Охорона праці робітників освіти

Порядок розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру, тобто не пов'язаних з трудовими відносинами, які трапилися з громадянами на території України втратою працездатності не менше ніж на один день, визначений Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 421.

Розслідуванню підлягають нещасні  випадки з тяжкими для здоров'я наслідками. Якщо такі нещасні випадки сталися з громадянами під час прямування на роботу чи з роботи (пішки, на громадському чи власному транспорті), а також під час виконання громадського обов'язку щодо рятування людей, під час участі в спортивних іграх на офіційних змаганнях, розслідуються організацією, де працює потерпілий, або організацією, яка зобов'язана забезпечити чи відповідає за безпечну життєдіяльність людей на відповідній території незалежно від ступеня тяжкості травми. Результати розслідування використовуються в разі призначення потерпілому допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю і пенсії за інвалідністю.

Кожний нещасний випадок  невиробничого характеру реєструється лікувально-профілактичними закладами в окремому журналі за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України. Протягом доби лікувальний заклад зобов'язаний надіслати місцевому органу виконавчої влади повідомлення за встановленою формою.

Рішення про необхідність розслідування нещасного випадку приймається керівником відділу (служби) охорони праці місцевого органу виконавчої влади, який реєструє повідомлення лікувально-профілактичного закладу і надсилає своє рішення і копію повідомлення організації, що повинна проводити розслідування.

Керівник організації  не пізніше наступного дня після  надходження рішення зобов'язаний утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб. до участі в роботі комісії можуть залучатися представники відповідного лікувально-профілактичного закладу та страхової організації, якщо потерпілий був застрахований, а також представники організації, відповідальної за додержання умов безпеки на території, об'єкті, де стався нещасний випадок.

Розслідування нещасного  випадку провадиться протягом 10 календарних днів після утворення  комісії, і його результати оформляються актом за формою Н-1. Акт складається  у трьох примірниках, підписується головою і членами комісії  і затверджується керівником організації.

Облік нещасних випадків в  цілому ведеться відділом (службою) охорони праці місцевого органу виконавчої влади за відповідними формами державної статистичної звітності за підсумками кожного кварталу і за рік.

Організація, відповідальна  або зобов'язана забезпечити безпечну життєдіяльність людини на території чи об'єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє відділ (службу) охорони праці місцевого органу виконавчої влади в термін, зазначений в акті за формою НТ.

Власник або уповноважений  ним орган зобов'язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків (ст. 173 КЗпП).

6. Приклади розслідування нещасних випадків

Деякі приклади розслідування  нещасних випадків

1. педагогічний працівник вищого навчального закладу І рівня акредитації, проходячи медичний огляд у медичному закладі, дістав там травму.

Нещасний випадок підлягає розслідуванню згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій на виробництві. Посада працівника міститься в Переліку професій, виробництв і організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559. А роботодавець — директор цього закладу — уклав з  медичним закладом договір на проведення медичних оглядів своїх працівників, оскільки він, згідно зі статтею 17 Закону «Про охорону праці», зобов’язаний своїм коштом фінансувати й організовувати проведення медоглядів певних категорій  працівників. В описуваному прикладі комісію з розслідування повинен  утворити керівник медичного закладу  з участю представника ВНЗ, а нещасний випадок береться на облік ВНЗ.

2. Під час обідньої перерви педагог пішов у їдальню, яка знаходиться у приміщенні учбового закладу, посковзнувся на мокрій підлозі обідньої зали і, падаючи, вивихнув ногу.

Цей випадок підлягає розслідуванню  згідно з Порядком розслідування  та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві з оформленням  акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. Причиною став незадовільний  стан підлоги побутового приміщення.

3. Працівника освіти дорогою до районного відділу освіти, куди він був направлений для передачі документації по учбовому закладу, збив автомобіль, і він дістав травму.

Хоча нещасний випадок  стався поза виробничою територією, але  він розслідується згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій на виробництві і пов’язується з виробництвом, тому що працівник  у робочий час виконував свої службові обов’язки на встановленому  йому маршруті пересування.

ВИСНОВКИ

Організація роботи в галузі управління охороною праці полягає  у виборі і формуванні такої структури  управління охороною праці на виробництві, котра якнайкраще відповідала б  основній меті — забезпеченню безпеки  і здорових умов праці.

Як показує світовий досвід безпека праці є основною гарантією  стабільності та якості будь-якого  виробництва. До того ж відсутність  нещасних випадків позначається на професійній  активності працюючих, на моральному кліматі  в колективі, а отже і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати  на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних  для здоров’я умовах.

Робота педагогів пов’язана з тривалим перебуванням у стресових ситуаціях; це, переважно, особи зі слабким м’язово-зв’язковим апаратом, з хворобами кровообігу та травлення; це робота, що вимагає тривалої напруги зору та голосу.

Підвищення ефективності педагогічної праці, вдосконалення  навчально-виховного процесу має  починатися з турботи про педагогів, з психологічної допомоги їм у  прийнятті правильної позиції по відношенню до свого здоров’я, ознайомлення з виробничими чинниками ризику для здоров’я і навчання педагогів методам профілактики професійно обумовлених станів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці/ В. С. Джигиреи, О. В. Мельников.  – Л: Афіша. – 2000. – 347 с.
2. Фламбайм А.В. Професійні захворювання та їх профілактика/ А.В. Фламбайм. – К.:Шкільний світ. – 2011. – 104 с.
3. Лисюк М. Нещасний випадок на виробництві/ М.Лисюк // Довідник кадровика. – 2009. - № 1. – с. 21 – 26
4. Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму:  матеріали Всеукраїнської студентської інтернет-конференції [«Охорона праці в Україні.. проблеми, досвід і перспективи »] / Федотов В.
5. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./Л.П. Керб. — К.: КНЕУ, 2001. — 252 с.
6. Козлов В.В. Методологические аспекты психодуховного кризиса / В.В. Козлов // Наука i освіта. – 2000. – № 1-2. – С. 27-29.
7. Трахтенберг І. М.  Гігієна праці і виробнича санітарія / І.М. Трахтенберг, М.М. Коршун – К.,1997. – 464с.
8. Белов С.В. Безопасность жизнедеятельности./ С.В.Белов, А.В. Ильницкая, А.Ф. Козьяков – М.: Высш. школа. – 1999. – 448 с.
9. Хижняк М.І. Здоров’я людини та екологія /М.І. Хижняк, А.М. Нагорна. – К.: Здоров’я, 1995. – 232 с.
10. Бакка М.Т. Охорона і безпека життєдіяльності людини: Конспект лекцій / М.Т.Бакка, А.С. Мельничук, В.І. Сівко. – Житомир: Льонок. – 1995. – 165 с.