Проект Конституции Украины

 

Стаття 1.11.4.   

 

1. Екологічна експертиза  державних об'єктів у разі, коли  вона засвідчила стан недопустимого  забруднення, оплачується державою.  

 

2. Екологічна експертиза  недержавних об'єктів в аналогічному  випадку оплачується власником  цих об'єктів.   

 

Стаття 1.11.5.   

 

Право на судовий позов з метою відшкодування екологічних збитків гарантується.

 

Розділ 1.12. Продовольча безпека.

 

Стаття 1.12.1.

 

Кількість, якість, асортимент споживаних харчових продуктів, своєчасність і регулярність приймання їжі мають важливе значення для життєдіяльності організму.

 

Кожен громадянин України має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування.

 

Стаття 1.12.2.

 

Продовольча безпека — це спроможність держави, органів самоврядування гарантувати задоволення потреб у продуктах харчування на рівні, необхідному для нормальної життєдіяльності населення.

 

Забезпечення продовольчої безпеки, кількісного та якісного споживання – є одним з головних пунктів оцінки роботи Виконавчої влади.

 

Розділ 1.13. Економіка.

 

Стаття 1.13.1.

 

Грошовою одиницею України є гривня.

 

Стаття 1.13.2.

 

1. Основний еталон ціни  гривні – коефіцієнт ціни гривні  відносно до прожиткового мінімуму  однієї особи в Україні (скільки  гривень коштує прожитковий мінімум  однієї особи з розрахунку  на місяць, рік, тощо).

 

2. Відносний еталон гривні  – коефіцієнт відносності ціни  прожиткового мінімуму (товарів, робіт  та послуг) в Україні (в гривні) до ціни таких же товарів, робіт  та послуг в країні, національна  валюта якої розглядається.

 

Стаття 1.13.3.

 

1. Ринкова економіка є  втіленням економічної свободи,

планова економіка має гарантії,

соціальна економіка є захистом людей,

ресурсорієнтована економіка сприяє гармонійному розвитку технологій і природи,

тому економіка України соціально – планово – ринково - ресурсорієнтована.

 

2. Економіка України - це  політика розвитку її національних  продуктивних сил.

 

 

Стаття 1.13.4.

 

1. Торгівля є вільною.

 

2. Іноземні інвестиції  заохочуються. 

 

Стаття 1.13.5.

 

Розмір приватних банківських рахунків та обсяг приватної власності в Україні не обмежуються.

 

Стаття 1.13.6.

 

1. Державні податки не  можуть бути такими, щоб це  становило загрозу економічній  свободі.

 

2. Податки з фізичних  осіб Громадян України не повинні  перевищувати 10% доходу.

 

3. Податки з юридичних  осіб в Україні не повинні  перевищувати 15% доходу.

 

4. Комунальні платежі  фізичної особи Громадянина України, адресно та особисто  компенсуються (субсидії) державою і місцевим самоврядуванням, згідно законів України.

 

Стаття  1.13.7.

 

1. Банківська система  може стабільно існувати, лише  як структура, що забезпечує ефективність  продуктивної праці.

 

2. Національний банк України  – головний, центральний  банк  України (НБУ).

 

3. Національний банк України  несе відповідальність за грошову  політику.

 

4. Верховна Рада України  здійснює перевірку Національного  банку України відносно того, наскільки відповідально використовуються  фонди. 

 

5. Рішення про керівництво  Національним банком України  і його діяльність встановлюються  Законами України.

 

6. Лише Національний банк  України має право друкувати  банкноти і випускати монети.

 

Постанови про грошову і платіжну систему в інших випадках встановлюються законом. 

 

7. Забезпечення стабільності  гривні є основною функцією  центрального банку держави - Національного  банку України.

 

8. Емісія гривні здійснюється  виключно Національним банком  України.

 

9. Визначення засад грошово-кредитної  політики та контроль за її  проведенням здійснює Рада Національного  банку України.

 

10. Національний банк України  приймає участь у розробці  Виконавчою владою бюджету України  та територіальних громад, надаючи  основи грошово-кредитної політики  на наступний рік та наступні  десять років.

 

11. Національний банк України  разом з Виконавчою владою  відповідальні за погашення боргів  України.

 

12. Основи грошово-кредитної  політики в Україні виключають  лихварство.

 

13. Кожний сьомий рік  починається з прощення боргів (2021 р., 2028 р., 2035 р., 2042 р., 2049 р. …).

 

Стаття 1.13.8.

 

1. ОКЛАД – щомісячний  фіксований розмір заробітної  плати.

 

2. Посадовий оклад - щомісячний  розмір погодинної оплати праці, установлюваний, як правило, для  керівників, фахівців і службовців.

 

3. Мінімальний посадовий  оклад не може бути нижче  прожиткового мінімуму.

 

4. Для керівників, фахівців  і службовців може бути встановлений  інший вид оплати праці (у відсотках  від виручки, в долях від прибутку  та інше).

 

5. Максимальний посадовий  оклад – п'ятнадцять мінімальних  заробітних плат (посада – Президент  України).

 

6. Заробітна плата - це  посадовий оклад + винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений  ним орган виплачує працівнику  за виконану ним роботу.

 

7. Заробітна плата не  може бути менше, ніж посадовий  оклад.

 

8. Розмір заробітної плати  залежить вiд складності та умов виконуваної роботи, рівня навчання, професiйно-дiлових якостей працівника, результатів його праці та господарської дiяльностi підприємства, установи, органiзацiї i максимальним розміром не обмежується.

 

9. Питання державного i договірного  регулювання оплати праці, прав  працiвникiв на оплату праці та їх захисту визначається Конституцією України, Законами України та іншими нормативно-правовими актами.

 

10. Оплата праці за законним  договором (угодою, контрактом) відповідає  тексту документа.

 

Стаття 1.13.9.

 

1. Прожитковий мінімум  – це вартісна величина набору  продуктів харчування, а також  мінімального набору  непродовольчих  товарів, послуг, які необхідні для  нормального функціонування організму  людини та задоволення основних  соціальних і культурних потреб  особистості.

 

2. Прожитковий мінімум  не може бути вищий за мінімальну  заробітну плату.

 

3. Сферою застосування  показників прожиткового мінімуму  є:

 

- загальна оцінка рівня  життя в Україні;

 

- оцінка ціни гривні;

 

- встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати  та мінімальної пенсії, визначення  розмірів соціальної допомоги, допомоги дітям, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України;

 

- визначення права на  призначення соціальної допомоги;

 

- визначення державних  соціальних гарантій і стандартів  обслуговування та забезпечення  в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та  інших;

 

- встановлення величини  неоподатковуваного мінімуму доходів  громадян;

 

- формування Державного  бюджету України та місцевих  бюджетів;

 

- загальної оцінки рівня  життя в Україні, що є основою  для реалізації соціальної політики  та розроблення окремих державних  соціальних програм.

 

4. Для оцінки рівня  життя в регіоні, розроблення  та реалізації регіональних соціальних  програм, визначення права на  призначення соціальної допомоги, що фінансується за рахунок  місцевих бюджетів, органами місцевого  самоврядування може затверджуватися  регіональний прожитковий мінімум, не нижчий від установленого  відповідно до Закону України.

 

Стаття 1.13.10.

 

1. Мінімальна заробітна  плата - це законодавчо встановлений  розмір заробітної плати за  просту, некваліфіковану працю, нижче  якого не може провадитися  оплата за виконану працівником  місячну, а також погодинну норму  праці (обсяг робіт, послуг).

 

2. Мінімальна заробітна  плата є державною соціальною  гарантією, обов'язковою на всій  території України для підприємств, установ, організацій усіх форм  власності і господарювання та  фізичних осіб.

 

3. Заробітна плата підлягає  щоквартальній індексації у встановленому  законодавством порядку.

 

Стаття 1.13.11.

 

1. Посадові оклади депутатів  залежать від рівня мінімальної  заробітної плати, рівня знань, вміння  приймати прогресивні безпечні  рішення та впроваджувати їх:

 

• перший територіальний рівень влади (громада першого територіального рівня) – дві мінімальні заробітні плати;

 

• другий територіальний рівень влади (громада другого територіального рівня) – чотири мінімальні заробітні плати;

 

• третій територіальний рівень влади (громада третього територіального рівня) – шість мінімальних заробітних плат;

 

• четвертий територіальний рівень влади (громада четвертого територіального рівня) – вісім мінімальних заробітних плат;

 

• п’ятий територіальний рівень влади (громада п’ятого територіального рівня) – десять мінімальних заробітних плат;

 

• шостий територіальний рівень влади (громада шостого територіального рівня) – дванадцять мінімальних заробітних плат;

 

• сьомий територіальний рівень влади (громада сьомого територіального рівня)  – чотирнадцять мінімальних заробітних плат.

 

Посадовий оклад Президента України – п'ятнадцять мінімальних заробітних плат (самий високий для посадових осіб в Україні).

 

2. Окрім посадового окладу  депутат має право отримувати  додатково таку ж саму суму  грошей на облаштування місця  роботи, технічні засоби, транспорту, утримування Помічника депутата  та іншого персоналу, окрім витрат  на заробітну плату депутату.

 

3. Депутати можуть перерозподіляти  між собою додаткові кошти  на  підставі законних договорів, окрім перерозподілу на заробітну  плату депутату.

 

4. Робочий день депутата (на робочому місті) складає чотири  години (субота – три години), або двадцять три години на  тиждень.

 

5. Додаткове підвищення  заробітної плати депутату (залежно  займаної посади, складності праці, важких умов праці, ненормованого  часу праці, небезпечних умов  праці та інше) можливе за рішенням  керівника органу влади, підтвердженого  всіма гілками влади та Всенародним  Референдумом України на термін  не більше ніж п’ять років.

 

Стаття 1.13.12.

 

1. Мінімальний штатний  посадовий оклад залежить від  рівня кваліфікації працівника, необхідного для роботи на  цій штатній посаді:

 

- некваліфікований  труд (середня освіта )  – від одного  прожиткового мінімуму;

 

- кваліфікований  труд (середня  спеціальна освіта )  – від  чотирьох  прожиткових мінімумів;

 

- висококваліфікований  труд (вища освіта )   – від  семи прожиткових мінімумів.

 

2. Заробітна плата залежить  від займаної посади, рівня кваліфікації, освоєння та впровадження новітних результативних  технологій,  передової організації праці, якості результатів праці, складності роботи, важких умов праці, ненормованого часу роботи, небезпечних умов та іншого.

 

Стаття 1.13.13.

 

1. Місцеві бюджети є  самостійними, вони не включаються  до Державного бюджету України  та інших бюджетів.

 

2. Органи  місцевого  самоврядування  з  урахуванням місцевих умов  і особливостей можуть перерозподіляти  між собою  на  підставі законних  договорів окремі повноваження  та власні бюджетні кошти.

 

Стаття 1.13.14.

 

1. Виконавчі органи місцевого  самоврядування подають у грудні  до Ради територіальної громади  Програму та Генеральний План  розвитку територіальної громади  на двадцять п’ять років з  кожнорічним подовженням дії ще на один рік.

 

2. Виконавчі органи місцевого  самоврядування подають у січні  до Ради територіальної громади  Звіт про виконання Програми, Генерального Плану розвитку  територіальної громади.

 

3. Місцевий бюджет на  наступний рік у вигляді проекту  готує територіальна Виконавча  влада і подає до Представницької  територіальної влади у жовтні.

 

До проекту бюджету додаються копії документів [результати тендерів, законні договори (угоди, контракти), джерела надходження грошей, кошторис і інші розрахунки], з підписами керівних осіб і  виконавців.

 

Бюджет та інші документи, додатки, не підписані виконавцями, вважаються неприйнятими (недійсними).

 

4. Місцевий бюджет на  наступні десять років у вигляді  проекту готує територіальна  Виконавча влада і подає до  Представницької територіальної  влади у листопаді.

 

5. Виконавчі органи місцевого  самоврядування подають до Ради  територіальної громади звіт (аналіз  з пропозиціями) про виконання  бюджету громади за три місяці  року (у квітні), шість місяців  року (у липні), дев’ять місяців  року (у жовтні), рік (у січні), десять  років (у лютому).

 

Стаття 1.13.15.

 

1. Державний бюджет України  на наступний рік у вигляді  проекту закону готує Кабінет  Міністрів України і подає  до Законодавчої Палати Верховної  Ради України у жовтні.

 

До проекту бюджету додаються результати тендерів, законних договорів (угод, контрактів) та інші документи (завірені копії) з кошторисом і підписами виконавців.