Комерційна діяльність роздрібного підприємства

 

 

     Вступ

 

    Процес приватизації найбільшого успіху досяг у сфері торгівлі, яка відіграє велику роль у встановленні нашої економіки, забезпечуючи споживачів необхідними товарами, задовольняючи споживчий попит, і є стабільним платником податків. Процес доведення товарів до споживачів проходить кілька важливих етапів: організація договірної роботи з постачальниками, формування асортименту товарів та організація збуту. А робота ця проводиться за допомогою комерційної діяльності підприємств. Тому роль комерційної діяльності є важливою, а ця тема актуальною. Головна мета комерційної діяльності – одержання прибутку через задоволення купівельного попиту при високій культурі торговельного обслуговування. Ця мета рівною мірою важлива як для організацій і підприємств, так і для окремих осіб, що здійснюють операції купівлі – продажу на ринку товарів і послуг. Грамотна організація комерційної діяльності дозволяє підприємству бути чимось більшим, ніж сумою його окремих компонентів – капіталу й співробітників. Вдале інформаційне забезпечення комерційній діяльності важливо для досягнення мети підприємництва і отримання прибутку.

     Завданням даної роботи є:

Вивчити поняття, роль і функції роздрібного підприємства;

Аналіз постачальників товару на роздрібне підприємство;

Розкрити сутність комерційної діяльності з закупівлі та продажу товарів;

Розглянути шляхи вдосконалення комерційної діяльності на роздрібному підприємстві.

     У процесі комерційної діяльності торговельні організації та підприємства, а також індивідуальні підприємці вивчають попит населення і ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, встановлюють господарські зв’язки, здійснюють оптову та роздрібну торгівлю, займаються рекламно-інформаційною діяльністю. Крім цього, проводять роботу щодо формування асортименту товарів і управління товарними запасами, надання торгових послуг.

     Предметом  особливої уваги є питання  підвищення якості продукції. Підприємства, які не дотримуються комерційних та технологічних вимог, санітарних правил та норм, поступово втрачають свої позиції на споживчому ринку.

     Фірми повинні  орієнтуватись не на товари, а  на споживачів, якщо бажають сформувати  такий процес торгівлі, який приносив би задоволення покупцям та спонукав би їх у подальшому користуватись послугами цих роздрібних підприємств. Підприємствам дуже важливо досліджувати та звертати особливу увагу на кінцевого споживача, оскільки їх „виживання”, функціонування на ринку залежить від спроможності знаходити споживачів і задовольняти їхні запити та потреби.

     Узагальнюючи  все вище сказане можна зробити  висновок про те, що комерційна  діяльність торговельного підприємства забезпечує переміщення та накопичення продукції у просторі та часі, доводить товари від виробника до споживача, а також виконує ще ряд інших важливих функцій, що й зумовлює актуальність обраної теми.

     Метою роботи є ознайомлення та аналіз комерційної діяльності з оптової закупівлі та продажу конкретної групи товару, а саме безалкогольних напоїв, а також визначення шляхів підвищення її ефективності.

     Предметом дослідження є комерційна діяльність торговельного підприємства та шляхи її підвищення.

     Об’єктом дослідження даної теми є приватне підприємство „СуперСам”, що є юридичною особою та займається роздрібною реалізацією товарів народного споживання.

В роботі будуть розглянуті наступні питання: роль і функції роздрібного підприємства; коротка організаційно-економічна характеристика приватного підприємства „СуперСам”; аналіз постачальників товару в РТП; комерційна діяльність з закупівлі та продажу товорів.

1. Роль і функції роздрібного підприємства

 

     Підприємництвом називають ініціативно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи — підприємця або юридичної особи — підприємства (організації).

     Роздрібна торгівля - будь-яка діяльність із продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

     Роздрібна торгівля виконує такі основні функції:

       1) формування асортименту товарів і послуг;

       2) розподіл великих і середніх партій товарів на одиничні екземпляри;

       3) збереження товарів, розміщення їх у торгових залах і встановлення цін;

       4) подання інформації споживачам про товари засобами реклами;

       5) консультаційні послуги;

       6) продаж товарів споживачам через торговельну мережу;

       7) здійснення заходів для стимулювання збуту і просування товарів.

     Роздрібна торгівля функціонує через роздрібних торговців — фізичних або юридичних осіб, які купують товар у виробника або оптового продавця і продають його кінцевому споживачеві.[1]

     Роздрібні торговці концентрують свою діяльність виключно па споживчому, роздрібному ринку, у сфері ритейлінгового бізнесу (від фр. retaillier - - відрізати, розбивати, па Заході ритейлінг є аналогом вітчизняної роздрібної торгівлі) і через сукупність різних їх видів складають, у цілому, роздрібну торгову мережу. Крім магазинів, які с основним каналом роздрібного продажу товарів, функціонує різноманітна мережа позамагазинних пунктів роздрібної торгівлі. До них належать, насамперед, дрібнороздрібна торгова мережа (кіоски, павільйони, палатки, торгові автомати, автомагазини тощо) і ринки.

     З мстою налагодження належної статистичної звітності щодо роздрібної торгової мережі, виконання органами влади функцій державного регулювання, розроблення прогнозів соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, забудови території об'єктами торгівлі та для інших потреб слід мати наукову класифікацію, в якій би було чітко визначено специфіку кожного виду та різновидів об'єктів торгівлі.

Є безліч підходів щодо класифікації роздрібних торговців, що відрізняються одна від одної різним ступенем деталізації.

     1. За формою власності:

- колективні представлені  у роздрібній торгівлі магазинами і торговельними одиницями, що належать колективам власників, як правило, безпосередньо колективам працівників магазину. Різновидом колективної форми власності є кооперативна власність, що ґрунтується на пайовому володінні основними й обіговими коштами пайовиків, які об'єднують свої матеріальні й фінансові ресурси для першочергового забезпечення власних потреб у постачанні товарами;[2]

- приватні ґрунтуються  па веденні торговельного обслуговування  за власний кошт і па власний  розсуд окремих індивідів або  груп;

— державні (комунальні) характеризуються повною власністю на основні та обігові кошти з боку держави і функціонують у формах окремих відомчих систем торгівлі, фірмової торгівлі державних виробничих підприємств, державно-комунальних торговельних закладів. Відомчі торговельні системи - організації та підприємства торгівлі й громадського харчування, які збереглися при державних підприємствах і об'єднаннях гірничодобувної, сталеплавильної промисловості, транспортних галузях тощо. Вони функціонують у вигляді управлінь і відділів робітничого постачання шахт, гірничо-збагачувальних фабрик, сталеплавильних комбінатів і заводів, або у вигляді відділів продовольчого постачання. Фірмова торгівля у вітчизняній торговельній практиці збереглася у частині власної торговельної мережі великих державних виробничих підприємств, які частину випущеної власної продукції самостійно реалізують у ними створених роздрібних торговельних підприємствах як за місцезнаходженням основного виробництва, так і в інших населених пунктах. Державно-комунальними або комунальними роздрібними торговцями с ті, що у процесі приватизації унаслідок різних причин не були придбані колективами працівників способом прямого викупу або через приватизаційний аукціон і залишились у власності місцевих органів влади. Комунальні органи влади як власники цих торговельних закладів, з мстою організації торговельної діяльності наймають у ці магазини керівників (менеджерів), працівників прилавка і допоміжний персонал;

— змішані (державно-колективні, державно кооперативні, колективно-приватні тощо) представлені роздрібними торговцями, діяльність яких ґрунтується па об'єднанні матеріальних і фінансових ресурсів представників двох або більше основних форм власності (державної, колективної і приватної), а також підприємства, що с спільною власністю суб'єктів права різних держав, — спільні підприємства.

     2. За організаційно-правовою формою:

— акціонерні товариства відкритого і закритого типу (роздрібні торговельні мережі міжрегіонального або міжнаціонального масштабу, фірмові мережі фінансово-промислових груп, концернів, виробничо-торговельних корпорацій, торгових домів під єдиною торговою маркою або франшизою тощо) володіють здатністю за колегіальним рішенням акціонерів на власний розсуд регулювати обсяги акціонерного капіталу способом емісії, поширення, обігу (купівлі-продажу) акцій;

     За загальним розумінням фірмову торгівлю не слід пов'язувати виключно з державною формою власності, оскільки така форма реалізації готової продукції також здійснюється і недержавними виробничими підприємствами. З фірмовою торгівлею не варто також ототожнювати роздрібну торговельну діяльність фірмових торговельних мереж — під єдиною корпоративною, торговою або франчайзинговою маркою.

товариства з повною відповідальністю (торговельні компанії, фірми) мають підвищений авторитет па ринку, адже законодавчо партнерські товариства повною мірою відповідають за своїми зобов'язаннями перед контрагентами;

товариства з додатковою відповідальністю (командитні товариства) поєднують капітал власника (власників) із внесками незалежних інвесторів, які прагнуть отримати дивіденди;

      Товариства з обмеженою відповідальністю (дрібні та середні суб'єкти вітчизняної роздрібної торгівлі) характеризуються обмеженням цивільної відповідальності власників (засновників) розміром внесеного ними у статутний фонд товариства відносно невеликого обсягу капіталу;

- кооперативні споживчі  товариства (спілки) — тип диверсифікованої  виробничо-торговельної організації, заснованої на кооперативній, пайовій  формі власності, основним напрямом  роботи якої залишається організація  роздрібного торговельного обслуговування  мешканців села. З цією мстою  кооперативні споживчі спілки  і товариства безпосередньо або  через товарно-галузеві (продовольчі, непродовольчі) торговельно-роздрібні. об'єднання організовують власну  торговельну мережу переважно  у сільських населених пунктах  та адміністративних районах. Кооперативні  крамниці, дрібнороздрібні одиниці, стаціонарні та пересувні пункти  продажу по мають абсолютної  самостійності, оскільки с спільною  власністю членів даного кооперативу;

- госпрозрахункові роздрібні  торговельні підприємства — сучасні  кооперативні роздрібні торговельні  підприємства, що об'єднують частину  торговельної мережі за кущовим, зональним принципом і функціонують  за принципами самоокупності  та самофінансування, беручи членську  участь у розвитку місцевої  кооперативної організації;

- торговельно-виробничі  концерни, групи, асоціації створюються  незалежними роздрібними торговцями  для вирішення спільних, переважно  закупівельно-постачальницьких, комерційних функцій і дають можливість організовувати підпорядковані їм збутово-реалізаційні фірми включно з мережею роздрібних реалізаторів у різних країнах для реалізації власної багатопрофільної продукції;

— збутово-реалізаційні приватні підприємства створюються фізичними особами для реалізації приватнопідприємницької ініціативи громадян і забезпечують їх потреби у веденні роздрібної реалізації. Малі за технологічними і продуктивними параметрами приватні підприємства збутово-реалізаційного типу найчастіше діють у межах підприємств торгівлі на ринках, у мережі дрібнороздрібних торговельних одиниць й нерідко виникають серед невеликих спеціалізованих крамниць та ін.

     3. За ступенем господарської самостійності:

— самостійні торговельні організації і підприємства мають статус юридичної особи;

— несамостійні (підпорядковані) роздрібні торговці мають статусу юридичної особи і формують внутрішню структуру роздрібного торговця у вигляді філій на внутрішньогосподарському розрахунку: підрозділів, одиниць, пунктів тощо головних організацій (підприємств). Підпорядковані структурні підрозділи роздрібних торговців можуть входити до єдиного комплексу (окремі крамниці універсального торговельного центру) або мати назовні відокремлений характер (крамниці споживчого товариства).[3]

     4. За формою організації:

— магазинні торгові об'єкти передбачають продаж товарів кінцевим споживачам і надання їм послуг, займають окрему капітальну споруду або розміщуються у спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної споруди і мають торгову площу й комплекс приміщень для здійснення торгово-технологічних операцій;

— позамагазинні здійснюють продаж товарів кінцевим споживачам через посилкові підприємства, за допомогою пошти, на підприємствах, де працюють потенційні покупці, у них вдома, у поїзді, літаку, на пароплаві, в перукарні, майстернях із ремонту взуття тощо, а також за допомогою мережі дрібнороздрібної торгівлі (торгові автомати, палатки тощо) і комп'ютерної та телекомунікаційної техніки (дистанційна електронна торгівля) та ін.[4]