Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі

 

9.2. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення. Визначення потреби в товарах.

Перевірку маси, кількості місць  і якісного стану вантажу за участі представника автотранспортного підприємства обов'язково потрібно проводити в  пункті призначення в разі:

 

- прибуття вантажу в несправному кузові транспортного засобу або в справному кузові, але з пошкодженими пломбами чи з пломбами іншої вантажної станції;

- прибуття вантажів з обмеженими термінами зберігання з порушенням термінів доставки цього вантажу або встановленого транспортного режиму під час транспортування;

- прибуття вантажу, який завантажувався автотранспортним підприємством;

- видавання вантажу зі складу транспортного підприємства.

За підсумками приймання вантажів у разі виявлення нестачі, псування або пошкодження вантажу оформляється відповідний акт (див. підрозд. 8.3), про що робиться запис у товарно-транспортній накладній. Якщо ж відхилень від товарно-супровідних документів не виявлено, то факт отримання вантажу підтверджується підписом матеріально відповідальної особи і печаткою (штампом) вантажоодержувача в 3 примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких повертаються водієві (експедиторові).

Розвантаження автомобіля, як правило, проводиться силами і засобами вантажоодержувача. Після вивантаження товару вантажоодержувач повинен очистити кузов автомобіля, а після перевезення вантажів з обмеженими термінами зберігання, сирих тваринних продуктів, тварин, птиці — промити (пропарити, продезінфікувати) кузов або ж оплатити ці роботи в разі здійснення їх підприємством  транспорту.

 

9.3. Організація централізованого завезення товарів. Суть і зміст централізованого методу товаропостачання. Оптимізація маршрутів завезення товарів

При організації перевезень необхідно  правильно визначати потрібну кількість  автомобілів для доставки окремих  вантажів з метою ефективного  використання парку автомобілів.

Потреба в автомобілях для перевезення  окремих вантажів визначається за формулою де Азаг — загальна кількість автомобілів; Qзаг — загальна кількість вантажу, що підлягає перевезенню; Qа – добова продуктивність автомобіля, яка розраховується за формулою (2) у раз) перевезень за лінійними маршрутами і за формулою (3) - за кільцевими маршрутами.

 

де L —  відстань від вантажовідправника до вантажоодержувача, км; S — загальна довжина одного маршруту (відстань перевезення), км; V — середня швидкість  руху автомобіля на маршруті, км/год.; Тз — час на заїзд у проміжні пункти, хв.; Кз — загальна кількість заїздів автомобіля за один рейс; Тн.р — час простою автомобіля під навантаженням і розвантажуванням, хв.; Трм — плановий час роботи автомобіля ("перебування в наряді"), год.; DТрз — різниця між часом роботи вантажоодержувачів і часом, протягом якого завозяться товари, год.; Вн — нормативна вантажопідйомність автомобіля, тонн; Кв.н.в. — коефіцієнт статичного використання номінальної вантажопідйомності автомобіля, од.

Оплата перевезень вантажів автомобільним  транспортом проводиться відповідно до укладеного договору на перевезення  вантажів. Рахунок за виконані перевезення  виписується на підставі належно  оформлених подорожніх листів разом  з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з  часу роботи автомобіля у замовника  — тільки подорожніх листів.

 

9.4. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання. Завдання і напрями проектування технології товаропостачання.  Індустріальні технології товаропостачання роздрібної торговельної мережі. Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі

Для характеристики ефективності використання автотранспорту заведено визначати:

- показники,  які характеризують рівень використання  рухомого складу вантажного автотранспорту (коефіцієнти технічної готовності, випуску і використання рухомого  складу, коефіцієнти статичного  і динамічного використання вантажопідйомності  автомобіля, коефіцієнт використання  пробігу, середня відстань поїздки  з вантажем і середня відстань  перевезення, час простою під  завантаженням-розвантаженням, час  у наряді, технічна та експлуатаційна швидкість);

- результативні  показники роботи рухомого складу (кількість поїздок, загальна  відстань перевезень і пробіг  з вантажем, обсяг перевезень  і транспортна роПеревезення більшості торговельних вантажів від виробників до оптових торговельних підприємств і далі — до роздрібної торгівлі — є можливими лише за умови забезпечення якісного пакування товарів, тобто процесу підготовки виробу (товару) до транспортування, зберігання і продажу. Пакування є складовою частиною процесу виробництва, необхідною для того, щоб виріб (товар) був доставлений споживачу в належному вигляді. Пакування товарів здійснюється за допомогою упаковки і/або тари.

 

РОЗДІЛ 10 ТРАНСПОРТНЕ, ТАРНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ

 

10.1. Транспортні засоби та їх  вибір для забезпечення транспортно-експедиційних  операцій в оптовій торгівлі. Види і роль транспорту у сфері торгівлі. Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів. Організація перевезень вантажів залізничним транспортом. Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Упаковка — це засіб або комплекс засобів, які забезпечують захист товарів  від пошкоджень та втрат, а довкілля — від забруднень, і полегшують процес обігу товарів.

Тара — це промисловий виріб, призначений для упакування, зберігання, транспортування і реалізації товарів  у сфері обігу, який запобігає  їх пошкодженням та псуванню лід час  перевезення, виконання навантажувально-розвантажувальних  робіт, складування та зберігання.

Тара  є елементом або різновидом упаковки. Упакування деяких видів товарів  може здійснюватись як у тару, так  і без неї, за допомогою використання допоміжних пакувальних засобів  або пакувальних матеріалів, які  виконують функції упаковки.

У процесі  товарообігу основними функціями тари й упаковки товарів є:

- охорона товару від шкідливого впливу зовнішнього середовища і забезпечення умов для збереження кількості і якості товарів на всьому шляху їх руку від виробника до споживача;

- охорона зовнішнього середовища від впливу упакованої продукції (товару);

- надання товарам (вантажам) необхідної мобільності і створення умов для раціональної організації торгово-технологічних процесів та застосування засобів механізації;

- створення необхідних умов для полегшення кількісного обліку товарів завдяки формуванню товарних одиниць за габаритами і масою;

- виконання ролі носія реклами та комерційної інформації, призначеної для спеціалістів торгівлі, працівників транспорту, безпосередніх споживачів товарів;

 

- створення зручностей споживачам щодо придбання та використання придбаних упакованих товарів;

- забезпечення зручностей для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, пакетування, маркування, складування, зберігання і транспортування товарів (вантажів);

- виконання ролі транспортного і немеханічного обладнання оптових і роздрібних торговельних підприємств;

-  запобігання  крадіжкам товарів.

Крім того, вдалий дизайн тари (упаковки) сприяє реалізації товарів; завдяки  застосуванню тари суттєво подовжуються терміни зберігання та реалізації товарів, знижуються ціни на товари завдяки  зменшенню втрат під час їх транспортування, зберігання і реалізації, економляться пакувальні матеріали  в роздрібній торгівлі тощо.

Основи класифікації тари

Різноманіття  властивостей та особливостей товарів, різні умови їх транспортування, зберігання і відпускання викликають необхідність виробництва великої  кількості видів тари, до якої належать ящики, бочки, барабани, фляги, банки, мішки та ін.

Класифікація  тари проводиться за низкою ознак, основними з яких є:

- функції  в процесі обігу

- кратність  використання;

- стійкість до зовнішніх механічних впливі

-  конструкційні  особливості

- призначення; "види; типи і типорозміри;

-  матеріал  виготовлення;

- наявність специфічних властивостей;

- метод  виготовлення та ін.

 

10.2. Роль  тари та упаковки в організації  торгово-технологічних процесів, основні  вимоги, види, якість тари. Роль і функції тари та упаковки. Основи класифікації тари. Вимоги та якість тари.

Так, за функціями в процесі товарного  обігу вирізняють споживчу, транспортну  тару і тару-обладнання. Споживча тара — це функціонально самостійний  виріб, який містить раціональний за обсягом використання споживчий  запас, забезпечує безпосередній захист його кількості та якості протягом необхідного часу і становить  єдину з запасом товару вартість. Споживча тара — це тара, в яку  розфасовують товари для доставки і  продажу споживачам, вартість якої звичайно включається в його ціну. Споживча тара має бути зручною, легкою, дешевою, красивою, надавати вичерпну інформацію про товар. Найпоширенішими  видами споживчої тари є коробки, пляшки, банки, флакони, пакети.

Транспортна тара — це самостійна транспортна одиниця, в яку затарюють різноманітні товари, упаковані або не упаковані в споживчу тару. У транспортній тарі товари перевозять і зберігають у процесі їх руху від виробництва до споживання, але не реалізують покупцям. Вартість транспортної тари включається у вартість товару лише частково. До транспортної тари належать ящики, бочки, мішки, фляги тощо.

Тара-обладнання — це технічний  засіб, призначений для укладання, транспортування, зберігання і продажу  з нього населенню товарів  за методом самообслуговування, який відповідає стандартам або технічним  умовам, затвердженим у встановленому  порядку.

За кратністю використання тара ділиться на багатооборотну і тару разового використання. Багатооборотна тара призначена для багаторазового використання її при постачанні товарів. Цю тару періодично ремонтують на тароремонтних  підприємствах і повертають постачальникам-виробникам продукції. Різновидом багатооборотної  тари є інвентарна (виробнича) тара, котра належить конкретному підприємству, зазначена його тавром, інвентарним  номером і підлягає поверненню даному підприємству. Тара разового використання після реалізації упакованих у неї  товарів утилізується.

За призначенням тару поділяють  на універсальну і спеціалізовану (для  упакування однієї певної групи товарів).

За видами заведено виділяти групи  тари, які різняться між собою  геометричними формами, — ящики, пляшки, бочки, пакети, туби та ін.

У межах окремих видів тари з  урахуванням її конструкції та матеріалу  виготовлення виділяють окремі типи тари, а в межах цих типів, у  свою чергу, з урахуванням габаритів  тари виділяють типорозміри тари.

За матеріалом виготовлення тара поділяється  на: дерев'яну, картонну, паперову, текстильну, металеву, скляну, керамічну, полімерну, комбіновану.

Найбільш розповсюдженою на сьогодні є дерев'яна тара: дерев'яні ящики, бочки, барабани, клітки, решітки, різноманітні за формою і місткістю. Дерев'яна  тара відрізняється високою міцністю та стійкістю до зношення, її недоліком є порівняно висока маса тари.

 

10.3. Організація  тарних операцій у торговельних  підприємствах. Порядок організації обігу тари в торгівлі. Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі.

Дерев'яні ящики можуть виготовлятися  з дощок, фанери, а також з комбінацій цих матеріалів; вони бувають з  кришкою та без неї. Дерев'яні  ящики складаються з дна, двох головок, двох боковин і кришки, які закріплюються на з'єднувальних планках залізними кутниками або дротом і цвяхами. Для упакування більшості продовольчих та непродовольчих товарів (у первинній упаковці чи насипом) використовуються дерев'яні ящики із суцільними боковинами найрізноманітніших конструкцій; для упаковування овочів, фруктів — решітчасті ящики. Дерев'яні ящики різняться за конструкцією (нерозбірні, розбірні, складані), розмірами, призначенням (для овочів, фруктів, ягід, кондитерських виробів, виробів рибної промисловості тощо) і застосовуються для зберігання і транспортування товарів масою до 200 кг.

Дерев'яні і фанерно-штамповані бочки використовуються для упакування багатьох продовольчих товарів завдяки  високій стійкості до механічних навантажень, поштовхів, ударів, зручності переміщення та штабелювання. За призначенням вирізняють бочки заливні (для затарювання вина, пива, коньяку, соків, інших рідин та напіврідких товарів) та сухотарні (для насипних і твердих товарів). Для затарювання хімічних продуктів (терті фарби, пігменти, барвники) і насипних продтоварів (яєчний та молочний порошки) використовуються також дерев'яні і фанерні барабани.

Дерев'яна  тара, як правило, є багатооборотною  і підлягає обов'язковому поверненню.

Паперова і картонна тара (ящики, коробки, пакети, мішки) дуже широко використовується в торгівлі розвинутих країн, витісняючи насамперед дерев'яну тару. Вона містка, стійка до стискання, вібрацій та ударів, легка, дешевша від дерев'яної, забезпечує герметичність та ізотермічність усередині тари; процес виробництва паперової та картонної тари характеризується високим рівнем механізації та автоматизації, а після використання така тара легко піддається повторній переробці.