Стереотипи

3 Етнічні стереотипи і міжкультурне  спілкування

Стереотипи  у спілкуванні, що виникають, зокрема, при пізнані людьми один одного, мають і специфічне походження, і  специфічний сенс. Як правило, стереотип  виникає на основі достатньо обмеженого досвіду з минулого, в результаті і прагнення будувати висновки на базі обмеженої інформації. Стереотипізація  в процесі пізнання людьми один одного може призвести до двох різних наслідків. З одного боку, це призводить до визначеного  спрощення процесу пізнання іншої  людини; в цьому випадку стереотип  обов'язково несе в собі оцінювальне  навантаження. У випадку національних або етнічних стереотипів це оцінювальне  навантаження має особливе значення, бо мова йде про спілкування та взаємодію між цілими народами та країнами, а отже й наслідки цього спілкування завжди мають світові масштаби. Часом ці наслідки залежать саме від стереотипів.

Отже, проблеми етнічних стереотипів та процесу  стереотипізації вивчали такі вчені  як Д. Кац, К. Брейлі, У. Ліпман, А. Тешфел, Т.А. Ван Дейк, Г. Олпорт, Н.В. Бахарєва, Т.Г. Стефаненко, А.С. Баронін, А.К. Байбурін, Ю.В. Бромлей, А.О. Бороноєв, Ю.П. Платонов, С.Л. Арутюнов та ін.

Явище стереотипу. Етнічні стереотипи

Різні автори по-різному визначають поняття стереотипу. У довідковому посібнику Б. Берельсона і г. Стейнера "Людська поведінка. Зведення наукових даних" стереотип  визначається як "ворожа установка  по відношенню до етнічної групи або  її членів як таких". У підручнику соціальної психології Д. Креча, Р. Крачфілда  і Е. Баллачі стереотип визначається як "несприятлива установка до об'єкту, яка має тенденцію бути вкрай  стереотипізованою, емоційно зарядженою і нелегко піддається зміні під  впливом протилежної інформації". У "Словнику по суспільних науках", випущеному ЮНЕСКО, можна прочитати:

"Стереотип  - це негативна, несприятлива установка  до групи або її індивідуальних  членів; вона характеризується стереотипними  переконаннями; установка витікає  більше з внутрішніх процесів  свого носія, ніж з фактичної  перевірки властивостей групи,  про яку йде мова".

Доцільно  розглянути поняття «стереотип»  в співвідношенні з близькими  за значенням категоріями установки, упередження і забобону. Р. Солдатова  включає ці поняття в ряд міжетнічних  настановних утворень, які «містять емоційно-оцінювальне відношення до різних етнічних груп і характеризують рівень готовності до відповідних поведінкових реакцій в міжетнічному спілкуванні» (43,44). Етнічний стереотип, на думку ученого, це «в першу чергу, «культурне» утворення, природне і неминуче до тих пір, поки існуватимуть народи і етнічні групи». У свою чергу, упередження і забобон - це більш «соціальні» установки: їх формування в значній мірі залежить від конкретної суспільно-історичної ситуації» (44,36). Упередження характеризується негативним емоційним зарядом і «відповідає таким формам поведінки як уникнення спілкування або ухилення від міжетнічних контактів в певних сферах життєдіяльності». Забобон в свою чергу відрізняє велика концентрація негативних емоцій, «надмірне вихваляння досягнень і якостей своєї нації у поєднанні із зарозумілим відношенням і неприязню до інших народів» (35,36). Забобон в реальній поведінці вже не обмежується стратегією уникнення, а виявляється в конкретних вчинках дискримінуючого характеру (44). І. Кон розглядає установку як «певний напрям особистості, стан готовності, тенденцію до певної діяльності, здатної задовольнити якісь потреби людини» (15). Таким чином установка є як би певною точкою зору або призмою, через яку людина розглядає світ і події, що відбуваються в ньому. Як відзначає З. Рижова, «установки формують стиль відношення людини до ситуацій з яскраво вираженим етнічним контекстом і створюють психологічну базу для відповідної поведінки в етнонапруженій ситуації» (40).

Згідно  І. Кону, установка пов'язана з  певною системою очікувань і еталонів, порівняно з якими ми розглядаємо  будь-яке явище. Стереотип у свою чергу, є вже сформованим виявом тієї або іншої соціальної установки  по відношенню до певного явища. І. Кон  розглядає стереотип як «невід'ємний  елемент буденної свідомості» що допомагає індивідові «орієнтуватися в житті» і «направляє його поведінку» (це міркування має пряме відношення до уявлень героя Ф. Сологуба про  поляків і євреїв) (15). Неминучість  стереотипізації І. Кон пояснює  універсальністю схильності людей  розглядати явища чужої культури крізь призму культурних традицій і  цінностей свого власного народу (явище етноцентризму). Сам по собі етноцентризм не небезпечний; проблема виникає тоді, коли реальні або  уявні відмінності між людьми зводяться в абсолют і перетворюються на негативну або навіть ворожу установку  по відношенню до іншого народу, яку  Кон визначає як етнічне упередження (13, 36). Стереотипи і упередження автор  відносить не стільки до явищ психологічних, скільки соціальних: «Щоб зрозуміти  природу етнічних упереджень, потрібно вивчати не стільки упереджену людину, скільки суспільство, що породжує його» (15).

Таким чином, стереотипи - емоційно забарвлені образи, передавальні значення, що склалися в  свідомості людей, які поєднують  в собі елементи опису, оцінки і розпорядження. Разом з тим, стереотип - це не просто образ, але “стандартизований”, спрощений  образ якого-небудь явища дійсності, це схема, що лише фіксує деякі риси явища, що іноді не існують, приписувані  йому суб'єктивно. Об'єктним результатом  стереотипізації є спрощене, схематичне, іноді близьке до дійсного знання, іноді спотворене, уявлення дійсності, яке виступає як своєрідний психологічний  бар'єр на шляху до його подальшого пізнання (51,55).

Стереотипи  приймаються людьми за знання, проте  фактично містять в собі лише неповний і односторонній опис якогось  факту дійсності. Цей опис, як правило, поєднується з сильними емоційними відношеннями (симпатія або антипатія, ухвалення або неприйняття), і  зі встановленим традицією або звичаєм  розпорядженням поведінки і оцінки подібного факту дійсності.

Стереотипи  зазвичай некритично засвоюються людиною  під впливом його соціального  оточення (36).

Явище стереотипізації, не дивлячись на всі недоліки, зберігається, тому що воно позбавляє людину від  необхідності творчо переробляти всі  враження від оточуючого людину фізичного  і соціального середовища.

Без стереотипізації  людям довелося б детально інтерпретувати кожен новий факт, кожну ситуацію, неначебто вони не мали ніякого життєвого  досвіду.

Соціальний  стереотип - це спрощене, часто одностороннє, спотворене знання про людей, неточне, надмірно загальне. Термін “соціальний  стереотип” введений в психологію в США ученим Ліпманом у зв'язку із загостренням расової проблеми (1,3,6).

Різновидом  соціальних стереотипів є етнічні  стереотипи.

Кожна етнічна  група (плем'я, народність, нація, будь-яка  група людей, пов'язана спільністю походження і відрізняється певними  рисами від інших людських груп) володіє своєю груповою самосвідомістю, яка фіксує її, - дійсні і уявні - специфічні риси. Будь-яка нація інтуїтивно асоціюється з чимось тим або іншим чином. Вчені США вже давно і ґрунтовно досліджують ці проблеми. Зрозуміло, в різних країнах проблеми ці носять різний характер. Деякі автори більше цікавляться відносинами білих з неграми, деякі - єврейським питанням. Але те, що достовірно встановлене в даному випадку, може, з відповідними корективами, сприяти розумінню і більш загальних проблем (4,5). Найперше серйозне емпіричне дослідження, присвячене вивченню етнічних стереотипів, було проведене в США Д.Кацом і К.Брейлі в 1933 році. Студенти Прінстонського коледжу двічі (у 1933 і 1951 роках) повинні були охарактеризувати декілька різних етнічних груп за допомогою вісімдесяти чотирьох слів-характеристик ("розумний", "сміливий", "хитрий" і тому подібних) і потім вибрати з цих характеристик п'ять рис, які здаються їм найбільш типовими для даної групи. Вийшла наступна картина: американці - заповзятливі, здібні, матеріалістичні, честолюбні, прогресивні; англійці - спортивні, здібні, дотримуються умовностей, люблять традиції, консервативні; євреї - розумні, користолюбні, заповзятливі, скупі, здібні; італійці - артистичні, імпульсивні, пристрасні, запальні, музичні; ірландці - забіякуваті, запальні, дотепні, чесні, дуже релігійні і так далі. Вже в цьому простому переліку приписуваних тій або іншій, групі рис виразно простежується певний емоційний тон, проступає відношення до оцінюваної групи (18).

Види  етнічних стереотипів

Виділяють 2 види етнічних стереотипів:

1. Аутостереотип  - уявлення людей про себе і  інших представників своєї національності.

2. Гетеростереотип  - уявлення про людей інших  національностей.

Етнічний  аутостереотип є складовою частиною етнічної самосвідомості, в структурі  якого виділяють 2 компоненти:

• Когнітивний - уявлення про минуле і сьогодення свого народу.

• Емоційний - національні почуття (31,51).

І в національній психології існують такого роду стереотипи. Під етнічним стереотипом сьогодні прийнято розуміти узагальнене уявлення про фізичну, етичну і розумову зовнішність  представників різних етнічних груп (36). Етнічний стереотип характеризується підвищеною емоційністю і стійкістю  у віддзеркаленні рис групи, що стереотипізується.

Існують дві категорії стереотипів: поверхневі і глибинні (46,47).

Поверхневі  стереотипи - це ті уявлення про той  або інший народ, які обумовлені історичною, міжнародною, внутрішньополітичною ситуацією або іншими тимчасовими  чинниками. Ці стереотипи міняються  залежно від ситуації в світі  і суспільстві. Тривалість їх існування  залежить від загальної стабільності суспільства. Це, як правило, образи-уявлення, пов'язані з конкретними історичними  реаліями. Поверхневі стереотипи представляють  безперечний інтерес перш за все  для істориків, а також всіх, хто  цікавиться соціально-політичними  процесами, що відбуваються в суспільстві.

На відміну  від поверхневих глибинні стереотипи незмінні. Вони не міняються протягом часу. Глибинні стереотипи володіють  дивовижною стійкістю, і саме вони представляють  найбільший інтерес для дослідника особливостей національного характеру: самі стереотипи дають матеріал для  вивчення того народу, який є об'єктом  стереотипізації, а оцінки характеризують особливості тієї групи, в якій вони поширені (28,52).

Функції і властивості етнічних стереотипів

Етностереотипи формуються, а головне, реалізуються в системі  цінностей та способі життя. Форми  репрезентації етностереотипів  можуть бути різними, але найбільш доступні для фіксації та наукового спостереження  системи поведінкових правил та структура  ціннісних орієнтацій. У Зв‘язку  з цим виділяють експліцитні (поведінкові) та імпліцитні (психологічні) особливості  етностереотипів.

Етнічні стереотипи впливають  на етнічні антипатії (етногонізм) та симпатії, що визначають поведінку  людей в ситуаціях міжетнічного контакту.

Етнічні стереотипи завжди утворюються під впливом соціальних та політичних умов, певних культурних факторів та відображають міжетнічні установки.

Бромлєй Ю.В. в ході досліджень виявив, що сфери, у яких національні  особливості зберігаються найбільш повно, це норми поведінки в сім‘ї, весільні та поховальні обряди, норми  харчування. На думку автора, досить стійкими є стереотипи організації  сімейного побуту: різні стосунки в сім‘ї, міра участі жінок та молодих  членів сім‘ї у вирішенні важливих сімейних питань, розподілу обов.язків  і т.д. (6,7,8).

Існує також  розширена теорія Тешфела відносно функцій етнічних стереотипів. Він виділяє дві функції стереотипу на індивідуальному і дві - на груповому рівні. До індивідуального рівню відносяться:

1) когнітивна (схематизація, спрощення);

2) ціннісно-захисна  (створення і збереження позитивного  «Я-образа»).

До соціального  рівня:

3) ідеологізуюча  (формування і збереження групової  ідеології, яка

пояснює і реабілітує поведінку групи);

4) ідентифікуюча  (створення і збереження позитивного  групового «Ми-образа). (52).

Вже неодноразово наголошувалося, що стереотипи служать  для спрощення міжетнічної диференціації  і «економії» сприйняття в етноконтактних ситуаціях. Їх роль також полягає  в поясненні-виправданні (з позиції  інтересів власної групи) відносин між етнічними групами конкретної етноконтактної ситуації або власної  поведінки по відношенню до членів іноетнічної групи (54,55). Разом з  тим, етнічний стереотип відображає прагнення людей до збереження і  зміцнення позитивної етнокультурної ідентичності, граючи важливу соціальну  роль як чинник консолідації і фіксації етнічної групи. Як відзначає Р. Солдатова, «этнические стереотипы – это когнитивные инструменты поддержания оптимальной проницаемости этнических границ. Оптимальность состоит в том, что плотность этнических границ, с одной стороны, должна быть не меньше, чем это требуется для сохранения группы как самостоятельного и целостного этнокультурного образования. С другой – не больше, чем это необходимо для непрекращающегося взаимодействия между разными народами» (43).

Іншими  словами, зміст стереотипів визначається чинниками соціального, а не психологічного порядку. І саме ворожі, повні забобонів  стереотипи, а не механізм стереотипізації  сам по собі - явище суто негативне, яке сприяє лише стабільності міжгрупових  відносин, заснованих на пануванні  і підпорядкуванні. З іншого боку, етнічні стереотипи часто виконують  негативну роль, коли використовуються індивідом в процесі міжособистісного сприйняття при недоліку інформації про конкретного партнера по спілкуванню (44).

Серед найбільш істотних властивостей етнічних стереотипів  виділяють їх емоційно-оцінювальний характер. Емоційні аспекти стереотипів  розуміються як ряд переваг, оцінок і настроїв. Емоційно забарвленими є і самі характеристики, що сприймаються. Іншою важливою властивістю етнічних стереотипів вважається їх стійкість, стабільність, навіть ригідність. Хоча стабільність стереотипів не раз  підтверджувалася в емпіричних дослідженнях, вона все-таки відносна: при зміні  відносин між групами або під  час появи нової інформації їх зміст і навіть спрямованість  можуть змінюватися (55).

Ще одна властивість етнічних стереотипів - узгодженість, або консенсус. Саме узгодженість вважав найважливішою  характеристикою стереотипів Тешфел. На його думку, соціальними стереотипами можна вважати лише уявлення, що поділяються достатньо великим  числом індивідів в межах соціальних спільнот. Стереотипи і особистісні  переконання про етнічні групи, хоча і можуть частково співпадати, є різні когнітивні структури, кожна  з яких - лише частина знань індивіда про свою або чужу групу. Більш  того, якби стереотипи не були узгодженими, було би дуже мало сенсу в їх вивченні. Небезпека ворожих і зневажливих  стереотипів, а значить, і основна  причина їх вивчення, полягає в  можливості схожих реакцій у відповідь  на схожі стереотипи: якби кожен  індивід реагував на членів групи, що принижувалася, відповідно до своїх власних переконань, негативний ефект стереотипів був би значно ослаблений (42,45).