Розвиненість лідерських якостей особистості як фактор вибору професії

Міністерство освіти та  науки, молоді та спорту України

Запорізький національний університет

Кафедра практичної психології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

„Розвиненість лідерських якостей особистості як фактор вибору професії”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2010 

Зміст

 

Вступ

 

Щорічно мільйони молодих  людей, закінчуючи школу, і діставши середню освіту, стають перед вибором  яку ж професію вибрати, якій сфері  діяльності посвітити своє життя. Вони, перш за все, враховують своє бажання, здібності. Але, на жаль, не завжди майбутній студент спирається на свої власні інтереси. На старшокласника діє багато зовнішніх та внутрішніх факторів, які зрештою і є основою для того чи іншого вибору професії.

На вибір професії впливають індивідуально-психологічні характеристики кожної особистості. Часто орієнтуючись на власне внутрішнє почуття старшокласники обирають професію, навіть, і не підозрюючи, що ними рухає схильність до ризикованої поведінки, устремління піти наперекір існуючим в суспільстві нормам, змінити щось в оточуючих чи в собі.

Об’єктом нашої роботи була схильність особистостей старшокласників  до ризикованої поведінки. Предметом  – схильність до ризику як фактор вибору професії.

Мета нашої роботи полягає у тому щоб виявити  чи впливає схильність до ризику як одна з якостей особистості на вибір старшокласниками своєї майбутньої професії.

Люди з зайвою схильністю до ризику у своїй діяльності можуть обирати професії, у яких будуть у майбутньому реалізовуватися  їх бажання до авантюрних вчинків, розкутості у спілкуванні з навколишнім світом та бажанням змінити його. В випадку, коли людина обирає професію, в якій вона може реалізувати своє устремління до ризику, вона не порушуючи загально прийняті закони та норми може задовольняти свої потяги та бажання.

Завданням нашої роботи є:

1) проаналізувати основні фактори, які можуть впливати на вибір професії;

2) дати аналіз поняття  схильність до ризику;

3) виявити чи існує  залежність між схильністю до  ризику, як однією з якостей  особистості та сферою професійної  діяльності, яку обирає особистість.

 

 

1. Теоретичний аналіз  проблеми ризику як одного  з факторів вибору професії  старшокласниками.

1.1. Фактори, які впливають на  вибір професії

 

Жоден вибір в нашому житті не скоюється абсолютно  самостійно, незалежно ні від кого. Ухвалюючи будь-яке рішення, ми радимося, згадуємо досвід наших близьких, знайомих, їх поведінку та її результати, аналізуємо наші можливості, обставини, що склалися в нашому житті. Вибір професії – не виключення. На нього також впливає безліч чинників. Головна задача того хто обирає професію при цьому – ретельно проаналізувати всі ці чинники і ухвалити грамотне, самостійне рішення. Російський академік Є. О. Клімов описав наступні вісім чинників вибору професії ("восьмикутник Клімова"):

Наявність схильностей (інтересів).

Людина більш успішна  в тій діяльності, яка йому цікава. Тому, вибираючи професію, потрібно звернути увагу на те, чим подобається  займатися, що приносить задоволення. Наприклад, якщо людині подобається  організовувати інших людей, займати  лідируючі позиції, швидше за все, йому підійдуть професії, що припускають уміння працювати з колективом (менеджер, педагог, тренер).

Наявність здібностей.

Одного інтересу до якої-небудь справи мало, потрібно ще, щоб людина могла займатися тією діяльністю, яку обрала. А для цього потрібні певні здібності. Так, щоб грати на скрипці, мало захоплюватися музикою, потрібно ще й мати музичні здібності.

Домагання (переваги).

На вибір багато в  чому впливають актуальні установки  і цінності людини, тобто те, що для  нього має першорядне значення в даний період життя або важливе як основна життєва мета.  У  одному  випадку  людина вибирає професію, в другому – місце роботи, в третьому – вирішальне значення має місце проживання і т.д. Всі ці види вибору взаємодіють, вступають в різні, інколи конфліктні, відносини. Ситуація будь-якого життєвого вибору припускає вплив не тільки думки того хто обирає, але і різних зовнішніх чинників.

Думка батьків, сім'ї.

Часто близькі люди прагнуть взяти активну участь у виборі професії старшокласника. Наприклад, в сім'ї, де декілька поколінь присвятили своє життя медицині, природне бажання батьків бачити свого сина або доньку в білому халаті. Думкою людей старшого покоління і їх досвідом не стоїть нехтувати, але, в той же час, це не єдиний чинник вибору.

Думка однолітків.

Наприклад, хлопець вибрав для себе дуже важливу і "вічну" професію – вирішив стати кравцем, але соромиться говорити про це в  класі: "немодна" професія. Цілком можливо, що оточуючі не знають про  цю професію всього того, що знає той, хто вибирає. Думка однокласників, друзів, товаришів, звичайно важлива, оскільки вона відображає ступінь популярності в сучасному суспільстві тих або інших професій. Але професійний вибір – це вільний і особистий вибір. Щоб відкрити і розвинути в собі покликання, важливо сміливо і неупереджено "приміряти" до себе різноманітні види професійної діяльності.

Для успішного вибору професії у старшокласника повинна  бути головна мета, тобто те, що людина припускає робити в майбутньому, якою хоче бути, чого хоче досягти, які її ідеали життя і діяльності на даний момент розвитку і як вони будуть розвиватися в подальшому житті.

Вивчення довідкової літератури, бесіди із знаючими людьми, самоосвіта, надходження в певний професійний учбовий заклад або  – спершу – в спеціальний кружок і ін. дозволять скласти уявлення про шляхи і засоби досягнення найближчих життєвих цілей. Не менш важливі і уявлення про зовнішні умови досягнення намічених цілей, тобто труднощі, можливі перешкоди, можлива протидія тих або інших людей. Запасні на випадок виникнення непереборних труднощів в реалізації основних варіантів дозволять запобігти неприємним ситуаціям і позбавить від зайвих переживань.

Знання про професію.

Перш ніж зробити  вибір типу професій, треба ґрунтовно  познайомитися з їх різноманіттям. На жаль, незнання сучасних професій найчастіше стає каменем спотикання в проблемі професійного самовизначення. Кращий шлях оглядового ознайомлення з професіями – вивчення їх спеціальних описів – профессиограмм. Профессиограмми знайомлять не тільки з тим, що робить, як, за допомогою яких знарядь і засобів працює той або інший робітник, але і з тим, які особисті якості від нього потрібні.

Потреби суспільства  мають звичай постійно змінюватися. Тому для того, щоб не вибрати  професію, яка виявиться потім  непридатною, необхідно регулярно обновляти свої пізнання про ситуацію на ринку праці, затребуваності тих або інших професій.

 

1.2. Типологія особистостей в професійній сфері

 

У професійній сфері  найважливішим критерієм усвідомлення і продуктивності професійного становлення особистості є її здатність самостійно проектувати, творити своє професійне життя, відповідально ухвалювати рішення про вибір професії, спеціальності і місця роботи. Особистість постійно змінюється, розвивається, значить, на різних стадіях її розвитку одні і ті ж завдання професійного самовизначення вирішуються по-різному. Постійне уточнення свого місця в світі професій, осмислення своєї соціально-професійної ролі, відношення до професійної праці, колективу і самому собі стають важливими компонентами життя людини. Іноді виникає відчуження від професії, людина починає обтяжуватися, відчуває незадоволеня своїм професійним положенням.

Можна констатувати, що перед  особистістю постійно виникають  проблеми, що вимагають від неї  визначення свого відношення до професій, іноді аналізу і рефлексії власних професійних досягнень, прийняття вирішення про вибір професії або її зміну, уточнення і корекції кар'єри, вирішення інших професійно обумовлених питань. Весь цей комплекс проблем в науці пояснюють поняттям професійне самовизначення.

Вибір професії – справа особиста, тому фахівці говорять про  професійне самовизначення. Але не всі школярі готові до такого самовизначення, а хтось навіть і не прагне до прийняття на себе відповідальності за такий важливий життєвий вибір. Саме в цьому полягає найважливіша психолого-педагогічна проблема профорієнтації – страх перед власним вибором. У такій ситуації випускник школи шукає для себе і часто знаходить досить хитромудрі шляхи уникати відповідальності за професійне і особове самовизначення.

Ще в молодших і  середніх класах учнів поступово  знайомлять з світом професійної  праці, виявляють їх основні схильності і здібності (перш за все загальну динаміку їх зміни, на підставі чого і  можна вибудовувати більш довгострокові  прогнози). У ідеалі, дають школярам спробувати себе хоча б по деяких доступних видах праці.

Ближче до старших  класів у школярів повинна поступово  формуватися готовність до самоаналізу  основних схильностей і здібностей. Саме це може стати основою для  формування готовності до справжнього самовизначення. Одночасно все більше розглядаються, порівнюються і обговорюються різні варіанти побудови свого щастя. Це неможливо без звернення до ціннісно-смислових аспектів професійного і особового самовизначення. У старших і випускних класах основний акцент переноситься на конкретний вибір. При цьому школярам не дають готових рекомендацій, а поступово формують готовність самостійно скоювати вибір. Тільки в цьому випадку можна говорити про справжній професійний вибір і самовизначення.

Існує безліч тіпологий  особистості в професійній сфері, як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, за допомогою яких пропонується визначити для кожного типу особистості  найбільш відповідну область професійної  діяльності.

За кордоном набули широке поширення класифікації професій на основі урахування інтересів, здібностей особистості і властивостей темпераменту.

Класифікація професій Дж. Холланда, розроблена у 1966 році. Її досягненням є обґрунтована психологічна концепція, яка об'єднує теорію особистості з теорією вибору професії. Дж. Холланд вважає, що успіх в професійній діяльності, задоволеність своєю працею залежать в першу чергу від відповідності типу особистості типу професійної сфери. Адже поведінка людини визначається не тільки його особовими властивостями, але також і оточенням, тобто тим соціальним середовищем, в якому він живе.

Взаємозв'язок інтересів, переваг, намірів і бажань особистості  з професійною сферою впливає  на такі важливі характеристики, як успішність професійної діяльності, задоволеність від виконання необхідних завдань, якість виконаної роботи.

Процес професійного розвитку, за визначенням Дж. Холланда, обмежується, по-перше, визначенням  самим індивідом особового типу до якого він відноситься, по-друге, відшукуванням професійної сфери, відповідної даному типу, по-третє, вибором одного з чотирьох кваліфікаційних рівнів цієї професійної сфери, що визначається розвитком інтелекту і самооцінки. Головну увагу він приділяє опису особових типів, які розуміються як комплексні орієнтації особистості.

На основі встановлення основних компонентів спрямованості  – інтересів ціннісних орієнтацій – Дж. Холланд виділяє шість  професіонально-орієнтованих типів  особистості: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціональний, підприємницький і художній. Теоретична модель кожного типу описується по схемі: цілі, переважні професійні ролі, здібності і спеціальні дарування, оригінальність досягнення, особовий розвиток, життєвий шлях. Приводимо описи кожного з цих типів.

Реалістичний (Р). До нього відносяться люди з орієнтацією на теперішній час. Це чоловічий, несоціальний, емоційно-стабільний тип. Його представники займаються конкретними об'єктами і їх практичним користуванням: речами, інструментами, тваринними, машинами. Охоче обирають професії механіка, електрика, інженера, агронома, садівника, шофера і т.д. Їх відрізняє, з одного боку, здібність до засвоєння точних знань, спеціальних умінь, а з іншою – недолік товариськості. При цьому рівень розвитку психомоторних якостей переважає у них над всіма іншими властивостями.

Інтелектуальний (І). Люди, які відносяться до цього типу, більшою мірою орієнтовані на творчі – теоретичні і в деякій мірі – естетичні цінності, розумова праця. Але роздумам по проблемі вони віддають перевагу заняттям по реалізації пов'язаних з нею рішень. Їх відрізняють такі якості як допитливість, аналітичність, раціональність, незалежність, пунктуальність, методичність і точність, у них добре розвинене абстрактне мислення. Але вони звичайно недостатньо товариські і їм не дано бути лідером. Віддають перевагу науковим професіям. Відрізняються дуже високим рівнем розвитку як вербальних, так і природно-математичних здібностей.

Соціальний (С). Ті, що відносяться  до цього типу звичайно ставлять перед  собою такі цілі і задачі, які  дозволяють встановити тісні контакти з навколишнім суспільним середовищем. Рисами їх вдачі є соціальність, гуманність, жіночність, прагнення навчати і виховувати. Вони активні, незалежні, хоча ним властиво і пристосованість. Насолоджуються діяльністю, пов'язаною з наданням допомоги іншим людям. Тому в заняттях віддають перевагу навчанню і лікуванню, вибираючи такі професії, як лікар, вчитель, психолог, декоратор, бармен. Зате не люблять працювати з інструментами і машинами. Їх відрізняють хороші вербальні здібності, а математичні найчастіше слабо розвинені. Яскраво виявляються організаторські і комунікативні уміння. Проблеми вирішують, спираючись головним чином на емоції, відчуття і уміння спілкуватися.