Особливості спілкування в підлітковому віці

Методика «комунікативних і організаційних здібностей» базується на принципі відображення і оцінки досліджуваним деяких особливостей своєї поведінки в різних ситуаціях. Вона дозволяє визначити стійкі показники комунікативних і організаторських здібностей. Особливість даного методу полягає в тому, що досліджуваний проектує свої властивості, особливості своєї поведінки в ситуацію запропоновану методикою. Даний тест складається із 40 запитань закритого характеру (необхідно дати відповідь «так»,«ні»).

Далі потрібно підрахувати окремо кількість позитивних відповідей на парні та непарні запитання. Парні – комунікативні здібності, непарні – організаційні. Результати звіряються із таблицею. У результаті мають вийти два показники, які характеризують рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей.

Наступну методику яку ми використали при дослідженні особливостей спілкування серед підлітків, став «Тест оцінки комунікативних умінь» (Мачуська І). ЇЇ актуальність у контексті нашого дослідження полягає в тому, що поняття «комунікативні уміння» включає в себе не лише оцінку співрозмовника, визначення його сильних і слабких сторін, але й уміння встановити дружню атмосферу, уміння зрозуміти проблеми співрозмовника тощо. Цей тест має два варіанти. У нашому дослідженні ми використали варіант №1. Він мав вигляд запропонованих ситуацій, серед яких досліджуваному необхідно було позначити ті, які викликають у нього незадоволення або певні труднощі при розмові з будь-якою людиною: товаришем, колегою, безпосереднім керівником чи просто випадковим співрозмовником. Далі відповідно до кількості позначених ситуацій виводилось відсоткове значення результатів, яке співвідносилось із класифікатором тесту.

Застосування обраних методик у комплексі дасть змогу всебічно охопити дослідження особливостей спілкування у підлітковому віці. Це допоможе виявити рівень компетентності у такій важливій для підлітка сфері, як міжособистісна взаємодія.

 

 

2.3. Особливості спілкування в підлітковому віці.

Емпіричне дослідження особливостей спілкування в підлітковому віці проводилося на базі школи I-III ступенів села Озерна Зборівського району Тернопільської області. У дослідженні брали участь 30 учнів, з них 10 хлопців і 20 дівчат.  Дослідженні використовувався тест «Товариськість у спілкуванні» (О. Антощака) і тест на оцінку самоконтролю у спілкуванні (М. Снайдера),методика «КОЗ» та тест оцінки комунікативних умінь (Мачуська І).

        Аналіз результатів методики «Товариськість у спілкуванні» дав змогу виявити, що у 24% респондентів є проблеми із товариськістю, 56% опитуваних – люди не дуже товариські, і лише 20% досліджуваних вважають себе дуже комунікабельними (Рис. 2.1).

Рис. 2.1 Результати тесту «Товариськість у спілкуванні». (n=30)

        Аналізуючи запропоновану вище діаграму, можна зробити висновок, що більшість опитаних підлітків (56%) не дуже товариські люди, проте, як правило, уважні і приємні співрозмовники. Коли вони перебувають не в гуморі, то не вимагають від оточуючих підвищеної уваги.

Найменше виявилось досліджуваних з високим розвитком товариськості (20%). Їх характеризує вміння сподобатись співрозмовнику, розважити. Проте у таких людей може виникати відчуття втоми від постійного спілкування.

Відповідно, 24% опитаних належать до категорії людей, спілкування з якими носить важкий характер. Причиною цього можуть бути два фактори: або вони дуже нетовариські, мовчазні або настільки люблять поговорити, що оточуючі уникають спілкування з ними.

На основі діагностики вибірки досліджуваних можна зробити припущення, що більшість сучасних підлітків не орієнтуються на цілеспрямоване вміння налагоджувати міжособистісні контакти. Особливості їхньої провідної діяльності змушують шукати шляхи комфортного налагодження відносин з оточенням, проте на даному віковому етапі у повній мірі їм ще цього досягти не вдається.

 Результати методики М. Снайдера “Тест на оцінку самоконтролю у спілкуванні” говорять про те, що e 37 % досліджуваних було виявлено високий комунікативний контроль, в 53% – середній, і лише в 10 % – низький (Рис. 2.2).

Рис. 2.2 Результати методики С.Снайдера «Тест оцінки самоконтролю у спілкуванні» (n=30)

На основі отриманої інформації можна зробити висновок, що більшість опитуваних (53%) – люди із середнім рівнем комунікативного контролю. Вони щирі, але нестримані в своїх емоційних проявах. Їм притаманно рахуватись у своїй поведінці з оточуючими людьми.

Щодо меншості, то цікавим виявився той факт, що лише 10% досліджуваних мають низький рівень комунікативного контролю. Ця частка людей характеризується стійкою поведінкою, небажанням змінюватись в залежності від ситуації. Такі люди здатні до щирого саморозкриття в спілкуванні. Дехто може вважати їх незручними в спілкуванні по причині їхньої прямолінійності.

Відповідно, 37% респондентів мають високий рівень комунікативного контролю. Їм притаманне легке входження у будь-яку роль, гнучке реагування на зміну ситуації. Такі люди добре відчувають, і навіть в змозі передбачити враження, яке ви справите на оточуючих.

З огляду на все вище зазначене, можна сказати, що незважаючи на бурхливість підліткового періоду, лише незначна частка підлітків допускає прояви вербальної агресії у міжособистісному спілкуванні. Більшість же вміє стримувати  негативні емоції, контролюючи цим самим свою поведінку.

        Отримані дані за допомогою методики “КОЗ” свідчать про те, що в більшості досліджуваних середні комунікативні здібності і високі організаційні (43%). Високі комунікативні здібності у 24% опитуваних, і високі організаторські у 43%. Щодо дуже низьких результатів, то дуже низькі комунікативні здібності було про діагностовано у 2% респондентів, і, що цікаво, у жодного опитуваного не виявлено дуже низьких організаторських здібностей.

Порівняння результатів комунікативних і організаційних здібностей детально представлено на Рис. 2.3, і Рис. 2.4.

Рис. 2.3 Розвиток комунікативних здібностей

Рис. 2.4 Розвиток організаторських умінь.

        Перевівши отримані дані за методикою “КОЗ” у відсоткове значення, можна зробити висновки що 43% опитуваних високі організаторські здібності.

А наступні 40% опитуваних – притаманні середні організаторські здібності. Організаторські здібності  нижче середнього мають 10 % учнів. Лише у 7 % опитуваних низькі організаторські здібності і їм потрібно розвивати активність у прийнятті спільних рішень.

 

 

Висновки

  Прагнення до спілкування притаманне дитині від народження. Спочатку це дотики, посмішка, вираз очей; потім перші слова й речення, на які малюк прагне почути відповідь, одержати реакцію. Подальший розвиток цієї здібності відбувається безпосередньо у процесі спілкування з батьками, однолітками. Спілкування з іншими людьми є життєво важливою  потребою для людини будь-якого віку.

Кожному віковому періоду притаманні характерні особливості, які тим чи іншим чином впливають на становлення особистості, її соціалізацію. Особливу групу у віковій ієрархії становлять підлітки. Відносини підлітка з однолітками складніші і змістовніші, чим у молодшого школяра. Вони вже чітко відрізняються за ступенем близькості: можуть бути просто товариші, близькі товариші, друзі. Спілкування з ними все більше виходить за межі школи, включає нові інтереси, заняття, захоплення і перетворюється в самостійну і дуже важливу для підлітка сферу життя.

Досить часто у процесі міжособистісного спілкування виникають різноманітні труднощі, які супроводжуються, як правило, складними переживаннями, почуттям психологічного дискомфорту. Більшість з них викликає в суб’єкта спілкування постійні негативні емоції, боязнь нових контактів; невпевненість і настороженість, внутрішньособистісну напругу в ситуаціях спілкування.  Ці перешкоди – це бар’єри спілкування. Вони є неминучими, адже завжди існує зворотній зв'язок. Знання основних перешкод є особливо актуальним для підліткового віку. Це пов’язано з тим, що володіючи певним рівнем знань про труднощі, які можуть виникати при налагодженню позитивної комунікації з іншою людиною, підліток може подолати ті проблеми, які виникають при невмінні «правильно» спілкуватись.  Проте знаючи усі види можливих перешкод у сприйманні однієї людини іншої, ми можемо звести їх до мінімуму. Це є головною передумовою налагодження комунікації та здатності встановлювати позитивний зв'язок з іншими людьми. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в апробації та доведенні ефективності запропонованої програми розвитку комунікативних здібностей у підлітків.

 

Додаток А

Одним із завдань нашого дослідження було розробити програму розвитку комунікативних здібностей у підлітків                                                

Зміст програми

        Загальна інформація

Мета тренінгу: розвинути навички міжособистісного спілкування у підлітковому віці.

Завдання тренінгу:

1. Розвиток навичок ефективного слухання;
2. Розвиток групової взаємодії;
3. Підвищення рівня культури міжособистісного спілкування;
4. Встановлення зворотнього зв’язку у спілкуванні;
5. Розвиток навичок самоконтролю;

Спілкування в умовах тренінгу будується на наступних принципах:

• «Тут і тепер» - розмова про те, що відбувається в групі в кожний конкретний момент; виключення загальних, абстрактних міркувань.
• Персоніфікація висловлювань – відмова від знеособлених суджень типу «як правило, ми думаємо», «деякі тут вважають» і т.п., заміна їх адресними: «я вважаю», «я думаю».
• Акцентування мови почуттів – уникання оцінкових суджень, їх заміна описом власних емоційних станів (не «ти мене образив», а «я почуваюся ображеними, коли ти…»).
• Активність – включеність в інтенсивну міжособистісну взаємодію кожного з членів групи, дослідницька позиція учасників.
• Довірливе спілкування – відвертість, відкрите вираження емоцій і почуттів.

На основі цих принципів будуються правила роботи в групі у відповідності з особливостями роботи в даній групі та потребами самих учасників.

Кількість учасників: 10 - 12 осіб.

Вік учасників: 15-17 років.

Орієнтовна тривалість заняття: 1.10 год.

Періодичність занять: 1-2 рази на тиждень.

 

Структура тренінгу:

Зміст занять	Тривалість
Заняття 1
Відкриття тренінгу, ознайомлення з метою та завданнями тренінгу.	10 хв.
Вправа «Представлення»	10 хв.
Вправа «Очі в очі»	10 хв.
Вправа «Муха в квадраті»	20 хв.
Обговорення тренінгу	20 хв.
Заняття 2
Вправа «Колективний рахунок»	10 хв.
Вправа «Спина до спини»	20 хв.
Вправа «Важливі люди»	20 хв.
Обговорення тренінгу	20хв.
Заняття 3
Вправа «Зіпсований телефон»	10 хв.
Вправа «Друкарська машинка»	20 хв.
Вправа «Асоціації»	20 хв.
Обговорення тренінгу	20 хв.
Заняття 4
Вправа «Невидимий стрій»	10 хв.
Вправа «Кільце»	20 хв.
Вправа «Колективна арифметика»	20 хв.
Обговорення тренінгу	20 хв.
Заняття 5
Вправа «Компліменти»	10 хв.
Гра «Крокодил»	20 хв.
Вправа «Свій простір»	20 хв.
Обговорення тренінгу	20 хв.
Заняття 6
Вправа  «Пантоміма»	10 хв.
Вправа «Пара фраз»	20 хв.
Модельована ситуація «Емпатійне реагування»	20 хв.
Обговорення тренінгу	20 хв.
Підведення підсумків тренінгу	20 хв.

Зміст програми

Заняття 1

Відкриття тренінгу, ознайомлення з метою та завданнями тренінгу.

Вправа «Представлення»

Мета: знайомство, самопрезентація.

Час: 10 хв.

Хід проведення: кожен з учасників по колу називає своє  і каже кілька слів про себе. Перед цим пропонується кожному узяти табличку  й написати на ній своє ім’я.  Це не обов’язково  має бути справжнє ім’я учасника, а може бути ім’я, яким він хоче, щоб його називали.

Вправа «Очі в очі»

Мета: налагодження глибокого і довірливого контакту між учасниками групи.

Час: 20 хв.

Хід проведення: Учасники протягом 3-5 хвилин дивляться в очі іншим, намагаючись встановити контакт з кожним із учасників групи. Після закінчення психолог запитує про почуття, які виникали під час вправи. Кому й чому було важко налагоджувати зоровий контакт.

        Вправа «Муха в квадраті»

Мета: особистісне зростання, групова взаємодія.

Час: 10 хв.

Хід проведення: подумки уявімо поле для гри в «хрестики-нулики», що налічує 9 квадратів. У центральному квадраті сидить муха. Завдання полягає в уявному переміщенні мухи ходами вниз, вправо, вліво. Учасники роблять послідовно по одному ходу. Заборонено робити човникові ходи (сюди). Не можна вилітати за межі поля.

Цю вправу згодом варто ускладнювати задачу, модернізувавши пласке поле в об ємний куб.

        Обговорення тренінгу:

• Чи сподобалось вам заняття?
• Що вам найбільше запам’яталось?
• Чи важко було вам налагоджувати зоровий контакт з іншими членами групи?
• Який настрій був у вас при виконанні кожної вправи?

                Заняття 2

        Вправа «Колективний рахунок»

Мета: вправа на активізацію.

Час: 10 хв.

Хід проведення: Учасники стоять у колі, опустивши голови й не дивлячись один на одного. Завдання групи – називати один за одним натуральні числа, намагаючись дорахувати до найбільшого, не помилившись. При цьому слід не забувати про три умови: по-перше, ніхто не знає, хто почне рахунок і хто назве наступне число; по-друге, не можна тому самому учаснику назвати два числа підряд; по-третє, якщо потрібне число буде названо вголос двома або більше гравцями ,слід знову починати з одиниці.

        Вправа «Спина до спини»