Соціальне середовище, як передумова становлення агресивної поведінки

Отже, зовнішнє середовище впливає на неврогенні зв"язки, внутрішні біологічні процеси в значній степені визначають характер наших реакцій на дії середовища, і правильніше було б говорити не про вирішальний вплив біологічних або, навпаки, соціальних факторів як детермінант агресії, а признати, що на агресію діє два типи факторів і що біологія і навколишнє середовище чинять взаємний вплив один на одного.

Тому розглянувши  декілька теорій агресивності можна  підсумувати, що єдиної точки зору на проблему агресивної поведінки так і не знайдено. Лише одне твердження говорить про незаперечний факт: агресивність – це  надбання людства, не можна стверджувати, що агресивність у значенні деструктивність є вродженою, а є скоріше соціальне набутою. На це впливають як суспільні фактори, так і середовище виховання самої особистості , де найбільш чітко формуються ціннісні орієнтації, потреби людини.

Одним із засобів профілактики агресивної поведінки підлітків є  тренінг на формування агресивної поведінки у підлітків. І дуже важливо розглядати особистість підлітка не саму по собі, а в групі, до якої вона належить. Тим більше що діяльність спілкування, яка стає провідною в цьому віці, можлива тільки в групі. Тому групова форма роботи з такою категорією підлітків є найкращою. Тренінг допоможе підліткам відчути себе вільніше від усіх соціальних негараздів, сімейних проблем. А також дасть можливість досліджуваним усвідомити неадекватність своєї поведінки в різних ситуаціях та використовувати прояви агресії, які прийняті у суспільстві, тобто адекватну форму поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.  ЕМПІРИЧНЕ  ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА НА СТАНОВЛЕННЯ АГРЕСИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

2.1. Характеристика  вибірки досліджуваних

Емпіричне дослідження було проведене на підлітках від 12 до 15 років загальноосвітньої школи села Ратнів. Загальна кількість досліджуваних -107. На загальній кількості осіб були проведені методики, а саме тест-опитувальник Басса—Дарки та тест руки Вагнера з метою відбору підлітків, які отримали високий бал по шкалах, які характеризують підвищену агресивність у поведінці.

Паралельно  відібралась із загальної кількості досліджуваних контрольна група 35 осіб із високим рівнем агресивності. Дана група допоможе встановити достовірність результатів, а саме ефективність проведення тренінгу в експериментальній групі.

Критерієм відбору  були шкали, які виходять до даних  тестів і характеризують агресивну поведінку. В тесті -- опитувальнику Басса - Дарки підвищену агресивність у поведінці характеризує високий бал від 8 до 12 по шкалам "вербальна","непряма",''фізична" агресія та "роздратування".

У тесті руки Вагнера характеризують підвищену  агресивність у поведінці такі шкали як агресія та директивність.

Для дослідження  агресивної поведінки у підлітків, звичайно, велике значення має віковий розподіл. Тому діти були підібрані віком від 12 до 15 років, по тій причині, що цей віковий період дуже характерний для зростання агресивної поведінки у підлітків.

При вибірці  досліджуваних статевий розподіл не враховувався, тому, що метою дослідження був вибір підлітків незалежно від статевого розподілу, які характеризувалися підвищеною агресивною поведінкою.

Після проведення тренінгу проводиться повторне тестування підлітків тренінгової та контрольної груп. І на основі результатів

 

порівняння  даних першого і другого тестування визначається ефективність проведеного тренінгу.

 

2.2. Характеристика  методик дослідження

Для перевірки наших гіпотез було застосовано  такі  методики.

1.Тест Басса - Дарки характеризується спробою розглядання агресії як комплексного феномену. Був запропонований опитувальник, який складається із восьми субшкал, які вважаються важливими показниками агресії. Цей опитувальник широко використовується в зарубіжній і вітчизняній практиці.

Опитувальник  Басса -Дарки виявляє наступні форми  агресивних та ворожих реакцій:

1. фізична агресія;
2. непряма агресія;
3. схильність до роздратування;  _л
4. негативізм;
5. образа;
6. підозра;
7. вербальна агресія.

Крім того, виділяється восьмий індекс - почуття  вини. Цей індекс виражає можливе  переконання досліджуваного у тому, що він являється поганою людиною, чинить злісно, наявність у нього  докорів сумління.

Опитувальник  складається із 75 тверджень, на які досліджуваний дає відповідь "так" або "ні". По числу співпадань відповідей респондентів із ключем підраховують індекси різних форм агресивності і ворожих реакцій. Сумування індексів 1,2,7 дає загальний індекс агресивності, а сумування індексів 6 і 5 - індекс ворожості.

Слід зважити, що в ситуації експертизи опитувальник не захищений від мотиваційних перекручувань, зокрема, по типу соціальної бажаності. Чистота (достовірність) результатів залежить від довіри у відношеннях досліджуваного та психолога.

2. Проективний „Тест руки” Е.Вагнера створений у 1971 р., стимульний матеріал - 9 карток із зображенням кисті людської руки в різних положеннях, 10 картка пуста. Досліджуваний повинен сказати що робить рука, зображена на кожній картці. Відповіді досліджуваного класифікуються по таким категоріям аналізу: агресивність, директивність, страх, емоційність, комунікативність, залежність, демонстративність, ущербність, активна безликість, пасивна безликість,   описання.   Тест   руки   може   примінятися   в кримінальній психології для аналізу  агресивності різних  груп  злочинців,  прогнозу відкритої агресивної поведінки, при проведенні судебно –психологічної експертизи. Використовується    тест    руки    також    для    діагностики міжособистісних    стосунків,    при    висуванні    кандидатів    на    посаду керівника.

 Програма  тренінгу.

Дуже важливо  розглядати особистість підлітка не саму по собі, а в групі, до якої вона належить. Тим більше, що діяльність спілкування, яка стає провідною в цьому віці, можлива тільки в групі. Саме тому я обрала групову форму роботи з такою категорією підлітків - тренінг.

Метою  тренінгу є виявлення найбільш типових  форм агресивної поведінки в підлітковому віці та спрямувати агресивні тенденції  в соціальне прийняте русло.

Головна умова  успішного проведення тренінгу - задоволення  таких важливих людських потреб, як спілкування, повага, реалізація

особистісного потенціалу.

Оптимальна  кількість дітей у тренінговій  групі 8-10 осіб. Тренінг проводився один раз в тиждень тривалістю 1 1,5 годин у кімнаті, де створені всі умови для відкритого спілкування.

Тренінг - це гнучка динамічна система, яка дає змогу в процесі роботи здійснювати певні зміни і перестановки вправ.

Програма  тренінгу на формування адекватних форм агресивної поведінки у підлітків містить вісім занять, кожне з яких складається з блоку вправ:

• Перший блок вправ направлений на знайомство дітей, створення 
  передумов для вільного виразу почуттів.
• Другий блок вправ направлений на усвідомлення себе, уважність до 
  поведінки оточуючих та особистої поведінки.

• Третій і четвертий - сприяє поетапному саморозвитку особистості, 
формуванню духу співробітництва,  взаємоповаги  налагодженню 
соціальне - психологічного клімату.

• П'ятий і шостий блоки вправ направлені на уважність особистої 
  поведінки, підлітки навчаються володіти собою, приймати рішення, 
  звільнятися від страхів, агресивності, тривоги, невпевненості.
• Сьоме і восьме заняття направлені на вміння відстояти свою точку 
  зору не образивши опонента, вміння переконувати та знаходити 
  компроміс рішення, розв'язання конфлікту.
• Завершальна фаза: підкріплення, узагальнення.

Ефективність  тренінгу визначається порівнянням  передтренінгових результатів тестування та післятренінгових результатів.

 

2.3. Аналіз та  інтерпретація

Характеризуючи  кожен етап даного дослідження, можна  сказати, що на першому етапі було виявлено цікаву річ. Досліджувались підлітки від 12 до 15 років і найвищий рівень агресивності за результатами тестування був притаманний саме підліткам 13 років. Але після проведення  тренінгу на формування адекватних форм агресивної поведінки результати помітно змінились у позитивну сторону, яка дасть можливість підлітку змінити свою поведінку в соціальне прийнятне русло.

У досліджуваних, яким вже виповнилось 14-15 років, початкові результати були нижчі, ніж у підлітків 13 років. А саме досліджувані 13 років із 50 осіб, 19-з високим рівнем агресивності. Досліджувані 14 років із 52 осіб, 16- з високим рівнем агресивності. Але після проведення психологічного тренінгу результати змінились, хоча у деяких досліджуваних залишився високий бал.

Другий етап дослідження, проведення  тренінгу на формування адекватних форм агресивної поведінки у підлітковому віці. Спочатку досліджувані були дуже пасивні, хоча це є нормальним явищем, але після двох занять досліджувані адаптувались і різні вправи виконувались із задоволенням. Хоча вправи як "спілкування з агресивним співрозмовником", "пред'явлення обвинувачення" були дещо важкими на початку, але знову ж адаптувавшись виконували свої ролі. Завдяки заняттю № 3, тема якого "образа" підлітки збагнули, якої шкоди вони завдають собі і особливо навколишнім. Навчились обґрунтовувати задану ситуацію так, щоб не образити іншого. Щоб переконатися у таких результатах заняття № 7 це довело. Таким чином із поведінки підлітків на заняттях даного тренінгу можна було спостерігати зміни в поведінці досліджуваних. А саме на початкових етапах проведення тренінгу підліткам був притаманний "страх" і "залежність від когось", а саме це збуджує в дитини агресивну поведінку. Важким для досліджуваних було усвідомлення того, що поведінка у різних ситуаціях можлива різна, але уважність до особистої поведінки та поведінки оточуючих, обговорення поведінки у різних ситуаціях з кожним заняттям формувала у них взаємоповагу володіння собою, прийняття рішень, звільнення від невпевненості, тривоги, агресивності та сприяло відповідним (адекватним) формам поведінки, які прийняті у суспільстві.

Таким чином, результати перед проведенням тренінгу та після проведення тренінгу змінилися в позитивну сторону. Хоча дану програму тренінгу можна розширювати, бо підліткова агресивна поведінка не передбачена. Досліджувані взяли дуже багато корисного з проведеного тренінгу. А саме, відчули себе вільніше від усіх соціальних негараздів, сімейних проблем, більш впевнені в собі, незалежні.

Щоб перевірити достовірність тренінгу проведений третій етап дослідження - повторне тестування досліджуваних та визначення подібності та відмінності результатів тесту Басса -- Дарки та тесту руки Вагнера перед та після проведення тренінгу виявилось, що відмінність результатів перед проведенням тренінгу та після проведення тренінгу висока, як по тесту Басса- Дарки , так і по тесту руки Вагнера . Аналізуючи ці результати можна сказати, що така відмінність може характеризуватись тим, що проведено тренінг ефективно і дані блоки вправ допомогли досліджуваним усвідомити неадекватність своєї поведінки в різних ситуаціях. Даний тренінг допоміг досліджуваним знайти такі способи, які б дали можливість використовувати прояви агресії, які прийняті у суспільстві, тобто адекватна форма поведінки.

   Тому, високий показник відмінності перед та після проведення тренінгу досліджуваної групи та результати тестування контрольної групи до і після тренінгу говорить про те, що результати проведеного тренінгу достовірні.

Отже, в результаті тренінгу у більшості підлітків змінилася форма проявів агресії. Тобто сформувались адекватні форми агресивної поведінки, які прийняті у суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ.

Емпіричне дослідження показали наскільки важливою є проблема впливу соціального середовища на формування агресивної поведінки  . А також виявили можливість зробити прояви агресії більш контрольованими.

Таким  чином  гіпотеза, про те, що що при становленні особистості  соціальне середовище в значній мірі  впливає  на рівень прояву агресивної поведінки і дана поведінка залежить від таких  факторів як соціальні установки, поведінкові стереотипи, емоційна напруга підтвердилась. За допомогою різноманітних вправ, раціонального аналізу, особи, які брали участь в дослідженні, навчились аналізувати не лише наслідки, але й причини власної поведінки. Обмін та збагачення досвідом в процесі дискусії і програвання ситуацій дали змогу відсторонитися від проблем, розвинути вміння відшукати й застосувати , навчились усвідомлювати власні стереотипні реакції , контролювати свої емоції, розуміти емоційний стан іншої людини, застосувати різні способи контролю. зниженню агресивної

У   поясненні    проявів    агресії    досліджувані,    як    правило, 
орієнтуються на наслідки, залишаючи поза увагою аналіз причин 
виникнення  агресивності. 

В результаті теоретичного аналізу літератури по проблемі впливу соціального середовища на становлення агресиної поведінки ми можемо казати, що існують три теорії становлення агресивної поведінки: