Особливості вирощування садивного матеріалу Дуба звичайного (Quercus robur) в Харьківській області

Компостна земля корисна  в любому  рослинному  виробництві, оскільки вирішується проблема утилізації і раціонального використання органічних решток. Разом з цим господарство має певний запас   поживної землі. Але ця земля, як правило, виходить досить важкою і   недостатньо пухкою, тому при її подальшому використанні домішують торф, пісок, перліт та ін. Компостну землю доцільно використовувати при вирощуванні розсади рослин відкритого ґрунту, в посівному відділенні та відділенні вегетативного розмноження, в парниках і частково в закритому ґрунті.

Тирса, як  правило, входить до складу універсальних і специфічних земляних сумішей та інших субстратів у якості розпушувача (розрихлювача). Вона покращує структуру субстрату, надає йому легкості та повітропроникності.  Вміст тирси в земляній суміші  може сягати  30%.

Свіжу тирсу закладають спочатку в компостні кучі, де вона знаходиться  до двох років, упродовж яких триває процес нітрифікації та розкладання. У разі вимушеного використання свіжої  тирси  в земляних сумішах, нестачу азоту  компенсують шляхом регулярних підживлень азотними добривами.

Мох. Для приготування субстрату з метою вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин із закритою кореневою системою використовують  сфагновий мох (зелений і білий). Його збирають літом в лісах і торф’яних болотних місцях,  мілко подрібнюють і домішують у земляні суміші (10 – 20 %).

Пісок. Для приготування субстратів використовують крупнозернистий річковий пісок, який є важливим складовим компонентом більшості земельних сумішей. Він надає їм пухкості та шпаруватості. В чистому вигляді пісок зручно використовувати для укорінення живців більшості квіткових та декоративних деревних рослин. Пісок широко застосовують як домішку (20 – 30 %) до торф’яного субстрату, яку додають з метою збільшення водопроникності та його маси без зростання об’єму.

_{Компости  з кори в останні роки знаходять все більше застосування в декоративних і плодово - ягідних розсадниках. З одного боку вони можуть заміщати частину слабо розкладену торфу, а з іншого – відрізняються фунгіцидною дією. В США не рідко використовують субстрати з 100% вмістом кори. В Європі доля кори або компосту з неї в субстраті становить не більше 50%. Для приготування субстратів краще використовувати виключно компостовану  кору. Застосування свіжої кори призводить до проблем з живленням (азотним та марганцевим голодом) і зрошенням (необхідністю збільшення частоти поливу). Багаторічний досвід свідчить, що домішка компостованої кори до субстрату, яка не перевищує 40%, дозволяє уникнути суттєвих проблем у виробництві садивного матеріалу із закритою кореневою систем.}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    _{Розділ 5}      

  Організація й охорона праці в розсаднику

Організація праці

   Головним плановим  показником у лісових розсадниках  є обсяг виробництвастандартного  садибного матеріалу. З метою  правильної організації праці,  раціонального використання трудових  ресурсів і своєчасного виконання  всіх агротехнічних заходів здійснюють  технічне проектування робіт  з вирощування садибного матеріалу.

Організація праці у лісових  розсадниках спрямована на підвищення ефективності вирощування садибного  матеріалу шляхом раціонального  використання трудових і матеріально-технічних  ресурсів, поділу і кооперації праці, створення сприятливих соціально-побутових  умов для працівників і вдосконалення  технології виробництва, розвитку творчої  ініціативи та матеріального стимулювання працюючих, зміцнення трудової та фінансової дисципліни.

Основою виробничою одиницею на лісовому розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається  з кількох ланок; кількість робітників у ланці – 2-3 чоловіки.

Керує бригадою майстер(бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років  із спеціальною освітою(лісова школа), а ланкою – кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку  організованого набору.

При зеленому живцюванні основою  організації праці є спеціалізована ланка у складі 2-3 постійних робітників.

Виділяють також спеціалізовані ланки з вирощування садибного  матеріалу в теплиці, посівному  відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок  за бригадами і вирощуваних культур(від  висіву-садіння до реалізації) –  за ланками і окремими робітниками  є одним з прогресивних методів  організації праці. При цьому  ліквідується знеособлювання в роботі з вирощування садибного матеріалу, поліпшується якість роботи.

В осінньо-зимовий період кількість ланок та їх чисельний  склад при виконанні робіт  з переробки шишок, виготовленні товарів народного вжитку, рубок  догляду за лісом та інших робіт  визначається конкретними умовами  виробництва.

Для виконання ручних робіт  з великим обсягом трудовитрат  і стислим агротехнічними строками (прополювання, викопування садибного  матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники(з числа жителів  населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод  у роботі працівників на розсаднику щодо кінцевого результату, вводиться  бригадний підряд, об’єктом якого  є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний  госпрозрахунок.

Система оплати праці в  розсаднику – відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна. Обов’язкова умова преміювання  – якісне виконання всіх технологічних  операцій.

Оплата праці робочих  у лісових розсадниках проводиться  на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Бригадирам на роботах  у лісових розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка в розмірі до 35% відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих  у бригаді.

Майстер лісового розсадника здійснює керівництво виробничо-господарською  діяльністю лісового розсадника. Розробляє  перспективні та поточні плани виробничої діяльності розсадника. Забезпечує виконання  встановленого виробничого плану  розсадника і якість робіт, впровадження нової передової техніки і  технології, розробку і впровадження заходів щодо наукової організації  праці, випереджуючі темпи росту  продуктивності праці порівняно  з ростом заробітної плати і ефективне  використання матеріальних та трудових ресурсів. Контролює дотримання робітниками  трудової та робочої дисципліни, а  також правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії  та протипожежного захисту. Забезпечує безпечне та раціональне використання механізмів і обладнання. Організовує  роботу з розвитку раціоналізації і  винахідництва. Проводить виховну  роботу з підвищення ділової кваліфікації в колективі. Організовує облік  та звітність про виробничу діяльність лісового розсадника, керує працівниками розсадника. Дбає про впровадження прогресивного методу в роботі працівників  розсадника щодо кінцевого результату – бригадного підряду, про перехід  на госпрозрахунок.

Щодо кваліфікаційних  вимог, то майстер лісового розсадника повинен мати вищу освіту за спеціальністю  «Лісове і садово-паркове господарство»  і не обов’язково стаж роботи, або  середню спеціальну освіту за спеціальністю  «Лісове господарство» і стаж роботи на інженерно-технічних посадах  у лісовому господарстві не менше  як три роки.

 

 

 Охорона праці та техніки безпеки

Керівництво охороною праці  та відповідальність за загальний стан техніки безпеки на лісогосподарському підприємстві покладаються на керівника  підприємства та його заступників. Адміністрація  підприємства зобов’язана забезпечити  здорові та безпечні умови праці  і повністю відповідає за нещасні  випадки на виробництві, професійні захворювання, які порушують законодавство  з охорони праці.

Загальне технічне та організаційне  керівництво технікою безпеки у  лісовому господарстві покладається на головного лісничого, а в лісництві  – на лісничого. Для проведення навчальних занять з техніки безпеки в  лісгоспах обладнують кабінет з  техніки безпеки, а в лісництвах – куточок з техніки безпеки.

Навчання та інструктаж робітників і службовців проводиться під  час прийому на роботу(ввідний  інструктаж), безпосередньо на робочому місці(первинний інструктаж), при  стажуванні-навчанні, при повторному інструктажі та курсовому навчанні.

Збір насіння був і  залишається однією із найбільш складних операцій в загальному циклі лісогосподарського виробництва в зв’язку із застосуванням  виключно ручної праці. Створені протягом останніх років механічні вібратори  та автомобільні підйомники через дороговизну  та деякі технічні причини широкого застосування не набули.

Насіння збирають із землі  після його опадання, зі зрубаних дерев  і дерев, які ростуть. Збір насіння  із дерев, які ростуть, найбільш трудомісткий і небезпечний процес, тому робітники  повинні проходити попередній, а  через певні періоди роботи –  періодичні медичні огляди. Особи  до 18 років до збору насіння із дерев, що ростуть, не допускається.

З дерев заввишки понад 15м  насіння збирають з допомогою  гідромеханічних підйомників та дереволазних пристроїв, виготовлених відповідно до технічних умов.

Забороняється збір насіння, шишок та плодів з нахилених дерев, пошкоджених гниллю, з повалених  дерев під час обрубування  сучків, у зоні звалювання лісу, зі зрубаних дерев, що лежать уздовж та впоперек схилу, якщо дерева ростуть на відстані ближче 10м від працюючих тракторів, з  дерев, що ростуть, під час або  після дощу, коли стовбури та гілки  ще не висохли, при обледенінні стовбурів, а також під час снігопаду, туману, при швидкості вітру понад 6,5м/с.

Насіння переробляють у шишкосушарках  при підвищеній температурі. Всі  проходи в сушильній камері обгороджують перилами заввишки до 1м. тривалість перебування людини в сушильній камері не повинна перевищувати 5хв. Освітлення сушильної камери повинно бути низько вольтовим(12-42 В) із зовнішнім увімкненням. При вивільненні шишкосушарки від насіння, її ремонті та інших роботах температуру знижують до +28С і нижче, вивісивши попереджувальний напис про проведення робіт.

Пересувні шишкосушарки встановлюють не ближче 50м від будов з обов’язковим періодичним проведенням профілактичного  очищення. Заборонено розпалювати шишкосушарки за допомогою легко запалювальних  рідин.

Праця у лісових розсадниках  вимагає дотримання правил безпеки, передбачених для підготовки площі, основного та допоміжного обробітку  грунту ґрунтообробними знаряддями, вантажно-розвантажувальних операцій, роботи на сівалках і лісосадильних  машинах, знаряддях по догляду за садибним матеріалом, його викопуванням.

Залежно від виду та характеру  виконувальної роботи у розсаднику використовуються такі машини різних марок, механізми та інструменти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та загального призначення, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, свердла, лопати, мечі Колосова, граблі, мотики, секатори, викопні плуги, скоби.

До роботи з цими машинами та знаряддями допускають осіб, які  пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки, що фіксується в журналі з техніки безпеки.

Бригадир, майстер та інші керівники робіт у розсаднику контролюють справність машин, механізмів, інструментів, стан робочих місць  і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих  місцях.

Робітники, які зайняті  ручною працею, забезпечуються справним інвентарем і під час проведення робіт повинні перебувати один від  одного на віддалі 2-3м.

При роботі викопних агрегатів  не дозволяється бути біля них ближче 5м, забороняється повертати агрегат  у робочому стані, регулювати робочі органи під час його руху.

Із отрутохімікатами працюють у безвітряну погоду під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне  і безпечне їх використання.

До роботи з пестицидами  допускаються особи, які пройшли  попередній медичний огляд і оволоділи  методами безпечної праці. Робітники  повинні застосовувати респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, спеціальне гумове взуття і захисні  герметичні окуляри. На місцях праці  необхідно обладнати умивальники, аптечки невідкладної допомоги.

Під час проведення хімічних доглядів необхідно суворо дотримуватись  правил особистої гігієни. Не можна  в процесі роботи з отрутохімікатами курити, вживати їжу. Це можна робити тільки під час відпочинку в спеціально відведеному місці(не ближче 200м  від робочих місць), знявши спецодяг, помивши руки з милом, обличчя  та сполоснувши ротову порожнину  чистою водою.

При використанні отрутохімікатів  в оранжереях, теплицях, парниках або  при дезинфекції забороняється  працювати без протигаза та спецодягу.

Обприскування полів гербіцидами  починають уранці, за 30хв. до сходу  сонця, і продовжують до 9-10-ї год., щоб висхідні течії повітря не знесли гербіциди на посіви чутливих до них культур. Вечірнє обприскування  здійснюють за 2-3 год. до заходу сонця. Після застосування отрутохімікатів  протягом 2-3 днів людям забороняється  перебувати на цих об’єктах.

За стан охорони праці  і техніки безпеки в лісовому розсаднику відповідає головний лісничий лісгоспу.

Тривалість робочого дня  при доглядах за лісовими культурами з використанням отрутохімікатів  становить 4-6 год. При тривалості робочого дня 4 год. інші 2 год. робітники допрацьовують  на роботах, не зв’язаних з використанням  отрутохімікатів. Дотримання правил техніки  безпеки сприяє високій продуктивності праці.