Оптовий ринок товарів

 

Дохід від реалізації продукції  ТОВ «Укрспецторг», у 2010 р. склав 17985,9 тис. грн., що на 17,7% більше за попередній рік, а у 2011 р. – 19784,5 тис. грн., що склало 110% від 2010 р. Чистий прибуток, виріс з 46,2 тис. грн. у 2010 р. (що склало 11,1% від рівня 2009 р.) до 50,8 тис. грн. і зріс, таким чином, на 10%. Зростання собівартості продукції та зниження асортименту також обумовили зменшення рівня зростання прибутків і рентабельності. Собівартість продукції у 2011 р. виросла на 10%.

Дані про стан активів підприємства ТОВ «Укрспецторг» за основними показниками (стан та динаміка змін власного та статутного капіталів, необоротних та оборотних активів) за 2009 – 2011 рр. надані в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка активів підприємства ТОВ «Укрспецторг» за основними техніко-економічними показниками за 2009 – 2011 рр.

 

Показники	2009	2010	2011	2010 у % до 2009	2011 у % до 2010
1	2	3	4	5	6
Власний капітал, тис. грн.	122,1	169,3	186,3	138,66	110,0
Статутний капітал, тис. грн.	41,7	46,3	51,0	111,1	110,0
Необоротні активи, тис. грн.	252,7	280,8	308,9	111,2.	110,0
Оборотні активи, тис. грн.	2153,2	2392,4	2631,6	111,2	109,9

 

Власний капітал підприємства, як і статутний, збільшувався у аналізованому  періоді. Він зріс на 38,66% у 2010 р. і на 10% у 2011 р. Темпи зростання знизилися майже у 3,5 рази, причини цього явища були викладені вище. Статутний капітал у 2011 р. склав 51,0 тис. грн., у 2010 р. – 46,3 тис. грн.

З метою оцінки фінансового стану підприємства, проведемо оцінку даних, наведених у табл. 2.1 і 2.2. Для цього розрахуємо основні фінансові показники (Таблиця 2.3).

 

 

 

Таблиця 2.3

Ключові фінансові показники діяльності підприємства ТОВ «Укрспецторг», в динаміці, за 2009 – 2011 рр.

Фінансовий показник	2009	2010	2011	2010 у % до 2009	2011 у % до 2010
1. Коефіцієнт фінансової  стійкості (платоспроможності або  автономії)	0,063	0,062	0,065	98,41	104,84
2. Коефіцієнт структури  капіталу (фінансування)	14,78	14,78	14,81	100,0	100,2
3. Коефіцієнт зносу  основних засобів	0,1357	0,1358	0,1357	100,07	99,93
4. Чистий оборотний  капітал	519,4	577,0	634,7	111,09	110,0
5. Коефіцієнт забезпеченості  власними оборотними коштами	0,318	0,318	0,317	100,0	99,7
6. Коефіцієнт оборотності  активів	5,96	5,88	5,85	98,66	99,49
7. Коефіцієнт оборотності  основних засобів (фондовіддача)	46,17	48,36	48,13	104,74	99,52
8. Коефіцієнт оборотності  власного капіталу	87,72	92,80	92,35	105,80	99,52
9. Коефіцієнт рентабельності  власного капіталу	0,2876	0,2871	0,2857	99,83	99,51
10. Коефіцієнт рентабельності  діяльності	0,0040	0,0031	0,0025	77,31	81,86
11. Коефіцієнт рентабельності  продукції	0,0132	0,0146	0,0259	177,4	110,61

 

За даними табл. 2.1 і табл. 2.2 проведена  оцінка ключових фінансових показників діяльності підприємства, у динаміці. Наведені дані складені у табл. 2.3.

Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) в динаміці за даними табл. 2.3 майже не змінюється, коливаючись з 2009 р. по    2011 р. в межах 0,063 – 0,065. Він зменшився на 1,6% у порівнянні даних 2010 і 2009 рр., на кінець 2011 р. порівняно з 2010 р. питома вага власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність зросла на 4,8%.

Рівень залежності підприємства від  привернутих засобів, згідно розрахованого коефіцієнта структури капіталу, залишається протягом аналізує мого періоду незмінним. Доля основних засобів, списаних на витрати у поточному періоді, згідно розрахованого коефіцієнт зносу основних засобів, за роками, теж залишається постійною. Розмір чистого оборотного капіталу (тис. грн.), наявність і величина якого свідчать про здатність підприємства оплачувати свої поточні зобов'язання і розширювати подальшу діяльність, у 2010 р., порівняно із 2009 р. зріс на 11,1%, а у 2011 р. порівняно з 2010 р. – на 10%. Він склав, відповідно, 519,4; 577,0; 634,7 тис. грн.

Ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, за показниками коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами, залишалася незмінною у 2010 р. порівняно з 2009 р. і у 2011 р. порівняно з 2010 р. (-0,3%). Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), що характеризує ефективність використання основних фондів і показує рівень продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів, зріс на 4,74% у 2010 р. порівняно з 2009 р., хоча у 2011 р. порівняно з 2010 р. склав усього 99,52% рівня. Оборотність активів підприємства у 2009 р. склала 5,96, у 2010 р. – 5,88 у зв’язку із зменшенням асортименту продукції і у 2011 р. – 5,85.

Рентабельність діяльності підприємства знижувалася і склала у 2010 р. від 2009 р. лише 77,31%, а у 2011 р. від 2010 р. – 81,86%. Зниження показнику уповільнюється. Рентабельність продукції підприємства у 2010 р. від 2009 р. зросла і склала 177,4%, а у 2011 р. від 2010 р. зниження росту – 110,61%. З вищенаведеного слідує, що показники рентабельності є доволі низькими. Підприємство розвиваються не так швидко, як могло б. Хоча доходи постійно зростали, і рівень їх приросту склав 17,7% у 2010 р., порівняно із 2009 р., і 10% у 2011 р., порівняно із 2010 р., приріст зменшився, намітилася тенденція до застою. Також необхідно пам’ятати про чинник інфляції, рівень якої зводить нанівець всі темпи росту прибутків підприємства ТОВ «Укрспецторг».

Прибутки зросли, але зрослі й  собівартість продукції. Підприємство повинно прорахувати можливі шляхи здійснення собівартості та прорахувати неперспективні товари з метою підвищення рентабельності діяльності підприємства. Приріст валового прибутку у 2010 р., від 2009 р. склав 11,1% і 10,0% у 2011 р. від 2010 р. Як і інші показники фінансового стану підприємства, рівень приросту прибутку теж знизився, що показує необхідність застосування нових методів управління підприємством, зокрема, маркетингового управління, бо діяльність підприємства тісно з ним пов’язана.

Адміністративні витрати підприємства зросли й склали, відповідно, 377,5 тис. грн. у 2009 р., 473 тис. грн. у 2010 р. і 530,6 тис. грн. у 2011 р. Темп їх приросту зменшився з 25,4% до 12,1%, що є наслідком більш продуманої кадрової політики.

Дані, представлені в табл. 2.1 і табл. 2.2, характеризують загальні результати й ефективність виробничо-господарської діяльності ТОВ «Укрспецторг» за роки, що аналізуються, і є основою для економічного аналізу. Аналіз виробничо-господарської діяльності товариства провадиться з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників, на підставі даних річних балансів підприємства.

Майно підприємства складають основні  фонди і оборотні кошти, а також  інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

– грошові і майнові внески засновників;

– доходи, одержані від господарської діяльності, реалізації продукції і послуг;

– доходи від акцій, цінних паперів, депозитних внесків і внесків в капітал інших підприємств;

– кредити банків і інших кредитних організацій;

– інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

Підприємство здійснює облік всієї  своїй діяльності, контроль за ходом  виробництва продукції і послуг, веде оперативний бухгалтерський облік  і статистичну звітність в  порядку встановленому законодавством.

ТОВ «Укрспецторг» займається торговою та збутовою діяльністю, воно не має спеціально створеного відділу маркетингу, немає й , відповідно, посади директора з маркетингу, що не відповідає вимогам ринку та специфіці діяльності підприємства. Як показує досвід, в Запорізькій та Мелітопольських філіях роль директорів з маркетингу вимушені виконувати супервайзери. Таким чином, їх обов’язки є дещо ширшими. Підприємство має лінійну систему організації – найбільш чітку форму організації підприємства, що ґрунтується на принципі єдності розподілу доручень. Згідно цьому принципу право віддавати розпорядження має тільки вищестояща інстанція.

Отже, вся решта відділів включена в єдину лінію інстанцій (службова лінія), оскільки від керівництва  підприємством до самого нижчого  ступеня ієрархії проводиться єдина лінія управління, що проходить декілька проміжних ступенів. Ця система доцільна для підприємств малих масштабів. Вона дозволяє створити ясні, наочні відносини між вищестоящими і підпорядкованими і чіткі обмеження при її застосуванні.

На великих підприємствах застосування такої системи несе значне навантаження для окремих проміжних інстанцій, і чим вона вище, тим більше навантаження. Керівництво підприємством переобтяжене, накази виконуються і передаються насилу і поволі. Але під впливом зростання та диверсифікації підприємство змушене було перебудували структуру підприємства на основі принципу виділенні відділів, що орієнтуються на збут певної продукції [15].

Цей вид організації перетворює складну, систему, що складно керується, в рухомі, легко пристосовуванні  підсистеми. Інші переваги полягають  в кращому розмежуванні відповідальності і в розвитку більшого відчуття відповідальності у начальників відділів, в результаті розширення підприємницької компетенції на ухвалення рішень в рамках виробничої політики, визначуваної одним керівництвом.

Стан матеріально-технічної бази ТОВ «Укрспецторг» відповідає виду і обсягам діяльності торговельного підприємства.

Пропозиції:

1. Для покращення  ефективної діяльності оптової  бази ТОВ «Укрспецторг», необхідно  проводити глибокий аналіз залежності  від постійно мінливого ринкового  середовища. Це дозволить зробити  підприємство стійко прибутковим  і конкурентоздатним, забезпечити його розвиток, передбачати майбутнє.

Проводячи систематичний  і глибокий аналіз комерційної діяльності оптової бази ТОВ «Укрспецторг»  можна:

– швидко, якісно і професійно оцінювати результативність комерційної роботи як підприємства в цілому, так і його структурних підрозділах;

– точно і вчасно знаходити і враховувати фактори, що впливають на одержуваний прибуток по конкретних видах реалізованих товарів і наданих послуг;

– визначати витрати на торговельну діяльність (витрати обертання) і тенденції їхньої зміни, що необхідно для визначення продажної ціни і розрахунку рентабельності;

– знаходити оптимальні шляхи рішення комерційних проблем торговельного підприємства й одержання достатнього прибутку в найближчій і віддаленій перспективі.

2. Необхідно прибігати  до засобів стимулювання збуту Засоби стимулювання збуту розрізняються в залежності від їхніх специфічних задач. Наприклад, поширення безкоштовних зразків, заохочує випробування товару споживачем, у той час як уведення консультаційного обслуговування обумовлено прагненням до зміцнення довгострокових відносин з роздрібним продавцем.

3. Постійно проводити рекламні  заходи. Реклама несе в собі  інформацію, що представлена в  стиснутої, художньо вираженій  формі, емоційно пофарбована і  доводить до свідомості й уваги  потенційних покупців найбільш важливі факти і зведення про товари і послуги і забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням. На сучасному етапі реклама переступила вузькі рамки інформаційної функції, що забезпечує потік інформації, що направляється, і бере на себе комунікативну функцію. З її допомогою підтримується «зворотний зв'язок» з ринком і споживачем. Це дозволяє контролювати просування товарів на ринку, створювати і закріплювати в покупця стійку систему переваг до рекламованих об'єктів, вносить корективи в збутову діяльність. Використовуючи можливості спрямованого впливу на споживача, реклама сприяє не тільки формуванню попиту, але і керуванню ним.

 

3. Організація комерційної діяльності оптових підприємств за регіональною ознакою

Оптові підприємства регіонального  рівня здійснюють комерційну діяльність переважно на регіональному споживчому ринку, виробляючи закупівлі товарів  безпосередньо у товаровиробників або в оптових підприємств федерального масштабу і доводячи їх до будь-яких оптових покупців регіону.

Поряд з незалежними  оптовими структурами в країні функціонують так звані залежні регіональні  оптові структури, які створюються  у вигляді збутових підрозділів місцевих промислових підприємств, оптових структур місцевих великих роздрібних організацій та ін. [4, с. 23].

При цьому слід зазначити, що зони діяльності оптових торгових підприємств  як федерального, так і регіонального  рівня визначаються не директивно, а склалися з урахуванням їх географічного положення і можливостей, які сформувалися ще в доперебудовні періоді економіки і в процесі розвитку ринкових відносин.

Оптова торгівля як важливий складник внутрішньої торгівлі є важливим сектором економіки країни. Тому під час оцінювання стану та перспектив розвитку економіки держави обов'язково аналізують макроекономічні показники оптової торгівлі. Макроекономічний аспект організації оптової торгівлі передбачає: по-перше, дослідження внутрішньогалузевого складу сфери товарного обігу, по-друге, аналіз видового складу і структури оптових підприємств [1, с. 6].

До моменту лібералізації  економічних відносин оптова торгівля України становила досить потужну, стабільну і єдину в територіальному  плані структуру.

На сьогодні система оптової торгівлі, створена в минулі роки, опинилась не в кращому стані. Значно знизилась роль оптової ланки торгівлі як суб’єкта ринку, що призвело до порушення зв’язків між виробниками та покупцями. Припинили свою діяльність деякі оптові бази з функціями майнових і комерційних посередників, які охоплювали промислові підприємства та використовували регіональний потенціал виробництва предметів споживання. Матеріально-технічна база оптової торгівлі приватизована за мінімальну ціну через оренду з викупом обмеженою кількістю підприємців. Певні складські площі використовують не за призначенням, здають їх в суборенду або взагалі не заповнюють.

Незважаючи на проблеми у плані матеріально-технічної  бази спостерігається зростання  обсягу оптового товарообороту (табл. 3.1).

Із таблиці 3.1 видно, що в цілому по Україні у 2002 р. оптовий товарооборот становив 290 114,4 млн. грн. і збільшився проти 2001 р. на 6,1%.