Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2013 в 08:56, дипломная работа
Целью магистерской работы - изучение эффективности использования растительных белков, в частности соевых изолятов, в технологии вареных колбас.
В целях необходимо были поставлены следующие задачи:
- Исследовать влияние соевого изолята на пищевую, биологическую ценность и функционально-технологические свойства модельных комбинированных мясных;
- Определить оптимальное количество замены основной мясного сырья на соевый изолят в рецептурах комбинированных продуктов;
- Исследовать органолептические, физико-химические показатели, химический состав и пищевую ценность готовых вареных изделий;
- Определить экономическую эффективность использования соевого изолята в технологии вареных колбас.
Задания на выполнение работы ......................................
4
Введение ......................................................................
5
1.
Современные аспекты использования и увеличения ресурсов пищевого белка в мясной промышленности (Обзор литературы) ...
7
1.1. Характеристика белковой сырья ..............................
7
1.1.1. Сырье животного происхождения ...........................
7
1.1.2. Растительного сырья ..........................
9
1.2. Требования к белковой сырья при переработке ..............
12
1.2.1. Пищевая и биологическая ценность билоквмиснои сырья.
12
1.2.2. Функциональные свойства билоквмиснои сырья и влияние его на формирование качества готовых изделий .....................
14
1.3. Химический состав, пищевая и биологическая ценность сои ...........
15
1.4. Антипитательные и нежелательные компоненты сырья растительного происхождения .................................................
20
1.5. Влияние соевых продуктов на формирование качества комбинированных мясных продуктов .......................................
23
Стабильность качества пищевого продукта .....................
25
2.
МАТЕРИАЛ И МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ ............................................................
27
3.
РЕЗУЛЬТАТЫ СОБСТВЕННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ .......................
31
3.1. Технологическая схема изготовления вареных колбас ............
31
3.2. Исследование качества комбинированных мясных фаршей ...........
42
3.2.1. Органолептическая оценка качества комбинированных мясных фаршей ........................................................................
42
3.2.2.Физико-химические показатели качества комбинированных мясных фаршей ........................................................................
43
3.2.3. Микробиологические показатели качества мясных фаршей .......
45
3.3. Оценка качества колбасных изделий ..................................
46
3.3.1. Исследования органолептических показателей качества вареных колбас ..............................................................
48
3.3.2. Физико-химические показатели качества вареных колбас .........
50
3.3.3. Исследование микробиологических показателей качества .........
52
3.4. Химический состав вареных колбас ....................................
53
ГЛАВА 4.
ОХРАНА ТРУДА .......................................................
54
ГЛАВА 5.
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СОИ ПРИ производстве вареных колбас ............ ..........
62
5.1. Технико-экономическое обоснование ...............................
62
5.1.1. Состояние сырьевой базы ............................................
62
5.1.2. Экспорт мяса ......................................................
63
5.1.3. Импорт мяса .......................................................
64
5.1.4. Объемы производства мяса и отдельных мясопродуктов ..
64
5.1.5. Баланс спроса и предложения ...................................
66
5.1.6. Производство и потребление мяса различных видов в мире ..
66
5.1.7. Проблемы отрасли ..................................................
67
5.2. Расчет технико-экономических показателей экономической эффективности .................................. .........
68
Заключение ................................................................
74
Список литературы ...........................
75
ПРИЛОЖЕНИЯ ...................................................................
80
№ п/п |
Технологіч-ний процес, механізми, обладнання |
Виробничі небезпеки |
Наслід-ки |
Запропоновані заходи | ||
Небезпечна умова (НУ) |
Небезпеч-на дія (НД) |
Небезпечна ситуація (НС) | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Перебу -вання в промислово-му холодильни-ку |
Не проведений інструктаж про правила роботи з промисловим холодильни-ком та відсутність запису в обліковому журналі холодильника. |
Випад -ково захлопнуті двері, відсут -ність запису в журналі. |
Переохо-лодження. |
Захворювання дихаль-них шляхів, смерть. |
Проводить своєчасні інструктажі по правилам роботи з промисловими холодильниками. | |
Шприцюван-ня оболонок фаршем на автоматі. |
Працівнику не проведений інструктаж щодо безпечної роботи з автоматом. |
Попадання пальців в зону кліпсуван-ня ковбасних батонів. |
Пошкод-ження пальців або рук. |
Травми рук. |
Підтримувати ковбасні батони на відстані від дії кліпсатора. | |
Переміщення по цеху під час процесу наповнення натуральних оболонок фаршем. |
Залишки фаршу та вода на підлозі та біля робочих місць. |
Працівник під час виконання технологічної операції підсковзує-ться на залишках сировини чи воді. |
Падіння на підлогу чи травмуван-ня під час падіння об інші об'єкти. |
Травма |
Контролювати чистоту робочих місць. Вчасно здійснювати огляд та ремонт решіток. |
На ПІІ ТОВ «Русанівський м’ясокомбінат» фінансування заходів на охорону праці за останні роки наведений в таблиці в таблиці 4.2.
Фінансування заходів на охорону праці
№ п/п |
Показники |
Роки | ||
2006 |
2007 |
2008 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Кількість працівників |
50 |
50 |
50 | |
Загальний обсяг фінансування заходів на охорону праці, грн. |
4000 |
4200 |
4500 | |
У тому числі на: - засоби індивідуального захисту |
2000 |
2100 |
2200 | |
- атестацію робочих місць за умовами праці |
1000 |
1000 |
1000 | |
- проведення медичних оглядів |
600 |
700 |
800 | |
інше |
400 |
400 |
400 | |
У % від суми реалізованої продукції |
0,2 |
0,21 |
0,22 | |
Питомі витрати на охорону праці, грн./прац. |
80 |
84 |
90 |
Зробивши аналіз фінансування заходів на охорону праці в сировинному цеху за останні роки, слід зробити висновок, що загальний обсяг фінансування не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про охорону праці".
Кількість виробничих травм на м’ясокомбінаті незначна, але існує.
В 2007 році на підприємстві стався один нещасний випадок, постраждалий пересуваючись по цеху випадково підсклизнувся, упав та отримав травму голови, струс мозку. В 2008 році сталось два нещасних випадки. Один з постраждалих отримав травму пальців рук в результаті не правильного користування кліпсатором для ковбасних батонів. Інша особа (жінка) постраждала в результаті не обережного поводження з ножем, під час в’язання шпагатом ковбас в натуральній оболонці.
Показник виробничого
Виробничий травматизм на підприємстві
Показники |
Роки | ||
2006 |
2007 |
2008 | |
Кількість працівників |
50 |
50 |
50 |
Кількість нещасних випадків згідно форми 7-ТНВ |
- |
1 |
2 |
Кількість днів непрацездатності |
- |
34 |
67 |
У % від загальної кількості |
- |
0,04 |
0,11 |
Коефіцієнт частоти травматизму |
- |
20 |
40 |
Коефіцієнт важкості |
- |
34 |
33,5 |
Відповідно з нормативно-
Таким чином, на ПІІ ТОВ «Русанівський м’ясокомбінат» охорона праці організована відповідно до Закону України "Про охорону праці". Працівники забезпечені засобами індивідуального захисту, санітарно-побутовими приміщеннями; організовується проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників; проходить адміністративно-громадський оперативний контроль за станом охорони праці; проводиться атестація робочих місць; проводиться перевірка знань працівників щодо охорони праці; показники виробничого травматизму і професійних захворювань в цеху відсутні взагалі.
На даному виробництві стан охорони праці знаходиться в задовільному стані. Але фінансування заходів на охорону праці, передбачене в межах Закону України «Про охорону праці», не відповідає нормам так, як передбачено виділяти 0,5% коштів з прибутку підприємства, а виділяється лише 0,22 %.
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СОЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ВАРЕНИХ КОВБАС
5.1. Техніко-економічне обґрунтуван
Харчова промисловість — одна з провідних структуро формуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарства України.
Питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8%, у загальному обсязі промислової продукції — 16,3%, а продукції агропромислового комплексу — 33,5%. Серед галузей харчової промисловості важливу роль відіграє м’ясна промисловість.
Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках.
В умовах кризи розвиток харчової промисловості в Україні характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, скороченням обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі тощо.
Усе це зумовлює необхідність вжиття цілеспрямованих заходів державної регіональної економічної політики, які б забезпечили ефективне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо структурної перебудови економіки країни та послідовного впровадження ринкових відносин.
5.1.1. Стан сировинної бази
На 1 липня 2009 року стан сировинної бази складає:
- Поголів’я ВРХ. на 1 липня 2009 зниження поголів’я ВРХ було характерним для половини областей України. Найбільш значне зниження поголів’я спостерігалося в Тернопільській області – 3,7%. Найбільш значний ріст спостерігався в Чернівецькій та Кіровоградських областях – по 1,3%. Регіонально на 1 липня 2009 р найбільша кількість ВРХ нараховувалася в таких областях: Вінницькій – 411,2 тис. гол., Львівській – 365 тис. гол., а найменше – в Запорізькій (137,1 тис. гол.). Співвідношення між поголів’ям ВРХ в господарствах населення і сільськогосподарських підприємств в червні 2009 р. склало 31:69.
- Поголів’я свиней. На 1 липня 2009 р. збільшення поголів’я свиней було характерним для більшості областей України. Найбільш відчутне збільшення числа голів свиней спостерігалося в Тернопільській і Херсонській областях по 5,6%. а також в Дніпропетровській (492,7 тис. гол.), Київській (466,5 тис. гол.)областях, найменша кількість утримувалася в господарствах Луганської обл. – 134 тис. гол. У порівнянні з червнем 2008 р. поголів’я свиней у всіх категоріях господарств збільшилася на 1,7%. Співвідношення між поголів’ям свиней в господарствах населення і сільськогосподарських підприємств в червні 2009 р. склало 57:43.
Таким чином,чисельність поголів’я в загального сектору за 2009 рік складає для ВРХ - 30,6 % , для свиней- 42,0%. В приватному секторі чисельність ВРХ складає 69,4%, а свиней – 58%. Одже, приватний сектор кількісно переважає над загальним.
Експорт яловичини. В липні 2009 р. експорт охолодженої яловичини не виконувався. Доля експортних поставок яловичини становила 65,8% загального експорту м’яса і м’ясопродуктів (Додаток Б.1).
Експорт свинини. В липні 2009 р. експорт свинини не виконувався. Останнім часам експорт м’яса свинини із України виконується в край рідко і в дуже малих об’ємах. Це свідчить про те, що Україна остаточно закріпила за собою статус імпортера свинини (Додаток Б.2).
Експорт м’яса птиці. Поданим офіційної статистики, експорт м’яса птиці в червні 2009 року становив 1106 тонн, що на 2,8% більше чим в попередньому місяці (травень 2009 року – 1076,1 тонн). В загальному обсязі експорт долі м’яса птиці і субпродуктів склав 33,3%. У порівнянні з травнем 2008 року в розглянутий період експорт м’яса і субпродуктів домашньої птиці виріс на 46,3%(травень 2008 – 755,8 тонн). Найбільшим об’єм експорту яловичини з України був зафіксований у листопаді 2007 року на рівні 1908 тонн (Додаток Б.3).
Експорт варених ковбас. Експорт варених ковбас склав 9,2 т по середній ціні 3118 дол./т. Поставки виконувалися в основному в Молдову (Додаток Б.4).
5.1.3. Імпорт м’яса
Показник імпорт яловичини та птиці найбільший з Панами, а свинина імпортується в рівних долях з США та Кіпру (Додаток В).
5.1.4. Обсяги виробництва м’яса та окремих м’ясопродуктів (за видами)
Обсяги виробництва яловичини:
Останні роки характеризуються скороченням поголів’я ВРХ і зменшення виробництва яловичини та телятини.
Виробництво яловичини і телятини в Україні, тис. т
Рік |
Усі категорії господарств |
У тому числі | |
Сільськогосподарські підприємства |
Господарства населення | ||
Виробництво яловичини і телятини (в забійній вазі) | |||
2004 |
618,0 |
174,1 |
443,9 |
2005 |
561,8 |
154,3 |
407,5 |
2006 |
567,4 |
158,9 |
408,5 |
2007 |
564,5 |
164,9 |
398,0 |