Податкова полiтика держави: сутнiть i характеристика

     Всього 30 квітня до загального фонду державного бюджету надійшло 3425,8 млн. грн., зокрема:

     податку на додану вартість з вироблених в  Україні товарів (сальдо) у сумі 493,2 млн. грн. (якщо станом на 30.04.09 виконання  за цим податком становило 85,1%, то станом на 1 травня - 139,5%);

     податку на додану вартість із ввезених на територію  України товарів у сумі 2320,5 млн. грн. (станом на 30.04.09 виконання - 45,1%, станом на 1 травня - 79,9%). [10] 

     2.2. З’ясування факторів, які впливають на ефективність сплати податків населенням 

     У сучасному суспільстві податки  – основна форма доходів держави. Тому необхідно використовувати  методи податкової політики, щоб державний  бюджет наповнювався постійно і вистачало  засобів для виконання державою своїх функцій. Дуже важливо проводити глибокий аналіз методів, за допомогою яких держава, у межах податкової політики, впливає на текучу, фінансову та інвестиційну діяльність платників податків. Комплексне, науково-обгрунтоване іх використання необхідне для підприємств та фізичних осіб, так як допомагає їм адаптуватися до нових умов господарства з найменшими втратами, а для держави – поступово підвищувати ефективність податкової системи.[2]

     За  допомогою апріорного ранжирування виявимо, які з факторів системи податкового регулювання найбільш впливають на ефективність сплати податків населенням.[3]

     На  підставі логіко-економічного аналізу  відберемо фактори (Х_j), що впливають на ефективність сплати податків населенням (залежний показник (Y)).[5]

     Дуже  важливо проводити глибокий аналіз методів, за допомогою яких держава, у межах податкової політики, впливає на текучу, фінансову та інвестиційну діяльність платників податків. Комплексне, науково-обгрунтоване іх використання необхідне для підприємств та фізичних осіб, так як допомагає їм адаптуватися до нових умов господарства з найменшими втратами, а для держави – поступово підвищувати ефективність податкової системи.[4]

     Отже, на ефективність податкової політики впливають наступні фактори:

     1. Встановлення податкових ставок

     2. Податкові канікули

     3. Відстрочення податкового платежу

     4. Неоподатковані мінімуми доходів  громадян

     5. Податкові вирахування

     6. Інвестиційний податковий кредит

     7. Міжнародні угоди про уникнення  подвійного оподаткування.

     8. Система санкцій

     9. Скасування авансових внесків

     10. Відстрочення платежів за заявою

     11. Скасування податкових зобов’язань.

     12. Зменшення податкового зобов’язання.

     Перелічені  фактори були обрані з огляду на те, що на сучасному етапі розвитку оподаткування в Україні виділяють мінімально допустимі та максимально допустимі межі, що визначаються цілим переліком макроекономічних чинників.[6]

     Враховуючи  економічний стан нашої країни та менталітет українців найважливішими факторами, які впливають на постійну, своєчасну сплату податків громадянами, є система пільг та санкцій. Держава шляхом оптимального поєднання пільг та санкцій може спрямовувати господарюючі суб’єкти на ті види розвитку їх діяльності, що задовольняють суспільним потребам, а також створити механізм обмеження та контролю. Але пільги представляють собою легітимну форму відхилення від податків. Вміле їх використання платниками дає змогу значно знизити податкове навантаження, що потребує постійної оцінки ефективності їх використання, щоб не наносити збитки державним доходам та економічним інтересам. В свою чергу санкціям також притаманна подвійна роль. З одного боку вони забезпечують дію податків, що передбачує посилення санкцій за несвоєчасне та неповне виконання обов’язків перед бюджетом та позабюджетними фондами. По друге, посилює матеріальну відповідальність господарюючих суб’єктів за кінцеві результати діяльності, а в окремих випадках може обмежувати її.[4]

     Для виявлення ступеню впливу Х_j на Y проведемо опитування респондентів у кількості 12 осіб.

     Респондентами даного опитування були спеціалісти у сфері оподаткування, фінансів та економіки в цілому. Опитування було проведене серед викладачів кафедри оподаткування, фінансів, економічної теорії.

     Про компетентність респондентів свідчить досвід роботи – 6-27 років. До того ж, із п’ятнадцяти респондентів: доктор економічних наук, професор (1 чол.), кандидат економічних наук, доцент (8).

     Кожному респонденту була запропонована  анкета (додаток А), в якій перераховувались фактори, що можуть впливати на платоспроможність  населення. Фактору, який на думку даного респондента, найбільш впливає на досліджуваний показник, присвоюється ранг 1 і т.д. За даними анкетного опитування складемо зведену анкету, так звану матрицю рангів (додаток 1).

     Після заповнення зведеної анкети проведемо  перевірку виконаних розрахунків. Для цього перевіримо контрольну суму по всіх графах: 

                                                         ,                                                (2.1) 

     де  x_ij – ранг j-го фактора i-го респондента;

          n – кількість факторів. 

     Далі  обчислимо суми всіх стовбців. Вони повинні бути однаковими між собою та дорівнювати контрольній сумі: 

                                                      .                                   (2.2) 

     Фактор, який з точки зору опитуваних респондентів найбільше впливає на досліджуваний показник, має найменшу суму рангів, а фактор, що найменше впливає – найбільшу суму рангів.

     Побудуємо гістограму розподілу сум рангів впливу відібраних факторів на ефективність сплати податків населенням. При цьому основуватись будемо на отриманих сумах рангів по строках. При цьому на осі абсцис відкладаються відповідні фактори, а на осі ординат – їх відповідні суми (рис. 2.1). 

       

     Рис. 2.1. Гістограма розподілу сум рангів впливу відібраних факторів

     на  ефективність сплати податків населенням 

     Основуючись на аналізі побудованої гістограми розподілу сум рангів (наявності різких зрушень в зменшенні сум рангів), згрупуємо відібрані фактори по ступеню їх впливу на ефективність сплати податків населенням.

     Так, фактор, що найбільше впливають на ефективність сплати податків населенням – зменшення податкового зобов’язання. Також велике значення мають система  санкцій та встановлення податкових ставок.

     Оцінимо ступінь узгодженості думок всіх опитаних респондентів. Необхідність проведення даного оцінювання пояснюється тим, що вищеназвані результати дослідження мають сенс, якщо середній ступінь узгодженості думок опитаних респондентів є невипадковим.

     Для цього необхідно знайти значення коефіцієнта конкордації, який розраховується за формулою (3). При цьому, якщо коефіцієнт конкордації дорівнює одиниці, то думка експертів повністю співпадає, а якщо коефіцієнт конкордації дорівнює нулю, то збігу думок експертів немає. 

                                               ,                                       (3) 

     де  W – коефіцієнт конкордації;

          m – кількість експертів, що приймали участь в дослідженні;

          n – кількість факторів, що впливають на досліджуваний показник. 

     Для розрахунку коефіцієнту конкордації необхідно знайти величину S, яка розраховується за формулою: 

                                ,                                                       (5) 

          x_ij – ранг j-го фактора у i-го експерта.

     Отримаємо значення S = 15044,92.

     Результати  обчислень занесемо в табл. 2.1.

     Тоді  коефіцієнт конкордації дорівнює: 

      .

     Оцінимо значущість коефіцієнту конкордації  за критерієм Пірсона ( ), який підпорядковується розподілу з числом ступенів свободи n – 1 за наступною формулою: 

      .                                     (7) 

      . 

     Число ступенів свободи n – 1 = 12 – 1 = 11.

     Оскільки  розраховане значення = 21,07 більше табличного _табл = 19,68 для 5%-го рівня значимості для числа ступенів свободи 11, то нульову гіпотезу про випадковість у збігу думок опитуваних експертів необхідно вважати істинною, адже коефіцієнт конкордації w = 0,23 [0; 0,5]. Тобто з імовірністю 0,95 можна стверджувати, що узгодженість думок всіх опитаних респондентів є випадковою.

     Таким чином, до групи факторів, що найбільше впливають на ефективність сплати податків населенням відносяться: зменшення податкового зобов’язання, система санкцій та встановлення податкових ставок. За допомогою метода апріорного ранжирування, був оцінений ступінь впливу факторів на ефективність сплати податків населенням. За критерієм Пірсона оцінено значущість коефіцієнта конкордації і з вірогідністю помилки 5% нульову гіпотезу про випадковість у збігу думок опитуваних експертів необхідно вважати відкинутою, оскільки коефіцієнт конкордації W = 0,23 і розраховане значення = 21,07 більше табличного _табл = 19,68 для 5%-го рівня значимості для числа ступенів свободи 11.