Особливості вирощування та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби на пасовищах. Профілактика розладів травлення і обміну речовин

Нестача або  надлишок поживних речовин	Форма прояву
Енергія
Нестача	Затримка росту, зниження продуктивності і вгодованості, зменшення жиру в прирості, нераціональне використання поживних речовин
Надлишок	Надлишок накопичення жиру в прирості, післяродові ускладнення
Протеїн
Нестача	Гіпопротеїнемія, зниження рівня гемоглобіну, затримка росту, зниження продуктивності, зниження резистентності організму
Надлишок	Пошкодження печінки, зниження запліднюваності самок, інтоксикація організму
Жир
Нестача	Розвиток дерматитів, розлади травлення
Надлишок	Порушення травлення  та ліпідного обміну, підвищення 1 рівня  кетонових тіл, жирове переродженні печінки
Легкоперетравні вуглеводи
Нестача	Порушення вуглеводно-жирового обміну, накопичення кетонових тіл, зниження резервної лужності крові
Надлишок	Депресія травлення, закисання вмісіимого рубця
Клітковина
Нестача	Зниження перистальтики  кишечника, порушення травлення, зниження жирності молока у корів
Надлишок	Зниження поїдання та перетравності кормів, зниження продуктивності тварин
Мінеральні  речовини
Нестача	Порушення мінерального, вуглеводного та азотистого обміну, зниження споживання та перетравності кормів, втрата апетиту, випадання волосяного покриву .
Надлишок	Зниження перетравності кормів, зниження приростів і продуктивності, порушення мінеральної о обміну
Вітаміни
Нестача	Затримка в  рості, зниження продуктивності, порушення  мінерального, азотистого, вуглеводної  о обміну, авітамінози та інші захворювання обміну речовин
Надлишок	Порушення обміну речовин

 

Навіть а:ри додержанні попередньо оговорених умов використання поживних речовин буде порушеним, якщо в раціоні є такі антипоживні ре- давини, як нітрати, інгібітор трипсину, антивітаміни, токсичні речовини, до яких відносять важкі метали, мікотоксини, отруйні сполуки. Тому при оцінці кормів і раціонів слід контролювати не тільки наявність поживних речовин_; але й небажаних.

Рекомендується  контролювати співвідношення між переправним  протеїнові кормовими одиницями, між переірашшм протеїном і цукром, між легко і важкоперетравними вуглеводами, кальцієм і фосфором, азотом і сіркою, та ін. [4].

За клініко-біохімічними методами проводять аналіз крові, сечі, рубцевої рідини. У випадку порушення  вуглеводного обміну в крові зменшується кількість глюкози (у нормі 50-60 мг/100 мл), порушується ліпідний обмін - зростає рівень кетонових тіл, що призводить до порушення резервної лужності. У сироватці крові контролюють вміст каротину, вітамінів А, Д білка (7-8 мг/100 мл), кальцію (9-11 мг), неорганічного фосфору (5-6 мг). Із клінічних показників визначають температуру тіла, пульс, дихання, стан жуйки, перистальтики кишечнику, а також проводять зовнішній огляд тварин. Звертають увагу на вгодованість, апетит, волосяний покрив, якість ратицевого рогу. При зовнішньому огляді виявляють стан системи органів травлення за їх відхиленням від норми (пронос, колір, запах калу, наявність слизу, домішок крові); органів дихання - частота, глибина, хрипи; стан очей, носа тощо.

Для профілактики шлунково-кишкового тракту протягом перших двох тижнів утримання на комплексі теличкам раз на день згодовують по 6 кг кормового антибіотика з розрахунку 50—60 тис. ОД. Крім того, протягом перших шести днів дають з розрахунку на голову суміш, до складу якої входять, мл: фізрозчин 150, шлунковий сік ЗО, спирт-ректифікат 15, аскорбінова кислота 0,3, вітамін Ві 0,1, антибіотики 5 тис. ОД на 1 кг живої маси. Цю суміш виготовляють спеціалісти комплексу за годину до годівлі телят. Антибіотики іноді замінюють 2—5 г сульфаніламідів.

З метою запобігання  захворюванням кожну секцію перед  її заповненням телятами ретельно дезинфікують 3%-ним розчином формаліну і каустичної соди. Перед дезінфекцією станки у  звільнених секціях механічно очищають, а після неї додатково фарбують. Оздоровлення і санітарний відпочинок відділень проводять протягом десяти днів.

Телятам роблять  щеплення проти паратифу та колібактеріозу полівалентною вакциною на 10-й день, проти диплококової інфекції — на 15-й, трихофітії—на 24— 25-й, сибірки — на 70-й, проти емкару на 90-й день після завезення. На 95-й день тварин досліджують на туберкульоз, на 100-й — на лептоспіроз, бруцельоз і лейкоз. Телиць моноблока № 2 перевіряють ще на вібріоз і трихомоноз.

Двічі на рік (весною та восени) усе поголів'я обох моноблоків досліджують на туберкульоз і роблять щеплення проти сибірки і емкару.

Територія комплексу  обгороджена. Це господарство закритого  типу, воно має усі необхідні ветеринарно-санітарні  об'єкти, передбачені нормами технологічного проектування. На його територію вхід постороннім особам і в'їзд транспорту категорично заборонено. Обслуговуючий персонал потрапляє на територію карантинного приміщення через дезбар'єр. У роздягальні залишає верхній одяг та взуття, приймає душ, одягає спецодяг і спецвзуття. Діє пропускна система.

Працівники, зараховані на роботу на комплекс, проходять попередньо медичне обстеження. Профілактичний огляд ветперсоналу комплексу здійснюється систематично — раз у рік. Раз на тиждень на комплексі проводять санітарний день (знищення мух, гризунів, підбілювання стін тощо) [5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел

1. Проваторов Г.В., Ладика В.І., Бондарчук Л.В.»Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин». – 2-ге вид., стер. – Суми : Університетська книга, 2009. - 489 с.

2. Ібатуллін І.Ц, Мельничук Д. О., Богданов Г. О., та ін.

«Годінля сільськогосподарських тварин». – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 616с.

3. І.І.Ібатуллін, Ю.О.Панасенко, В.К.Кононенко та ін. «Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин «– К.; Вища освіта, 2003. – 432 с.

4. Цвігун А.Т., Повозніков М.Г. та ін. « Організація нормованої годівлі великої рогатої худоби м’ясних порід та типів ( рекомендації)» - Київ: МП «Астре», 1999. –75с.

5. Сорокаліт І. М. та ін. « Промислове вирощування нетелей» — К.: Урожай, 1980. 72 с.

6. О. М. Мамснко, В. М. Кандиба, В. II. Міненко та ін. »Вирощування і відгодівля великої рогатої худоби» — К.: Урожай, 1987.160 с.

7. П.А.Кальм та др. »Организация выращивания нетелей в спецелизированих хозяйствах «— Лениздат, 1975. 126 с.

8. А.М.Русяев, А.С.Вильканец. «Выращивание ремонтных телок для молочных комплексов» — М.: Колос, 1978.106 с.

9. Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. «Спеціалізоване м'ясне скотарство».  -К.: Вища освіта, 2006. -303 с.

10. Клейменов Н. И. «Полноценное кормление молодняка крупного рогатого скота». -М.: Колос, 1975. -336 с.

11. http://za4etka.org.ua

12.HTTP://WWW.STUDENTS.RU .