Стереотипи

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ  ГУМАНІТАРНИХ І СОЦІАЛЬНИХ НАУК

 

 

                                          Кафедра психології,

педагогіки і права

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

“Стереотипи”

 

 

 

 

 

 

      Виконала:

      Приульний Л.М.

     

      Перевірила:

      Петровський І.Р.

                                                                                      

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2012

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Історія виникнення поняття стереотип………………………………………...6

2. Властивості, функції і види стереотипів ……………………………………...10

2.1. Гендерні стереотипи та їх вплив на міжособистісне спілкування або Особливості проявів гендерних стереотипів у процесі спілкування

Вплив гендерних стереотипів на характер та ефективність спілкування …………..11

2.2. Соціальні стереотипи……………………………………………………...…13

2.3.Етнічні стереотипи………………………………………………………..

3.Способи подолання стереотипів………………………………………..

Висновки…...…………………………………………………………………….17

Список літератури…………………………………………………………..18

 

Вступ

Ми всі  живемо в світі стереотипів. Саме стереотипи в значній мірі визначають моральні норми, формують політичні, релігійні  і світоглядні концепції. Поведінкові  стереотипи теж дуже різноманітні й  багато в чому визначають нашу поведінку, наші думки і ставлення до навколишнього. Завдяки цим стереотипам ми чітко  знаємо, як себе вести в тому чи іншому випадку; знаємо, що погано і що добре; знаємо, хто правий, а хто не правий. Знаємо, але це не означає, що так  і є насправді тому, що стереотипи, на яких засновані наші судження, можуть бути сформовані на помилкових передумовах  або певних, не завжди обґрунтованих  умовностях.

Актуальність проблеми. Дане дослідження є досить актуальним тому що всі аспекти і процеси життя людина сприймає і реагує на них тільки через свої стереотипи; взаємодіє з людьми на підставі стереотипів; робить усі свої умовиводи і висновки тільки на підставі своїх стереотипів. Фактично людина не сприймає реальний світ таким, який він є, а моментально підбудовує його під свої стереотипи замість того, щоб перебудовувати себе (свої стереотипи) відповідно до дійсності.

Мета роботи. Теоретично проаналізувати поняття стереотипу, ознайомитися з літературою по даній темі. Обґрунтувати значимість стереотипів на процес спілкування людей та спробувати виявити джерела і фактори їх формування.

Предмет дослідження. Психологічні особливості впливу стереотипів та їх роль у процесі спілкування.

Люди  зазвичай думають, що їх сприйняття і  уявлення про речі збігаються, і  якщо дві людини сприймають один і  той же предмет по-різному, то один з них точно помиляється. Власні уявлення людині здаються вірними і  не підлягають зміні.

Будь-який аналіз дійсності, що здається людині об'єктивним і безстороннім, прагнення  зайняти визначене місце в  цій “дійсності”, випливаючи “покажчикам” Свідомості – і є ні що інше, як стереотип. Якщо людина говорить про кого чи про щось: “Мені це подобається, а те – не подобається”, “люблю – не люблю” – вона має стереотип у виді здебільшого вже зовсім марного досвіду кого-небудь із предків. Якщо людина говорить самому собі: “Я це зробити можу, а те – не можу” – він має ще один стереотип. Будь-яке його судження про те чи інше, а тим більше категоричне судження – стереотип. Якщо особистість визначає для себе: “Це можна, а це – не можна” ,– вона також має стереотипи.

Стереотип, що акумулює якийсь стандартизований колективний досвід і викликаний індивіду в процесі навчання і  спілкування з іншими, допомагає  йому орієнтуватися в житті і  певним чином спрямовує її поведінку. Однак стереотип може бути як істинним, так і помилковим. Він може викликати  і позитивні емоції, і негативні. Його суть у тому, що він висловлює  ставлення, установку даної соціальної групи до певного явища.

Формування  стереотипів є обов'язковим елементом  нашої культури, але разом з  тим формування стереотипів породжує і певний консерватизм у нашій  діяльності, у тому числі і в  процесі мислення. Найчастіше люди не віддають собі звіту в тому, які  саме причини вплинули на формування ставлення до інших людей і  різних соціальних процесів і не здогадуються про те, що в першу чергу це соціальні стереотипи. На силі стереотипів заснована комерційна реклама і торгові марки.

Стереотипи  мають досить сильний вплив на свідомість людей і дуже широке поширення, межі якого важко навіть оцінити.

 

Історія виникнення поняття стереотип

Поняття стереотип походить від грецького  «stereos» (твердий, об'ємний) та «tynos» (відбиток), який був використаний вперше в 1798 році для опису процесу друкування.

Вперше  термін «стереотип» був введений в суспільні науки в 20-ті роки ХХ століття в США, коли виникла необхідність вивчення та пояснення законів функціонування масової свідомості. Засновником  концепції стереотипного мислення і поведінки став американський  вчений Волтер Ліппман (Walter Lippman). У своїй  роботі «Громадська думка» (1922 р.) У. Ліппман стверджував, що це впорядковані, схематичні детерміновані культурою  «картинки світу» в голові людини, які заощаджують його зусилля  при сприйнятті складних соціальних об'єктів і захищають його цінності, позиції і права [ 4; 9].

4. Бабаєва А.В.  Чоловіче і жіноче поведінку  в історії культури (посібник  зі спецкурсу) / А. В. Бабаєва. - Воронеж, 2000.

 

У своїй  роботі У. Ліппман виділив дві  важливі, на його погляд, причини, які  впливають на формування стереотипів. Перша причина - використання принципу економії зусиль, характерного для  повсякденного людського мислення і виражається в тому, що люди прагнуть не реагувати кожен раз  по-новому на нові факти та явища, а  намагаються підводити їх під  вже наявні категорії. Друга причина - це захист існуючих групових цінностей.

З тих  пір з'явилися дослідження стереотипів, що проводилися вченими різних країн, внаслідок чого було сформульовано ряд визначень, що стосувалися соціальних стереотипів.

Т. Шибутані трактує соціальний стереотип як «популярне поняття, що визначає наближене  групування людей, з точки зору якого  розрізняють значення, що підтримується  поширеними уявленнями відносно властивостей цих людей. Такі абстракції формуються шляхом комбінації виділених форм поведінки у частини людей, які класифікуються певним чином. До людей із етнічних меншостей звичайно ставляться так, нібито всі вони одинакові.

Р. Таджура (R. Taguiri) розуміє під соціальним стереотипом «схильність сприймаючого суб'єкта легко і швидко віднести сприйманого людину в певні категорії в залежності від її віку, статі, етнічної приналежності, національності і професії, і тим самим приписувати їй якості, які вважаються типовими для людей цієї категорії.

Г. Тежфел (H. Tajfel) підсумовував головні висновки досліджень у галузі соціального  стереотипу:

1) люди  з легкістю виявляють готовність  характеризувати великі людські  групи (чи соціальні категорії)  недиференційованими, грубими і  упередженими ознаками;

2) така  категоризація відрізняється міцної  стабільністю протягом дуже тривалого  часу;

3) соціальні  стереотипи певною мірою можуть  змінюватися залежно від соціальних, політичних чи економічних змін, але цей процес відбувається  вкрай повільно;

4) соціальні  стереотипи стають більш виразними  («вимовними») і ворожими, коли  виникає соціальна напруженість  між групами; 

5) вони  засвоюються дуже рано і використовуються  дітьми задовго до виникнення  ясних уявлень про ті групи,  до яких вони належать;

6) соціальні  стереотипи не представляють  великої проблеми, коли не існує  явної ворожості у відносинах  груп, але надзвичайно важко модифікувати  їх і керувати ними в умовах  значної напруженості і конфлікту. (1,95)

1.Агеева В.С. Психологические исследования социальных стереотипов.Вопросы психологии. – 1986. – №1. – с. 95.

Наприкінці 50-х років у західній науковій думці найбільшу популярність одержало визначення, запропоноване американським  психологом і соціологом Кимбаллом  Юнгом (K. Joung). Стереотип розумівся  ним як «помилкова класифікаційна концепція, з якої, як правило, пов'язані якісь  соціальні чуттєво-емоційні тони подібності та відмінності, схвалення або засудження іншої групи» [4; 12-13].

4. Бабаєва А.В. Чоловіче і жіноче поведінку в історії культури (посібник зі спецкурсу) / А. В. Бабаєва. - Воронеж, 2000.

 

Після такого погляду до стереотипів стали  ставитися як до чогось свідомо помилкового, невірного. Стереотип став виступати  синонімом помилкової оцінки або  упередженої думки про явища  чи групи. Лише з виникненням гіпотези О. Клайнберга стало поширюватися думка  про наявність в стереотипах  якогось «зерна істини» [21; 242].

21. Сорокін П.А.  Людина. Цивілізація. Товариство. / П.  А. Сорокін. - М., 1992.

 

Спільним  для американських досліджень є  те, що вони в основному присвячені антростереотипам (тобто образам, які формуються в певній соціальній групі), їх ролі у сфері соціальній та політичній.

У західноєвропейської  соціальної психології широко поширена точка зору, згідно якої соціальні  стереотипи й інші феномени групової і суспільної свідомості мають бути об'єднані в загальну концептуальну  схему.

Зокрема, швейцарський соціальний психолог В. Дуаз виділив чотири рівні стереотипів:

- індивідуально-психологічні  особливості формування уявлення  людини про своє соціальне  середовище;

- уявлення, що складаються в ситуації  міжособистісного спілкування; 

- колективні  уявлення, що формуються в міжгрупових  відносинах; соціальний стереотип  зароджується і функціонує саме  на цьому рівні;

- ідеологія,  яка складається під впливом  певних історичних умов даного  суспільства.

У вітчизняній  психології до кінця 50-х років термін «стереотип» не вживався. Хоча проблема вивчення шаблонів поведінки людини ставилася. Найбільш всебічно це було розглянуто П. О. Сорокіним. Не вводячи в обіг термін «стереотип», він описав процес їх функціонування в соціокультурній групі. «Ряд процесів і форм поведінки заздалегідь зафіксований в тому чи іншому вигляді і виконується більшістю членів групи» [16; 13].

Інтегральним  чинником усього соціального життя  тут виступає колективний рефлекс. Таким чином, все соціальне життя  бачилось йому у вигляді нескінченної ланцюгової реакції. І хоча «кожна соціальна  група завжди має в своєму середовищі«  інакодумців », але вони часто-густо  ведуть себе згідно з нормами« офіційними »[16; 27].

16. Майерс Д.  Соціальна психологія / Майерс Д. - СПб.: Питер, 2001.

 

Після робіт  П.А. Сорокіна до проблеми стійких форм поведінки довгий час не зверталися, і тільки в кінці 50-х - початку 60-х років у вітчизняній науці з'явився ряд робіт критичного змісту, в яких розглядалися проблеми стереотипізації та стереотипів. Тоді ж вперше у вітчизняній науці були зроблені спроби дати визначення поняттю «стереотип». В.А. Ядов під стереотипом розумів «чуттєво забарвлені соціальні образи» [27; 25].

27. Рубінштейн  С.Л. Принципи та шляхи розвитку  психології. М., 1960.

 

 І.  С. Кон дає таке визначення: стереотип - це «упереджена, тобто  не заснована на свіжій безпосередній  оцінці кожного явища, а виведена  з стандартизованих суджень і  очікувань, думка про властивості  людей і явищ »[9; 188].

9. Бодальов А.А.  Сприйняття і розуміння людини  людиною. М., 1982.

 

У радянській літературі дослідження проблеми стереотипів  пов'язане з іменами Шихирева П.Н., Шерковіна Ю.Л., Гаджієва К.С., Кона І.С., Ядова В.А., Зака Л.А., Кондратенко  Г.М і інших. Їм властивий класовий підхід до проблеми дослідження стереотипів, в їх роботах найчастіше зустрічається  визначення стереотипу як «образу» або  «набору якостей», як досить примітивного або емоційно забарвленого уявлення про дійсність, що неадекватно відображає об'єктивні процеси.

Проте сьогодні більшість російських вчених (услід  за західними) стали обережніше ставитись  до феномену стереотипу, вважаючи останній переважно комплексним утворенням і оцінюючи вміст його не лише з  негативного боку (Агєєв В.С., Васильева  Т.В., Малишева І.В., Коробов В.К., Стефаненко Т.Г., Сорокин Ю.А., Янчук В.А. і ін.).

Агєєв В.С. вважає, що сам по собі процес утворення  стереотипів не є поганий або  хороший. Він виконує об'єктивно  необхідну функцію, дозволяючи швидко, просто і досить надійний категоризувати, спрощувати, схематизувати найближче  і віддаленіше соціальне оточення. [1; 98]

1. Агєєв В.С.  Міжгрупова взаємодія: соціально-психологічні  проблеми / В. С. Агєєв - М., 1990.

 

 

 

Спираючись  на дані трактування під соціальними стереотипами, можна розуміти спрощений, схематизований, емоційно – яскравий і дуже стійкий образ якогось соціального об'єкта (групи, людини, явища), що легко поширюється на всіх представників.

 

Гендерні  стереотипи – це один із видів соціальних стереотипів, в основі яких лежить уявлення суспільства про «маскулінне» –  чоловіче та «фемінне» – жіноче. Тобто, це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення про місце і ролі жінок  і чоловіків у суспільстві (6, 40).