Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2013 в 19:41, реферат
Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.
Що ж таке рідна мова? Яку мову вважати рідною? Визначення рідної мови є у Д.Розенталя і М.Теленкової "Язык, усваиваемый ребёнком в раннем детстве путём подражания окружающим его взрослым". Але воно не дає вичерпної відповіді на поставлене запитання. А як же бути, коли дитина з раннього дитинства виховувалась у чужорідному мовному середовищі? На жаль, багато мовознавців забуває про те, що рідна мова закладена в людині генетично.
До публічної сфери суспільного життя відноситься і діяльність судової влади. Офіційне застосування державної мови врегульовано в адміністративному, цивільному і кримінальному судочинстві; статтею 10 Закону України «Про судоустрій України», статтею 7 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 19 Кримінально-процесуального кодексу України. Вказані положення про те, що українською мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії визнано такими, що відповідають Конституції України і є конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №8рп (справа про мову судочинства).
Конституційний суд України у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) визначив, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування ( мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Був період, коли міські ради міст України стали приймати рішення „ Про заходи щодо забезпечення положень Європейської Хартії регіональних мов, або мов меншин стосовно російської мови на територіях міст”. Такі випадки мали у м. Харкові, Донецьку, Дніпропетровську та інших містах Обґрунтовуючи такі рішення місцеві депутати посилались на ніби то піклування російськомовним населенням, яке зовсім не розуміє тієї української мови.
На нашу ж думку, з цих дій більш убачається піклування за себе ніж за народ. Протягом вже майже п’ятнадцяти років судочинство в Україні ведеться українською мовою і за цей час мали місце лише поодинокі випадки, коли громадяни заявляли клопотання про забезпечення їх перекладачами, або вони якось зневажливо відносились до ведення судового процесу українською мовою. Навпаки, більшість з громадян з гордістю заявляли, що вони будуть давати пояснення українською мовою.
Між тим, такі рішення суперечать нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України і визначається законом.
Аналогічна вказівка міститься в п. 4 ч.1 ст. 92 Конституції України де вказано, що виключно законами України визначається порядок застосування мов.
В своєму рішенні від 14.12.1999
року по справі
№16/99 Конституційний суд України також
зазначив, що використання російської
та інших мов національних меншин визначається
законами України.
Тобто національним законодавством визначено, що питання застосування мов на території України визначається виключно законами України.
Відповідно до ст.7 ЦПК України суд має забезпечити при розгляді справи здійснення цивільного судочинства державною мовою, складання судових документів лише державною мовою, незалежно від клопотання учасників процесу. Цивільно-процесуальний Кодекс не зобов’язує суд перекладати складені ним судові документи чи посвідчувати їх в разі здійснення перекладу іншими особами.
Разом з тим з урахуванням
статті 10 Конституції України особи,
які беруть участь у справі і не
володіють або недостатньо володіють
державною мовою, вправі робити заяви,
давати пояснення, виступати в суді і заявляти
клопотання рідною мовою або мовою, якою
вони володіють, користуючись при цьому
послугами перекладача в порядку, встановленому
статтями 22,23,55,86,130,164 та іншими нормами
ЦПК України. За змістом статті 55 ЦПК України
запрошення перекладача до участі у справі
є обов’язком особи, яка бере участь у
справі,
а не суду.
Українська мова з мови української глибинці повинна стати мовою міст України. Тривалий час носієм української мови залишався селянин. Сьогодні рідна мова все більш стає мовою реального спілкування. Українська мова повинна бути престижною мовою. Саме українською повинна видаватись більшість джерел, з яких щоденно буде одержуватись різноманітніша інформація. Українська мова є і має бути мовою держави, мовою її населення, мовою науки і мистецтва.