Погляди В.О.Сухомлинского та А.С.Макаренко на естетичне виховання учнів

Відомо що в шести-семірічному віці діти люблять гратися і малювати. А як навчання? Можна запропонувати учням нову форму роботу, яку називається “розмалюйка”. Першу розмальовку було використано, коли учні вже ознайомилися з числом 1 і цифрою шість. Робота проводиться як самостійна. На окремому листочку намальовано фігуру тварини чи людини, у кожній частині є приклад, який необхідно обчислити. Отриману відповідь учні шукають у таблиці кольорів. Кожній цифрі відповідає певний колір: 2- зелений, 3 – жовтий, 4 – синій, 5 – червоний, 6 – коричневий. Поступово робота ускладнюється і дається учням за варіантами, згідно їхніми розумовими здібностями. Ускладнення змісту розмалюйки доцільно зменшувати час, виділений на виконання роботи (“5” – сім хвилин, п‘ять хвилин і т.д.). це стимулює учнів виконувати роботу швидше, не втрачаючи якості виконання. Також школярі самостійно складають розмалюй ку вдома, обмінюються, опрацьовують. За розмалюйками можна працювати в другому, третьому, четвертому класах, використовуючи більші числа, інші дії (множення, ділення). Така форма роботи допомагає підвищенню навичок обчислення, читання (назва кольору у таблиці), цілісного сприйняття, мислення. Добре допомогає розвитку моторики руки, сприйняття та відчуття кольору. Розмалюй ку дуже зручно перевіряти вчителю. Час на перевірку витрачається мінімальний.   У ряду математичних дисциплін шкільного курсу важлива роль відводиться вивченню геометричного матеріалу. Формування понять про геометричні фігури засвоєння їх визначень стосується завдань основного курсу геометрії, вивчення якого починається в старших класах. Але чим більший у учнів початковий запас геометричних уявленьу середній ланці школи.

Саме в цей час уточнюються і закріплюються уявлення дітей про трикутники, чотирикутники .Трохи пізніше уточнюються уявлення про коло, круг, овал.

На уроках можна виявити не тільки певні фігури, а й ще вправи креслення. Завдання – доцільно диференціювати під час роботи учнів індивідуально, бо різний рівень розвитку пізнавальних здібностей зумовлює різкий ступінь діяльності школярів. Такий підхід дає добрі результати, оскільки школяр розуміє, що він здатний добре вчитися.

Математика	Трудове навчання	Математика
Уточнення знань про трикутник (трикутником називається фігура, у якої є трои сторони, три кути, три вершини). Визначення трикутників, сторін, вершин використовуючи малюнок.	Виготовлення аплікації за поданими розмірами, використовуючи малюнок, як разок.	Вимірювання і порівняння розмірів геометричних фігур, використовуючи індивідуальні аплікації.

Здійснення диференційованого навчання на уроках у кожному окремому випадку – це диференціювання завдань учням.на першому етапі добирається завдання згідно з можливостями учнів. Поступово труднощі нарощуються на другому етапі – діти самі добирають посильні завдання. Малюнки на уроці математики використовуються для колективної роботи, а на уроці трудового навчання кожний учень вибирає собі посильне завдання. Можна вибрати певний малюнок і за поданими даними учні використовують аплікації. На наступному уроці математики діти вже за попередньо виконаною роботою на уроці трудового навчання – математика.

   Важливою умовою для здійснення естетичного виховання на уроках трудового навчання є органічний зв'язок з деякими іншими предметами початкової школи. Наприклад, образотворче мистецтво: тема, сюжет, композиція, колорит, елементи дизайну; розвиток почуття прекрасного і ін; музика: ритм, темп, емоційний настрій, позитивна енергія, створення художнього образа й ін [14]. Таким чином, здійснюючи систему естетичного виховання на уроках трудового навчання, необхідно широко використовувати міжпредметні зв'язки.

   Аналіз програми В. І. Романіни, В. Г. Машіністова, Н. М. Конишева і  програми Т. М. Геронімус з трудового  навчання дозволив виділити ряд  вимог до уроків. Дотримання даних  вимог спрямовані на оптимізацію  навчальної діяльності школярів  і на успішну реалізацію завдань  естетичного виховання на уроках  трудового навчання.

   Перш за все, необхідно  враховувати вікові особливості  учнів молодших класів: швидка  стомлюваність, втрата інтересу  при невдачі і відповідно зниження уваги. Тому, вибираючи виріб для виготовлення, бажано спланувати обсяг роботи на один урок, якщо ж часу потрібно більше, діти заздалегідь повинні знати, яка частина роботи залишиться на другий урок. Важкі операції, що вимагають значного розумового праці напруги і м'язової спритності, обов'язково повинні бути усвідомлені дітьми як необхідні.

   На уроці має бути спеціально  організована частина, спрямована  на забезпечення безумовного  розуміння суті і порядку виконання  практичної роботи, і належним  чином оснащена самостійна діяльність  дитини за перетворення матеріалу  у виріб. Причому на теоретичну  частину уроку повинно відводитися  втричі менше часу, ніж на практичні  дії.

   Теоретична робота повинна бути організована в динамічній, веселою, захоплюючій формі. По можливості в 1-2 класах вносити елементи гри. А самостійні практичні дії повинні вестися неквапливо, в строго індивідуальному ритмі, що забезпечує формування трудових умінь на належному рівні.

   Слід обов'язково спиратися  на життєвий досвід дитини, придбаний  у дошкільних установах, а також  і в домашніх умовах.

   На кожному етапі навчання  необхідно закріплювати навички  культури праці:

• правильно організовувати робоче місце після аналізу вироби, роботи і складання плану виконання їх: підібрати матеріали, вибрати інструменти, розташувати так, щоб зручно було ними користуватися, - працюєш правою рукою, поклажі праворуч; працюєш лівою рукою, поклажі зліва;
• дотримуватися порядку на робочому місці в процесі всього уроку; виконувати трудові дії якісно: акуратно (чисто, красиво), точно, доводити почату справу до завершення;
• економічно витрачати матеріали, раціонально використовувати інструменти, пристосування, час, сили;
• суворо виконувати правила безпечної роботи інструментами і пристроями;
• постійно контролювати правильність виконання завдання;
• знаходити помилки і по можливості виправляти їх.

   Виготовлення виробів необхідно  будувати на різному рівні  труднощі: за зразком, малюнком, найпростішого креслення. Спочатку потрібно навчати виконання завдань точно за зразком, малюнком - такі завдання сприяють розвитку довільної уваги, спостережливості, пам'яті. Потім рекомендується спонукати дітей вносити зміни в колір, форму, розмір деталей, їх кількість, а також і конструкцію. Це підвищує самостійність мислення, впливає на розвиток фантазії, творчості. При цьому слід посилити увагу і до якості виконання завдань: точність розмітки, акуратність при заготівлі та складанні, естетичність оформлення всього виробу.

   Конструювання за тематичним  завданням сприяє розвитку уявлень, фантазії. Велике значення для  конструкторських здібностей і  творчості мають завдання за  умовою - дитина повинна самостійно  знаходити рішення технічних  і художніх завдань, що відповідають  заданій умові, що впливає на  розвиток кмітливості, винахідливості. Конструюючи за задумом, дитина  сама ставить перед собою завдання  і знаходить правильні їх рішення. Такі завдання дають можливість  розвитку конструкторських здібностей, технічної та художньої творчості.

   Проводяться уроки різних  типів, але завжди створюється  необхідний емоційний стан, настрій, обов'язково включається перегляд  ілюстрацій, слухання музики, розповіді  за малюнками з включенням  уяви та фантазії. Це все має  неабияке значення у естетичному  вихованні.

   На першому етапі формуємо  і розв'язуємо творче завдання, пропонуючи дітям не тільки  роль виконавців учителя. На цьому  етапі діти глибоко засвоюють  загальні поняття, які не повинні  бути «мертвими». Їх необхідно  наповнити змістом і «оживити»  в дитячій уяві. «Оживити» поняття, зробити його наочним, доступним  для сприйняття дитиною допомагають  вірші, розповіді, казки. Одночасно  з поняттями формується розуміння.

   На другому етапі завдання  діє вчитель, але варіанти рішень  дітям пропонується знайти самостійно.

На третьому етапі учні отримують творчі завдання і самі формують проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на наступні висновки.

Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя й учні, за якого зберігаються взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках, оцінках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатиметься авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуться з процесу навчання і втрачатимуть будь-яке значення.

Види вправ.

І. Творчі вправи за аналогією.

Мета: Розвивати увагу, вміння точно запам'ятовувати приклади, запропоновані вчителем, щоб власний приклад тексту відповідав поставленим вимогам: був естетично і красиво оформлений, а також був схожий до зразка.

Вправа 1. використовуючи приклади текстів, опиши предмет (тварину, рослину…) по-своєму.

Білочка.

Хвіст трубою, спритні ніжки -

Плиг із гілки на сучок!

Носить білочка горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна.

Гострі вушка, наче ріжки,

У дуплі вона живе.

Зозуля.

Сьогодні зозуля у лузі широкім

Мені накувала аж тисячу років.

Я хочу зозулю оту попрохати -

Нехай накує ще і мамі, і тату.

Вправа 2. Ознайомся з текстом і придумай власний про себе чи про тварину.

У киці лапка перев'язана,

У пса - зеленкою помазана.

Лікував їх Едик -

Славнозвісний медик.

Вимила підлогу Еля.

У кутку стоїть вода.

Потекла у мишки стеля.

Елі - жарт, а їй - біда.

ІІ. Придумування казок, фантастичних історій.

Мета: розвивати уяву, фантазію, естетичне мислення.

Варіанти текстів, які спонукають фантазувати.

Іванко любить пасти хмари

Іванко любить пасти хмари:

Лежи, дивись, не треба завертати…

Так добре, як не темні ще отари.

На очах поволі, уявити можна, чорніють.

А спека доїть їх, десь у полі дощ розпочавсь.

Що трапилось?

Знаєте, що трапилось, малята?

З неба збігло сонце погуляти!

Кажуть, ніби в лісі на світанку

Бачив хтось руді його веснянки.

Хтось підслухав, як воно сміється,

Хтось підгледів, як у річці купається.

Натомилось зморене золотокосе

І під ковдрою спати уляглося.

ІІІ. Складання творів за наданим початком, кінцівкою, назвою.

Мета: Прищеплювати інтерес до творчості, закріпити знання про будову тексту, розвивати вміння самостійно скласти естетично багаті твори.

Прочитай вірш і придумай кінцівку.

Навіщо плаче хлопчик?

Як бурулька плаче - то весна надворі,

Як роса заплаче - то вже ранок скоро.

Як закапав дощик - трави підростають.

А навіщо хлопчик плаче?

IV. Музичні вправи.

Мета: Розвивати інтонаційну чутливість, естетичні смаки і вподобання.

1. Послухай музику, доберіть прикметники (музика «Лебідь» К.Сен-Санса, «Пори  року» П.І.Чайковського).

2. Послухайте музику і напишіть  назву до неї («Політ джмеля»  Римський-Корсаков, «Хмари»К.Дебюссі).

3. Прослухайте «Вальс квітів»  з балету П.І.Чайковського і  спробуйте описати квіти.

Завдання є доступні дітям, якщо вони знайомі з темою. Завдяки таким текстам вони розвивають зв'язне мовлення, вчаться висловлювати свої думки, почуття, розвивають вміння естетично оформлювати текст.

Чим більше продумані і узагальнені життєві враження учня, тим ефективніше у нього відбуваються процеси асоціативного мислення. Розуміння образної мови твору веде до збагачення мовлення самого учні, його активного і пасивного словника, здатності образно і красиво висловлюватись.

Творчі вправи такого типу сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва.

Це все дає змогу формувати особистісний досвід творчої діяльності молодших школярів, це суттєво підвищує мотивацію навчання.

Загально відомо, що уроки зв'язного мовлення збагачують словниковий запас учнів, сприяють розвитку усного та писемного мовлення. Серед багатьох видів робіт з розвитку зв'язного мовлення хотілося б спинитися саме на складанні оповідань за прислів'ями. Це нелегкий, але цікавий вид роботи. Пояснивши значення якогось прислів'я, добирають кілька варіантів зачину тексту. А потім розпочинається творча самостійна робота учнів. Добре, якщо ще дібрано ілюстрації, це сприяє естетичному баченню, а також полегшує процес творення.