Дезадаптовані - люди, в силу різних причин
позбавлені реального, не віртуального,
кола спілкування (у принципі, за винятком
екстремальних випадків, причина тут завжди
одна - некомунікабельність людини). Раніше
такі люди залишалися на узбіччі життя,
ніким не помічені і не оцінені, для багатьох
це закінчувалося трагічно. Сьогодні у
них з'явилася життєдайна віддушина. Нехай
віртуальне спілкування - це сурогат, але,
за відсутності будь-якого іншого, воно
виконує свою функцію духовного лікаря
для таких людей, але в теж же час допомагає
йти від рішення в реальній дійсності,
створює віртуальну залежність, схожу
з залежністю від тютюну, алкоголю і навіть
наркотиків - таке віртуальне життя завдає
шкоди фізичному, психічному здоров'ю
людини, а так само - його матеріальному
добробуту.
1.5 Вплив комп'ютера
на психіку людини
Тривала робота за комп'ютером
негативно позначається на багатьох
функціях нашого організму: вищої нервової
діяльності, ендокринної, імунної та
репродуктивної системах, на зорі і
кістково-м'язовому апараті людини
... Що це може означати для простої
людини? Все що завгодно! Від зіпсованого
зору до варикозного розширення вен
на ногах. Чесно кажучи, все це можна
"заробити" і без комп'ютера,
просто ведучи незбалансований спосіб
життя. Комп'ютер є лише ще однією ланкою
в тій ж ланцюга: недостатній
відпочинок, малорухливий спосіб життя,
неорганічне харчування і т.д. Всі вище
перелічені недуги, безумовно, позначаться
і на психічному стані. Однак зараз мова
піде про те вплив комп'ютера, яке безпосередньо
пов'язане з нашою психікою. І якщо зір,
слух можуть зіпсуватися допомогою клавіатури,
"миші" або монітора, то на психіку
в першу чергу впливають більш, так би
мовити, віртуальні речі - ігри та інтернет.
Це те що "затягує", те, від чого неможливо
відірватися, те, без чого багато більше
не уявляють свого життя - це маніакальна
залежність від Інтернету або від ігор.
Якщо завгодно, Інтернет - манія, ігро -
манія. Перш за все, необхідно відразу
сказати, що мова йде про багатогодинному
сидінні за комп'ютером. Друге, ми маємо
на увазі людей, які проводять свій час
у чатах, форумах, за іграми, а не займаються
роботою в Інтернеті (збором інформації
і т.п.). До речі, вони складають близько
90% від усіх "довгосидячих" в мережі.
Звідси випливає третє положення: портрет
цієї аудиторії. Власне він - то і є основоположною
причиною подібного проведення часу, з
витікаючими з цього наслідками. Людям,
які проживають своє життя в Інтернеті
часто необхідна соціальна підтримка,
у них великі труднощі в спілкуванні, вони
відчувають незадоволеність, низьку самооцінку,
закомплексованість, сором'язливість
і т.п. Всі ці проблеми "вирішує" Інтернет!
Інтернет як ніби каже їм: "Ідіть у чат,
являйтесь ким завгодно, задовольняйте
будь-які свої бажання і нічого не бійтеся!"
І люди поспішають піти у безпечне для
них середовище, ні до чого не зобов'язуючу
життя. Таким чином, вони, по-перше, посилюють
ті свої риси характеру, від яких хотіли
б позбутися, а також набувають нових:
відхід від реальності за допомогою зміни
свого психічного стану, віртуально змінюючи
свою стать, вік ... Безумовно, поступово
такий спосіб життя, спосіб мислення, просочує
всі рівні їхнього життя. Людина починає
діяти і думати по-іншому. Він по-іншому
вирішує побутові питання, сімейні, особисті,
професійні, партнерські і т.д. [14] В даний
час досить значна частина обдарованих
дітей і підлітків не тільки позитивно
ставиться до комп'ютерів, але і проводить
чимало часу за роботою з ними. Це обумовлено
рядом причин. Серед цих причин - властива
таким дітям і підліткам висока пізнавальна
мотивація, яка виражається в їх тязі до
всього нового, ще не пізнаного; усвідомлення
унікальних можливостей застосування
сучасних ІТ для пізнання, спілкування
або розваги; самостійне виконання ними
творчої роботи в рамках проектів, що викликають
у них спеціальний (підвищений) інтерес
і т.п. Не слід забувати і про таку причину,
як наявність характерних для обдарованих
дітей та підлітків психологічних проблем
і труднощів - наприклад, труднощів у встановленні
і підтримці контактів з оточуючими. [1]
Виглядає безумовним, що залежні від Інтернету
діти та підлітки потребують кваліфікованої
психотерапевтичної допомоги. Таку допомогу
може надати фахівець загального профілю,
однак природно припустити, що чим краще
він буде розбиратися в специфіці Інтернет
- адикції, тим легше завоює довіру пацієнта
і тим ефективніше буде надана допомога.
Враховуючи, що прояви Інтернет - адикції
в обдарованих дітей і підлітків можуть
володіти певною специфікою в порівнянні
з аналогічними ефектами, котрі характеризують
їх менш обдарованих однолітків, необхідні
додаткові дослідження, на підставі яких
виявиться можливим виробити адекватні
рекомендації для самих дітей, для їх батьків,
педагогів і вихователів.
РОЗДІЛ 2. СИНДРОМ
ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІНТЕРНЕТУ, ЙОГО СУТНІСТЬ
І ДІАГНОСТИКА
- Аспекти формування Інтернет - залежності
Дискусії про комп’ютерну психологічну
залежність розгорілися відразу ж після
появи комп’ютерів, але особливо активізувалися
після того, як у повсякденний побут увійшли
комп’ютери персональні. Та якщо десять
років тому більшість досліджень присвячувалась
залежності від роботи з програмним забезпеченням
і захопленню комп’ютерними іграми, то
нині на перший план виходять дослідження
з проблеми Інтернет - залежності. Феномен
залежності від Інтернету у медичній літературі
вже одержав статус явища, що діагностується.
В міжнародній класифікації це Internet Addiction
Disorder (скорочено – IAD). [18]
Більшість дослідників
визнає, що розвиток залежності
буває не тільки від речовин,
що вводяться в організм, але
й від вироблених суб’єктом
емоційно забарвлених дій. Існують
паралелі між закономірностям
виникнення Інтернет - залежності та
закономірностями формування залежності
курців, наркоманів, алкоголіків, картярів.
А. Голдберг (I. Goldberg) [14]
одним із перших запропонував набір діагностичних
критеріїв Інтернет - залежності. Розроблені
ним основні критерії Інтернет - залежності,
поняття й опис основних її характеристик
можна знайти на сайті http://www.psycom.net/iadcriteria.html .
К. Янг (K. Young) [32] провела спеціальне
дослідження й запропонувала власний
варіант тесту з виявлення Інтернет - залежності.
Ця інформація є на сайті http://e.motion.ru/porno/ .
Швидкість формування
Інтернет - залежності, за даними К. Янг
[31], досить висока і обумовлюється багатьма
факторами. На сьогодні функціонує низка
дослідницьких і консультативно-психотерапевтичних
Web-служб з проблематики IAD. На жаль, жодна
з них не подається українською чи російською
мовою і тому малодоступна для наших користувачів.
Виокремлюють такі варіанти психологічних
розладів, що можуть виникнути у користувачів
комп’ютерів та Інтернету:
1. Обсесивна пристрасть
до роботи з комп’ютером: до
ігор, програмування, інших видів діяльності
з комп’ютером;
2. Компульсивна навігація по
WWW;
3. Патологічна пристрасть
до опосередкованих Інтернетом
азартних ігор,
онлайнових аукціонів;
4. Залежність від „ кіберсексу
”, порнографічних сайтів, обговорення
сексуальної тематики в чатах;
5. Залежність від соціальних
застосувань Інтернету: від „
кіберстосунків ”, спілкування в чатах
та телеконференцій. Заміна реальної родини,
друзів і взагалі людей віртуальними фігурами.
На теперішньому етапі
розвитку комп’ютеризації і розширення
доступу до Інтернету в Україні,
на щастя, усе ще мало розповсюдилася
патологічна пристрасть до опосередкованих
Інтернетом азартних ігор, онлайнових
аукціонів. Порівняно нечасто зустрічається
заміна людей віртуальними фігурами. Частіше
натрапляємо на компульсивну навігацію
по WWW, пошук у різних базах даних. Інші
варіанти зустрічаються досить часто
у всіх вікових групах наших користувачів.
Одним із найпоширеніших варіантів Інтернет
- залежності є залежність від еротичних
стимулів. Закономірність цього явища
пов’язана з особливостями сексуальної
поведінки людини [1; 2]. Судячи з різних
описів, кількість відвідувань сайтів
еротичного змісту постійно залишається
високою, причому в усіх країнах, незалежно
від особливостей культури. Цікаво, що
чинні в деяких країнах жорсткі закони
стосовно демонстрації еротики та порнографії
на телебаченні й кіно не стосуються демонстрації
матеріалів цього ж змісту Інтернетом,
оскільки у даному випадку абсолютний
контроль практично неможливий. Замість
заборони демонстрації вводять заборону
перегляду. Та чим жорсткіші такі закони,
тим більший інтерес до забороненої теми,
тим вища активність пошуку заборонених
матеріалів. У цій статті ми не зачіпаємо
проблеми диференціації еротики і порнографії.
Кількість пропонованих варіантів цього
поділу зростає, і не останню роль у цьому
відіграє поширення матеріалів через
Інтернет.
Сайти еротичного змісту
в Інтернеті представляють користувачеві
еротичну і порнографічну графіку,
еротичні й порнографічні відеофільми,
а також еротичні і порнографічні
тексти. Нині, у зв’язку із загальною
тенденцією одержання полегшеного
для сприйняття матеріалу, домінує
у даному секторі Інтернету
графіка та відеопродукція. Сприйняття
матеріалів еротичного змісту
значно залежить від особливостей
соціально-культурного оточення
та умов формування особистості.
Негативне ставлення декларується
у межах стандартного варіанта
подвійної соціальної моралі
– уголос проголошуються сентенції,
що це, з різних причин, погано.
Для себе ж (особливо при
наявності влади чи грошей) зберігається
досить високий рівень інтересу
й дозволу. Страх перед проявами
сексуальності у різних країнах
набуває різних форм. Стосовно
Інтернету це може виражатися
у вигляді заборон переглядати
певні сайти. Заборони можуть
застосовуватися на загальнонаціональному
рівні, на рівні організації,
родини чи в межах релігійної
конфесії. При теперішніх технічних
можливостях реалізація подібних
заборон можлива у вигляді
блокування доступу до певного
виду ресурсів. Існують спеціальні
програми, що дозволяють цілком
блокувати такий доступ. Необхідність
подібних заходів виправдовується
найчастіше турботою про суспільне
здоров’я. Але якщо говорити про
світову практику, то за останні
роки формується тенденція до
зменшення кількості подібних заборон
для осіб, старших 18-ти років. Незважаючи
на децентралізацію світової мережі, є
приклад успішного спільного вирішення
завдання. У зв’язку з прийнятою міжнародною
нормою і наявністю законів про кримінальну
відповідальність за поширення матеріалів,
у яких демонструється сексуальна експлуатація
неповнолітніх, удалося практично цілком
видалити такі матеріали з загальнодоступних
ресурсів Інтернету. При проведеній у
межах дослідження у вересні – грудні
2003 року звичайної навігації по Інтернету
(спеціалізований пошук не проводився)
сайтів з подібним змістом не було виявлено.
На перших сторінках більшості з них міститься
вказівка, що в матеріалах, що подаються
на сайті, немає неповнолітніх моделей.
Цікаво, що такі написи найчастіше випереджають
вхід на сайти, у назві яких прямо чи непрямо
вхід на сайти, у назві яких прямо чи непрямо
згадуються підлітки.
У жовтні – грудні
2003 року було проведено дослідження
статистичних показників відвідуваності
й копіювання інформації на
кількох сайтах з еротичною
інформацією та порівняння цих
даних з аналогічними даними
відвідування і копіювання інформації
на сайтах з програмним забезпеченням.
Вибір іншого елемента порівняння
– „ комп’ютерні програми й інформація
” обумовлений тим, що, за даними R. Slander
(2001 р.), саме ці джерела найчастіше запитуються
з мережі. Статистичне опрацювання результатів
виявилося неможливим у зв’язку з різним
представленням статистики, пропонованим
авторами сайтів. Але навіть просте порівняння
динаміки зміни кількості відвідувачів
за цей період наочно показало, що інтенсивність
перегляду еротичних сайтів значно
вища, ніж сайтів з програмним забезпеченням
. Трохи менша різниця в кількості інформації,
що копіюється. На жаль, вірогідність цього
параметра виявилася ще нижчою – при експериментальному
копіюванні з першого і другого типу сайтів
часто не спостерігалося змін показань
лічильника копіювання певного матеріалу.
Зміни часто спостерігалися через деякий
час, коли вже не було сенсу відносити
їх до конкретного випадку. В цьому пілотажному
дослідженні порівняння проводилося тільки
за даними, що вказуються біля ресурсу,
який копіюється. Вірогідність показань
лічильників є досить умовною – власники
ресурсів володіють цілою низкою прийомів
для „ розкручування ” сайту, в тому числі
й накручування популярності у пошукових
системах за рахунок великої кількості
„ псевдо відвідувань ”. Тому достеменнішу
інформацію, в тому числі й про можливі
національні тенденції, могли б надати
тільки власники ресурсів, оскільки саме
на їхньому рівні можна дослідити джерела
запитів. Досить відомий факт про домінування
у мережі двох тем – комп’ютерної й еротичної
підтверджується і зараз, незважаючи на
інтенсивний розвиток світової мережі
Інтернету і збільшення розмаїтості пропонованих
у ній сервісів. Відеоеротика і відеопорнографія
в Інтернеті практично не досліджені з
точки зору залучення в залежність. Увагу
користувачів привертає значна кількість
відеоматеріалів, різного рівня за якістю
та професіоналізмом зйомки. У більшості
випадків вони використовуються тільки
для перегляду. У зв’язку з великим обсягом
інформації (звичайно це десятки та сотні
мегабайт) копіювання даної продукції
в українському сегменті Інтернету не
є масовим. Судячи з даних опитування,
проведеного в листопаді 2003 року, респонденти
усіх вікових груп (18 – 25 років, 25 – 35 років,
35 – 45 років, 45 – 55 років) воліють купувати
(якщо взагалі купують) подібну відеопродукцію
на відеокасетах, CD-дисках та на DVD-дисках.
Особливості презентації
еротики в Інтернеті і вплив
особливостей подачі матеріалу
на залучення в залежність
практично не досліджувалося. При
цьому закономірності подачі
інформації відомі більшості
користувачів мережі Інтернету і навіть
стали основою для літературної творчості.
Наприклад, сюжет розповіді „ Акіко ”
В. Пелевіна [17] побудований на описі однієї
з типових послідовностей подачі матеріалу
для залучення в споживання.
За даними пілотажного
дослідження, сайти еротичного
змісту привертають увагу користувачів
практично усіх вікових груп.
Статистично достовірних розходжень
з цього параметра не виявлено. Спостерігається
тенденція до підвищення відвідуваності
подібних сайтів підлітками та зниження
відвідуваності людьми після 50-ти років.
Але ці дані ще потребують перевірки. Підлітки
часто не мають вільного доступу до Інтернету,
а багато старших людей не вміють користуватися
комп’ютером і досить часто відчувають
страхи, що сформувалися за радянських
часів щодо проявів сексуальності.
Чітко виявляється
розходження у ставленні до
сексуальної тематики користувачів
різної статі. Практично у всіх
вікових групах серед учасників
опитування, що позитивно відповіли
на запитання про частоту відвідування
еротичних сайтів, переважають чоловіки.
При зіставленні самооцінки тривалості
часу, проведеного в навігації
по сайтах цієї групи, виявилося,
що, в середньому, чоловіки проводять
в Інтернеті утричі більше
часу, ніж жінки. Цікава тенденція
(хоч статистично і не значима)
до зменшення часу, проведеного
в еротичному сегменті Інтернету,
у чоловіків віком 45 – 55 років
та підвищення цього показника
у жінок такого ж віку. Судячи
з даних опитування, саме гендерні
розходження в сприйнятті еротики
впливають на формування залежності.
У жінок і дівчат істотно нижча залежність
від подібної стимуляції, тому ймовірність
розвитку Інтернет - залежності даного
типу набагато менша, ніж у юнаків і чоловіків.
Найчастіше залежність
від Інтернету виникає у людей,
що мають проблеми у спілкуванні,
вікові проблеми, проблеми в родині
та занижену самооцінку. Зазвичай
саме для таких осіб характерне
переживання суб’єктивних труднощів
у встановленні взаємин з іншими
людьми, особливо з представниками
протилежної статі. Інтернет створює
можливість для заміни незадоволених
реальних потреб задоволенням
за допомогою заміни об’єкта.
Необхідно відзначити,
що Інтернет може бути джерелом
глибоких особистісних переживань.
Можливе формування дружби в
Інтернеті, особливо серед підлітків,
що надалі, при оптимальному розвиткові
подій, переходить у реальну.