Вивчення психологічного клімату педагогічного колективу школи як детермінанти емоційного благополуччя учнів

Шляхами формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі школи є:

вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (діагностування);

удосконалення добору, розташування, виховання кадрів, комплектування колективу  з урахуванням соціально-психологічної, психологічної сумісності людей;

постановка перед колективом цікавої, корисної для суспільства  та членів колективу мети, досягнення якої потребує напруженої творчої праці;

гнучке регулювання взаємин  у колективі, усунення суперечностей  між діловими та особистими стосунками в системі міжособистісних взаємин;

удосконалення матеріальної бази установи та умов праці і життя  членів колективу;

удосконалення стилю керівництва  з урахуванням особливостей колективу  та вимог суспільства до установ  освіти; удосконалення організаційних форм управління [4, с. 90].

Педагогічний колектив є  насамперед всього колектив людей, різних за віком і досвідом педагогічної роботи, за характером і комунікабельності, за інтересами і ціннісними орієнтаціями, за темпераментом і вольовими якостями.

Збір попередніх даних доцільно починати з вивчення анкетних даних в особових листках по обліку кадрів або трудових книжках вчителів. Статистика цифр, отримана керівником школи на основі аналізу вказаної документації, дозволяє виявити і оцінити віковий склад колективу; його інтелектуальний і професійний рівень; дізнатися, де і як здійснювалося навчання за вибраною вчительською спеціальністю та інше.

Різнобічному вивченню педагогічних кадрів сприяють: спостереження за роботою вчителя на уроці і в позаурочний час; аналіз шкільної документації; анкетування вчителів та учнів; бесіди з учителем з різноманітних питань шкільного життя, психолого-педагогічних та інших проблем; спостереження за настроєм вчителя, його манерою спілкування в учительському і учнівському колективах, характером його бесід з батьками; аналіз мови; оціночні позиції вчителя, жестів міміки, виразу очей в різних педагогічних ситуаціях і т.д.

При вивченні особистісних якостей кожного вчителя важливо  не тільки зрозуміти його характер, стиль його стосунків у колективі, але й виявити інтереси і нахили, захопленість, ораторські та творчі здібності.

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА  ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ ПЕДАГОГІЧНОГО  КОЛЕКТИВУ ШКОЛИ

2.1 Опис методики дослідження психологічного клімату в колективі

Соціально-психологічний клімат (від грецького слова klima (klimatos) - уклін) - сторона міжособистісних відносин, яка виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або суперечать продуктивній суспільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі. Найважливіший показник позитивного клімату - довіра й висока вимогливість членів групи один до одного, доброзичлива, ділова й конструктивна критика, вільне вираження своєї думки під час обговорення питань, що стосуються всього колективу, відсутність тиску керівника на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення.

Соціально-психологічний клімат - це переважний у групі або колективі відносно стійкий психологічний настрой його членів, що проявляється у всіх різноманітних формах їхньої діяльності.

Третина свідомого життя педагога проходить на роботі. І те, у яких умовах протікає трудова діяльність, яка загальна психологічна обстановка в колективі, якими є ділові й особисті взаємини, впливає на результати праці, а також на емоційний стан учнів.

Одним з найважливіших  напрямків підвищення ефективності ролі й значення людського фактора лежить у сфері оптимізації керування морально-психологічним кліматом педагогічного колективу.

Цей фактор визначає систему  відносин членів колективу один до одного, до праці, до навколишніх подій  і до організації в цілому на підставі індивідуальних, особистісних цінностей, орієнтацій. Поняття "ціннісні орієнтації", широко застосовуване в соціальній психології, виражає позитивну або негативну значимість для людини різноманітних предметів і явищ навколишньої його дійсності. У ціннісних орієнтаціях укладена внутрішня основа відносин людини до різних цінностей матеріального, морального, політичного й духовного порядку.

Цілком природно припустити, що саме ціннісні орієнтації визначають стан морально-психологічного клімату в колективі. Це випливає із запропонованого вище визначення колективу, в основі якого лежить подання про ціннісно-орієнтаційну єдність його членів. Логіка даної закономірності полягає в тому, що якщо досягнутий досить високий ступінь єдності ціннісних орієнтацій членів колективу, то, тим самим виключені умови для формування негативного морально-психологічного клімату. Там, де така єдність не досягнута й у людських відносинах переважають індивідуальні, особистісні цінності, а тим більше егоїстичні інтереси, у колективі завжди буде зберігатися ґрунт для розвитку негативного морально-психологічного клімату.

Найважливіша особливість  моральної сторони соціально-психологічного клімату в тому, що він дає найбільш інтегральну й динамічну характеристику психічного стану всіх проявів життя колективу, тому що акумулює в собі в остаточному підсумку взаємодію всіх факторів і компонентів колективного життя: самопочуття й діяльності, керівництва й лідерства. У першу чергу на стані клімату відбиваються всі досягнення або, навпаки, прорахунки колективу в цілому і його керівництва зокрема.

Зміст поняття "цінність" більшість учених характеризує через виділення характеристик, властивих, так чи інакше формам суспільної свідомості: значимість, нормативність, корисність, необхідність, доцільність. Затверджується, що виникнення цінності пов'язане, з одного боку, із предметами, явищами, їхніми властивостями, способами задовольнити визначені потреби суспільства, людини. З іншого боку - цінність виступає як судження, зв'язане з оцінкою існуючого предмета, явища, людиною, суспільством. Підкреслюється, що цінність - це форма прояву визначеного роду відносин між суб'єктом і об'єктом. Таким чином, тільки тоді, коли ми розглядаємо суспільне буття людини в аспекті об'єкт-суб'єктного відношення, ми можемо зафіксувати явище цінності.

Цінності, представляють внутрішній світ особистості, будучи виразником стабільного, абсолютного, незмінного. Формуючись, як і потреби, в індивідуальному досвіді суб'єкта, особистісні цінності відбивають, однак, не стільки динамічні аспекти самого індивідуального досвіду, скільки інваріантні аспекти соціального і загальнолюдського досвіду, що привласнюється індивідом. Потреби представляють у структурі мотивації актуальний життєвий світ суб'єкта, вони динамічні, їхня ієрархія постійно перебудовується в залежності від поточного стану життєвих відносин суб'єкта. Що ж стосується мотиву, це поняття, на наш погляд, варто відносити не до стійких джерел спонукань, а до тих що складаються аd hос на їхній основі динамічних утворень у структурі конкретного акта діяльності, що забезпечує його динамізм і спрямованість.

Система ціннісних орієнтації визначає змістовну сторону спрямованості  особистості і складає основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції і "філософії життя".

Для вивчення психологічного клімату  в педагогічному колективі були використані наступні методики: методика дослідження ціннісних орієнтацій особистості М. Рокіча, методика "Потреба в спілкуванні" та методика "Оцінка психологічного клімату в педагогічному колективі".

Дослідження проводилось в педагогічному колективі ЗОШ №6 м. Дубна, об'єктом дослідження виступили 25 вчителів.

Методика дослідження ціннісних орієнтацій особистості М. Рокіча. Найбільш поширеною в даний час є методика зміни ціннісних орієнтації М. Рокіча, заснована на прямому ранжируванні списку цінностей. М. Рокіч розрізняє два класи цінностей:

термінальні -- переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути:

інструментальні -- переконання в тому, що якийсь образ дій або властивість особи є переважним в будь-якій ситуації.

Цей поділ відповідає традиційному діленню на цінності-цілі і цінності-засоби. соціальний психологічний клімат педагогічний колектив

В ході дослідження респондентам пред'являлося два списки цінностей (по 18 в кожному) на картках. У списках випробовуваний має привласнити кожній цінності ранговий номер, а картки розкласти по порядку значущості. Спочатку пред'являється набір термінальних, а потім набір інструментальних цінностей.

Інструкція: "Зараз Вам буде пред'явлений набір з 18 карток з позначенням цінностей [Додаток 1]. Ваше завдання -- розкласти їх по порядку значущості для Вас як принципів, якими Ви керуєтеся у Вашому житті.

Кожна цінність написана на окремій  картці. Уважно вивчіть картки і  вибравши ту, яка для Вас найбільш значуща, помістіть її на перше місце. Потім виберіть другу по значущості цінність і помістіть її услід за першою. Потім виконайте те ж зі всіма картками, що залишилися. Найменш важлива залишиться останньою і займе 18 місце.

Працюйте не поспішаючи, вдумливо. Якщо в процесі роботи Ви зміните  свою думку, то можете виправити свої відповіді, помінявши картки місцями. Кінцевий результат повинен відображати  Вашу дійсну позицію".

Після основної серії випробовуваного попросили ранжирувати картки, відповідаючи на наступні питання:

"У якому порядку і в  якому ступені (у відсотках) реалізовані дані цінності у Вашому житті?"

"Як би Ви розташували ці  цінності, якби стали таким, яким  мріяли?"

"Як, на Ваш погляд, це зробила  б людина, здійснена в усіх відношеннях?"

"Як зробило б це, на вашу  думку, більшість людей?"

"Як це зробили б Ви 5 або  10 років тому?"

"Як це зробили б Ви через  5 або 10 років?"

"Як ранжирували б картки  близькі Вам люди?"

Методика "Потреба в спілкуванні". Інструкція. У бланк відповідей впишіть "так" (або поставте "+") поруч із номером твердження, якщо ви згодні з ним. Якщо ж ви не згодні із твердженням, то напишіть "ні" (або поставте "-") [Додаток 2].

Таблиця 2.1. Бланк відповідей

1.	17.	24.	3.	15.
2.	18.	26.	4.	16.
7.	19.	28.	4.	25.
8.	20.	30.	6.	27.
11.	21.	31.	9.	29.
12.	22.	32.	10.
13.	23.	33.
14.

сума "так"

сума "ні"

Обробка результатів

1. Підрахувати кількість відповідей "так" у першому, другому й третьому стовпчиках бланка відповідей,

2. Підрахувати кількість відповідей "ні" у четвертому, п'ятому стовпчику бланку відповідей.

3. Обидва числа додати і порівняти  з психодіагностичною шкалою.

Таблиця 2.2. Діагностична шкала

Властивість	Рівні
	нижчий за середній	середній	вищий за середній
Потреба у спілкуванні	0-23	24-28	29 і більше

Методика "Оцінка психологічного клімату в педагогічному колективі". Дана методика діагностує рівень сформованості групи як колективу.

Інструкція: "Оцініть, будь ласка, як виявляються перераховані властивості психологічного клімату в вашому колективі.

Прочитайте спочатку запропонований текст ліворуч, після цього - праворуч і після цього закресліть ту оцінку, що відповідає істині".

Оцінки:

3 - властивість виявляється в  колективі завжди;

2 - властивість виявляється в більшості випадків;

1 - властивість виявляється нерідко;

0 - виявляється в однаковому  ступені і та, і інша властивість.

Таблиця 2.3.

1 2 3 0 -1-2-3
1. Переважає бадьорий, життєрадісний  тон настрою.	1. Переважає пригнічений  настрій
1 2 3 0 -1-2-3
2. Доброзичливість у відношеннях,  взаємні симпатії.	2. Конфліктність у відношеннях і антипатія.
1 2 3 0 -1-2-3
3. У відносинах між угрупуваннями всередині колективу існує взаємне розуміння.	3. Угрупування конфліктують  між собою.
1 2 3 0 -1-2-3
4.Членам колективу подобається  разом проводити час, брати  участь у спільній діяльності.	4. Виявляється байдужість  до тісного спілкування, висловлюють  негативне відношення до спільного  життя.
1 2 3 0 -1-2-3
5. Успіхи чи невдачі  товаришів викликають співчуття,  щиру участь всіх членів колективу	5. Успіхи чи невдачі  товаришів залишають байдужими  або ж викликають заздрість
1 2 3 0 -1-2-3
6. З повагою відносяться один до одного.	6. Кожен вважає свою  думку головною, нетерплячий до думки товаришів.
1 2 3 0 -1-2-3
7. Досягнення і невдачі  колективу переживають як власні.	7. Члени колективу байдужі  до досягнень і невдач інших.
1 2 3 0 -1-2-3
8. У важкі для колективу  хвилини відбувається емоційне  єднання „один за всіх і всі за одного".	8. У важкі хвилини колектив  „здається", виникають сварки, розгубленість,  взаємні обвинувачення.
1 2 3 0 -1-2-3
9. Почуття гордості за  колектив, якщо його відзначають керівники.	9. До похвал і заохочень  колектив відноситься байдуже.
1 2 3 0 -1-2-3
10. Колектив активний, повний  енергії.	10. Колектив інертний і  пасивний.
1 2 3 0 -1-2-3
11. Співчутливо і доброзичливо  відносяться до нових членів  колективу, допомагають їм освоїтися  в колективі.	11. Новачки почувають себе  чужими, до них часто виявляється ворожість.
1 2 3 0 -1-2-3
12. Спільні справи зацікавлюють, виникає бажання працювати в  колективі.	12. Колектив неможливо  підняти на спільну справу, кожний думає про свої інтереси.
1 2 3 0 -1-2-3
13. В колективі існує  справедливе відношення до всіх членів, підтримують слабких, виступають на їхній захист.	13. Колектив помітно поділяється  на „привілейований" і решту;  зневажливе відношення до слабких.