Соціально-психологічні характеристики неформальних груп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Рекомендації педагогам, практичним психологам, батькам щодо організації роботи в учнівських колективах з питань молодіжної субкультури.

 

          Можна визначити такі рекомендації педагогам,психологам і батькам щодо організації роботи в учнівських колективах з питань молодіжної субкультури:

1.Необхідно визнати існування молодіжних неформальних об’єднань як соціобіологічну потребу підліткового віку, яка незалежна від часу та народу, і в наш час пов’язана з модою на визначений стиль музики, окремих співаків (об’єднання фанів), сучасний одяг та ін.

2.Знання особливостей молодіжних груп допомагає педагогу (батькові) налагодити контакт з підлітком, зруйнувати «стіну» між дорослими та молоддю.

3.Стратегічний напрямок психолого-педагогічної роботи з даної теми: від замовчування – до інформованості, від заборони – до контролю та діалогу.

4.Перебування підлітка в неформальній групі не повинно спонукати педагога до оцінювання його особистості, а лише засвідчує проблему соціальної дезадаптації учня і вимагає від школи створення такого мікроклімату у класі, де б кожен знайшов своє місце і зміг би самореалізуватися.

5.Найперший крок у роботі з учнівською та студентською молоддю повинен забезпечити інформованість її про існування певних неформальних та формальних течій, об’єднань на годинах спілкування, тобто необхідно задовольнити інформаційний голод. Обговорення даної теми у колі, на рівних позиціях дасть змогу зрозуміти, що якщо такого явища немає в селі (райцентрі), то з ним дитина може зіткнутися в обласному центрі, у великих містах України та інших держав (Росії, Європи).

6.Якщо у школі є учасники неформальних молодіжних груп, варто організувати виховні заходи: «Молодіжне перехрестя», на яких дати учням можливість презентувати себе і навести мости дружби між різними об’єднаннями. На таких перехрестях можна організовувати і обговорення тих питань, які цікавлять молодь: сучасні музичні напрямки, мода на одяг, зачіски, професії майбутнього тощо.

7.Залучати молодь до організованого культурного дозвілля, впроваджувати тренінги спілкування та молодіжні програми у закладах освіти. Поглиблювати взаємостосунки з позашкільними установами. Організовувати спільні виховні програми.

8.У школах варто організовувати наступні анонімні дослідження:

• на предмет участі (або прихильності) учнів у молодіжних неформальних об’єднаннях;
• на виявлення учнів, які вживають алкоголь, палять, вживають психотропні та наркотичні речовини.

9.Варто проаналізувати і порівняти результати досліджень: чи існує зв’язок між вживанням наркотичних речовин та перебуванням у неформальній групі.

         Психологу необхідно діагностично визначити тип акцентуації характеру учнів, які перебувають у молодіжних неформальних об’єднаннях для того, щоб зрозуміти ступінь залежності особистості від групи, і чи існує деструктивний розвиток особистості як профілактику девіантної поведінки та наркозалежностю.

 

 

 

 

                                                       Висновки

         Розглянувши  мету і завдання дослідження, прийдемо до наступних висновків:  
1. Вивчили теоретичні основи неформальних груп.  
2. Вивчили структуру неформальних неформальних груп ,та їх характеристики.  
3. Розглянули класифікацію неформальних груп.  
4. Розглянули неформальну групу як субкультуру та їх вплив на суспільство.

5.Охарактеризували молодіжні  субкультура,охарактеризували кожні  зниж та розглянули їх історію.

6.Виявили причини виникнення  неформальних груп.

            Розглядаючи неформальні групи можна зробити висновок , що ознаками неформальних груп є те , що вони не мають соціального статусу , мають слабкі внутрішні зв'язки , в них складно виділити лідера , не мають програму діяльності . Неформальні групи не є немінливому соціально- психологічними утвореннями . Їм притаманне розвиток по лінії більш чіткого структурування . У структурі закріплені групові ролі і характер взаємин між членами групи. Чим вище рівень розвитку групи , тим більш чітко виступає її внутрішня психологічна структура . 
 
            До причин виникнення молодіжних неформальних груп відносять : виклик суспільству , протест ; виклик сім'ї, нерозуміння в сім'ї; небажання бути як усі; бажання утвердитися в новому середовищі ; привернути до себе увагу ; нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні ; копіювання західних структур , течій , культур; релігійні ідейні переконання; данина моді; відсутність мети в житті ; вплив кримінальних структур; вікові захоплення.

           Тема "неформалів" дуже актуальна в наші дні, і завжди буде актуальною. Неформальні групи- по суті ціла система, це дуже своєрідне соціальне утворення. Його можна назвати скоріше соціальною середою, коло спілкування, або навіть їх ієрархія. Де існує яскраве поділ на "своїх" і "чужих". Простіше кажучи, це держава в державі вимагає дуже глибокого вивчення.  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Андреева Г.М. Социальная  психология: учебник для студентов  вузов по направлению и специальности  «Психология». [Текст] / Г.М. Андреева, - М., 2004.

2. Башкатов И.П. Психология  неформальных подростково-молодежных  групп. [Текст] / И.П. Башкатов, - М., 2000.

3. Башкатов, И.П. Психология  групп несовершеннолетних правонарушителей. [Текст] / И.П. Башкатов, - М., 1993.

4. Беличева С.А. Сложный  мир подростка. [Текст] / С.А. Беличева, - М., 1984.

5. Боенко Н.М., Социология  молодежи. [Текст] / Н.М., Боенко Гилинский  Я.И., Голот С.И. - Спб., 1996.

6. Долгова А.И. Социально-психологические  аспекты преступности несовершеннолетних. [Текст] / Долгова, А.И. - М., 1981.

7. Долгова А.И. Правовое  воспитание молодежи. [Текст] / А.И. Долгова, - М., 1979.

8. Запесоцкий А.С., Эта непонятная молодежь: Проблемы неформальных молодежных объединений. [Текст] / А.С. Запесоцкий, А.П. Файн - М., 1990.

9.3 Змановская Е.В. Девиантология (Психология отклоняющегося поведения). [Текст] / Е.В. Змановская, - М., 2003.

10. Игошев К.Е. Психология  преступных проявлений среди  молодежи. [Текст] / К.Е. Игошев, - М., 1971.

11. Кудрявцев В.Н. Общая  теория квалификации преступлений. [Текст] / В.Н. Кудрявцев, - М., 2006.

12. Немов Р.С. Психология. [Текст] / Р.С. Немов, - М.: Гуман. Изд. ВЛАДОС, 2000. - Кн. 1: Общие основы психологии. - 688 с.

13. Рудакова И.А. Девиантное  поведение: уч. пособие для студентов. [Текст] / И.А. Рудакова, Ростов-на-Дону, «Феникс», 2005.

14. Социальная психология  в трудах отечественных психологов. [Текст] / Сост. А.Л. Свенцицкого. - СПб: Питер, 2000. - 512 с.

15. Щепанская Т.Б. Символика молодежной субкультуры: Опыт этнографического исследования системы. [Текст] / Т.Б. Щепанская, 1986-1989 гг. - Спб., 1993.

16 Карп'як Вадим. Молодіжні  субкультури // Спілка української  молоді http://www.cym.org/ua/content/subcult1.asp

17. Хто такі гопи // Львівська  антигопівська організація http://lago.org.ua/bases/01.htm

18. GameR как субкультура... http://birdgame.mylivepage.ru/forum/586/1079?last_page=go

19. Верная Анастасия. Байкеры // Субкультуры http://www.subcult.ru/bikers.php

20. Скінхеди // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Скінхеди 

21. Хіп-хоп // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Хіп-хоп 

22. Гопники // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Гопники 

23. Готи (субкультура) // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Готи_(субкультура)

24. Фурі // Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Фурі