Погляди В.О.Сухомлинского та А.С.Макаренко на естетичне виховання учнів

  Особливо велику увагу  А.С.Макаренко приділяв хоровому  співу. Він добре розумів, що спів  викликає у дітей особливий  настрій, допомагає організації  колективу, виокремлював музично-хорове  мистецтво як найбільш досяжне  для будь-якого виховного закладу.

  Макаренко розумів, що  в успіхові хору не можна  недооцінювати винятково важливої  ролі керівника — центральної  особи музично-педагогічного процесу. Любов до своєї справи, художнє  відчуття, педагогічний такт і методична майстерність керівника надзвичайно важливі для підвищеної музичної культури учнів. А.С.Макаренко завжди це враховував і особливу увагу приділяв підбору людей, які б могли організувати роботу. Такими, наприклад, в комуні ім. Ф.Е.Дзержинського були В.М. Тєрський і В.Т. Левшаков.

  В «Педагогічній поемі»  є епізод, який достатньо яскраво  підтверджує, як високо цінував  Антон Семенович роль пісні  в житті дітей. Під час від'їзду  на робітфак великої групи  перших колоністів усі вихованці  засмутились. Раптом С.Карабанов  заспівав українську народну  пісню «Стелися барвінку». Діти  її підхопили, і на душі у  всіх стало радісно, тепло, повернувся  попередній оптимізм.

  Багато вихованців  А.С.Макаренка підтверджують, що  народні пісні в низці із  кращими творами класичного мистецтва  займали в житті колонії і  комуни вельми почесне місце, оскільки талановитий педагог  не міг не бачити їхнього  виховного впливу. Українська народна  пісня, танець, зокрема гопак супроводжували  традиції вихованців. Ось з яким  захопленням А.С.Макаренко описує  український гопаку «Педагогічній  поемі»:

Гопака, значить, замовляєте, товаришу? — з вишуканою усмішкою маестро спитав Боровий і знову рикнув гармонією.

-А тобі чого хочеться?

Я можу і вальс, падепатинер, і дескань, і все можу.

-Падепатинер, дядечку, потім, а зараз давайте гопака.

Боровий поблажливо усміхнувся на хореографічну невибагливість Карабанова, надумав, схилив голову, раптом розтягнув свій інструмент і заграв якийсь особливий, дрібний і стрекотливий танець. Карабанов розмахнувся руками із місця в кар'єр кинувся навально, безоглядно навприсядки. Наталині вії раптом шугнули над спалахнулим обличчям і опустились. Не дивлячись ні на кого, вона нечутно відпливла від берега, ледве хвилюючи випрасувану в збірках народно-скромну спідницю. Семен стукав об підлогу підбором і пішов навколо Наталки з нахабною усмішкою, розсипаючи по всьому клубу добірний густий перебіг і викидаючи на всі боки десятки спритних, балакучих ніг. Наталка підвела вії і глянула на Семена тим особливим променем, яким дивляться тільки в гопаку і який перекладається на нашу мову так: «Красивий ти, хлопче, і танцюєш гарно, а тільки дивись, обережніше!..»[ 40, с. 423]

   A.C. Макаренко вважав  обов'язковим мати свій оркестр  в дитячому закладі. «Керівництву  кожного навчального закладу  слід наполегливо рекомендувати  організацію оркестру, використані  засоби і сили будуть повністю  виправдані результатами виховання  колективу і перш за все  естетичного виховання», писав він  у праці «Методика організації  виховного процесу» [ 6, с. 45 ].

  Вихованці А.С.Макаренка  мріяли про особливий оркестр. Першим серед усіх навчальних  закладів України став оркестр  колонії ім. А.М.Горького. Оркестр  комуни ім. Ф.Е.Дзержинського був  одним із кращих у Харкові. Керований талановитим музикантом  В.Т.Левшаковим, він користувався  великою популярністю, авторитетом  і був справжньою окрасою колективу. Духовий оркестр комунарів відрізнявся  не тільки високою якістю виконавської  майстерності, але й дисципліною, добрими, товариськими стосунками  учасників. Його репертуар включав  твори композиторів-класиків, російської, української народної музики, революційні  пісні. Він брав активну участь  в усіх заходах комуни, став  важливим засобом організації  дітей.

  Оркестр був популяризатором  кращих художніх творів, пропагандистом  музичної культури. В одній із  перших частин повісті «ФЕД - 1» («Симфонія Шуберта») Антон Семенович  розповідає про те, як він, втомлений, слухає симфонію, розрізняючи в  складній течії звуків то посмішки, то примхи, то бадьору пісню, то  сміх, то урочистий дзвін. Вихованці, теж навчились розуміти красу музики. Вона їх супроводжувала скрізь: на демонстраціях, в походах, на урочистих вечорах, у дні відпочинку. Турбота великого педагога про створення найкращих умов для розвитку музично-естетичного виховання проявлялись і в організації великої кількості гуртків художньої самодіяльності, що відповідало різним художнім інтересам і смакам молоді. Тому робота з музично-естетичного виховання дітей була насичена глибоким гуманістичним змістом. А.С.Макаренко вважав необхідним, наприклад, щоб в музичному оформленні урочистого вечора, свята, відображалась людська душа колективу, його любов до Батьківщини, до свого народу. В протилежному випадку постраждає і громадянське, і патріотичне, і музичне, і естетичне виховання. В цьому і полягали основні моральні цінності формування особистості. Ілюструємо відомості про позакласну роботу в досвіді А.С.Макаренка на основі гурткової роботи за 1932 р.

 

       Турботу  про високу художню майстерність  А.С.Макаренко вважав     

       основою  роботи з виховання молоді  засобами мистецтва.

        Його  роль як організатора в цій  справі, постійна увага до естетичних   

        вимог  вихованців і до сьогодні викликають  глибокий інтерес і повагу 

        педагогів.

  Таким чином, для Сухомлинського  формування естетичного почуття  дитини, її емоційної культури - основне  завдання гуманістичного виховання,а  сприйняття й осмислення прекрасного - основа естетичної культури,також великої уваги естетичному вихованню в своїх закладах приділяв А.С.Макаренко. Василь Олександрович приділяв багато уваги проблемі естетичного виховання дітей. У своїх педагогічних працях він писав, що поглиблення чуттєвого світу засобами мистецтва сприяє вихованню людини, цікавої і корисної суспільству. О.Сухомлинський не лише теоретично узагальнив, але й практично довів нерозривну єдність естетичних почуттів людини з її світоглядними, моральними переконаннями.В.О.Сухомлинський надавав особливо великого значення в естетичному вихованні учнів казці, музиці, живопису. Кожна картина, кожне унаочнення повинні допомогти учням сприйняти слова вчителя, глибше усвідомити матеріал, який вивчається.На відміну від нього особливо велику увагу А.С.Макаренко приділяв хоровому співу. Він добре розумів, що спів викликає у дітей особливий настрій, допомагає організації колективу, виокремлював музично-хорове мистецтво як найбільш досяжне для будь-якого виховного закладу.

  Отже, творчий доробок В.О.Сухомлинського має різноплановий багатоаспектний характер, основу якого становлять педагогічні погляди і переконання видатного вченого. Формування у вихованців розуміння прекрасного було предметом постійної уваги А.С.Макаренка. Це яскраво простежується в його художніх творах «Педагогічна поема», «Прапори на баштах», «Марш 30-го року». Антон Семенович Макаренко був активним пропагандистом мистецтва, талановитим організатором художнього виховання в дитячому колективі, володів здібностями і знаннями щодо різних видів мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

  Навчання - це цілеспрямована  взаємодія вчителя і учнів, у  процесі якої здійснюються формування  у школярів наукових знань, способів  діяльності, емоційно-ціннісного і  творчого ставлення до оточуючої  дійсності, відбувається загальний  розвиток дитини .

  Виховання в широкому педагогічному значенні - процес цілеспрямованого впливу на особистість в умовах спеціально організованої виховної системи.

  Виховання у вузькому  педагогічному значенні - спеціальна  цілеспрямована діяльність з  метою формування у школярів  певних якостей, властивостей, відносин  людини, системи поглядів, переконань.

  Естетичне виховання - це : по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи  якого визначаються, плануються  та творчо реалізуються спеціально  підготовленими педагогами для  здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства  щодо формування підростаючого  покоління; по-друге, процес формування  естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати  та створювати прекрасне, умінь  та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно  розглядати , з одного боку, як  головну складову процесу естетичного  розвитку, а з іншого - як складову  процесу загального розвитку  особистості; по-четверте, у процесі  естетичного виховання поряд  з формуванням таких соціальних  якостей особистості, як естетичні  здібності, смак, уміння, відбувається  удосконалення зору, слуху, рухів  людини. Водночас із формуванням  естетичних здібностей здійснюється  розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.

  Змістом естетичного  виховання є виховання естетичного  сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного  судження, естетичного ідеалу, естетичного  смаку, естетичної діяльності.

методів виховання почуттів.

   Методи естетичного  виховання : 1)опора на емоційність  змісту, знаходження в ньому духовно  близького, істотно важливого, рідного  для школяра з метою збудження  і розвитку в нього моральних  почуттів; 2) вплив на почуття школяра  шляхом виразності викладу, мовлення, міміки, жестів педагога; 3) залучення  школярів до активної навчальної  і позакласної діяльності; 4) вплив  на почуття школярів емоційністю  обстановки; 5) вплив на почуття  школярів емоційністю стосунків  між ними, вчителями, батьками, оточуючими  людьми; 6) збудження почуттів фізичним  впливом на дитину ( тактильний  метод).

  Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

  Шляхи естетичного  виховання: оволодіння естетичними  знаннями в процесі вивчення  навчальних предметів; організація  факультативів ; естетичне виховання  у позакласній та позашкільній  роботі, у сім'ї, естетичне самовиховання  школярів.

  В історії педагогіки  накопичений значний досвід з  проблеми естетичного виховання. Це питання займає важливе  місце і у педагогічній спадщині  В.О.Сухомлинського, який широко  розробляв конкретні питання  естетичного виховання, які знайшли  практичне втілення в роботі  керованої ним Павлиської школи  і були докладно відображені  в його педагогічних працях. Великої уваги естетичному вихованню в своїх закладах приділяв А.С.Макаренко. Формування у вихованців розуміння прекрасного було предметом постійної уваги А.С.Макаренка.

  Найважливішим завданням естетичного виховання В.О.Сухомлинський вважав навчити дитину бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, духовне багатство, доброту, щирість і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі. Саме естетичне виховання, на думку педагога, має різнобічні зв'язки з усіма сферами духовного життя особистості та колективу. Завдання, які стоять перед сучасною педагогічною наукою, полягають в накресленні оптимальних шляхів підвищення ефективності естетичного виховання дітей у навчальних закладах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболина Т.Г., Митропольская  Н.Е. Эстетическое воспитание в  школе/ Т.Г. Аболина , Н.Е. Митропольская - К.: Высшая школа, 1987. - 252 с.

2.Антология педагогической  мысли Украинской ССР/Сост. Н.П.Калениченко/ Н.П.Калениченко. - М.: Педагогика, 1988. - 640 с.

3. Артемова Е.С., Чинаева  О.П. Некоторые теоретические и  практические проблемы эстетического  воспитания /О.П. Чинаева , Е.С. Артемова // Вопросы философии. - 1987. - № 4 - С. 63 - 67.

4. Бекетова Ю.В. Музично-естетичне  виховання молодших школярів  у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського /Ю.В. Бекетова // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / За заг. ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл. - кор.В.І.Лозової. - Харків.: ХДПУ, 1999. - Вип.10. - ч.2. - С. 39 - 43.

5. Березівська Л.П. Українські  традиції як культурологічні  засади спадщини В.О.Сухомлинського/Л.П. Березівська // Початкова школа. - 2006. - № 12 . - С. 5 - 8.

6. Блонский П.П. Курс педагогики/П.П. Блонский. - М.: Задруга, 1918. - 202 с.

7. Буров А.И. Предмет и  содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими  видами воспитания/А.И. Буров. - М.: Просвещение, 1971 . - 134

8. Ващенко Г. Виховний  ідеал/ Г. Ващенко. - Полтава: Полтавський  вісник, 1994. - 191 с.

9. Веркалець М.М. Педагогічні  ідеї Б.Д.Грінченка/М.М. Веркалець. - К.: Товариство “Знання” УРСР, 1990. - 48 с.

10. Верховинець В. Весняночка: Ігри з піснями для дітей  дошкільного віку та молодших  школярів. - 3-е вид/В. Верховинець. - К.: Музична Україна, 1969. - Вип.1. - 124

11. Витковская Н.С., Щербо  А.Б., Джола Д.Н. Формирование эстетической  культуры младших школьников/Н.С. Витковская.,А.Б. Щербо.,Д.Н. Джола. - К.: Радянська  школа, 1980. - 151 с.

12. Гіптерс З. Мистецтво  як засіб художньо-естетичного  виховання/З. . Гіптерс // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 - 63.

13. Горобець Н. Формування  естетичних почуттів у молодших  школярів засобами мистецтва/Н. Горобець // Рідна школа. - 1999. - № 11. - С. 46 - 49.

14. Грищенко Т. Традиції  гімназійного музично-естетичного  виховання і сучасна освіта /Т. Грищенко // Рідна школа. - 2001. - № 1. - С.34 - 35.