Організаційно-технічний рівень виробництва як важлива характеристика ефективності функціонування підприємства

Завод є лідером галузі за обсягом випущених ювелірних  виробів зі срібла, а сама марка  «Харківський ювелірний завод» є  знаком високої якості ювелірних  виробів, якому довіряють не тільки на Україні, але і в Росії, Білорусії, Казахстані, Молдові, Узбекистані та країнах Балтії.

На сьогоднішній день ЗАТ "Харківський ювелірний завод" - підприємство з повним циклом виробництва - від розробки ескізу до виходу готового виробу і його реалізації, що володіє  правом самостійно таврувати свою продукцію  Державним пробірним клеймом.

На заводі першочергову увагу приділяють якості металу - сріблу, як вихідному матеріалу для виробництва виробів. Для цього в нашому розпорядженні є власна акредитована хімічна лабораторія, у 2006 році на заводі, вперше в ювелірній галузі, впроваджено систему управління якістю, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ІSO 9001-2001. У виробництво йде тільки метал, який відповідає високим стандартам якості, без шкідливих хімічних добавок.

На основі сучасних технологій завод виробляє широкий асортимент стильних ювелірних виробів, розрахований на задоволення найвимогливіших  потреб наших покупців. Виробництво  Харківського ювелірного заводу оснащене найсучаснішим обладнанням. Освоєння технології дозволяють випускати вироби будь-якої складності.

Асортимент Харківського ювелірного заводу включає ювелірні вироби, ланцюги машинного й ручного  в'язання, столове срібло та сувеніри. Номенклатура налічує більше 3000 найменувань.

Особливістю ювелірних виробів  і прикрас Харківського ювелірного заводу є застосування різноманітних  технік: лиття, штампування і ручної праці, комбінація срібла з чорнінням, патинуванням, позолотою, різнокольоровими емалями, алмазною огранюванням, з натуральними і синтетичними вставками.

2. Технологія  виробництва ювелірних виробів

 

У технологічному процесі  виробництва ювелірних виробів  можна виділити кілька основних етапів.

Перший етап - ескіз виробу, виконаний художником - модельєром. На цьому ж етапі виконується  підбір вставок у виріб. Вималюваний і пророблений ескіз потрапляє на доопрацювання до 3D - модельєра, який за допомогою 3D-принтерів створює необхідну базу для нарощування первинної моделі майбутнього ювелірного виробу, виконаної з воску (восківка). Первинну восківку підрізають і запікають у гумовій прес-формі, після доопрацювання якої, відливаються робочі восківка.

Наступний етап – лиття напівфабрикату. Робочі восківки набирають у «ялинки» за кількістю виробів і поміщають у ливарні машини. Лиття металу виконується по виплавлюваних з воску моделях з використанням сучасного обладнання, яке забезпечує отримання високоякісних відливків. Процес лиття ювелірних виробів досить складний і вимагає залучення фахівців та спеціальної технології. Тільки в результаті налагодженого процесу лиття виходить напівфабрикат хорошої якості, без пор і інших дефектів, що дозволяє в результаті отримувати готові вироби найвищої якості. Тому не кожне ювелірне виробництво може дозволити собі утримання ливарної машини.

Далі золотий напівфабрикат  потрапляє на ділянку монтування, де проходить подальшу механічну  обробку і складання. Після цього  може виконуватися додаткове полірування виробу перед наступним етапом - закріпкою. На етапі закріпки виріб прикрашають заздалегідь відібраними і підготовленими ювелірними вставками. На заключному етапі виробу надається остаточний блиск за допомогою полірування. Далі вироби потрапляють на облік, де зважується, і на цьому ж етапі прикріплюються спеціальні ярлики. Далі вироби відправляються у відбірну інспекцію, звідки знову повертаються на склад готової продукції [12].

3. Розрахунок  основних показників організаційного  та технічного рівня виробництва

 

Коефіцієнт механізації (автоматизації) виробництва (K_в):

Враховуючи те, що на даному підприємстві застосовується автоматизована, механізована та ручна праця, зробимо поправку у формулі (у знаменнику - сума обсягу продукції, виробленої з допомогою машин, автоматів та ручним способом).

Обсяг продукції, що вироблена  з допомогою машин, автоматів (чи, відповідно, вручну) складає вартість комплектуючих, напівфабрикатів (заготовок, деталей), що обробляються.

2011:

Коефіцієнт механізації  виробництва:

 

Коефіцієнт автоматизації  виробництва:

 

Питома вага продукції, виробленої ручним способом:

 

Виробництво продукції механізовано на 56,8%, а автоматизовано на 21,2%, питома вага ручних робіт складає 22%.

Даний розподіл є характерним  для ювелірної галузі, такої великої  частки ручної праці вимагає сама технологія вироблення ювелірних виробів. Зачистка виробів, художнє оздоблення вимагають саме ручної праці.  Автоматизувати процес можна лише на етапі виготовлення заготовок.

2012:

Коефіцієнт механізації  виробництва:

 

Коефіцієнт автоматизації  виробництва:

 

Питома вага продукції, виробленої ручним способом:

 

У порівнянні з 2011 роком рівень механізації знизився на 0,5% і становить 56,3%,  рівень автоматизації зріс на 3% за рахунок введення в дію нової машини, що дозволяє автоматизувати процес моделювання заготовок, а отже виробництво автоматизовано на 24,2%, питома вага ручних робіт становить 19,5%, на цей показник вплинуло також зниження кількості замовлень на вироби ручної роботи.

 

Коефіцієнт  механізації  (автоматизації)  праці (К_т):

2011:

Коефіцієнт механізації  праці:

 

Коефіцієнт автоматизації  праці:

 

Питома вага ручної праці

Частка робітників, зайнятих на механізованих роботах становить 59,4%, на автоматизованих процесах – 15,3%, ручна праця складає 25,3%. Досить висока частка  ручної праці говорить про високий рівень якості ювелірної продукції.

2012:

Коефіцієнт механізації  праці:

 

Коефіцієнт автоматизації  праці:

 

Питома вага ручної праці

Частка робітників,що задіяні  в механізованих процесах суттєво  не змінилася  і становить 58,6%. Рівень автоматизації зріс на 2%, і складає 17,3%, ручна праця складає 24,1%. Зміни спричинені зростання кількості працюючих (+7 чоловік) та введенням нового автоматизованого обладнання.

 

Коефіцієнт електрифікації  виробництва (К_е):

2011:

           

2012:

 

Отже, частка електроенергії, що споживається електродвигунами, електроапаратами і технологічними установками складає  67,6% у 2011 році, 65,3% - у 2012 році. Як бачимо, суттєвої зміни у структурі не відбулося

     Коефіцієнт  електромісткості  продукції (Е_м)  визначається відношенням  вартості  спожитої  у  виробництві  електроенергії  С_е (вартості спожитої на виробництві енергії) до вартості  продукції  підприємства,  виробленої  за  даний  період, О:

2011:

 

2012:          

                                 

Як свідчить коефіцієнт електромісткості продукції, електромісткість збільшилась  з 0,141 до 0,142. Суттєвих змін не відбулося. На 1 грн виробленої продукції припадає 0,14 грн енергозатрат.

 

Механоозброєність  праці (М_о):

2011:

          

2012:

   

26,87 тис грн. вартості машин і устаткування припадає на одного робітника у 2011 році. У 2012  – 25,09 тис грн. Зменшення механоозброєності спричинене зростанням чисельності працівників та зниженням вартості основних виробничих фондів.

Середній вік  устаткування (Т_y):

Середній вік устаткування складає 11 років (2012 рік). Парк обладнання постійно оновлюється, щороку закуповуються  нові види обладнання, які дозволяють зменшити трудомісткість виробів і  поліпшити їх якість. 

Коефіцієнт зносу  основних засобів:

 – на початок звітного періоду

 – на кінець звітного періоду

Коефіцієнт зносу основних засобів на кінець звітного періоду підвищився, що свідчить про фізичний і моральний знос ОФ.

 

Коефіцієнт оновлення основних засобів:

 

Як  бачимо, основні засоби дійсно оновлюються.

 

Технічна  озброєність  праці (Т₀₎ :

2011:

         ) 

2012:

)

Озброєність праці активними  основними фондами складає: 5,16 тис  грн. на одного працівника – у 2011 році, 3,74 тис грн. - у 2012 році. Це негативна  динаміка, її причиною є зниження кількості  основного виробничого обладнання і зростання чисельності працівників.

 

Фондоозброєність  праці (Ф_n):

2011:

) 

2012:

)

Рівень оснащеності працівників, що зайняті у виробництві, основними виробничими фондами: 15,44 тис грн. на одного працюючого у 2011 році, 14,43 тис грн. – у 2012 році. Такі зміни в озброєності праці можуть свідчити про незначне погіршення рівня технічного розвитку підприємства. Частково на ці зміни може впливати збільшення чисельності працюючих.

 

    Коефіцієнт  автоматизації  парку  обладнання (К_а):

      

        

Рівень автоматизації  підприємства в цілому складає 16%, оскільки в дію було введено 2 агрегата, один з яких автоматичний. У 2011 році даний показник складав 14%.   

 Коефіцієнт тривалості  ремонтного обслуговування (K_тр):

                                          

Ремонтне обслуговування проходить у відповідності з  планом, відхилення незначні.

Оцінка та аналіз організаційно-управлінського рівня  виробництва

 Коефіцієнт  спеціалізації  (К_с)

Дане підприємство повністю спеціалізоване, оскільки питома вага іншої ТП, що не відповідає його профілю, складає менше 1%.

Коефіцієнт  кооперації  виробництва (Ц_к):

2011:

                                                

2012:

 

Даний показник свідчить про  те, що багато комплектуючих виробів виготовляється на стороні. Дане підприємство має багато партнерських зв’язків та високий рівень залежності від ритмічності поставок.

 

Середнє  число  управлінського  персоналу в  розрахунку на одного  робітника ():

2011:

 

2012:

 

На даному підприємстві кількість  управлінського персоналу оптимальна.

 

Коефіцієнт  використання  інформації  (коефіцієнт інформаційної  місткості) :

На даному підприємстві коефіцієнт використання інформації становить 0,94, що свідчить про високий рівень корисного використання інформації, яка надходить на підприємство.

 

Коефіцієнт  якості  виконання  управлінських  функцій (К_уя):

Коефіцієнт  якості  виконання  управлінських  функцій складає 0,17, що свідчить про порівняно високу якість роботи працівників управління по забезпеченню матеріально-технічного постачання, технічній підготовці виробництва і т.д.

 

Коефіцієнт серійності: визначається діленням вартості продукції на число найменувань виробів, які випускаються. Чим більша його величина, тим вища концентрація виробництва і значніші економічні переваги, що з неї випливають:

 

2011:

 

2012:

 

Дане число свідчить про  низьку концентрацію виробництва. Підприємство характеризується низьким рівнем серійності. Але для даної галузі це не є однозначним недоліком, адже більш широкий асортимент приваблює більшу кількість споживачів, хоча й ускладнює процес виробництва водночас.

Рівень  спеціалізації  підприємства  характеризують  наступні  основні  показники: широта номенклатури (асортименту), тобто число  найменувань продукції, яка  випускається  даним  підприємством. При інших  рівних  умовах, чим  менше  найменувань (типів, видів)  продукції випускається, тим вищий рівень  спеціалізації.

На ювелірному заводі число найменувань продукції, що випускається 3005: ланцюжки з різними типами в’язання, обручки, сережки, кулони, іконки і т.д. Але більшість виробів виготовляється саме зі срібла. Це свідчить про високий рівень спеціалізації підприємства.

 

 

3.3 Розрахунок комплексного показника техніко-організаційного рівня виробництва

 

Повернемося до методики Коломієць. Як уже було вище зазначено, між обраними показниками та продуктивністю праці, встановлений прямий зв'язок.

Y=0,183Х₁ + 0,157Х₂ + 0,014Х₃ + 0,175Х₄ + 0,153Х₅ + 0,015Х₆ + 0,069Х₇ + 0,077Х₈ + 0,102Х₉ + 0,109Х₁₀ + 0,112Х₁₁ + 0,12Х₁₂ + 0,106Х₁₃+ 0,11Х₁₄+ 0,032Х₁₅  + 0,056Х₁₆ + 0,014Х₁₇ + 0,0325Х₁₈ + 0,025Х₁₉ + 0,089Х₂₀ + 0,037Х₂₁ +  0,021Х₂₂ + 0,0201Х₂₃

У – продуктивність праці;

Х₁, Х₂, Х₃…Х₂₄ – фактори, що впливають на продуктивність праці.

Х₁ – коефіцієнт механізації виробництва;

Х₂ – коефіцієнт автоматизації виробництва;

Х₃ – питома вага продукції, виробленої ручним способом;

Х₄ – коефіцієнт механізації праці;

Х₅ – коефіцієнт автоматизації праці;

Х₆ – питома вага ручної  праці;

Х₇ – коефіцієнт електромісткості продукції;

Х₈ – коефіцієнт електрифікації виробництва;;