Стереотипи

6.Мойсюк Р.А. Засвоєння гендерних ролей в підлітковому віці – // Наукові записки РДГУ – 2003 р. №27. – с. 82–85

 

Так, американські соціологи, вивчаючи стереотипи жіночої та чоловічої поведінки запропонували студентам назвати, які на їх думку найбільш вживані слова, що характеризують чоловіка і жінку. Типовими рисами для чоловіка були названі агресивність, заповзятливість, він – домінуючий і незалежний, емоційно стриманий, діловитий, знає, як опановувати світом, легко приймає рішення, вільно говорить про секс з іншими чоловіками, самовдоволений. Стереотипами типових жіночих рис є сентиментальність, ніжність, м'якосердість, тактовність, вона не використовує брутальних слів, розуміє почуття інших, балакуча, цікавиться власною зовнішністю, цінує мистецтво, сильно потребує захисту, охайна у звичках, спокійна (13, 61).

13.Steinberg L. Recent research on the family at adolescence: The extent and structure of sex differences. Journal of Xouth and Adolescence, 16. – 1987. – pp.191–97.

 

Насправді в житті не завжди спостерігається чітке дотримання вищеназваних характеристик. Основні гендерні характеристики можуть дуже змінюватися. Незалежно від біологічної статі індивід може демонструвати як жіночі, так і чоловічі риси. Наприклад, чоловік може бути ніжним, лагідним, але при цьому він не стане менш чоловічним. В той же час жінка може бути більш наполегливою, амбіційною, але не менш жіночною.

Укорінення  гендерних стереотипів у свідомості людей яскраво прослідковується у виховному процесі сімейних стосунків.

Поряд з  сім'єю формувати різні типи поведінки  у дітей, виходячи із існуючих гендерних  стереотипів, продовжує школа. Аналізуючи дослідження, проведені у різних країнах, ми помітили, що вчителі більше уваги приділяють хлопчикам. Хлопчиків частіше залучають до експериментів, очікують від них вищих результатів, ніж від дівчаток. Відмінні реакції учителів і на порушення учнями поведінки. Відомо, що хлопці частіше створюють проблеми з поведінкою, ніж дівчата. Але відмічено, що дрібні порушення дисципліни, допущені дівчатами, викликають активну, негативну реакцію у вчителів, тоді як на таку поведінку хлопців учитель може і не зреагувати. Дівчаток хвалять за слухняність, старанність, а хлопчиків – за знання, успішну інтелектуальну діяльність. Відповідно, дівчаток менше налаштовують на працю, їх заохочують прийняти те, що є належним, а хлопчиків стимулюють працювати, щоб досягти успіху (4, 90; 8; 9).

4.Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и 
женщины. Вопросы психологии. -1989. – №5. – с. 25.

 

 

2 Властивості, функції і види  стереотипів

 

Як такі властивості стереотипів вивчені  недостатньо в роботах і західних і вітчизняних дослідників. Однак, на наш погляд, все ж таки можна  виділити ряд властивостей, найбільш часто згадуваних в психологічній  літературі.

Основні властивості стереотипу:

1) Не  розвинений когнітивний компонент; 

2) Поляризованість  оцінки (завищення оцінки йде  через автостереотип, заниження  - через гетеростереотип) ;

3) Жорстка  фіксованість стереотипу, стійкість,  що виявляється в різних ситуаціях  і є на погляд багатьох дослідників  головною характеристикою стереотипу;

4) Інтенсивність  емоційного прояву;

5) Концентрований  вираз властивостей соціальних  установок (чіткий регулятор поведінки  групи).

Що стосується функцій стереотипів, то вони вивчені  більш детально. Існує ряд класифікацій, найбільш важливі з яких, на наш  погляд, наведені нижче.

Г. Тежфел виділяє чотири функції стереотипів, дві з яких реалізуються на індивідуальному  рівні, дві - на груповому.

Значення  стереотипу на індивідуальному рівні:

- когнітивна (селекція соціальної інформації, схематизація, спрощення);

- ціннісно-захисна  (створення і підтримка позитивного  «Я-образу»).

На груповому  рівні:

- ідеологізує  (формування та підтримка групової  ідеології, що пояснює і виправдовує  поведінку групи);

- ідентифікує  (створення і підтримання позитивного  групового «Ми-образу»).

Дослідження двох останніх функцій дозволить, на думку Тежфела, створити теорію соціальних стереотипів. Він підкреслює, що соціальною психологією, історією, культурантропологією і просто життєвим досвідом вже накопичений  великий емпіричний матеріал, що свідчить про те, що на рівні групи соціальні  стереотипи дійсно виконують зазначені  функції [24; 111].

24. Стефаненко  Т.Г. Соціальні стереотипи і  міжособистісні відносини / Т.Г.  Стефаненко / / Спілкування й оптимізація  спільної діяльності / За ред.  Г.М. Андрєєвої, Я. Яноушек. - М.: изд-во Моск. Ун-ту, 1987.

 

Німецький дослідник У. Квастгоф (U. Quasthoff) виділяє  такі функції стереотипів:

- когнітивна - генералізація (іноді надмірна) при упорядкуванні інформації - коли  відзначають що-небудь таке, що  впадає в очі. Наприклад, при  засвоєнні чужої культури на  заняттях іноземною мовою приходиться  одні стереотипи (регулюючі інтерпретацію  мови) заміняти іншими;

- афективна  - певна міра етноцентризму в  міжетнічному спілкуванні, виявлена  як постійне виділення свого  на противагу «чужому»;

- соціальна  - розмежування «внутрішньогрупового»  «зовнішньогруповому»: призводить  до соціальної категоризації,  до утворення соціальних структур, на які активно орієнтуються  в повсякденному житті [7; 178].

7.Бодальов А.А.  Особистість і спілкування: Вибрані  праці. - М.: Педагогіка, 1983.-272с. 

 

Існують різні види стереотипів. Зокрема, розрізняють  автостереотипи, що відображають уявлення людей про самих себе, і гетеростереотипи, відбивають ставлення до іншому народі, іншої соціальної групи. Наприклад, те, що у свого народу вважається проявом ощадливості, в іншого народу - проявом жадібності. Люди сприймають багато стереотипів як зразки, яким треба відповідати. Тому такі фіксовані  уявлення надають досить сильний  вплив на людей, стимулюючи вони формування таких рис характеру, які відображені  в стереотипі.

Стереотипи  можуть бути індивідуальними і соціальними, виражають уявлення про цілу групу  людей. До соціальних стереотипів ставляться як більш приватні випадки етнічні, гендерні, політичні і цілий ряд  інших стереотипів.

Стереотипи  можна також розділити на стереотипи поведінки і стереотипи свідомості. Стереотипи поведінки - це стійка, регулярно  повторювана поведінка соціокультурної  групи і належащих до неї індивідів, яке залежить від функціонуючої  в цій групі ціннісно-нормативної  системи.

Вони  знаходяться в тісному зв'язку зі стереотипами свідомості. Стереотипи свідомості, як фіксують ідеальні уявлення ціннісно-нормативної системи, виступають основою для формування стереотипів  поведінки. Стереотипи свідомості створюють  моделі поведінки, стереотипи поведінки  впроваджують ці моделі в життя.

При аналізі  стереотипів необхідно враховувати  як негативні, так і позитивні  психологічні наслідки стереотипізації. З одного боку, виведена з стереотипу схема судження про іншу людину нерідко  діє як упередження. Виникаючи в  умовах дефіциту інформації, соціальний стереотип часто виявляється  хибним і грає консервативну роль, формуючи хибні уявлення людей про  те, що відбувається, деформуючи процес інтерпретації того, що відбувається і характер міжособистісної взаємодії. Будь-який соціальний стереотип, що виявився вірним в одній ситуації може бути неправильним в інший і, отже, неефективним для вирішення завдання орієнтування особистості в навколишньому  соціальному світі.

З іншого боку, наявність соціальних стереотипів  відіграє дуже важливу роль в соціальному  житті з тієї простої причини, що без них, за відсутності вичерпної  інформації про події чи спостерігається  неможливі були б ні адекватна  оцінка ні адекватний прогноз. По-перше, стереотип дозволяє різко скоротити  час реагування на мінливу реальність, по-друге, прискорити процес пізнання, по-третє надати хоч якесь первинне підставу для орієнтування в що відбувається. Стереотипи полегшують розуміння, наприклад, чим більше стереотипів у тексті, тим легше він розуміється. Незважаючи на спрощення і схематизацію, стереотипи виконують необхідну і корисну  функцію в психологічній регуляції  процесів міжособистісного розуміння. Це виявляється можливим тому, що в  стереотипі обсяг істинних знань  нерідко перевищує обсяг помилкових [8; 107].

8. Бодальов А.А.  Психологія про особистість. М.: Изд-во Моск. Ун-ту, 1988. -188с.

 

 

Експериментальні  дослідження атрибуції поставили  надзвичайно важливе питання більш загального плану - питання про роль установки в процесі сприйняття людини людиною. Особливо значна ця роль при формуванні першого враження про незнайому людину, що було виявлено в експериментах А.А. Бодальова. Двом групам студентів була показана фотографія однієї і тої ж людини. Але попередньо першій групі було повідомлено, що людина на пред'явленої фотографії є закоренілим злочинцем, а другій групі про цю ж людину було сказано, що він великий вчений. Після цього кожній групі було запропоновано скласти словесний портрет сфотографованої людини. У першому випадку були отримані відповідні характеристики: глибоко посаджені очі свідчили про приховану злобу, видатне підборіддя - про рішучість «йти до кінця» у злочині і т.д. Відповідно у другій групі ті ж глибоко посаджені очі говорили про глибину думки, а видатне підборіддя - про силу волі в подоланні труднощів на шляху пізнання і т.д. [9, 104]

9. Бодальов А.А. Сприйняття і розуміння людини людиною. М., 1982.

 

Щоб забезпечити  прогнозування ситуації міжособистісного сприйняття, необхідно взяти до уваги  і другу область досліджень, яка  пов'язана з виділенням різних «ефектів», що виникають при сприйнятті людьми один одного. Найбільше досліджено три таких «ефекту»: ефект ореолу («галоеффект»), ефект новизни і  первинності, а також ефект, або  явище, стереотипізації.

Сутність  «ефекту ореола» полягає у  формуванні специфічної установки  на сприйманого через спрямоване приписування йому певних якостей: інформація, що отримується про якусь людину, категоризирується певним чином, а  саме - накладається на той образ, який вже був створений заздалегідь. Цей образ, раніше існував, виконує  роль «ореолу», що заважає бачити справжні риси і прояви об'єкта сприйняття.

Ефект ореолу проявляється при формуванні першого  враження про людину в тому, що загальне сприятливе враження призводить до позитивних оцінок і невідомих якостей сприйманого  і, навпаки, загальне несприятливе враження сприяє переважанню негативних оцінок. В експериментальних дослідженнях встановлено, що ефект ореолу найбільш явно проявляється тоді, коли сприймає має мінімальну інформацію про об'єкт  сприйняття, а також коли судження стосуються моральних якостей. [3,85]

3. Андрєєва Г.М.  Соціальна психологія / Г.М. Андрєєва. - М.: АСПЕКТ-ПРЕСС, 1999.

 

Тісно пов'язані  з цим ефектом і ефекти «первинності»  і «новизни». Обидва вони стосуються значимості певного порядку пред'явлення  інформації про людину для складання  уявлення про неї. В одному експерименті чотирьом різним групам студентів був  представлений якийсь незнайомець, що йому було сказано: в 1-й групі, що він екстраверт, по 2-й групі, що він  інтроверт; в 3-й групі - спочатку, що він екстраверт, а потім, що він  інтроверт; в 4-й групі - те ж, але в  зворотному порядку. Всім чотирьом групам було запропоновано описати незнайомця в термінах запропонованих якостей його особистості. У двох перших групах ніяких проблем з таким описом не виникло. У третій і четвертій групах враження про незнайомцеві точно відповідали порядку пред'явлення інформації: пред'явлена раніше взяла гору. Такий ефект отримав назву «ефекту первинності» і був зареєстрований у тих випадках, коли сприймається незнайома людина. Навпаки, в ситуаціях сприйняття знайомої людини діє «ефект новизни», який полягає в тому, що остання, тобто новіша, інформація виявляється найбільш значущою.

У більш  широкому плані всі ці ефекти можна  розглянути як прояви особливого процесу, який супроводжує сприйняття людини людиною, а саме процесу стереотипізації.

Стереотип - це деякий стійкий образ якого-небудь явища або людини, яким користуються як відомим «скороченням» при  взаємодії з цим явищем. Стереотипи в спілкуванні, які виникають, зокрема, при пізнанні людьми один одного, мають  і специфічне походження, і специфічний  сенс. Як правило, стереотип виникає  на основі досить обмеженого минулого досвіду, у результаті прагнення  будувати висновки на базі обмеженої  інформації. Дуже часто стереотип  виникає щодо групової приналежності  людини, наприклад приналежності  його до якоїсь професії. Тоді яскраво  виражені професійні риси в зустрінутих  в минулому представників цієї професії розглядаються як риси, властиві кожному  представнику цієї професії («всі вчительки  повчають», «всі бухгалтери - педанти» і т.д.). Тут проявляється тенденція  «виявити сенс» з попереднього досвіду, робити висновки за подібністю з цим  попереднім досвідом, не бентежачись  його обмеженістю.