Особливості Я-концепції жінок, що страждають на первинне безпліддя

В цілому людям з экстернальним локусом контролю більшою мірою властиво конформна і поступлива поведінка, вони вважають за краще працювати в гурті, частіше пасивні, залежні, тривожні і не упевнені в собі. Люди з інтернальним локусом активніші, незалежні, самостійні в роботі, вони частіше мають позитивну самооцінку, що пов'язане з вираженою упевненістю в собі і терпимістю до інших людей. Таким чином, міра інтернальності кожної людини пов'язана з його відношенням до свого розвитку і особового зростання.

Опитувальник РСК складається з 44 пропозицій-тверджень, екстернальності-інтернальності, що стосуються, в міжособових (виробничих і родинних) стосунках, а також відносно власного здоров'я.

Обробка відбувається згідно ключу.

 

Кольровий тест Люшера

 

Проективна методика дослідження особистості. Заснована  на суб'єктивному перевагу колірних стимулів. Матеріал до тесту складається з стандартних різнокольорових, вирізаних з паперу квадратів зі стороною 28 мм. Повний набір складається з 73 квадратів різних кольорів і відтінків. Зазвичай використовують неповний набір з 8 кольорових квадратів. Основними кольорами вважаються (в порядку присвоєного їм номери) синій, зелений, червоний, жовтий, а додатковими - фіолетовий, коричневий, чорний і сірий (нульовий). Спрощена процедура обстеження (для восьми кольорів) зводиться до одночасного пред'явлення обстежуваній всіх кольорових квадратів на білому фоні з пропозицією вибрати один, який сподобався найбільше, приємний. Обраний квадрат перевертається і відкладається в сторону, потім процедура повторюється. Утворюється ряд квадратів, у якому кольору розташовуються по їх привабливості для обстежуваного.

Перші два кольори  вважаються явно бажаний, третій і четвертий - бажаний, п'ятий і шостий - нейтральними, а сьомий і восьмий - викликають антипатію, негативне ставлення.

Психологічна інтерпретація отриманого ряду суб'єктивного переваги кольору спирається, по-перше, на припущення про те, що кожному кольору притаманне певне символічне значення, наприклад: червоний - прагнення до влади, домінування, зелений - завзятість, наполегливість. По-друге, вважається, що ряд колірного переваги відображає індивідуальні особливості обстежуваного. При цьому функціональну значимість має позиція, яку займає конкретним кольором. Наприклад, вважають, що перші дві позиції ряду визначають цілі індивідуума і способи їх досягнення, а дві останні - придушувані потреби, символізована даними квітами. Вибір в області основних кольорів зв'язується з тенденціями усвідомлюваними, а серед додаткових - зі сферою несвідомого.

Процедура обстеження: Необхідно перемішати кольорові картки та розкласти забарвленою поверхнею вгору приблизно на однаковій відстані один від одного. Після цього дати випробуваному наступну інструкцію:

"Із запропонованих  кольорів виберіть той, який  Вам найбільше подобається. При  цьому орієнтуйтеся на колір  як такий, постарайтеся не пов'язувати його з будь-якими речами - кольором машини, одягу, яка Вам до особи, косметики та інше ..."

Після того, як буде обрана потрібна картка, вона забирається  в бік і кладеться пофарбованої стороною вниз. Далі ви просите випробуваного вибрати найбільш приємний колір з решти семи. Обрану картку треба покласти кольоровий стороною вниз праворуч від першої, і так далі. Потім переписати номери карток у розкладеному порядку та інтерпретувати відповідно до вимог

2. Визначення  особливостей  Я - концепції безплідних жінок

2.1.Дослідження  особливостей семантичного простору  безплідних жінок

 

Для дослідження особливостей семантичного простору відносно себе безплідними жінками використовуємо методику «Семантичний диференціал»:

 

 

Гістограма 1. Результати за шкалою «Оцінка» методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда

 

Гістограма 1.1. Результати за шкалою «Сила» методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда

 

 

Гістограма 1.2. Результати за шкалою «Активність» методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда

 

 

Гістограма 1.3. Результати методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда

 

На гістограмі 1.  зобразили  результати за шкалою «Оцінка» методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда. Нормальні результати отримали 18 жінок 1 групи та 5 жінок 2 групи. Завищені результати отримали 12 жінок 1 групи та 25 жінок другої групи. Середній показник за цією шкалою (результати представлені на гістограмі 1.3. Результати методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда) у жінок 1 групи – 6,4 б., (норма) 2 групи – 14,9 (завищені результати). Фактор оцінки свідчить про рівень самоповаги. Високі значення цього чинника (2 група) свідчать про те, що жінки приймають себе як особистість, схильні усвідомлювати себе як носія позитивних, соціально бажаних характеристик, в певному сенсі задоволені собою. Нижчі значення фактора (1 група)  вказують на більш критичне ставлення жінок до самих себе, їх певну незадоволеність власною поведінкою, рівнем досягнень, особливостями особистості, на недостатній рівень прийняття самого себе. Але отримані результати за цією шкалою не зовсім однозначні, оскільки не маємо єдиного вибору серед жінок досліджуваних груп, тому для уточнення особливостей оцінки себе використаємо метод Дембо-Рубінштейна.

 

 

На гістограмі 1.1  зобразили  результати за шкалою «Сила» методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда. Нормальні результати отримали 25 жінок  1 групи та 12 жінок 2 групи. Завищені результати отримали 5 жінок  1 групи та 18 жінок другої групи. Середній показник за цією шкалою (результати представлені на гістограмі 1.3. Результати методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда) у жінок 1 групи – 3,8 б., (норма) 2 групи – 9,7 (завищені результати).  Фактор сили в самооцінках свідчить про розвиток вольових сторін особистості, як вони усвідомлюються самими піддослідними. Його високі значення (здорові жінки) свідчать про впевненість у собі, незалежність, схильність розраховувати на власні сили у важких ситуаціях. Нормальні значення свідчать іноді про недостатній самоконтроль, ситуаційну нездатність триматися прийнятої лінії поведінки, залежність від зовнішніх обставин і оцінок. Результати не зовсім однозначні, та можемо зробити висновок, що безпліддя не впливає на розвиток вольових сторін особистості.

На гістограмі 1.2  зобразили результати за шкалою «Активність» методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда. Нормальні результати отримали 27 жінок  1 групи та 11 жінок 2 групи. Завищені результати отримали 3 жінки  1 групи та 19 жінок другої групи. Середній показник за цією шкалою (результати представлені на гістограмі 1.3. Результати методики «Семантичний диференціал» Ч. Осгуда) у жінок 1 групи – 3,5 б.(норма), 2 групи – 10,8 (завищені результати). Фактор активності у самооцінках інтерпретується як свідчення екстравертованності особистості. Позитивні значення вказують на високу активність, товариськість, імпульсивність; негативні на інтровертність, певну пасивність, спокійні емоційні реакції. Маємо позитивні значення результатів по обох групах, а отже можемо зробити висновок, що безпліддя не впливає на екстравертованість особистості.

Проте, аналізуючи середні показники  по групам, можемо сказати, що все ж дещо краще себе оцінюють жінки здорові, вони є більш екстравертовані та більш впевнені у своїх силах, але ці відмінності між групами не є разючими.

2.2. Вивчення особливостей самооцінки досліджуваних

 

Для дослідження особливостей самосприйняття безплідними жінками використовуємо методику дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейна.

Результати за шкалою «Характер» зобразимо на гістограмах 2. та 2.1 «Результати за шкалою «Характер» методики Дембо-Рубінштейна»:

 

 

Гістограма 2. Результати за шкалою «Характер» методики Дембо-Рубінштейна

 

Гістограма 2. 1.  Результати за шкалою «Характер» методики Дембо-Рубінштейна

Отже, як ми можемо судити з гістограм, занижена оцінка свого характеру присутня у 1 жінки з першої групи та 4 – з другої, завишена оцінка присутня у 2 жінок з першої групи та 1 з другої групи. Нормальний рівень оцінки власного характеру мають 27 та 25 жінок з першої та другої груп відповідно. 1 група набрала в середньому 60,5 б., а 2 група - 56,5 б. Результати однозначні, отож можемо зробити висновок, що в обох групах опитуваних жінок, нормальна самооцінка за даною шкалою. З цього виходить, що наявність безпліддя у жінок не впливає на їх оцінку свого характеру.

Перевіримо вплив безпліддя на оцінку жінками свого здоров'я. За даною шкалою завищених результатів не має ні перша, ні друга група. Перша група має результати відповідні лише заниженій оцінці. 27 жінок другої групи мають нормальний рівень оцінки, а 3 – занижений. 1 група в середньому набрала 35,7 б., а 2 група - 56,4 б. З наявних результатів робимо висновок, що перша група має занижені показники оцінки свого здоров'я, а друга група адекватні. З цього виходить, що наявність безпліддя впливає на сприйняття жінкою свого здоров'я в цілому, знижуючи його позитивну оцінку. Кількісні результати за рівнями оцінки та середні значення для наочності надамо у вигляді гістограм 3. та 3.1. «Результати за шкалою «Здоров'я» методики Дембо-Рубінштейна»:

 

 

Гістограма 3. Результати за шкалою «Здоров'я» методики Дембо-Рубінштейна

 

Гістограма 3.1. Результати за шкалою «Здоров'я» методики Дембо-Рубінштейна

 

За шкалою «Авторитет у тих, що оточують» методики Дембо-Рубінштейна, отримані результати: 1 група жінок у кількості 30 чоловік має рівень заниженої оцінки, 2 група розділилася - по 15 чоловік має занижений рівень оцінки та нормальний. Але в середньому 1 група набрала 31,7 б, 2 група - 61,9 б. Хоча результати дещо не однозначні, та можемо припустити, що знову безпліддя знижує оцінку жінками себе в очах сторонніх людей, в першої групи занижена самооцінка за даною шкалою, а в другої групи - адекватна. Мабуть жінки вважають себе менш авторитетним у зв'язку з відсутністю досвіду виховання дітей. Кількісні результати за рівнями оцінки та середні значення для наочності надамо у вигляді гістограм 4. та 4.1 «Результати за шкалою  «Авторитет в тих, що оточують» методики Дембо-Рубінштейна»:

 

 

Гістограма 4. Результати за шкалою  «Авторитет в тих, що оточують» методики Дембо-Рубінштейна

 

 

Гістограма 4.1. Результати за шкалою «Авторитет в тих, що оточують» методики Дембо-Рубінштейна

 

 

Гістограма 5. Результати за шкалою «Зовнішність» методики Дембо-Рубінштейна

 

 

Гістограма 5.1. Результати за шкалою «Зовнішність» методики Дембо-Рубінштейна

 

На гістограмах 5. та 5.1. «Результати за шкалою «Зовнішність» методики Дембо-Рубінштейна» представлені результати по групах за шкалою «Зовнішність». 30 жінок з першої групи мають занижений рівень оцінки власної зовнішності, 3 жінки з другої групи також мають занижений рівень оцінки, а 27 – нормальні. Середні результати по групі 1 складають 30,2 б., а по 2 групі - 56,2 б., тобто 1 група - занижена самооцінка, 2 група – адекватна. Результати однозначні, з чого можемо зробити висновок, що наявність первинного безпліддя має істотне значення при оцінці жінкою своєї зовнішності. Жінки, що страждають на безпліддям, вважають себе менш привабливим.

На гістограмах 6. та 6.1. «Результати за шкалою «Упевненість в собі» методики Дембо-Рубінштейна» надамо показники по групах за шкалою «Упевненість в собі». Бачимо, що середні результати першої групи знову істотно нижче за результати другої групи: 1 група - 30,6 б. (занижена самооцінка), 2 група - 66,7 б (адекватна самооцінка), де 30 жінок першої групи мають занижений рівень оцінки, 6 жінок другої – занижений, а 24 – нормальний рівень оцінки власної упевненості. Оскільки результати однозначні, робимо висновок, що жінки, які страждають на первинне безпліддя, істотно менш упевнені в собі ніж жінки здорові.

 

 

Гістограма 6. Результати за шкалою «Упевненість в собі» методики Дембо-Рубінштейна

 

 

Гістограма 6.1. Результати за шкалою «Упевненість в собі» методики Дембо-Рубінштейна

 

 

Гістограма 7. Результати за шкалою «Розум, здібності» методики Дембо-Рубінштейна

 

 

Гістограма 7.1. Результати за шкалою «Розум, здібності» методики Дембо-Рубінштейна

 

На гістограмах 7. та 7.1. «Результати за шкалою «Розум, здібності» методики Дембо-Рубінштейна» представлені  результати по групах за шкалою «Розум, здібності». Занижений рівень оцінки власного розуму та здібностей мають 19 жінок  1 групи та 20 жінок 2 групи. Рівень оцінки у межах норми мають 11 жінок  1 групи та 10 жінок 2 групи. 1 група має в середньому 41,3 б., а 2 група 42,9 б., ці значення свідчать про злегка занижену оцінку у обох групах, що наближається до норми. Оскільки відмінності по групах не значні, можемо судити про те, що безпліддя не впливає на самооцінку жінками свого розуму і здібностей.