Емпіричне дослідження самооцінки, агресивності, конфліктності особистості та вибір медіа продукції

Поряд з цим перегляд фільмів з позитивним сюжетом може позитивно впливати на психіку людини, покращувати емоційний стані допомагати в подоланні стресу. Цей прийом широко використовується в психотерапії і отримав назву-кінотерапія (метод впливу на психіку людини за допомогою перегляду фільму, його обговорення та осмислення). Для цього використовуються різні жанри(за винятком жахів), вибір фільму залежить від поставлених цілей і завдань. Такі фільми дають привід задуматися про своє життя, про те, чим воно наповнене, про головне -про любов і прийняття, про дружбу і життєвих цінностях. Під час перегляду фільмів з позитивною сюжетною лінією виникають відповідні емоції, які роблять нас добрішими, швидше надає, рішучості, що обов'язково знайде відображення вжитті кожного. Тому, треба дивитись ті фільми, які піднімають настрій, заряджають позитивною енергією, змушують Ваші очі світитися. Такі фільми будуть сприяти розвитку дружелюбності, позитивного ставлення до себе та інших, відчуття того, що життя прекрасне і сповнене позитивних моментів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ

 

Таким чином, теорія соціального навчання стверджує, що агресивність з'являється тільки у відповідних соціальних умовах, тобто, на відміну від інших теоретичних напрямів, теорія цього напрямку набагато більш оптимістично ставиться до можливості запобігання агресії/агресивності або взяття її під контроль.

З вищесказаного можна зробити висновки, що сама по собі конфліктність є природним механізмом, що говорить про ії відносну нешкідливість для людини. Проте в певних випадках конфліктність може завдати шкоди психіці людини, її матеріального і духовного світу. Агресивна поведінки може виражатися в різноманітних формах: від грубого фізичного насильства до глузливих й уїдливих слів.

Несвідоме впливає на свідомий рівень, при цьому людина не керує цим процесом, так як він відбувається несвідомо. Тобто несвідоме диктує людині вибирати фільми, книги відповідного жанру, які відображають його внутрішню установку. Уникнути цього можна шляхом свідомого вибору фільмів, книг, вчинків, суджень і так далі. До тих пір, поки людина не робить усвідомлено вибір у бік позитивного мислення, поки йде на поводу у внутрішнього закону агресії, заперечення, ворожості, у її житті можуть мати місце такі події, які сприятимуть зміцненню негативної установки.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Емпіричне дослідження самооцінки, агресивності, конфліктності особистості та вибіру медіа продукції

 

 

2.1. Структура та методи  дослідження

 

Метою дослідження є: дослідити самооцінку, агресивність, конфліктність особистості та вибір нею медіа продукції. Для досягнення поставленої мети, були визначені наступні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз психологічної літератури з проблеми впливу медіа продукції на особистість.
2. Виявити рівень агресивності, конфліктності та самооцінки у досліджуваних.
3. Проаналізувати зв’язок вибору медіа продукції з агресивністю, конфліктністю та самооцінки особистості.

В дослідженні брало участь 30 осіб, курсантів та студентів Національного університету цивільного захисту України.

Для здійснення завдань практичного дослідження використовувалися наступні методики:

1. Тест на визначення  самооцінки (методика Будассі – Гасааса)

2. Методика «Особистісна  агресивність та конфліктність» (Е.П. Ільїн, П.А. Ковальов).

Тест на визначення самооцінки (методика Будассі – Гасааса) допомагає визначити рівень самооцінки особистості (низька, нормальна/адекватна, висока самооцінка). Досліджуваному пропонується інструкція: вибрати з запропонованих якостей, на свій розсуд, ті, які повинні бути у ідеальної людини. Це якості, які необхідно записати у два стовбці під назвою «ПОЗИТИВНІ» та «НЕГАТИВНІ». Потім дається додаткова інструкція: з обраних якостей підкреслити ті, які має сам досліджуваний.

Для обробки результатів підраховується у двох стовбцях окремо кількість підкреслених якостей (К+/К-), які діляться на кількість записаних якостей. Коефіцієнт самооцінки повинен мати вигляд дробу. За ключом визначається рівень самооцінки: завищена (К+: 0,7 – 1; К-: 0 – 0,3), адекватна (нормальна) (К+=К-: 0,4 – 0,6) та занижена (К+: 0 – 0,3; К-: 0,7 – 1).

Для дослідження особливостей агресивності та конфліктності була використана методика «Особистісна агресивность та конфліктность», авторами якої є – Є. П. Ільїн, П. А. Ковальов.

Методика виявлення особистісної агресивності та конфліктності, призначена для виявлення схильності суб’єкту до конфліктності й агресивності як особистісних характеристик. У даній методиці виділяють позитивну та негативну агресивність. Цей поділ є умовним. Це показник ситуативної агресії, яка проявляться у певній ситуації.

До інструкції методики пропонується ряд тверджень. Випробуваний при згоді з твердженням повинен поставити у бланку відповідей «так», «ні». Відповіді співвідносяться за 8 шкалами: "запальність", "наступальність", "вразливість", "непоступливість", "компромісність", "мстивість", "нетерпимість до думки інших", "підозрілість". За кожну відповідь «так» або «ні» з співвідношенням ключа, кожній шкалі нараховується 1 бал. За кожною зі шкал досліджуваний може набрати від 0 до 10 балів. Тож, виділили три рівня агресивності та конфліктності: низький (0 – 30 балів), високий (14 – 27 балів), середній (28 – 40 балів).

Вибір та використання даних методик дало можливість отримати широку інформацію для дослідження агресивності, конфліктності та самооцінки у досліджуваних.

 

 

 

2.2. Дослідження агресивності, конфліктності та самооцінки особистості.

 

Одним із завдань дослідження було визначення рівня агресивності, конфліктності та самооцінки. З цією метою нами були використані методики тест на визначення самооцінки (методика Будассі – Гасааса) та методика «Особистісна агресивність та конфліктність» (Е.П. Ільїн, П.А. Ковальов).

Використання даних методик дало можливість отримати широку інформацію для дослідження агресивності, конфліктності та самооцінки у досліджуваних.

Агресивність – це готовність до агресивних дій по відношенню до іншого, котру забезпечує готовність особистості сприймати та інтерпретувати поведінку іншої відповідним чином.

Позитивна агресивність - це прояви "нормальної", "здорової" агресивності, тобто певних особистісних якостей і установок, які забезпечують "необхідний самозахист" (і психологічний і фізичний), протидія маніпуляціям, тиску, а також пов'язані з вольовими якостями - здатність до досягнення поставлених цілей, подолання перешкод, самостійність суджень і вміння їх відстоювати, соціальна сміливість, відповідальність і т. д. Позитивна агресивність проявляється як ситуативна, інструментальна якість - тобто в ситуації, коли цього вимагає обстановка (наявність загрози тощо), така реакція продиктована розумними (раціональними) причинами.

У цьому відмінність позитивної агресії від деструктивної: деструктивна агресивність має невмотивований, спонтанний характер некерованою емоційної збудливості.

Працюючи з опитувальника "Діагностика особистісної агресивності та конфліктності" (Е. П. Ільїн, П. А. Ковальов), важливо розуміти, що поділ агресії на позитивну і деструктивну носить дуже умовний , ситуативний, а не абсолютний характер. Деструктивна і позитивна - це не дві різні агресивності".

Агресивність - це єдина, стійка риса характеру, вона може бути високою або низькою. Диференційоване оціночне судження - деструктивна або позитивна - дається не самому факту наявності особистого якості або рівня його вираженості - а тому, як саме, "з якого боку", воно проявляється в тій чи іншій ситуації, а в опитувальнику оцінюється - яка "сторона" агресивності проявляється частіше (позитивна - як результат уміння управляти своєю поведінкою, або деструктивна - як результат низького самоконтролю). Висока ступінь агресивності - це в будь-якому випадку "зона ризику" виходу за рамки соціально прийнятного поведінки, просто в залежності від ситуації дії розглядаються як більш адекватні або неадекватні ступеня загрози. При цьому ступінь адекватності - це також значною мірою умовна оцінка: прояви позитивної та деструктивної агресивності важко однозначно диференціювати, слово позитивна в даному контексті не означає, що результати такої поведінки завжди позитивно позначатимуться на соціальних взаєминах, комунікації. Адже і благі наміри, як відомо, часто призводять до зворотних наслідків.

Часто позитивна агресивність корелює з підвищеною емоційною збудливістю і власне негативної агресивністю, або ж навпаки - пов'язана з певним типом особистісної деформації, емоційною холодністю, цинізмом.

У будь-якому випадку високі показники агресивності (нехай навіть "позитивної") кажуть, що людина схильний віддати перевагу силове вирішення проблеми, "продавити ситуацію". Вміння постояти за себе - це важлива якість, але не варто забувати про самоконтролі і відповідальності, тому що завжди є ризик "перевищити межі необхідної самооборони" (як у фізичному плані, так і в психологічному), коли позитивна агресія стає деструктивною і руйнівною.

Конфліктність – одне з найважливіших явищ сучасного соціального й політичного життя. Життя людини в суспільстві складна й повна протиріч, які часто приводять до зіткнення інтересів як окремих людей, так більших і малих соціальних груп.

Форми прояву як агресивності так і конфліктності можуть бути самими різними – від зовні невинних до самих деструктивних, від негативних до позитивних, оскільки сама агресивність буквально у всьому пронизує всі форми діяльності людину.

Самооцінка- оцінка людиною самого себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей. Являється властивістю, яка багато в чому утворює особистість. Самооцінка є важливим регулятором поведінки людини. Від самооцінки залежать взаємовідносини людини з оточуючими, його критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Тим самим самооцінка впливає на ефективність діяльності людини і подальший розвиток його особистості.

Тож, отримані в ході дослідження данні на основі методики «Особистісна агресивність та конфліктність», авторами якої є – Є. П. Ільїн, П. А. Ковальов представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Рівні прояву агресивності та конфліктності у досліджуваних

Назва критерію	Високий рівень		Середній рівень		Низький рівень
	Середній бал	%	Середній бал	%	Середній бал	%
Позитивна агресивність		16,6		46,7		36,7
Негативна агресивність		13,4		33,2		53,4
Конфліктність		26,7		56,6		16,7

 

З наведеної таблиці видно, що з досліджуваних більшість має середній рівень позитивної агресивності (46,7%), такі показники говорять про помірну агресивність та адекватну реакцію на різні негативно емоційні ситуації. Вміння постояти за себе – це важлива якість, але не треба забувати про самоконтроль та відповідальність. Так, низький рівень негативної агресивності (53,4%) забезпечує цей контроль, що є відмінною рисою особистості.

Щодо конфліктності, то середній рівень конфліктності (56,6%) переважає у більшої кількості осіб, котрі проходили методику, що також говорить про контроль, адекватність та розумну емоційність досліджуваних.

Тож, можна сказати, що у не передбачуваній ситуації більша кількість досліджуваних може повести себе не надто агресивно та конфліктно. Тобто, забезпечуючи "необхідний самозахист" (і психологічний і фізичний), протидії маніпуляціям, тиску, а також здатності до досягнення поставлених цілей, подолання перешкод, самостійність суджень і вміння їх відстоювати, соціальна сміливість, відповідальність і т. д.

Досліджуючи самооцінку, отримані данні на основі методики Будассі – Гасааса, приведені нижче у вигляді кругової діаграми у відсотках (рис. 2.1).

Рис. 2.1

Рис. 2.1. Показники самооцінки досліджуваних (в %).

 

Розглядаючи діаграму можна сказати, що більшість досліджуваних має нормальну (адекватну) самооцінку – 40%. Але, не можна не звернути увагу на те, що на завищену та на занижену самооцінку припадає також великий відсоток: 33% та 27%. З чого можна зробити висновки, що у даній вибірці рівень самооцінки досліджуваних має не велике відхилення від середньої норми.

Такі показники можна пояснити тим, що в наш час, де кожного оцінюють за його відношення до себе та життя, просто необхідно оцінювати себе за своїми можливостями, тобто адекватно. Особистостей з заниженою або завищеною самооцінкою, доволі часто не приймають та не визнають у колективі.

Таким чином, самооцінка відіграє велику роль у житті людини та її соціалізації. Самооцінка пов'язана з потребою в самоствердженні, прагненням людини знайти себе в цьому житті. Вона залежить від рівня розвитку здібностей і домагань.

 

 

2.3. Дослідження вибору  медіа продукції особистістю  з різними рівнями агресивності, конфліктності та самооцінки.

 

Маючи дані про рівень агресивності та конфліктності досліджуваних, а також рівень їх самооцінки, за допомогою опитування визначили якій з види медіапродукції вони віддають перевагу. Необхідно було підкреслити потрібне з переліченого списку: телесеріали, ток-шоу та реаліті-шоу, фільми жахів, мелодрами, комедії, драми, бойовики, трилери, фантастика, інформаційно-аналітичні передачі.