Особливості вивчення ліричних творів

Світозарик усміхався  їй.

Так. Закрила матінка повіки

і заснула безпробудним сном.

Став її домівкою навіки

той убогий цвинтар над  ярком,

де сади вишневії навколо 

і пташок не замовкає спів,

де малим я хлопчиком  до школи 

з друзями веселими ходив.

День кладе на хмари  позолоту,

кінь залізний над Дінцем ірже.

Спить моя матуся, й Третя  Рота

сон її останній стереже.

2. Бесіда з учнями.
1. Яка головна думка цих віршів В. Сосюри?
2. Як поет змальовує свою матір?
3. Чи бачите ви у віршах образ самого поета, яким він зображений?
4. Які елементи автобіографізму зустрічаються у ліричних творах Сосюри?

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ ТА ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель: Таким чином, сьогодні на уроці ми з вами ознайомилися з творами Володимира Сосюри, в  яких він оспівує матір. Дізналися  про заснування та історію села Третя  Рота, в якому мешкав поет в дитячі роки.

Запитання до учнів.

1. В якій родині народився В. Сосюра, хто були його батьки?
2. Чому автобіографічний роман В. Сосюра називає «Третя Рота»?
3. Які вірші про матір вам сподобалися найбільше?

Учні, які активно працювали  отримали гарні оцінки.

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО  ЗАВДАННЯ 

1. Виписати з розділу № 107 роману «Третя Рота» В. Сосюри цитати, де письменник описує матір.
2. Літературній групі підготувати літературний монтаж за творами Сосюри «Моя душа – як арфа золота, як і завжди, у льоті років юна».

Висновок по уроку: цей  урок цікавий тим, що в ході заняття  були задіяні майже всі учні класу. Словесний матеріал ілюстрований репродукціями і музичними творами, що робить урок емоційнішим. А це важливо для лірики. Матеріал підібраний так, що привносить елемент зацікавленості учнів до вивчення біографії і творчості В. Сосюри.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

 

Із всього вищевикладеного  з вивчення творчості В. Сосюри можна  зробити такий висновок: Багатьом критикам-сучасникам, які аналізують творчість В. Сосюри, вдалося почути в голосі поета яскраву індивідуальність – свою власну манеру. І завдання вчителя – під час аналізу  віршів розкрити цю індивідуальність перед учнями. А для цього необхідно  познайомитися з творчістю видатного  майстра слова – В. Сосюрою.

При цьому необхідно активно  залучати його біографічний матеріал, краще всього, якщо все вивчається в тісному поєднанні. Коли учні ознайомляться  з життям поета та його творчістю, то вірші звучатимуть по іншому, залишаючи слід в душі дитини.

Тому найоптимальніший варіант  вивчення лірики Сосюри – це поєднання  декількох типів уроків, на яких учні збирають матеріал про поета, а  потім вчаться аналізувати його вірші.

Зустрівшись у віршах Сосюри з пережитими особисто відчуттями, завдання вчителя дати дітям почути, зрозуміти емоційний настрій  поета в той або інший період життя за допомогою поезії. Відсутність  у школярів дару співпереживань, емоційна глухота і неувага до чужого внутрішнього світу стають перешкодою в сприйнятті лірики. Тому при роботі над поетичними творами разом з вирішенням освітніх і виховних завдань не можна не піклуватися про розвиток у учнів  здібності до співпереживання.

 

ВИСНОВКИ

 

Дослідження особливостей вивчення ліричних творів на уроках української  літератури, здійснене нами в рамках даної курсової роботи, дозволяє зробити  певні висновки.

У процесі написання роботи була опрацьована і проаналізована науково – методична література, з якої було визначено у чому полягає  особливість лірики як літературного  роду.

Проблемам вивчення лірики в школі присвячені дослідження  багатьох літературознавців (Г.Л. Токмань, А.М. Лісовський, А.С. Дегожська, Л.Ф. Мірошніченко, Н.Є. Миропольська, О.В. Карсалова, М.А. Рибникова, Є.А. Пасічник, В.Я. Неділько, А.І. Ліпкина, В.Г. Маранцман, О.Ю. Богданова і інші). У дослідженнях науковців підкреслюється необхідність врахування особливостей сприйняття учнів при вивченні художніх творів в їх родовій специфіці  і своєрідність сприйняття і пов'язаного  з ним аналізу лірики на уроках літератури.

Літературознавці розглядають  поетичне слово як один з найбільш дієвих чинників чуттєвої сфери людської свідомості і доводять, що літературна  освіта, сприйняття і розвиток немислимі  без певного мінімуму знань з  теорії вірша, які в школі нерідко  мають випадковий характер. Вихованню  любові до поезії, яка повинна стати  метою аналізу, заважає перенесенню  на лірику прийомів роботи над прозою, відсутність врахування самостійної  реакції учнів. На уроці не можна  обмежуватися аналізом одного вказаного  в програмі вірша, а потрібно вчити  бачити за віршем поета і поезію в цілому, навіть порушувати в учнів  інші додаткові культурні асоціації.

Розкриття теоретичного питання  дозволило краще дізнатися про  підхід до методики роботи над ліричними  віршами, адже без основ теорії не можна вести розмову про правильно  поставлену роботу над художніми  творами. Вчені-літературознавці, методисти вказують на необхідність дотримання в шкільній практиці цілісного аналізу ліричного твору, розуміючи під цілісним аналізом такий, де в центрі уваги знаходиться художній образ. Вони розглядають вікові і індивідуальні особливості сприйняття вірша і стверджують, що в середніх класах необхідно виховати навички емоційного відношення і оцінки вірша. Здатність цілісного сприйняття художньої форми поетичного твору у школярів виявляється в 13 – 15 років. До цього періоду різні засоби віршової виразності хоча і сприймаються учнями, але до відомої межі, а деякі сторони віршованої форми взагалі не сприймаються.

Робота учнів над текстом  художнього твору є складовою  частиною усіх ланок процесу літературної освіти. Велике значення для її правильної організації має формування у  школярів навичок роботи з текстом.

Однією з найважливіших  умов засвоєння учнями художнього твору  є підготовка до його сприйняття. Значна роль в усвідомленні змісту твору  належить первинному читанню тексту, яке передбачає роботу над епізодом, постановку попередніх питань і завдань, коментування, виділення головного  і другорядного, зіставлення, мікроаналіз.

Успішному засвоєнню тексту літературного твору сприяє аналіз, який може здійснюватись традиційними шляхами: за структурою, образами і  проблемами; новими шляхами: текстуально, контекстуально, інтертекстуально, а  також запропонованим і віднайденим  самим вчителем.

Раціонально і систематично проведена робота над текстом  не тільки має позитивний вплив на якість знань учнів, підвищує рівень їхньої літературної освіти, виробляє вміння і навички працювати з  текстом, а й виховує серйозне ставлення до літератури як навчального  предмета, духовно збагачує, підвищує читацьку культуру.

За допомогою різноманітних  методів вивчення ліричних творів буде проходити набагато результативніше  і цікавіше, якщо:

– дотримуватися індивідуальних та вікових особливостей учнів;

– застосовувати новітні  методики викладання літератури;

– використовувати нестандартні форми уроку;

– враховувати жанрові  особливості у процесі вивчення лірики В. Сосюри.

У складанні конспекту  враховувались: попередній досвід учнів  та їх вікові особливості. А також  використовувались різноманітні методи вивчення ліричних творів, за допомогою  яких вчителеві вдається навчити  учнів проникати у глибину  почуттів, емоцій, які передає автор  у своїх віршах. Дотримуючись усіх цих вимог можна досягти дуже продуктивних результатів.

Підводячи підсумок вищезазначеному, слід ще раз вказати, що наше дослідження  може бути перспективне в плані подальшого розгляду особливостей вивчення ліричних творів в школі на уроках літератури.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенційно-діалогічна концепція. – К.: Мілленіум, 2002. – 320 с.
2. Лисовский А.М. Изучение лирики в школе: Пособие для учителя. – Киев: Радянська школа, 1987. – 190 с.
3. Дегожская А.С. К методике изучения лирических произведений. / Очерки по методике литературного чтения в 5-7 классах средней школы. – Просвещение, 1985. – С. 92-119.
4. Мірошниченко Л.Ф. Етапи вивчення художнього твору // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1997. – № 1. – C. 12-14.
5. Миропольская Н.Е. Вслушиваясь в слово: Пособие для учителя. – Киев: Радянська школа,1989. – 93 с.
6. Карсалова Е.В. «Стихи живые сами говорят»… Книга для учителя: Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1990. – 180 с.
7. Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1985. – 288 с.
8. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.
9. Неділько В.Я. Методика викладання української літератури в середній школі. – K.: Вища школа, 1978. – 258 с.
10. Липкина А.И. Развитие мышления на уроках объяснительного чтения. – М.: Просвещение, 1991. – 316 с.
11. Абрамович Г.П. Введение в литературоведение. – М.: Высшая школа, 1975. – 250 с.
12. Головенченко Ф.М. Введение в литературоведение. – М.: Просвещение,1979. – 318 с.
13. Сильман Т.И. Заметки о лирике. – Л.: Советский писатель, 1977. – 223 с.
14. Кожинов В.В. Книга о русской лирической поэзии 19 века. – М.: Просвещение, 1978. – 304 с.
15. Палкин М.А. Лирика как искусство стихотворного слова. – Минск: Вышэйш. шк., 1986. – 270 с.
16. Поспелов Г.Н. Лирика: Среди литературных родов / Г.Н. Поспелов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 208 с.
17. Городецкий Б.П. Лирика Пушкина. – Л.: Наука, 1974. – 184 с.
18. Огнев В.Ф. Книга про стихи. Заметки, наблюдения, выводы. – М.: Сов. писатель, 1963. – 213 с.
19. Літературознавчий словник-довідник / Пiд ред. Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.
20. Тимофеев Л.И. Слово в стихе. – М.: Наука, 1982. – 344 с.
21. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі. Київ.: РВЦ «Проза», 1995. – 256 с.
22. Демчук О.В. Життєпис письменника: Конспекти нестандартних уроків. – К.: Педагогічна преса, 2002. – 192 с.
23. Дробот В.Н. Изучение биографии писателя в единстве с его творчеством / Совершенствование изучения русской литературы: Пособие для учителя / Под. ред. А.Р. Мазуркевича и В.С. Гречинской. – К.: Радянська школа, 1985. – 256 с.
24. Моренець В. Володимир Сосюра: Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, – 1990. – 262 с.: іл.

 

Размещено на Allbest.ru