Підприємство як основна ланка народного господарства

• разом із засновником розглядає зміни і доповнення до статутупідприємства;
• разом із засновником підприємства визначає умови найму керівника;
• бере участь у вирішенні питання про виділення зі складу підприємства одного чи кількох структурних підрозділів для створеннянового підприємства;
• разом із власником вирішує питання про вступ і вихід підприємства з об’єднання підприємств;
• погоджує пропозиції щодо передачі з державної у комунальнувласність майна, закріпленого за підприємством, об’єктів соціальноїінфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємства;
• приймає рішення про оренду майна підприємства, створення наоснові трудового колективу органу для переходу на оренду і викупупідприємства.

При частковому викупі майна підприємства трудовий колектив набуває права співвласника, а підприємство — статус спільного.

Після повного викупу підприємства трудовий колектив набуваєправ колективного власника.Повноваження трудового колективу всіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачається статутом, загальними зборами (конференцією) та їх виборчиморганом, члени якого обираються таємним голосуванням на зборах(конференції) трудового колективу строком на 2—3 роки не менш як2/3 голосів. Членів виборчого органу не може бути звільнено з роботиабо переведено на інші посади з ініціативи адміністрації підприємствабез згоди відповідного виборчого органу цього колективу.

Керівник підприємства наймається (призначається) власником абообирається власниками майна.При наймі (призначенні, обранні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним уклада-

ється контракт (договір, угода), в якому визначаються права,строки найму, обов’язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій,передбачених контрактом (договором, угодою) та законодавствомУкраїни.

Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльностіпідприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції іншихорганів управління даного підприємства. Власник майна не має прававтручатися в оперативну діяльність керівника підприємства.Керівника підприємства може бути звільнено з посади до закінчення строку контракту на підставах, передбачених контрактом або законодавством України.

Заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць, ферм та інших аналогічних підрозділів підприємств), а також майстри і старші майстри призначаютьсяна посаду і звільняються з посади керівником підприємства.

Колективний договір повинен укладатися на всіх підприємствах,які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом і не може суперечити чинному законодавству України.

Колективний договір — це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини.

Колективним договором регулюються виробничі, трудові і економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства,питання охорони праці, соціального розвитку, участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо останнє передбачене статутом підприємства. Розбіжності, що виникають при укладанні або виконанні колективного договору, вирішуються в порядку, встановленому законодавчимиактами України.

Сторони, які уклали колективний договір, не менше двох разів нарік звітують про його виконання на зборах (конференціях) трудовогоколективу.

Господарський кодекс України, статут, колективний договір регла-ментують трудові доходи працівника підприємства. В них підкреслюється, що власник або уповноважений ним орган установлює фондоплати праці на умовах, визначених колективним договором (угодою).

Трудові доходи найманого працівника підприємства визначаютьсятрудовим договором відповідно до законодавства України, а для іншихпрацівників — угодою між ними. Трудові доходи працівника підприємства регулюються податками.

Мінімальний розмір заробітної плати працівників, які працюють затрудовим договором, визначається відповідно до діючого законодавства.Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміриоплати праці, а також інші види доходів працівників згідно з законодавством.

Підприємства можуть використовувати тарифні сітки і шкали спів-відношень посадових окладів, що визначаються галузевими або генеральними угодами як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності та умоввиконуваних ними робіт.

Генеральна тарифна угода включає такі розділи:

— зазначення договірних сторін і правової бази тарифної угоди;

— оплата праці;

— забезпечення зайнятості;

— охорона праці;

— соціальні гарантії;

— зобов’язання профспілок;

— гарантії профспілкової діяльності;

— склад комісії;

— лист погодження.

Підприємства мають діяти і господарювати в межах законодавства,

що регулює усі напрями їхньої діяльності.

 

 

4. Класифікація підприємств

 

Достатньо повна класифікація підприємств має бути забезпечена за

умови використання ознак, що наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ

Класифікаційні ознаки	Види підприємств (господарських формувань)
Мета діяльності	— комерційні — некомерційні
Правове положення	— одноосібне володіння — товариство — об’єднання підприємств
Належність капіталу і контролю	— національні — іноземні — спільні (змішані) — багатонаціональні
Сфера діяльності	— міжнародні — транснаціональні — офшорні
Вид та характер господарської діяльності	— промислові — торговельні — сільськогосподарські — будівельні — транспортні — фінансово-кредитні — страхові — туристські — консалтингові — інші види
Технологічна (територіальна) цілісність іступінь підпорядкування	— головні (материнські) — дочірні — філії
Розмір підприємства за певним критеріями	— малі –середні великі

 

Одноосібне володіння (індивідуальна приватна фірма) — це фірма, яка належить одній особі. У ній можуть працювати найняті працівники.

Переваги одноосібного володіння:

— легкість заснування та ліквідації;

— особистий контроль за фірмою, повна свобода дії та рішень;

— можливість одержувати задоволення, працюючи на самого себе;

— податкові пільги;

— конфіденційність (плани, звіти, стратегії, клієнтура, ноу-хау та ін.);

— можливість індивідуально присвоювати увесь прибуток.

Недоліки одноосібного володіння:

— необмежена відповідальність власника;

— обмеженість фінансових ресурсів;

— труднощі при спробі одержати кредит під низькі відсотки;

— недостатність менеджерських здібностей, кваліфікацій, практичних навичок;

— строк функціонування одноосібного володіння залежить від волі, рішення однієї особи (власника) або тривалості його життя.

Товариство (партнерство) — це узаконене добровільне об’єднання двох або більш осіб, які виступають як співвласники фірми та здій-снюютьуправління нею з метою одержання прибутку.

Переваги товариства:

— простота створення;

— можливість об’єднати практичні навички і здібності, матеріальні ресурси для ведення спільного бізнесу;

— розширення джерел фінансування і кредитування;

— право юридичної особи;

— можливість розгорнути більш перспективну справу;

— податкові пільги;

— можливість продовжувати бізнес незалежно від зміни власників.

Недоліки товариства:

— необмежена відповідальність головних партнерів (засновників);

— імовірність особистих конфліктів між партнерами (членами фірми);

— недостатньо чітке розмежування відповідальності партнерів вуправлінні;

— потенційна загроза конкуренції між найнятими робітниками застатус партнера.

Об’єднання підприємств — здійснюється, як правило, на добровільних засадах та передбачає об’єднання виробничної, комерційної абоіншої діяльності.

Переваги об’єднання підприємств:

— розширення капіталу, матеріальної бази, джерел постачання сировини, матеріалів або готової продукції;

— можливість зниження витрат виробництва;

— підвищення конкурентоспроможності;

— одержання «менеджерського таланту» іншого підприємства;

— розширення ринку;

— зниження ступеня господарського ризику;

— можливості більш раціональних капіталовкладень;

— об’єднання фінансових ресурсів на науково-дослідні роботи таподальший розвиток;

— можливості більш раціонального продажу та розподілу продукції;

— придбання цінних промислових ноу-хау, репутації торгової марки іншого підприємства.

Недоліки об’єднання підприємств:

— втрата гнучкості;

— ускладнення організаційної структури;

— можливості втрати торгової марки, назви підприємства, репутації, клієнтури, виробничих секретів;

— імовірність конфліктів та суперечностей у внутрішній структурістворюваного об’єднання;

— можливості тимчасового припинення виробничого процесу.

В Україні залежно від форм власності можуть діяти підприємстватаких видів:

• Індивідуальне
• Сімейне
• Приватне
• Колективне
• Державне комунальне
• Державне
• Спільне
• Іноземне

Індивідуальне підприємство — це підприємство, засноване наособистій власності фізичної особи та виключно її праці.

Сімейне підприємство — це підприємство, засноване на власностіта праці громадян України — членів однієї сім’ї, які проживають разом.

Особливості сімейного підприємства:

— учасники несуть відповідальність усім капіталом та особистиммайном;

— не виникає проблем з розподілом прибутку;

— можливість використання кооперації праці, поєднання різнихпрофесій у веденні бізнесу;

— повна довіра в стосунках між учасниками сімейного підприємства, гарантія забезпечення конфіденційності інформації;

— готовність працювати напружено з тривалим робочим часом;

— можливості одержати спадкоємцям «сімейних секретів» у технології виготовлення продукції.

Приватне підприємство — це підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом найму робочої сили.

Колективне підприємство — це підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативну, іншого статутного товариства, громадськості та релігійної організації.

Державне комунальне підприємство — це підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць.