Проект Конституции Украины

 

Стаття 2.1.17.

 

Виправдувальний вирок суду, якщо він задовольняє підсудного, не може бути скасований у будь-якому випадку.

 

Стаття  2.1.18.

 

Кожен, хто підозрюється в скоєнні злочину або правопорушенні, має право на юридичну допомогу з моменту, коли таке підозріння висловлене йому посадовою особою.

 

Стаття 2.1.19.

 

Арешт і обшук в нічний час у громадян, що знаходяться в своєму житлі, заборонені.

 

Стаття 2.1.20.

 

Арешт без санкції судді є підставою повної реабілітації заарештованого незалежно від доказів його провини.

 

Стаття 2.1.21.

 

Будь-яке необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності є злочином, збиток від якого підлягає обов'язковому відшкодуванню.

 

Стаття 2.1.22.

 

Кожен, кого позбавили свободи, має право на невідкладну зустріч з суддею для оскарження вирішення про позбавлення свободи.

 

Стаття 2.1.23.

 

1. Кожен затриманий має  право сприяти найскорішому установленні  своєї особистості.

 

Затримані, які не скористались цим правом, лишають себе інших прав затриманого.

 

2. Кожен, кого позбавили  свободи, має право на невідкладне  сповіщення родичів або близьких  йому людей про своє положення.

 

Стаття 2.1.24.

 

1. Кожен, чия свобода обмежується  на законній підставі посадовою  особою, зобов'язаний отримати безпосередньо  у момент обмеження свободи "Картку  гарантій прав особи, чия свобода  обмежується".  

 

2. Зневага цим правилом  з боку посадової особи є  правопорушенням, яке веде до  реабілітації особи, чия свобода  була обмежена, незалежно від  доказів його провини.

 

Стаття 2.1.25.

 

1. Ніхто не може піддаватися  тортурам або жорстокому поводженню  з боку посадових осіб в  умовах обмеженої свободи.  

 

2. Режим перебування громадян  і інших осіб в місцях позбавлення  волі не може мати на меті  приниження їх гідності. Стан  несвободи є достатнім покаранням.

 

Стаття 2.1.26.

 

Громадяни, що знаходяться в соціально ослабленому стані, мають право на соціальний захист і матеріальну допомогу коштом держави.

 

Стаття 2.1.27.

 

Громадянам і іншим особам гарантується право бути суб'єктами і об'єктами добродійної діяльності.

 

Стаття 2.1.28.

 

Обов'язок спілкуватися на певній мові може покладатися виключно на посадових осіб.

 

Стаття 2.1.29.

 

Оскільки національна приналежність громадян є питанням особистого вибору, розвиток національної культури гарантується режимом невтручання.

 

Стаття 2.1.30.

 

Жодна людина без її вільної згоди  не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам чи експериментам.

 

Стаття 2.1.31.

 

1. Кожен має право на  сім'ю та повагу до сімейного  життя.

 

2. Шлюб ґрунтується на  вільній згоді. Кожен із подружжя  має рівні права і обов'язки  у шлюбі та сім'ї.

 

Умови, особливості фіксуються у законному шлюбному договорі (угоді, контракті), підписаному сторонами.

 

3. Батьки зобов'язані утримувати  і виховувати дітей до їх  повноліття (до 18 років), у тому числі  народжених поза шлюбом, якщо  батьківство визнане батьками  або судом.

 

4. Повнолітні діти зобов'язані  піклуватися про своїх непрацездатних  батьків.

 

5. Сім'я, дитинство, материнство  і батьківство охороняються державою.

 

Стаття 2.1.32.

 

1. Діти рівні у своїх  правах і свободах незалежно  від походження, а також від  того, народжені вони у шлюбі  чи поза ним.

 

2. Насильство над дитиною  та її експлуатація, втягування  у діяльність, шкідливу для моральності  та нормального розвитку дитини, забороняються.

 

3. Утримання та виховання  дітей-сиріт і дітей, позбавлених  батьківського піклування, покладається  на державу.

 

4. Держава заохочує і  підтримує благодійницьку діяльність  щодо дітей.

 

Стаття 2.1.33.

 

Гарантується право виховувати  у дітей необхідний етичний код:

 

• гордість за себе, свою сім'ю, свій рід, близьких, свій народ;

• почуття індивідуальної відповідальності, дотримання законів своєї країни;

• етичні принципи, терпимість до інакомислення, довіру до оточення;

• здатність радіти успіхам іншого і засмучуватися його невдачами;

• повагу до свободи слова, честі і гідності, моральних цінностей і культури, правдивої інформації;

• повагу до авторських прав, недопущення плагіату;

• прагнення до чистоти рідного язика;

• вміння жити в співтоваристві різних людей («у єдності сила і здатність до дії»);

• вміння йти на компроміс при прийнятті рішень;

• відношення до багатства, як до величини що постійно приростає, напрацьовується;

• визнання помилок і вміння швидко їх виправляти.

 

Стаття 2.1.34.

 

Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності організацій споживачів.

 

Стаття 2.1.35.

 

1. Держава створює умови, за яких сім’я чи одинокий  дорослий громадянин України  має змогу отримати одну ділянку  території (не менше ніж пів  гектара) і побудувати на ній  екологічно чисте житло (садибу). Питання вирішується позитивно  на протязі не більше одного  року місцевим органом четвертого  рівня виконавчої територіальної  влади.

 

Або:

2. Селянська сім’я чи  одинокий дорослий громадянин  України мають право отримати  у 

пожиттєве користування вільний земельний наділ (не менше ніж чотири гектари придатних до сільського виробництва) для постійного проживання та ведення сільського господарства. Питання вирішується позитивно на протязі не більше одного року місцевим органом четвертого рівня виконавчої територіальної влади.

 

Або:

3. Кожна сім’я чи одинокий  дорослий громадянин України  має право на безоплатне отримання  однієї ділянки землі, площею  не менш ніж один гектар, у  пожиттєве користування для облаштування на ній екологічно чистого родового маєтку. Питання вирішується позитивно на протязі не більше одного року місцевим органом четвертого рівня виконавчої територіальної влади.

 

4. Умови виділення землі  під екологічно чистий родовий  маєток:

 

• Земельна ділянка під екологічно чистий родовий маєток надається безоплатно.

 

• Екологічно чистий родовий маєток оформляється тільки на дієздатну фізичну особу, пожиттєво, з правом передачі його у спадок.

 

• Екологічно чистий родовий маєток є екологічно чистою територією.

 

• Екологічно чистий родовий маєток неподільний (не може бути поділений на частини).

 

• Земельна ділянка, споруди, врожай, продукція і засоби реалізації екологічно чистого родового маєтку не оподатковуються.

 

• Плата за користування землею екологічно чистого родового маєтку не стягується. 

 

• Вступ у спадок екологічно чистим родовим маєтком не оподатковується.

 

• Територія екологічно чистого родового маєтку недоторканна (ніхто не має права проникнути на територію екологічно чистого родового маєтку проти волі тих, хто там мешкає, інакше ніж у випадках прямо установлених законом чи по рішенню суду, яке прийняло законну силу).

 

• Земельна ділянка, надана для створення екологічно чистого родового маєтку і використана за призначенням, не може бути вилучена у її користувача (виключення – за рішенням суду, коли земельна ділянка не використовувалась за призначенням більш ніж п’ять років без поважних причин, або коли користувач від неї відмовився).

 

• Екологічно чистий родовий маєток не підлягає куплі-продажу, не може бути предметом фінансових, юридичних чи політичних дій.

 

• Земельна ділянка, надана для утворення екологічно чистого родового маєтку, не може бути використана як засіб платежу, застави, дарування, обміну. Допускається лише обмін одного екологічно чистого родового маєтку на інший екологічно чистий родовий маєток в установленому за законом порядку.

 

• На земельній ділянці екологічно чистого родового маєтку користувач має право будувати садибу (будинок) по індивідуальному плану, паркан, висаджувати сад, ліс, город, клумби, рити ставок, тощо.

 

• Не може бути дозволено більше одного екологічно чистого родового маєтку на одну сім’ю чи одинокого громадянина України.

 

• Допускається наявність у фізичних осіб інших земельних ділянок (не мають відношення до екологічно чистого родового маєтку), які використовуються для ведення господарської або іншої діяльності.

 

• Сім’я чи одинокий громадянин України, які вже мають земельну ділянку площею не менше ніж один гектар, обладнану згідно положення про екологічно чистий родовий маєток, має право звернутись у земельні органи для отримання статусу «екологічно чистого родового маєтку» та прав на податкові і інші пільги, які надаються користувачам екологічно чистих родових маєтків. Пільги надаються з моменту реєстрації, компенсації не виплачуються.

 

• У екологічно чистому родовому маєтку можуть одночасно проживати декілька поколінь роду (батьки, діти, онуки, правнуки, тощо).

 

• Кожна з сімей роду має право на отримання окремої земельної ділянки площею не менше ніж один гектар для облаштування самостійного екологічно чистого родового маєтку.

 

• Питання виділення земельної ділянки дітям (до 15 років), підліткам (від 15 до 18 років), недієздатним, частково дієздатним громадянам,  вирішує виключно Верховна Рада України.

 

• Рішення про надання земельної ділянки для облаштування на ній екологічно чистого родового маєтку сім’ям і одиноким дорослим людям (біженцям, фізичним особам, які мають особисті заслуги перед Україною, тощо), приймає у персональному порядку Верховна Рада України.

 

• Забороняється організація на території екологічно чистого родового маєтку промислових та інших виробництв, які можуть завдавати шкоду довкіллю і людині, а також ведення інтенсивного сільського господарства.

 

• Декілька екологічно чистих родових маєтків, які межують між собою, можуть об’єднатися у екологічно чисте родове поселення (селище).

 

5. Держава, при появі третьої  дитини в родині або її усиновлення, винагороджує родину (безоплатно, за  їх згодою) готовим економічним  будинком площею до 120-150 кв. м. та  екологічно чистим родовим маєтком  площею не менше 1 га у екологічно  чистому родовому поселенні (селищі).

 

Стаття 2.1.36.

 

1. Особа, яка порушила  заборонене Конституцією України, як виняток, за рішенням суду, один раз у житті має шанс  не бути заарештованою при  умові:

 

• щиросердного розкаяння;

 

• самостійної явки у найкоротший термін до правоохоронного органу з письмовою заявою про визнання свого правопорушення;

 

• правдивого свідчення;

 

• допомоги слідчим органам у повному розкриттю правопорушення.

 

2. Суд має право, як  виняток, замінити арешт або відбування  покарання за порушення особою  вимог Конституції України, Закону  України на домашній арешт, умовне  покарання, суспільно-корисну працю, відстрочення виконання покарання, штрафні та інші грошові санкції, довгострокове (не менше п’ятнадцяти  років) поселення у екологічно  чистому родовому поселенні (за  умови добровільної згоди засудженого  і поселенців та наявності  можливостей створення екологічно  чистого родового маєтку), тощо.

 

Рішення суду відносно заміни особі арешту чи відбування покарання на інший вид покарання, повинно враховувати офіційну змогу правоохоронних органів проводити явний нагляд за цією особою на протязі певного часу та можливість арешту особи і повторний, додатковий розгляд справи судом, у разі порушення цією особою умов заміни арешту на іншу форму виховного впливу.

 

Стаття 2.1.37.

 

Органи шостого і сьомого рівнів територіальної влади визначають пункти-притулки (Адміністративні центри, міста, містечка, селища, села та інше), де вперше в житті

скоївший протиправні дії може мати змогу добровільно сховатись від переслідування і затримання  правоохоронними органами за умови:

 

• у подальшому не порушувати Конституцію України і Закони України;

 

• реєстрації на протязі 30 діб за адресою нового місця проживання;

 

• працевлаштування на протязі 60 діб;

 

• постійного знаходження на визначеній місцевості до закінчення максимального терміну давності (можливе затримання, арешт за межами добровільної схованки).

 

Стаття 2.1.38.

 

Найнятий робітник може їсти від плодів, які він обробляє.

 

Стаття 2.1.39.

 

1. Громадянам гарантується  свобода літературної, художньої, наукової  і технічної творчості, захист  інтелектуальної власності, їхніх  авторських прав, моральних і  матеріальних інтересів, що виникають  у зв’язку з різними видами  інтелектуальної діяльності.

 

2. Кожний громадянин має  право на результати своєї  інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати  або поширювати їх без його  згоди, за винятками, встановленими  законом.

 

3. Держава сприяє розвиткові  науки, встановленню наукових зв’язків  України зі світовим співтовариством.

 

4. Культурна спадщина  охороняється законом.

 

5. Держава забезпечує  збереження історичних пам’яток  та інших об’єктів, що становлять  культурну цінність, вживає заходів  для повернення в Україну культурних  цінностей народу, які знаходяться  за її межами.

 

Стаття 2.1.40.

 

1. Права і свободи людини  і громадянина захищаються судом.