Создание программного обеспечения

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Октября 2013 в 21:31, дипломная работа

Краткое описание

Навчання - дуже важливий процес в сучасному суспільстві. Від того наскільки якісно і ефективно воно буде здійснюватися залежить добробут народу. У нинішній складній економічній ситуації вкрай необхідний приплив нових добре підготовлених кадрів у всі сфери народного господарства. Необхідно швидке впровадження всіх досягнень науки і техніки у виробництво-Відродження вітчизняного виробництва - запорука економічного підйому, зростання соціального добробуту народу.

Вложенные файлы: 1 файл

Диплом.doc

— 2.24 Мб (Скачать файл)

приймаємо рівень шуму: Хоп = 4. Середній бал всіх активних елементів умов праці окрім того, що визначає Хоп :


Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо по формулі (4.1):

Залежність категорії  важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки наведена в таблиці 4.4.

 

 

Таблиця 4.4 – Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки

 

Категорія важкості праці

Діапазон інтегральної

 

бальної оцінки

 
   
     

I

До 18

 

II

19...33

 

III

34...45

 

IV

45,7...53,9

 

V

54...59

 

VI

Понад 59,1

 

 

Відповідно таблиці 4.4 приймаємо інтегральну бальну оцінку 46 балів, яка відповідає IV категорії важкості праці.

Інтегральна бальна оцінка важкості роботи дає можливість визначити  вплив умов роботи на працездатність людини. Для цього спочатку визначається рівень стомлення по формулі (4.3):

 

 

де Y – рівень стомлення, умовні одиниці; 15,6 і 0,64 – коефіцієнти регресії .

По формулі (4.3) отримаємо:

Працездатність людини визначається як величина протилежна стомленню по формулі (4.4):

 

,                                                (4.4)

 

де R – працездатність людини, умовні одиниці. Розрахуємо працездатність по формулі (4.4):

 

 

4.2.2 Оздоровлення повітря робочої зони

 

 

Кліматичні умови є  важливим чинником надійної роботи засобів  обчислювальної техніки і високої працездатності обслуговуючого персоналу. Вимоги до параметрів мікроклімату і чистоті повітря встановлені ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги».

Розрахунок вентиляції виробничого приміщення здійснюється залежно від кількості тих, що працюють.

Необхідна кількість  повітря (м3/ч), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається по формулі(4.5):

 

 

 ,

(4.5)

 

де

L'  –  нормативна кількість повітря на того, що одного працює, яке

 

залежить від питомого об'єму приміщення, м3/(час*чол.);

 
 

N –  кількість тих, що працюють.

     
 

Питомий об'єм приміщення Vn, (м3/чол.), визначається по формулі (4.6):

 
 

,

(4.6)

 

де

V –  об'єм приміщення, м3.

     
 

Величина  нормативної  кількості

повітря  V’   визначається  по

 

таблиці 5 (НПАОП 0.00-1.31-99).

     

Таблиця 4.5 –  Вентиляція приміщень для ПЕВМ

   

 

 

     

Об'єм приміщення на того, що од-

 

Об'єм вентиляційного повітря

 
 

ного працює, м3/чел.

   

м3

 
 

До 20

   

Не менше 30

 
           
 

20 – 40

   

Не менше 20

 

Більше 40, за відсутності виділення

 

Лише природна вентиляція

 
 

шкідливих речовин

   
         

 

У 3-х приміщеннях відсутні джерела виділення шкідливих речовин, працюють 9 операторів ПЕВМ. Розміри 1 приміщення в метрах:

А*В*Н = 9*4*5,0 = 180 м3.

Визначуваний вільний  об'єм 1 приміщення:

V = A*B*H*0,85 = 180*0,85 = 153 м3.

Оскільки у нас 3 приміщень тоді вільний об'єм 3-х приміщень буде рівний 459 м3.

Питомий вільний об'єм складає:

V′ = V/N = 459/9 = 51 м3 /чол.

Нормована кількість  повітря на одну людину по таблиці 4.5 складає лише природна вентиляція.

Увага! Якщо питомий вільний об’ єм < 20 нормована кількість повітря на одну людину становить 30 м3 (згідно таблиці 4.5). Тоді

Якщо питомий вільний об’ єм від 20 до 40 нормована кількість повітря на одну людину становить 20 м3 (згідно таблиці 4.5). Тоді

.

де 9 –  кількість тих, що працюють.

У розрахованій системі, в якій використовується природна вентиляція відбувається зниження температури до норми. Чинник умов праці – температура, отримає оцінку в два бали.

 

 

4.2.3 Захист від шуму та вібрації

 

 

Рівень шуму у приміщенні, розміри якого згідно індивідуального завдання a=9, b=4, h=5 м, 54 дБ А. Відповідно таблиці 4.6 обираємо матеріал звукопоглинання.

 

Таблиця 4.6 –

 Характеристика звукопоглинання матеріалів

   
           

Рівень шуму,

 

Матеріал

   
       

дБ А

 

підлога

стіни

стеля

 
           

40-45

 

Паркет

Звичайна 

Перфорировані

 
 

штукатурка

панелі

 
       

46-50

 

Паркет

Бетонна плита

Бетонна плита

 

51-53

 

Лінолеум (5мм)

Звичайна 

Бетонна плита

 
 

штукатурка

 
         

54-58

 

Лінолеум (5мм)

Штукатурка 

Штукатурка 

 
 

акустична (10мм)

акустична (10мм)

 
       

59-60

 

Лінолеум (5мм)

Штукатурка 

Перфорировані

 
 

акустична (10мм)

панелі

 
       

 

Підлога у приміщенні – лінолеум, стіни та стеля – штукатурка акустична. Відповідно таблиці 4.7 знаходимо коефіцієнти звукопоглинання матеріалів.

 

Таблиця 4.7 –  Коефіцієнти звукопоглинання матеріалів

 

Матеріал

Коефіцієнт звукопоглинання  α за

 

частотою шуму 1000 Гц

 
   

Бетонна плита

0,02

 

Звичайна штукатурка

0,03

 

Штукатурка акустична (10мм)

0,11

 

Перфорировані панелі

0,50

 

 

 

Закінчення  таблиці 4.7

 

Матеріал

Коефіцієнт звукопоглинання  α за

 

частотою шуму 1000 Гц

 
   

Лінолеум (5мм)

0,03

 

Паркет

0,06

 

 

Коефіцієнт поглинання для лінолеуму складає 0,03, для штукатурки акустичної – 0,11.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою (4.7):

 

     

,

(4.7)

де

Sі

площа і-тої поверхні;

 
 

аі

коефіцієнт поглинання і-тої поверхні.

 

Тобто:

 

 

де

а –

довжина приміщення;

 

b –

ширина приміщення;

 

h –

висота приміщення;

 

α –

коефіцієнт поглинання стін;

 

β –

коефіцієнт поглинання стелі

 

γ –

коефіцієнт поглинання підлоги.


А1 = (2 * (9 * 5) + 2 * (4 * 5)) * 0,11 + 9 * 4 * 0,11 + 9 * 4 * 0,03 = 19,34

Визначаємо за формулою (4.7) звукопоглинання приміщення після акустичної обробки. При цьому коефіцієнт поглинання після акустичної обробки стін та стелі звукопоглинаючим матеріалом складає 0,9.

А2  = (2 * (9 * 5) + 2 * (4 * 5)) * 0,9 + 9 * 4 * 0,9 + 9 * 4 * 0,03 = 150,48

Зниження рівня шуму визначається за формулою (4.8):

 

(4.8)


 

DL = 10 * lg(150,48 / 19,34) = 8,91 дБ А

Рівень шуму після  обробки приміщення складає:

54-8,91=45,09 дБА

 

 

Таблиця 4.8 – Залежність припустимого рівня шуму від характеристики приміщення

 

Характеристика приміщення

Рівень звуку,

 

дБ А

 
   
     

Приміщення конструкторських бюро,  програмістів

   

обчислювальних машин, лабораторій для теоретичних

50

 

та дослідних робіт

   
     

Приміщення керування, робочі кімнати

60

 
     

Постійні робочі місця  і робочі зони у виробничих

80

 

приміщеннях і на території  підприємств

 
   
     

 

Відповідно таблиці 4.8 рівень шуму після обробки приміщення відповідає нормативним вимогам до приміщень з ЕОМ, в результаті чого бальна оцінка шуму дорівнює 2 бала.

 

 

4.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці

 

 

Для оцінки ефективності визначаються нові значення аналітичних  показників: категорія важкості, коефіцієнт умов роботи (таблиця 4.9).

 

Таблиця 4.9 – Бали оцінки чинників важкості праці після проведення заходів щодо охорони праці

 

Чинник

Коефіцієнт чинника

 

Температура

2

 

Швидкість повітря

2

 

Вологість повітря

2

 

Рівень шуму

1

 

Загальна освітленість

2

 

Тривалість зосередженого 

2

 

спостереження

 
   

Информация о работе Создание программного обеспечения