Аналіз різних підходів до дослідження агресивності

 

де n – кількість випробуваних

індекс агресивності дорівнює S (фізична агресія+непряма агресія+вербальна агресія.

 

Розбивка ігор по групах приведена в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Група	Обрано	Гри
Карткові ігри	15	Кинг, Косинка, Solitare, Hearts, Пасьянси.
Логічні ігри	8	Сапер (Minesweaper), Тетрис, Поле.
Стимулятори	9	NFS III, NFS IV, Flanker, FIFA 2000, Теніс, Більярд, Гонки.
Стратегії	10	Civilization, Протистояння III, Зевс, Age of Empires, Агонія влади, Стратегії.
Quest (Бродилки)	3	Ворона, Бродилки.
Аркади	25	Дональд Дак, Дача кота Леопольда, Штирлиц, Commandos, Infernal, Аркади, Зоровий лабіринт.
3D-Action (Стрелялки)	18	Half Life, Quake 3, FreeGell, Unreal, Crime Cities, Диг-Даг, Пакман, X-Files, Стрелялки.
Рольові ігри	7	Fallout, Герої меча і  магії VIII, Хрестоносці, Віртуальна реальність.
Інші	7	CTA, Pool Marble, Briver, Superplex, Marble, Психушка.

 

Як видно з таблиці, більшість підлітків назвали в якості улюбленої гру з групи Аркади (fотн.=24,51 %), на другому місці стоять ігри з групи 3D-Action (Стрелялки) (fотн.=17,65%). Великою популярністю також користаються Карткові ігри (fотн.=14,71%) і ігри з групи Стратегії (fотн.=9,80%). Приблизно однакову поширеність серед підлітків експериментальної групи мають ігри із серії Симуляторов (fотн.=8,82%), Логічні ігри (fотн.=7,84%) і Рольові ігри (fотн.=6,86%).

Найнижчий рівень захопленості в досліджуваній групі мають гри з групи Quest (Бродилки) (fотн.=2,94%).

Проаналізуємо зв’язок показників агресивності з іграми, що частіше вибирають підлітки, які захоплюються іграми . Установлено слабку залежність від змісту гри і показником агресивності. Підлітки, що надають перевагу ігрі Штірліц, мають більш низькі показники агресивності в цілому і по окремих її видах (№13, №21). Вище рівень агресивності в тих, хто вказав ігри Hearts, Ворона, Протистояння III, Зевс, Infernal.

 

2.5. Статистичний аналіз показників агресивності в експериментальній і контрольній групі

Представлені вище результати обстеження двох груп підлітків (захопливих і не захопливими комп’ютерними іграми), було піддано статистичному аналізу по виявленню значимості розходжень у показниках агресивності в обстежуваних групах.

Перевірка рівності двох середніх

З таблиці 1 і таблиці 2 ми одержуємо  @19,3 і @20,4. Необхідно перевірити чи дійсно вони відрізняються друг від друга (чи значима їхня відмінність) чи їхня відмінність виникла через схоластичні погрішності. Обидві вибірки мають досить великий обсяг (30).

H0 :    – нульова гіпотеза: середні однакові

H1 :    конкуруюча гіпотеза:

Для перевірки нульової гіпотези використовуємо службову величину

 що  

n1 =n2 =30   – обсяг вибірок

Критична область – правобічна.

По таблиці інтегральної функції Лапласа знаходимо критичну крапку Zкр із рівності

F(Zкр) =

l – рівень значимості (визначає % випадків, коли ми можемо помилятися, тобто прийняти неправильну гіпотезу)

Приймемо l= 0,05

F(Zкр) =

Тоді Zкр=1,64

Zкр

        

Zнбл<Zкр

1,24   Якр=1,64   1,24<1,64

 

І в нас немає підстави відкидати нульову гіпотезу.

Тобто .

Для нашої задачі це означає, що в нас немає основ вважати що агресивність підлітків захопливих комп’ютерними іграми відрізняється від агресивності тих, хто не захоплюється іграми. (Розходження в межах статистичної погрішності)

Розрахунок коефіцієнта кореляції

Уведемо дихотомічну шкалу для визначення рівня захопленості комп’ютерними іграми (1 – захоплюються; 0 – не захоплюються).

Установимо, чи корелює захопленість комп’ютерними іграми з рівнем агресивності.

Одна перемінна – захопленість – виміряється в дихотомічній шкалі.

Інша перемінна – агресивність – у шкалі інтервалів (числа).

У цьому випадку обчислюється коефіцієнт (Пирсона), який називається “крапковий бікорсальний коефіцієнт кореляції” - одна з формул для його обчислення має вид

– середнє арифметичне об’єктів, що мають одиницю (у нас це середнє арифметичне агресивності захоплених комп’ютерними іграми)

=20,4

 – середнє арифметичне  об’єктів, що мають нуль (у нас  це середнє арифметичне агресивності  не захопливими комп’ютерними  іграми)

=19,3

n1 – число об’єктів, що мають 1 (у нас n1=30)

n0 – число об’єктів, що мають 0 (у нас n0=30)

r= n1+ n0 (у нас r=60)

S – стандартне відхилення  всіх значень (агресивності)

S=

Цю величину нам треба порахувати.

Коефіцієнт кореляції дуже малий (малий <0,6¼0,7). Тому необхідна перевірка його значимості. Якщо в результаті перевірки коефіцієнт виявиться значимий, то це означає, що кореляція є, хоча і дуже слабка. (квадрат коефіцієнта кореляції r2 – показує яку частину зміни Y (у нашому випадку агресивність), ми можемо зв’язати зі зміною X (у нашому випадку – захопленням комп’ютерними іграми).

Перевірка значимості коефіцієнта кореляції

H0 : r=0 - нульова гіпотеза: коефіцієнт кореляції 0, тобто немає кореляції.

H1 : r¹0  - конкуруюча гіпотеза: коефіцієнт кореляції відмінний від 0, тобто є кореляція.

По наявним розрахункам даних обчислимо

rb – обчислене по експериментальним даним значення коефіцієнта кореляції (у нас rb = 0,16)

n – обсяг вибірки (r =60)

По таблиці розподілу Стюдента (для двосторонньої критичної області) по заданому рівні значимості l (l=0,05) і числу ступенів волі k=n-2 (у нас k=60-2=58) знаходимо критичну крапку

tкр(l,k)

Якщо |Тспостережливе| < tкр(l,k) - немає підстави відкинути нульову гіпотезу, тобто немає кореляції.

Якщо |Тспостережливе| > tкр(l,k) відкидаємо нульову гіпотезу,  так як є кореляція

tкр (0,05;58)=2,00

1,24 <2,00   тобто  немає кореляції

Іншими словами, отримані дані не дозволяють затверджувати, що захопленість комп’ютерними іграми впливає на рівень агресивності підлітків.

 

          

-Ткр    +Ткр    

 

Статистичний аналіз показав, що різниця в рівні агресивності підлітків захопливих і не захопливими комп’ютерними іграми незначна.

 

ВИСНОВКИ

Гіпотеза підтверджена, але не на статистично достовірному рівні. Більш високий рівень фізичної агресії мається в експериментальній групі.

Підлітки захопливі комп’ютерними іграми більш відособлені від групи, мають менше друзів.

Підлітки захопливі комп’ютерними іграми мають менший набір комунікативних програм, що може бути скоректовано їх участю в соціальних психологічних тренінгах спілкування.

Можна припустити, що на момент дослідження агресія формована комп’ютерними іграми не знаходить реального прояву і застосування тому що підлітки змушені дотримувати шкільні правила поведінки. Їх може стримувати контроль старших. Лонгітюдне обстеження, можливо, виявило б більш істотні розходження через кілька років.

Рекомендації.

1. Бесіди з  батьками про організацію дозвілля  дітей, оскільки через зайнятість  батьків діти часто надані  самими собі, і заповнення вільного  часу здійснюється за допомогою  комп’ютерних ігор, більшість з  який агресивні. Батькам необхідно пояснити підлітку, що комп’ютерні ігри сприяють розвитку швидкості мислення і прийняття рішень, а так само розвивають моторику рук, але можуть впливати на морально-етичний розвиток особистості підлітка, у якого може сформуватися представлення, що жорстокість-агресія-жорстокість стосовно іншим загальноприйнятий спосіб спілкування в дорослому світі. Батькам бажано:

1. брати участь у підборі ігор підлітків;
2. пояснювати підліткам про неприпустимість агресивного поводження в реальному житті, про можливі наслідки такого поводження не тільки для об’єкта агресії, але і для суб’єкта агресії.

2. У шкільній  практиці можуть застосовуватися  тренінги розвитку навичок спілкування, уміння співробітничати з іншими  дітьми і з дорослими. Автор  може рекомендувати наступні тренінги, розроблені Сартан Г.Н. «Психотренінг по спілкуванню для вчителів».

1. Розвиток навички сприйняття партнера по спілкуванню.
2. Допомогти членам групи розкрити в собі сильні сторони характеру допомагаючи в спілкуванні.
3. Усвідомлення власного впливу на інших людей.
4. Оволодіння навичками висловлення і прийняття зворотних зв’язків.

3. Батькам також  необхідно розвивати самосвідомість  підлітків, уміння планувати дії  і приймати власне рішення. Дуже  важливо вміти протистояти думці  групи антисоціальних підлітків.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Lasmanis A., Datu ieguves, apstrādes un analīzes metodes pedagoģijas un psiholoģijas pētījumos. – Rīga, 1999. – 190 lpp.
2. Lasmanis A., Matemātiskās statistikas metodes pedagoģijas un pētījumos. – Rīga, 1999. – 40 lpp.
3. Raščevska M., Psiholoģisko pētījumu datu analīze. – Rīga, LU, 1999. – 107 lpp.
4. Anderson C.A., Ford C.M. Affect of the game plater: short-test effects of highly and mildly aggressive games.//Personality and Social psychology Bulletin, 1986, r12, p.390-402.
5. Bandura A., Agression: A social-learning analysis. Englewood Cliffs, r7, Prentice-Hall, 1973.
6. Eron L.D., Prescription for reduction of agression. American Psihologist, 1980, r35, p. 244-252.
7. Lorenz D. Veranert das Netz den Mensch. Psyhologie Heute, 1997, August.
8. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агресія, СП, 1997, 122 с.
9. Короткий психологічний словник. Сост. Л. А. Карпенко, під загальною редакцією А. В. Петровского, М. М. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с.
10. Лоренц Конрад. Агресія. Видавнича фірма "Универс". Переклад на російську мову Г.ф. Швейника, 1994. Видавнича група "Прогрес", 1994
11. Немов Р. С. Психологія. У 2 кн. Кн. 2. Психологія утворення. – М. Освіта: Владос, 1994. – 496 с.
12. Загальна психодиагностика. Під ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. – М.: Изд-во Московського ун-та, 1987. – 303 с.
13. Паренс Г. Агресія наших дітей. М, 1997. – 115 с.
14. Практична психологія утворення. Під ред. И. В. Дубровиной М.: ТЦ «Сфера», 1997. – 528 с.
15. Психологічний словник. Під ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. – М.: Педагогік-Пресс, 1996. – 1994. –440с.
16. Ремшмидт Х. Підлітковий і юнацький вік: Проблеми становлення особистості: Пер з ньому. – М.: Світ, 1994. – 320 с.
17. Рогів Е. И. Настільна книга практичного психолога в утворенні: Навчальний посібник. –М: Владос, 1995. – 529 с.
18. Сидоренко Е. В. Методи математичної обробки даних у психології. Санкт-петербург: Психологічний^-соціально-психологічний центр, 1996. –352 с.
19. Шапкін А. Комп’ютерні ігри: нова область психологічних досліджень. Психологічний журнал, 1999. №1.
20. Шмельов А. Світ поправних помилок. Обчислювальна техніка і її застосування. Комп’ютерні ігри. –1988, №3.
21. Фомичева Ю. В., Шмельов А. Г., Бурмистров И. В. Психологічні кореляти захопленості комп’ютерними іграми. Вісник МГУ. Сірий. 14. Психологія. 1991. №3.
22. Фромм Э. Анатомія людської деструктивности. – М. Республіка. 1994. – 447 с.
23. Хьелл Л., Зиглер Д. Теорії особистості. Спб: Изд-во «Питер», 1999. –608 с.
24. Эльконин Д.Б. Психологія гри. М., 1978.