Методика навчання учнів V-VII класів художній обробці деревини

Обладнання.  Заготовки з м’яких порід деревини, косинці, рейсмуси, олівці, різці, пензлі; інструкційно-технологічні картки по виготовленню різьблення двохгранної копаниці.

Методичні рекомендації

Із оздобленням виробів  лаками та фарбами учні вже знайомі, тому не варто багато часу витрачати  на повторення матеріалу. Можна зупинитись на особливостях такого оздоблення, вказати на позитивні сторони покриття фарбами та лаками. Вказати що фарби (непрозоре оздоблення) закривають текстуру деревини,  лаки (прозоре оздоблення) ж зберігають або ще більше виявляють її. Потрібно вказати послідовність виконання покриття. Можлива демонстрація різних способів покриття деревини. Також учням для порівняння можна показати захисно-оздоблювальні покриття різними марками лаків. На закінчення бесіди про лакофарбові покриття учням потрібно подати “Правила безпечної праці при оздобленні виробів з деревини”

Ознайомлення учнів  з виготовленням геометричного  різьблення слід починати з демонстрації складових. Потрібно наголосити, що їх є досить багато і кожен з них  щось символізує (Додаток 2). Це дасть  учням можливість образно уявити поєднання цих складових, що в свою чергу буде розвивати інтелектуальні можливості. Вчитель формулює вимоги до геометричного різьблення, що виготовляється: глибина та чистота різьблення, правильність повторного закалювання.

Учням можна запропонувати  поєднати декілька складових геометричного різьблення. Зобразити поєднання в робочі зошити за допомогою креслярських інструментів. По виконанні роботи декілька учнів можна запитати про те, які саме складові вони використовували, і що кожен з них символізує.

Вчитель може провести демонстративне різьблення перед учнями. Роздати картки із правильними прийомами роботи різцем(Додаток 3).  Обов’язково вказує на нюанси під час виконання роботи. Показує прийоми роботи з різцем. Обов’язковим є повторення правил техніки безпеки. Після цього вчитель для покращення результатів виконання практичної роботи повинен роздати інструкційні картки(Додаток 4).

В процесі виконання  практичної роботи учні повинні якісно нанести лак на одну заготовку, та провести розмітку та різьблення іншої. Вчитель повинен прослідкувати щоб кабінет де буде проводитись покриття заготовок лаком добре провітрювався. Також він повинен слідкувати за дисципліною та дотриманням правил техніки безпеки. При необхідності проводити  поточні інструктажі.

Під час виконання  розмітки заготовок вчитель повинен наголосити, що у великій мірі якість всієї роботи залежить саме від точності виконання креслення геометричної різьби.

Коли учні почнуть  працювати з різцями вчитель  обходить робочі місця, перевіряє дотримання правил безпеки праці, оскільки учні працюють з дуже гострими інструментами.

Заняття закінчується підведенням  підсумків. Вчитель перевіряє якість роботи, оцінює її, вказує на окремі недоліки  і  помилки,  допущені  в процесі  виконання  практичної роботи.

Методика проведення уроків з художньої обробки деревини в 7 класах     

              

 

Тема. Художня  обробка деревини на токарному верстаті

Мета. Ознайомити учнів із видами поверхонь які можна створити за допомогою токарного верстата;

  Формувати вміння  та навички роботи на токарному верстаті;

Виховувати дбайливе ставлення до обладнання інструментів та матеріалів.

Об'єкт роботи. Декоративна качалка.

Обладнання. Зразок готового виробу, токарні верстати по обробці деревини, тризубці, патрон, планшайба, напівкруглі стамески, плоскі стамески, ножівки, вимірювальні лінійки, кутники, кронциркулі, киянки, колодки для шліфування, шліфувальна шкірка, олівці; таблиця «Техніка безпеки»; заготовки для виготовлення качалки.

Методичні рекомендації

Заняття можна почати з короткого повторення будови токарного верстата по обробці деревини, підготовці його до роботи. Вислухавши учнів учитель повинен доповнити неповністю розкриті питання щоб учні не робили помилок під час виконання практичної роботи. 

 У 7 класі учні  одержують первинні відомості про обробку деревини на токарних верстатах, тому слід добре підготувати учнів перед тим як дати їм можливість працювати за токарним верстатом.

Задля чого вчитель повинен  продемонструвати  і пояснити прийоми  роботи на токарному верстаті: показати ввімкнення  і вимкнення верстата, чорнову обробку заготовки напівкруглою стамескою і чистову — косяком. Демонструючи прийоми чорнової обробки циліндричної поверхні, вчитель вказує, що напівкруглу стамеску слід утримувати правою рукою за ручку, а лівою рукою зверху міцно притискати до підручника. Під час точіння спочатку потрібно встановити глибину різання шляхом переміщення різця до центру заготовки, а потім рівномірно переміщати його по підручнику, знімаючи першу стружку товщиною 1...2 мм. При подальшому точінні різець переміщують по заготівці в напрямі зліва направо і справа наліво, знімаючи при кожному проході стружку товщиною 1...2 мм. При першому проході стружку рекомендується знімати середньою частиною ріжучої кромки, а при подальших, нахиляти різець так, щоб працювала або права або ліва частина ріжучої кромки. В цьому випадку знос різця буде рівномірним, а якість обробленої поверхні вищою. При поясненні прийомів виконання чистової обробки циліндричних поверхонь, велику увага потрібно приділити на правильність робочої пози і хват інструмента, вибір і встановлення частоти обертання шпинделя, глибини різання, вибір швидкості переміщення різця по підручнику і дотримання правил безпеки.                

При виготовленні деталей  циліндричної форми учні крім обточування повинні виконувати обробку поверхонь шліфувальною шкіркою. Вчитель повинен продемонструвати і пояснити прийоми виконання цієї операції.

При обробці деталей  на токарних верстатах заготовку  неможливо розмітити повністю відповідно до креслення: потрібні розміри одержують поступово, контролюючи їх в процесі обробки, заздалегідь зупинивши верстат. Оскільки учні ще не володіють прийомами вимірювання штангенциркулем, контролювати розміри циліндричних поверхонь слід за допомогою кронциркуля. Перед початком практичної роботи необхідно ознайомити учнів з цим інструментом, продемонструвати прийоми роботи. Потрібно показати також, як перевіряють прямолінійність оброблюваних поверхонь на просвіт за допомогою кутника або вимірювальної лінійки.

Особливу увагу вчитель повинен надати організації безпеки праці. З основними правилами безпеки при роботі на токарних верстатах учні ознайомилися при вивченні розділу «Елементи машинознавства». Слід повторити і доповнити їх. Перед самостійною роботою необхідно переконатися в засвоєнні учнями наступних положень: працювати на верстаті можна тільки в спецодязі (халаті, береті, захисних окулярах) і користуватися справним інструментом; заготовка повинна бути вибрана без тріщин і сучків, правильно встановлена і надійно закріплена на верстаті; забороняється при ввімкненому верстаті вимірювати  деталь, переміщати підручник, чистити верстат; подача різця повинна бути плавною, без сильного натиску, в процесі роботи різець необхідно утримувати обома руками, спираючи його на підручник; щоб уникнути заклинювання, різець потрібно встановлювати між підручником і оброблюваною деталлю так, щоб його ріжуча частина була не нижчою за вісь деталі; відстань підручника від заготовки не повинна перевищувати 3 мм.

Вчитель роздає учням  приклади оздоблення циліндричної поверхні на токарному верстаті (Додаток 5). Після цього вчитель ставить учням завдання самостійно виконати в робочому зошиті оздоблення ручок качалки. Після виконання учнів з цим завданням вчитель їх перевіряє і допускає до виконання виробу на токарному верстаті.

Бажано, щоб перед початком практичної роботи деякі учні виконали вправи по встановленні на верстаті заготовки, її закріпленню і пробному точінню  циліндричної поверхні. Після обговорення  виявлених помилок і уточнення  змісту практичної роботи вчитель роздає інструкційні картки та дозволяє приступити до виконання завдання.

Під час самостійної  роботи вчитель обходить робочі місця, стежить за правильністю виконання  прийомів роботи, наявністю технологічних  карт, дотриманням правил техніки  безпеки, при необхідності надає допомогу невстигаючим.

В кінці уроку вчитель  виставляє оцінки за вироби, обґрунтовує  їх, демонструє найкращі роботи, заохочує інших учнів до роботи.

Також в 7 класах можливо  продовження вивчення художньої  обробки  деревини різьбленням, для цього я приготував інструкційну картку по виготовленню декоративної дощечки(Додатки 6, 7, 8).

 

 

 

 

 

Висновки

В даній курсовій роботі ми розглянули тему “ Методика навчання учнів 5-7 класів художній обробці деревини”.

В процесі виконання  курсової роботи було проведено аналіз літератури з даної теми і з’ясовано, що в літературних джерелах вона висвітлена дуже погано, що і дало привід для подальшого розгляду цієї проблеми.

 Вчителі в школах  навчають учнів за старими  методиками, що призводить до  зникання інтересу вчитися, розвивати свої вміння та навички. Нові, цікаві методики навпаки розвивають живий інтерес і не тільки до трудового навчання а й до інших навчальних предметів.

   Було з’ясовано,  що формування  естетично розвиненої  особистості в процесі художньої обробки деревини відбувається не саме собою,  а лише при певній організації праці школярів.  Під організацією розуміємо його впорядкування, надання йому планомірності. Організація художньої обробки повинна враховувати закономірності розвитку дітей. Таку організацію покликаний забезпечити педагог. Від нього вимагається бути прикладом, вивчати сильні і слабкі сторони своїх учнів, правильно організовувати діяльність , тобто підбирати відповідні методики. Ось  тут і знаходить місце застосування курсова робота.  Також було з’ясовано, що на ефективність трудового навчання у формуванні системи знань і умінь з художньої обробки деревини  на заняттях  у 5- 7 класах впливають планування та нормування праці, відзначення результату праці.

Було проведено дослідження історичного розвитку художньої обробки деревини, розроблено методику формування знань, вмінь і навичок, розроблено інструкції до навчальних уроків  з використанням розробленої методики. 

Отже,  завдання, які  ставились перед курсовою роботою, на тему “ Методика навчання учнів 5-7 класів художній обробці деревини”, успішно виконані. 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Методика трудового навчання в 4-8 класах /за редакцією Д. А. Сметаніна. –К. : Рад. Шк., 1974
2. Практичні заняття в навчальних майстернях як засіб політехнічного навчання / Д. О. Тхоржевський. – К.: “Радянська Школа”, 1966
3. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін / Д. О. Тхоржевський. - К.: “Вища Школа”,1992
4. Практикум у навчальних майстернях / Антонів Т. М. і ін.- К., “Вища Школа”, 1972
5. Трудове навчання/  В.М. Мадзігон та ін. .- К., “Освіта”, 1997
6.    Основы методики трудового обучения  /  В. М. Казакевич, В. А. Поляков, А. Е. Ставровский; под ред. В. А. Полякова.- М.: Просвещение, 1983 
7. Теорыя и методика трудового обучения в средней школе / Кальней В. Л. и др.  ,-М., Просвищение, 1987 
8. Вивчення професійних намірів старшокласників. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: “Підручники і посібники”., 1997.
9. “Анкета інтересів”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: “Підручники і посібники”., 1997.
10. “Карта інтересів”-модифікована методика А.Є.Голомштока (174 питання). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: “Підручники і посібники”., 1997.Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:”Просвещение”, 1996.
11. Методика “КОС-1”. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:”Просвещение”, 1996.
12. Методика трудового навчання в 4-8 класах /за редакцією Д. А. Сметаніна. –К. : Рад. Шк., 1974. – 101с.
13. Заняття по обслуживающему труду в IV–VІІІ классах: Методика разработки уроков. Под ред. И.Н.Федоровой. М.:Просвещение, 1975.–447с.
14. Кальней В.А. и др. Основы методики трудового и профессионального обучения. Под ред. В.А. Полякова.– М.: Просвещение, 1987.– 191с.
15. Костенко В.И.,   Столяров Ю.С.   Мир модели. М.: ДОСААФ, 1989.
16. Лети, модель! Сборник / Сост. М. С. Лебединский / Под общ. ред. Б. Л. Симакова. М.: ДОСААФ, 1970.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Зразок малюнку  для випалювання.

 

Додаток 2

 

 

СКЛАДОВІ ГЕОМЕТРИЧНОГО  ОРНАМЕНТУ

 

      Точка (крапка), один із найперших і найпоширеніших елементів, сама по собі майже непомітна. Але повторюючись з рівними проміжками, вона створює декоративний ефект, тобто прикрашає предмети. Точку дуже поважали ремісники Ірану в III—IV ст. н. е. та китайські майстри два віки потому. Вона — символ початку.

Лінія передає рух і безсмертя. Без неї нема орнаментів на доісторичних виробах. Особливо любили прикрашати лініями свої витончені вази грецькі майстри.

Зигзаг (ламана лінія) - елемент, який уважають знаком води - джерела життя. Зустрічається на виробах Стародавнього Єгипту, Франції (романтичної епохи),.Китаю (у гончарів неоліту).

Шеврон (ламана лінія з ритмічним чергуванням узору). Елемент дня і ночі, висоти і падіння — одним словом, різких змін. Зустрічається в романтичному мистецтві. А китайські ремісники епохи Шан задовго до нової ери прикрашали ним свої вироби.

Плетінка — символ невільників, часто використовувалась у стародавньому східному мистецтві. В епоху античності, у середні віки та період Відродження вона також входила до складу декору. Нею прикрашалися кам'яні колони, обкладинки книг, кераміка.

Меандр — зламана під прямим кутом лінія, знак поступовості та поворотів у дорозі. Меандром прикрашено безліч грецьких ваз. Ним користувались майстри Стародавньої Мексики. А в Японії ткалі прикрашали цим узором тканини.

Квадрат — символ стійкості та сили, використовується тоді, коли необхідно візуально обмежити поверхню і привернути увагу. Приклад - квадратні заглиблення (кесони) на стелях епохи Відродження.

Ромб слугує для тієї ж мети. Він зустрічається всюди: на китайських бронзових предметах епохи Шан, в узорах Стародавнього Єгипту. Поряд із ним поширений був шаховий орнамент.

Прямокутник уважають найбільш надійною геометричною фігурою. Він — в основі конструкції найнеобхідніших для людини предметів . (дім, стіл, ліжко). До нього звертались майстри, створюючи килими, скрині, рами.

Трикутник, як правило, використовується в мозаїці підлог. У країнах Сходу звичними елементами в усі віки вважалися шестикутник і восьмикутник. Ці фігури, на відміну від квадрата, - знаки руху. Восьмикутник символізує духовне відродження, його використовували при зведенні фонтанів.