за територіальною ознакою і видом  сполучення, видом відправлення, швидкістю  перевезення тощо. Швидкість перевезення  вантажу вибирає і вказує в  залізничній накладній вантажовідправник.

 

РОЗДІЛ 5 ОРГАНІЗАЦІЯ  ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

 

5.1. Поняття оптового ринку як  місця і сфери здійснення оптової  торговельної діяльності. Суть оптового ринку матеріальних благ. Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів. Об'єкти оптового ринку. Основний контингент суб'єктів оптового ринку. Характеристика сучасного оптового ринку

Основним перевізним документом при  залізничному перевезенні є транспортна  залізнична накладна, яка супроводжує  вантаж до станції призначення і  передається вантажоодержувачеві  разом з вантажем. У накладній  вказуються відомості про відправника  і одержувача, швидкість перевезення, найменування вантажу, кількість місць  і масу вантажу, оголошену цінність вантажу, час приймання його до перевезення  та ін. Крім накладної заповнюються інші передбачені документи (дорожня  відомість на перевезення вантажу, корінець дорожньої відомості на перевезення, квитанція про прийняття  вантажу до перевезення; при перевезеннях вантажів з обмеженими термінами  зберігання додатково повинні бути виписані сертифікати, посвідчення  якості товарів, ветеринарні посвідчення). У транспортній залізничній накладній  залізниця зобов'язана проставити календарний штемпель, що підтверджує  факт прийняття вантажу для перевезення. Квитанція про прийняття вантажу  до перевезення видається вантажоодержувачеві  під розписку у відповідній графі  корінця дорожньої відомості.

Перевезення вантажів по залізниці  за територіальною ознакою поділяють  на внутрішні перевезення та міжнародні перевезення (в тому числі перевезення  експортних та імпортних вантажів і  транзитні перевезення); залежно  від виду сполучення внутрішні перевезення  вантажів залізницею поділяють на місцеві  перевезення (перевезення здійснюються між двома станціями одного Управління залізниці); перевезення в прямому внутрішньому сполученні (між станціями двох і більше Управлінь залізниці); перевезення в змішаному сполученні (різними видами транспорту), зокрема, перевезення в прямому змішаному сполученні (різними видами транспорту за одним документом).

За видами відправлення, тобто з  урахуванням розміру партії, що відправляється по залізниці, виділяють перевезення:

- дрібними відправленнями — вони мають місце тоді, коли партія вантажів, пред'явлених до перевезення за одним перевізним документом, не потребує надання окремого вагона (в масу відправлення включається маса вантажу, тари або упаковки, а також маса належних перевізних пристосувань). Перевезення дрібними відправленнями здійснюють, як правило, у збірному універсальному вагоні. В такому вагоні дрібні партії вантажу, які належать різним вантажовідправникам, об'єднуються в одну вагонну партію з оформленням перевезення за окремими залізничними накладними;

- вагонні відправлення — вагонним відправленням вважається партія вантажу, пред'явлена за однією залізничною накладною, для перевезення якої надається окремий вагон;

- контейнерні відправлення — контейнерним відправленням вважається вантаж, який пред'явлений за одним перевізним документом для перевезення в контейнері, або контейнер в порожньому стані.

 

5.2. Суть і завдання оптової  торгівлі — основного складового  елементу оптового ринку. Сутність оптової торгівлі. Види оптової торгівлі. Основні функції оптової торгівлі. Допоміжні функції оптової торгівлі. Фактори, що впливають на оптову торгівлю. Роль оптової торгівлі. Значення оптової торгівлі

В практиці залізничних перевезень виділяють також перевезення  групами вагонів і перевезення  маршрутами.

Залежно від швидкості всі залізничні вантажні перевезення поділяються  на:

- перевезення вантажною швидкістю (її забезпечують всі вантажні поїзди). При перевезеннях більшості звичайних вантажів в універсальних вагонах дрібними відправленнями її умовно приймають у розмірі 180 км за добу; вагонними відправленнями — 330 км за добу, маршрутними — 550 км за добу;

- перевезення великою швидкістю (в швидких поїздах в одному напрямку). Застосовується для перевезень вантажів з обмеженими термінами зберігання, для перевезень цінних вантажів, інших вантажів за бажанням вантажовідправника і за узгодженням to залізницею. При таких перевезеннях норма пробігу вагона з вантажем становлять від 550 км за добу (при перевезеннях дрібними відправленнями) до 660 км за добу (при перевезеннях у вагоні рефрижераторі);

Информация о работе Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі