Метрологічне забезпечення контролю якості готової продукції заводу залізобетонних виробів

2. Виняток або різке зменшення  виділення шкідливих речовин  у повітря виробничих приміщень ( заміною токсичних речовин не токсичними);

3. Удосконалення системи вентиляції та ізоляції повітря.

Для забезпечення максимального поліпшення гігієнічних характеристик  зварювальних процесів необхідно керувати системним підходом. Щоб звести шкідливість виділень  та їх дію на організм до мінімуму необхідно вибрати оптимальне поєднання таких технологічних способів зниження рівня виділення шкідливих речовин:

1. По можливості необхідно застосовувати  засоби зварювання та види  зварювальних матеріалів, що забезпечують  знижений рівень виділень шкідливих речовин.

2. Необхідно вибрати  режим зварювання, які забезпечують мінімальне  виділення  шкідливих речовин, або  уникати режим уникати режим, при яких утворюється підвищена  кількість аерозолю.

3. Для зниження у складі шкідливих  речовин канцерогенного шестивалентного хрому  слід зменшити у складі шкало утворюючої основи вміст оксидів калію та натрію.

4.Бажано обмежувати у складі  шкалу вміст летючих сполук  марганцю і фтору.

5. При зварюванні в захисних  газах бажано збільшувати площу  поверхні газового захисту шляхом застосування спеціального сопла з подвійною подачею газу.

6. Знижувати рівень утворення  шкідливих речовин можна шляхом  застосування спеціальних джерел  струму, які дозволяють керувати  переносом електродного матеріалу, послабляти його розбризкування та зменшувати непотрібний надлишок енергії дуги, що йде на випаровування.

Також використовувати засоби для індивідуального захисту робітників: спец одяг, засоби індивідуального захисту органів слуху, індивідуальні засоби захисту очей, засоби захисту обличчя, засоби захисту рук, спеціальне взуття, протигази: фільтрувальні; ізолювальні шлангові.

 

4.2.1 Розрахунок штучного освітлення 

 

Розрахунок виконують у наступній послідовності.

Штучне освітлення розраховується в залежності від розмірів  і призначення освітлюваного приміщення. Спочатку встановлюється розряд зорової роботи, у відповідності з яким вибирають норму освітленості.

Приймаємо тип освітлювального пристрою (світильника) та потужність електролампи. Для виробничих приміщень висотою до 6 м світильники з газорозрядними лампами низького тиску.(h =3.6м)

Показник приміщення  j   розраховуємо за формулою:

де a – довжина приміщення, 6 м;

b – ширина приміщення,6 м;

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, 3,6м.

Необхідна кількість світильників для виробничих приміщень визначається з формули:

                                                                        (4.1)

де Е – нормативна освітленість для даного розряду зорових робіт, 300лк;

S – площа приміщення,36 м2;

К – коефіцієнт запасу, 1,3;

Z – поправковий коефіцієнт світильника, 1,1;

F – світловий потік однієї лампи у світильнику, 4700 лм;

n – кількість ламп у світильнику, 1;

u – коефіцієнт використання освітлювальної установки (у долях одиниці).

Коефіцієнт використання освітлювальної установки u визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення j та коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показники приміщення j розраховуються за формулою :

                                                                                     (4.2)

Де а,b – відповідно довжині і ширині приміщення 6 і 6 м.

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею 3,6 м.

                                                                          

Значення коефіцієнтів використання для світильників типу ЛСП наведені в таблиці . u=45%

 

Коефіцієнти відбиття стелі та стін залежать від їх кольору. rстелі=70%, rстін=50% – стеля й стіни пофарбовані у світлий колір; rстелі=50%, rстін=30% – стеля й стіни пофарбовані у середній колір. u=38%

Приймаємо до установки 8 світильників в 4 ряди по 2 штуки.

 

4.2.2  Розрахунок звукоізоляції 

 

Розрахуємо товщину звукоізолюючої перегородки із будівельного матеріалу між приміщенням із розумовою діяльністю та дільницею із шумним виробничим обладнанням .

Визначаємо загальний рівень звукового тиску, від усіх джерел шуму із однаковими рівнями звукового тиску, дБ:

                                       

       (4.3)

де Li – рівень звукового тиску і-того виду обладнання, дБ;

n – кількість обладнання і-того виду,100 шт.

рівень шуму = 100 дБ

кількість = 7 шт.

       

Знайдену величину порівнюють із допустимим рівнем звукового тиску на робочих місцях у захищуваному приміщенні і визначають потрібну звукоізолюючу здатність перегородки R, дБ:

                                                                  (4.4)

дБ

Звукоізолююча здатність перегородки залежить від властивостей будівельного матеріалу, із якого виконано перегородку, дБ:

                                                                                    (4.5)

де me — еквівалентна поверхнева густина будівельного матеріалу, кг/м2.

    

Знайдемо поверхневу густину будівельного матеріалу, кг/м2:

                                                                                               (4.6)

де k – коефіцієнт, який залежить від типу матеріалу; 1.1

Силікат дегла 1800 ,

Потрібну товщину звукоізолюючої перегородки знаходять із співвідношення, м:

                                                                                                (4.7)

де ρ – густина будівельного матеріалу перегородки, кг/м3 .

Наприкінці слід зазначити тип матеріалу та товщину звукоізолюючої перегородки.

Для ефективної ізоляції товщиною звукоізолюючої перегородки із силікатної цегли повинна складати 0,09 м.

 

 

 

 

Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО - ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

5.1 Техніко економічні характеристики

 

Одним з важливих і ключових напрямків діяльності підприємств ТОВ “Балівський завод ЗБВ” є виготовлення високоякісного залізобетону. Промислові потужності підприємста» з виробництва ЗБВ складають 320 000 куб. м продукції широкого асортиментного ряду на рік, яка виготовляється в 15 сучасних цехах і технологічних полігонах.

За рівнем технічних та економічних характеристик залізобетон, як і раніше, залишається основним конструкційним матеріалом, займаючи пріоритетне місце в загальній структурі світового виробництва будівельної продукції. Він має низку переваг у порівнянні з іншими матеріалами: споруди із залізобетону вогнестійкі і довговічні, не вимагають спеціальних захисних заходів від руйнівних атмосферних впливів. Плити перекриття, елементи огорож, блоки для підвалів і фундаментів, палі забивні, сходові марші, плити дорожніх покриттів, кільця колодязів – усе це вироби із залізобетону. Очевидно, що кожен з них має індивідуальну систему армування, рецептуру бетону і технологію виготовлення.

Автоматизація підприємства забезпечується високоточними і високонадійними агрегатами. Керуюча система вирішує наступні три головні завдання: збір і передачу інформації про керований об'єкт, її обробку і видачу керуючих впливів на об'єкт керування.

Автоматизована або автоматична система керування автоматизує вирішення всіх цих завдань у визначеній послідовності і взаємозв'язку.

Автоматизована система керування включає людську ланку в якості своєї органічної складової частини. Такі системи ще називають людино-машинними системами. У цих системах люди займаються постановкою і коректуванням цілей і критеріїв керування (вони можуть змінюватися при зміні умов); вносять творчі елементи в пошук найкращих шляхів досягнення цілей (змінюють застосовувану технологію або організацію); остаточно відбирають або приймають рішення з усієї сукупності виробляємих системою рішень і додають їм юридичну чинність; забезпечують систему такою первинною інформацією, збір котрої неможливо або нераціонально цілком автоматизувати.

Автоматизована система керування ЗСМА базується на застосуванні електронних обчислювальних машин, периферійної й організаційної техніки, а також економіко-математичних методів для вирішення основних завдань керування виробничо-господарською й іншою діяльністю на всіх рівнях: ділянці, цеху, відділі і службі, виробничій одиниці і керівництві в цілому, тобто директораті. Сюди ж відноситься вирішення ряду завдань, зв'язаних із керуванням громадськими організаціями даного заводу. АСКП призначена для організаційного й адміністративного керування підприємством.

 

5.2 Розрахунок капітальних та експлуатаційних витрат на автоматизацію

 

Капітальні витрати на автоматизацію складаються з витрат на придбання, виготовлення та монтаж контрольно-вимірювальних пристроїв, засобів автоматизації, технологічного та іншого обладнання та інвентарю .

У загальному вигляді капітальні витрати розраховуються за формулою:

                                      =                                (5.1)

= 80500 + 6098 + 17120 = 103718 грн.

де – загальна сума капітальних витрат на систему автоматизації (балансова), грн.;

– вартість придбаних приладів та засобів автоматизації технологічного обладнання, грн.;

– транспортні витрати на доставку придбаних приладів та засобів автоматизації, грн.;

– витрати на монтаж і наладку системи автоматизації, грн.

Склад і кількість обладнання, вартість приладів і засобів автоматизації визначається за специфікацією та за діючими прейскурантами.

Транспортні витрати розраховуються тільки для придбаного обладнання, приладів і засобів автоматизації. Їх розмір визначається в межах 5-10 % від вартості обладнання, приладів та засобів автоматизації.

Витрати на монтаж і наладку об’єднують у собі витрати на заробіток робочих монтажників і наладчиків, а також витрати на матеріали для монтажу. Розмір визначається в межах 15-20 % від вартості обладнання, приборів і засобів автоматизації .

Витрати пов’язані з експлуатацією системи автоматизації, складаються з таких витрат:

– витрати на обслуговування системи (ВО);

– витрати на енергію, споживану системою (ВЕ);

– амортизаційні відрахування (ВАМ);

– витрати на допоміжні матеріали та обладнання (ВДОП);

– інші витрати (ВІН).

Загальні річні експлуатаційні витрати дорівнюють:

                                 ВА = ВО + ВЕ + ВАМ + ВДОП + ВІН               (5.2)

ВА = 706908,19+408560+35690,59+29080,18+229856=1410094,96 грн.

 

5.3 Розрахунок показників економічної ефективності проекту

 

Для оцінки ефективності варто розрахувати такі показники:

1. Продуктивність праці в натуральному або вартісному виразі:

                  

,                            (5.3)

 Де  - річний випуск продукції у вартісному або натуральному виразі;

 - загальна чисельність працюючих у даному цеху, чол.

2. Фінансові показники.

1) Доход – сумарний виторг  підприємства від реалізації  продукції, надання послуг або виконання робіт:

 

,                      (5.4)

Де  - доход від реалізації продукції, тис. грн.;

- виторг від інших видів діяльності, тис. грн.

Доход від реалізації продукції визначається :

                                                    (5.6)

Де Q- обсяг реалізованої продукції, натуральні одиниці;

Ц- ціна одиниці реалізованої продукції, грн.

2) Валовий доход – виторг  від реалізації продукції  (робіт, послуг) за відрахуванням матеріальних витрат:

               ВД = Д – МВ=1118745-56133=1062612 ,                             (5.7)

Де МВ – матеріальні витрати ( це відповідні статті калькуляції  собівартості і прирівняні до них витрат на : амортизацію основних фондів ; відрахування на соціальні потреби , інші витрати.

3) Прибуток – це частина доходу , що залишається після відрахування  повної собівартості :

            ,              (5.8)

Де - повна собівартість виробництва продукції, тис. грн.

          ,       (5.9)